🧬 Генетичний код більшості людей – 46 хромосом. Але дехто має 47-му, додаткову копію 21-ї. Це явище ще називають трисомією 21. Учені виявили цю особливість у 1959 році – із розвитком генетики. Назву відповідному синдрому дали на честь англійського лікаря Джона Ленгдона Дауна, який описав його прояви ще в ХІХ столітті, тоді ще не знаючи причини.Яскрава ілюстрація того, як розвиток знань веде людство від загадкового й незрозумілого до вивчення, сприйняття, а головне, прийняття відмінностей, кращого розуміння себе й кожної людини.🗓 Сьогодні відзначаємо Всесвітній день поширення знань про синдром Дауна. Сама дата теж із сенсом: 21.03 нагадує про три копії 21-ї хромосоми.Українці із синдромом Дауна навчаються, працюють, реалізують себе у творчості, мріють і прагнуть щасливого життя.🤝 Рада особисто знати багатьох із них, від працівників Cafe 21.3 та «Голландської пекарні 21.3», що працюють у Броварах, до художниці, співзасновниці «Ательєнормально» Анни Сапон, чию виставку нещодавно відвідала.Їхній приклад показує, як підтримка близьких та оточення допомагає людям із синдромом Дауна реалізуватися, розкриватися, які успіхи вони роблять у житті. Вони доводять: людяність – найголовніша якість людини й кожного суспільства.👥 Саме таке, людяне суспільство, у якому є місце та можливості для кожної людини, прагнемо побудувати в Україні. А починається воно із кожного з нас – наших щоденних дій, ставлення, навіть комунікації, у якій завжди на першому місці має бути людина, а вже потім – її стан.💬 І якщо не знаєте, як правильно спілкуватися так, щоб це було комфортно обом сторонам, завжди запрошую до «Довідника безбар’єрності» – посібника з коректної комунікації. Адже насправді нас найбільше характеризують не хромосоми чи стани, а ставлення й повага одне до одного.
🌍 12 березня у світі відзначають Міжнародний день шкільного харчування.🟦 Для України це важлива тема. Ми впроваджуємо реформу шкільного харчування вже п’ять років, чотири з них – під час повномасштабної війни.Та навіть у найскладніших умовах держава не заощаджує на добробуті дітей. Навпаки – інвестує в нього ще більше. Ми оновлюємо застарілі стандарти, модернізуємо кухні та харчоблоки, будуємо фабрики-кухні, навчаємо кухарів і запровадили субвенції, якими можуть скористатися громади, що хочуть покращити харчування дітей.Сьогодні вже понад 2 мільйони юних українців – усі учні 1–4 класів і школярі з прифронтових регіонів – отримують безоплатні шкільні обіди.А з 1 вересня безкоштовне гаряче харчування буде доступне для всіх 3 мільйонів школярів, які навчаються очно або у змішаному форматі.🤝 Важливо й те, що Україна не сама на цьому шляху. Реформу підтримують міжнародні партнери, зокрема Європейський Союз. Разом ми рухаємося до адаптації системи шкільного харчування до європейських стандартів – із якісним меню та безкоштовними обідами для школярів.Україна також приєдналася до міжнародної Коаліції шкільного харчування, що об’єднує країни навколо найкращих світових практик.Але День шкільного харчування – це не лише про кількість. Насамперед він про якість і формування здорових харчових звичок із дитинства. Саме це від самого початку є головною метою української реформи.🌱 Ми прагнемо ростити дітей здоровими – і виростити здорове покоління. І школа тут відіграє не меншу роль, ніж родина: саме вона закладає, що діти звикнуть бачити у своїй тарілці та що вважатимуть корисним у дорослому житті.Тому хочу звернутися до всіх навчальних закладів і громад.Від вас – педагогів, кухарів, технологів, управлінців – залежить не лише освіта дітей, а і їхній спосіб життя, культура та розуміння правильного харчування.📘 Команда реформи підготувала посібник для громад і закладів освіти «Комунікація здорового харчування та проведення тематичних заходів» – із практичними порадами та ідеями для роботи з учнями й батьками.Так само, як діти приносять домашні звички до школи, вони несуть шкільні знання та навички у свої родини. І в наших силах зробити так, щоб разом зі смачними обідами учні отримали бажання харчуватися здорово все життя.2026 рік у межах реформи визначений роком активної комунікації.💬 Тож комунікуйте – і комунікуйте на здоров’я. Пояснюйте, говоріть із батьками, залучайте дітей через конкурси, фестивалі та спільні події.Наші діти виростуть здоровими, якщо це справді стане спільною справою батьків, держави, шкіл і громад.
🤝 Вже багато років ЮНІСЕФ – стабільний і надійний партнер України у справі допомоги дітям. Наша нинішня зустріч із командою Фонду – особлива, адже дякуємо за співпрацю вже ексголові Українського представництва Муніру Мамедзаде та вітаємо в Україні нову очільницю – Анн-Клер Дюфей.Говорили про нашу співпрацю в численних гуманітарних проєктах – як державних, так і приватних.Це, зокрема:🟦 Реформа системи шкільного харчуванняСпільно з ЮНІСЕФ створили національний портал реформи – «Знаїмо»; онлайн-курс «Основи здорового харчування для учнів 1–4 класів»; комунікаційні кампанії «Головне – що всередині» та «Обирай тру, а не фейк», які разом охопили понад 14 мільйонів людей; інтерактивний проєкт «ГраЇмо». Бачимо, як поступово змінюється суспільна свідомість на користь здорового харчування.🟦 Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»За підтримки ЮНІСЕФ проходять її комунікаційні кампанії, проведено масштабне дослідження Mind Frames, яке допомогло краще зрозуміти психологічний стан українців, розроблено державний стандарт соціальної послуги «Життєстійкість», масштабовано програму mhGAP для сімейних лікарів.🟦 «Без бар’єрів»Співпрацюємо за напрямком національної стратегії з безбарʼєрності, зокрема це підтримка національних комунікаційних кампаній з соціальних змін та створення мережі амбасадорів з безбарʼєрності в різних регіонах України.🟦 Саміт перших леді та джентльменівНаша постійна глобальна платформа, що за п’ять років об’єднала вже 50 перших леді та джентльменів, дуже цінує експертну підтримку ЮНІСЕФ в усіх важливих темах, яких торкаємося.🟦 Фундація Олени ЗеленськоїСпільно з ЮНІСЕФ підтримуємо великі прийомні родини у проєкті «Від будинку до домівки»; вже два роки поспіль наша команда є партнером дослідження «Індекс Майбутнього», і цього року ми сподіваємося реалізувати спільний проєкт у межах ініціативи «Безпечна школа» з відновлення укриттів та модернізації харчоблоків у школах і садочках.📍 Вдячні ЮНІСЕФ за продовження співпраці для кращого сьогодення та безпечного майбутнього наших дітей.
👨🍳 Всесвітньовідомий шеф-кухар Хосе Андрес народився в Іспанії, живе у Сполучених Штатах Америки. Він уже двічі входив до переліку найвпливовіших людей світу за версією журналу Time і був нагороджений Президентською медаллю Свободи у США. 🇺🇦 Від перших днів повномасштабного вторгнення Росії пан Андрес та його організація World Central Kitchen підтримують Україну, надавши майже 300 млн порцій їжі постраждалим від війни родинам в Україні та інших країнах регіону. Ця послідовна підтримка принесла мільйонам людей не лише їжу, а й відчуття солідарності та надії.Окрім інших проєктів, він має власну фундацію Longer Tables Fund («Довші столи»), що інвестує в продовольчу безпеку суспільств, які цього потребують. Її ідея – їжа може бути інструментом для розв’язання багатьох найгостріших і найскладніших проблем сучасного світу.🟦 Саме тому пан Андрес так щиро відгукнувся на реформу шкільного харчування в Україні. Під час розмови він оголосив, що Longer Tables Fund підтримає її шляхом модернізації трьох шкільних кухонь – у Гребінках (Київська область), Чернігові та Городку (Львівська область). Це не просто кухні, а, в термінології реформи, опорні кухні: приготовані на їхніх потужностях гарячі обіди отримають учні не лише цих закладів – шляхом швидкої доставки ними будуть забезпечені діти в цілій низці шкіл. А це 29 закладів і понад 6500 учнів!Мала нагоду подякувати пану Андресу за підтримку. 🍽 Модернізація шкільних їдалень і кухонь – це наймасштабніша й найдорожча частина реформи. Держава разом із громадами та міжнародними партнерами, як Longer Tables Fund, інвестує в це значні кошти. Так вдалося комплексно оновити понад 1600 шкільних кухонь та їдалень. Але попереду модернізація ще 6 тис. Тому вітаємо кожну нову підтримку. Разом ідемо до головної мети – нагодувати якісно й корисно всіх українських школярів. Це сприяє гарному навчанню і гарному майбутньому.
🎨 Мультимедійна художниця Анна Сапон – співзасновниця майстерні «Ательєнормально» та мистецького центру «Прекарня», створених спеціально для спільної роботи нейротипових і нейровідмінних митців та мисткинь, і сама має синдром Дауна.Вона працює в пекарні гіпермаркету, займається спортом (брала участь у Всесвітніх іграх Спеціальної олімпіади в Берліні) і багато часу присвячує створенню робіт. Вони вже представляли Україну на 60-й Венеційській бієнале. Зокрема, великий килим Анни, виконаний у техніці тафтинг, експонували в проєкті «Плетіння сіток» Українського павільйону – 2024. Кураторкою виставки «Щирі вітання» була художниця Катерина Бучацька. Килим мав показати світові українську реальність – як мусимо відновлювати, буквально сплітати наново життя, яке зруйнував російський напад.🏛 А нині в Національному музеї мистецтв Ханенків перша персональна виставка Анни, що представляє вже 11 килимів мисткині, графічні малюнки, есеї та скульптурні інсталяції 2020–2025 років. Назвою для експозиції став рядок із вірша самої авторки: «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця». І до кожного килима Анна також додала вірш – те, що килим міг би сказати глядачам. Кожен твір має свій сюжет – людину, з якою Анну пов’язують важливі для неї стосунки. Це дуже яскраві роботи, що промовляють до відвідувача всім розмаїттям барв. Авторка буквально пропонує гостям провести день з різними кольорами. Нині, у перші дні весни, після надважкої зими нам усім справді дуже бракує кольорів.🤝 Вдячна Анні та кураторці виставки Каті Лібкінд за цю візуально-емоційну подію. Надто за промовистий «Макет раю» – скульптуру, яка чекає в останній залі. Окрім «майстрені» та «раю» – символічних місць, де перебуває художник у творчості, – вона містить також «укриття». Ще одна данина реаліям і українських художників, і взагалі всіх українців.
За п’ять років у темі безбар’єрності було пройдено багато. Від перших кроків, перших дискусій на цю тему, коли для багатьох вона розкрилася ширше, ніж тема про людей з інвалідністю, і до сьогоднішнього етапу, на якому кожне міністерство реалізує власний проєкт безбар’єрності. Загалом – 25 проєктів, які охоплюють усі сфери суспільного життя.🌍 Сьогодні відбулося перше в цьому році засідання Ради безбар’єрності, яке, як завжди, зібрало представників уряду, голів профільних комітетів Верховної Ради, представників ООН, Ради Європи, інших міжнародних партнерів, начальників військових адміністрацій, голів громад, громадських діячів.Подякувала всім присутнім за системну працю, а Прем’єрці Юлії Свириденко – за лідерство. 📍 Цього року особливу увагу приділимо безбар’єрній освіті й просвіті. Це стосується і кожного фахівця, держслужбовця. Саме для цього з’явився й постійно розширюється Довідник безбар’єрності – порадник із комунікації. Бо мало зробити щось корисне, треба його правильно пояснити й проговорити. Безбар’єрність ще й тим унікальна, що її частиною та інструментом стає сама мова: слова можуть як бути бар’єрами, так і усувати їх. Колись Україні довелося законодавчо прибирати з офіційного мовлення слово «інвалід». Але й досі нагадуємо: спочатку людина, тільки потім – її характеристика. Лише в такій послідовності. 📖 Довідник безбарʼєрності – це підкажчик, порадник. Але не інструкція. Тож давно назріла потреба закріпити людяний вординг офіційно. Наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбарʼєрної мови як нової соціальної норми та інструменту формування безбар’єрного суспільства.👥 Дуже важливо, щоб цей стандарт не залишався на рівні рішень, а був у практичному використанні в кожного посадовця. Коректна мова має стати мовою освіти й охорони здоров’я, адміністрацій, правоохоронців, послуг – усього, що нас оточує щодня. Мова теж має бути безбар’єрною.
Юлія, мама двох дітей, рік і сім місяців провела в ув’язненні на тимчасово окупованій території. Щоб змусити її підписати сфабриковане зізнання у «шпигунстві», росіяни залякували жінку тим, що відправлять синів до інтернату. В окупованому Чистяковому хлопці тим часом відвідували школу, наскрізь просякнуту російською пропагандою. 🕊 У 2022-му, під час одного з великих обмінів, Юлію серед 108 інших жінок вдалося звільнити. Але знадобилося ще кілька місяців, щоб повернути на підконтрольну Україні територію її дітей. У річницю повномасштабного російського вторгнення, яке поламало долі стільком українцям, тисячі дітей і батьків усе ще – полонені Росії. Ця тема особливо болить. У більшості випадків росіяни утримують батьків у тюрмах, а дітей віддають до інтернатів. Вони не мають інформації одне про одного й живуть у постійному страху за безпеку найближчих. 🇺🇦Україна робить усе можливе, щоб допомогти цим людям: визволити, возз’єднати, повернути на батьківщину.👥 Сьогодні зустрічаємося широким колом: врятовані й рятівники – люди, які займаються визволенням із російського полону та подальшою реабілітацією повернених. Серед них – Максим Максимов, Bring Kids Back UA; Олена Розвадовська, голова фонду «Голоси дітей»; Юлія Тукаленко, психолог, «Голоси дітей»; Наталія Ємець, психолог Української мережі за права дитини.Вдячна, що почути про досвід тих, хто пережив полон, і тих, хто рятує, сьогодні змогла також Іветт Купер – державна секретарка в закордонних справах, справах Співдружності та розвитку Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.🇬🇧 Велика Британія активно сприяє міжнародним зусиллям у межах ініціативи Bring Kids Back UA, забезпечуючи дипломатичну, правову, гуманітарну та інформаційну допомогу. Критично важливу підтримку надає Велика Британія і в питаннях пошуку викрадених дітей та верифікації даних. Ця країна запровадила чотири пакети санкцій у зв’язку саме з викраденням і примусовою депортацією українських дітей.🤝 Цінуємо всю підтримку з боку Британії та кожного міжнародного партнера на шляху до порятунку кожної родини, яку розлучила Росія.
«Як це було?» – колись обов’язково спитають ті, хто не застав.І ми розкажемо про 24 лютого 2022 року, найхолодніший і найтемніший із наших зимових ранків. Про сотні розстріляних нападниками днів і ночей. Про головне повідомлення, яке надсилали навіть під бомбами: «Ти як?». І про найбільший страх – не отримати відповіді.Про життя без домівки. Про життя в укриттях. Про життя без тепла й світла – життя попри все. Про кожного й кожну, хто захищав і чекав свого захисника.«Зовсім як у підручнику історії», – скажуть наші майбутні слухачі. У розділі «Захист незалежності».Але, щоб це стало сторінкою підручника, нам доводиться проживати це зараз.Нам – не залізним і не народженим для війни, а звичайним людям із почуттями, страхами, втомою і надією. Дуже різним і водночас дуже схожим людям України.І саме це – найголовніше: залишатися людьми. Зберігати єдність і прагнення справедливості. Бо зло долають небайдужі й принципові.Це теж буде в наших майбутніх розповідях.Але знаємо ми це вже сьогодні, 24 лютого.
🇺🇦 Чотири роки – чималий строк і для дорослої людини. А для мільйонів маленьких українців вони – ціле дитинство. На спеціальних дебатах розповіла про наслідки війни для українських дітей членам Європейського економічного та соціального комітету (ЄЕСК). Це дорадчий орган ЄС, до якого входять 329 представників громадянського суспільства з різних країн Євросоюзу: роботодавці, працівники, громадські активісти. Вдячна президенту ЄЕСК Шеймусу Боланду за можливість зустрітися з ними онлайн. Для мене було важливо, щоб це широке представництво європейського суспільства дізналося про 684 убитих і понад 2 тис. поранених Росією дітей.Що через російську агресію мільйони юних українців уже чотири роки не можуть ходити до школи, і маємо покоління молодших учнів, яке ніколи не бувало в шкільних класах.Що більшість українських підлітків не наважується планувати майбутню професію (дані дослідження від Фундації Олени Зеленської, проведеного торік).Що цьогорічна морозна зима запам’ятається українським родинам не Олімпіадою, як більшості світу, а виживанням без тепла та світла…Але в іще важчій ситуації ті 20 тис. дітей, яких викрала Росія. Бо вони позбавлені не лише належної підтримки та захисту, а й перебувають під постійним інформаційним і психологічним тиском. Про це свідчать історії 1985 дітей, яких вдалося повернути додому в межах роботи Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.📍 Розповіла, як ми, дорослі, в Україні навіть у важких умовах намагаємося дати нашим дітям те, що відбирає в них Росія: ● будуємо підземні школи, укриття для шкіл і садочків (зокрема цим займається і моя Фундація);● держава продовжує реформу шкільного харчування, щоб безкоштовно та якісно нагодувати всіх учнів;● розбудовується психологічна допомога в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я і розвиваються приватні ініціативи (зокрема проєкт молодіжних просторів «12–21» від Фундації).🌍 Закликала членів комітету використовувати всю силу свого представництва, щоб говорити зі своїми урядами про підтримку України й наших дітей. Справжнє громадянське суспільство може багато чого змінити – знаємо це з українського досвіду.
💬 «Тут можна провести чудовий час, знайти багато нових друзів. І після першого дня в цьому просторі залишаються найкращі спогади та враження».Так описує свій досвід відвідування «12–21» один із його гостей у Білій Церкві.👥 У відповідях на запитання про враження від простору найчастіше звучать слова про підтримку, прийняття та дружню атмосферу. Для мене з командою Фундації особливо цінно, що за результатами опитування 91 % відвідувачів рекомендували б простір «12–21» своїм друзям.За перші два місяці роботи просторів тут відбулося близько 100 подій: від майстер-класів і переглядів фільмів до зустрічей підтримки та профорієнтаційних активностей.🫂 Але є ще дещо важливе, що не завжди видно в розкладі.У «12–21» психологи — це частина щоденного життя простору, а не «окрема подія». Тут ментальне здоров’я — така ж природна частина повсякденності, як потреба їсти, спати, відпочивати чи з кимось поговорити.🤝 Ти можеш звернутися по підтримку не тому, що з тобою «щось не так», а тому, що заплутано, тривожно, важко зібратися, є питання до себе, своїх почуттів, стосунків чи майбутнього. Або просто тому, що хочеться висловити те, що давно носиш у собі.Окрім психологів, у просторі є волонтери. Це новий формат підтримки. Вони не замінюють фахівців, але іноді саме розмова з кимось «на одному рівні» стає першим кроком. Це допомагає не залишатися наодинці зі своїми думками й відчути, що ти не один чи не одна.А якщо в якийсь момент стає зрозуміло, що потрібна глибша робота, у просторі завжди допоможуть знайти наступний крок. 📍 Простори «12–21» у Білій Церкві, Хмельницькому й Чернігові безоплатні та відкриті щодня з 12:00 до 21:00. Ми вже готуємось до відкриття простору в Кривому Розі.Якщо ти поруч — просто заходь. Тут можна бути собою. 🙌
TGLIST.COM.UA
