Школа, яка навчає бути здоровими. Знання про збалансоване харчування точно не менш важливе, аніж закони фізики чи іноземні мови.🥬Це знання, зокрема, є метою реформи шкільного харчування, у межах якої постійно створюємо навчальні матеріали для педагогів, учнів та батьків, щоб допомогти їм сформувати звичку харчуватися корисно та збалансовано.Стартує онлайн-курс, сфокусований на підлітковому харчуванні. Він для освітян, що працюють з учнями 5–9-х класів. У ньому й про формування корисних харчових звичок, і про достатній водний баланс, і про корисні перекуси. Адже в цьому віці діти починають прагнути максимальної незалежності й самостійно вирішувати все – і щодо їжі також.Під час курсу освітяни отримають:✔️ детальні плани уроків для двох вікових груп (5–7-й та 8–9-й класи);✔️ чотири модулі з короткими відео – від основ здорового харчування до інформації про зв’язок їжі та емоцій;✔️ презентації та ігри для занять;✔️ корисні матеріали для роботи з батьками;✔️сертифікат про завершення курсу.💻 Зареєструватися на безкоштовний курс зі здорового харчування: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/6287 👉 Нагадаємо, що курс для освітян, які викладають у 1–4-х класах, доступний за посиланням: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/5166Онлайн-курс створено за підтримки ЮНІСЕФ у межах реформи шкільного харчування з ініціативи першої леді України Олени Зеленської у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України та Проєктним офісом реформи шкільного харчування.
Українка Марина В’язовська, математикиня, у 2022 році стала другою жінкою в історії, яка отримала престижну медаль Філдса. Українка Світлана Краковська, кліматологиня, того ж року увійшла до списку десяти людей, які допомогли сформувати науку у 2022 році, за версією журналу Nature. 🗓 Це лише два приклади, що першими спадають на думку, бо про цих жінок говорив увесь світ. Проте таких прикладів – українських жінок, які роблять блискучі відкриття, – значно більше. І сьогодні, у Міжнародний день жінок і дівчат у науці, я хотіла б, щоб про них говорили як про приклад для кожної школярки, яка мріє стати дослідницею, бо мріє змінювати світ. 🇺🇳 Цей день відзначає ООН, щоб сприяти повноцінному та рівному доступу жінок і дівчат до участі в науці. Україна поступово робить кроки, щоб теж досягти цієї рівності. Наприклад, торік у МОН України запровадили нову методику оцінювання наукової діяльності: заклад освіти чи наукова установа, у яких гендерний баланс наближений до співвідношення 50/50, отримує додаткові бали, що впливає на фінансування. Гендерні показники в освіті та STEM – важлива частина євроінтеграційного звіту країни.💻 Щоразу, коли ми з Фундацією передаємо гаджети для школярів та вчителів у прифронтові регіони, де страждає офлайн-навчання, ми переслідуємо й цю мету: щоб у дівчат була можливість учитися далі. Можливість мріяти далі. Можливість стати частиною суспільства, у якому не буде «жіночих» і «чоловічих» професій, а професійне зростання в науці не залежатиме від гендеру й тим паче не залежатиме від перешкод для можливості вчитися посеред війни.
😣 Проблеми зі сном, постійна роздратованість і навіть зміна харчових уподобань – усе це може бути симптомами емоційного вигорання, яке, зокрема через виклики війни, може спіткати будь-яку людину. І хоч емоційне вигорання не є медичним діагнозом, воно погіршує якість життя та негативно впливає на фізичне й психічне здоров’я, кажуть фахівці Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». На платформі програми підготували матеріал про ознаки такого вигорання, аби вчасно його ідентифікувати та звертатися по допомогу.💻 Важливо відрізняти емоційне вигорання від професійного. Перше виникає через тривалий стрес у будь-якому аспекті життя. Натомість професійне вигорання стосується хронічного стресу, пов’язаного з роботою.Емоційне вигорання також відрізняється від перевтоми. У першому випадку людина відчуває знесилення навіть після відпочинку. При перевтомі буде достатньо декількох вихідних, щоб набратися сил.📊 Нагадаю, нещодавно ми отримали результати четвертої хвилі всеукраїнського дослідження щодо психічного здоров’я українців під час війни. Серед іншого, респонденти зазначали, що останнім часом найчастіше мали тривожність і напругу (58 %), погіршення сну (50 %), виснаженість (49 %), поганий настрій (49 %), емоційну нестабільність (45 %).Тож знати ознаки такого вигорання означає вміти дослухатися до себе та своїх потреб, могти запобігти його крайній межі. Розуміти, що це OK бути не OK, – уже величезний крок на шляху самодопомоги.
Cпівчуття замість критики ментальних проблем. Бажання поступово «відкриватися» фахівцям та конструктивні методи подолання стресу. Про це — результати четвертої хвилі всеукраїнського дослідження, проведеної у грудні 2024-січні 2025 року в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».📊 Низка надважливих показників свідчить про поступове зниження в українському суспільстві стигми і упередження щодо психологічної допомоги. 📍Частка тих опитаних, хто вже звертається до психологів або психотерапевтів, збільшилась із 7% у 2022 році до 17% на початку 2025 року. 📍Відсоток тих, хто категорично не планує звертатися за такою допомогою, зменшився з 46% у 2022 році до 22% у 2025 році — це практично удвічі!📍Суттєво збільшився запит на психологічну підтримку — з 41% до 71%!📍86% українців вважають, що тему ментального здоров'я слід обговорювати більше, на початку 2024 року так вважали 75%. А це показник того, як потрібна людям якісна, фахова інформація про ментальне здоров’я — і що є готовність її сприймати. 👉 Що також потрібно виділити: позитивно змінюється ставлення до людей, які мають труднощі з ментальним здоров'ям. Абсолютна більшість опитуваних висловлюють підтримку та розуміння, акцентують на важливості співчуття замість критики (92%). Проводимо це дослідження, починаючи із 2022 року, щоб відстежувати, як змінюється ставлення українців до власного ментального здоров’я — й до проблем інших. Щоб розуміти, який з компонентів Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» посилити чи скорегувати. Яку ще інформацію додати в Аптечку самодопомоги, якщо запит на таку інформацію зростає. Як ще розширити коло людей, які вміють надавати першу психологічну допомогу. Як українському суспільству зберегти ту неймовірну стійкість, яке воно демонструє — і вийти з цієї великої війни не поколінням травми, а поколінням вцілілих.
🧑🧑🧒🧒 Три великі прийомні родини з Дніпровщини отримали гуманітарну допомогу від Фундації.Це сімʼї, яким цьогоріч надано оселі в межах державної субвенції на придбання житла для великих прийомних родин. Під час візиту в область разом із командою Фундації мала нагоду особисто завітати до однієї з цих сімей.Калашники стали великою прийомною родиною лише кілька тижнів тому. Зараз подружжя із Запорізької області виховує сімох рідних братиків і сестричок, позбавлених батьківської опіки.Дім подружжя в Гуляйполі майже вщент розбитий російськими снарядами. Тож новоствореній родині держава придбала новий за субвенцією.🫂 Раді, що маємо змогу допомагати великим прийомним родинам найнеобхіднішим, створювати комфортні умови для виховання дітей і сприяти появі нових таких сімей.З командою Фундації також привезли дітям ноутбуки й планшети для навчання.🇺🇳 Цього разу сім'ї отримали гуманітарну допомогу від партнера Фундації – Агентства ООН у справах біженців. Таку техніку раніше ми передали великим прийомним родинам у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Львівській, Чернівецькій, Вінницькій, Тернопільській та інших областях.На сьогодні Фундація надала гуманітарну допомогу вже кожній другій великій прийомній родині в Україні.
🇺🇦 Рік тому Фундація Олени Зеленської, Міністерство освіти і науки України та Міністерство цифрової трансформації започаткували Коаліцію девайсів. Цей проєкт об’єднав міжнародні організації, уряди та меценатів, щоб забезпечити українських учнів і вчителів гаджетами для якісного онлайн-навчання.І ось рік по тому маємо важливі результати діяльності Коаліції: 💻 Вдалося залучити понад 100 тис.* гаджетів для учнів та вчителів (постачання частини з них заплановано на березень і квітень цього року).📍 У пріоритеті забезпечення гаджетами – прифронтові та прикордонні області, де навчання очно в класах тимчасово недоступне. 👉 Важливо, що цей процес повністю прозорий – МОН та Мінцифри створили спеціальний дашборд, на якому кожен може відстежувати кількість девайсів, переданих у конкретні населені пункти або навчальні заклади. Через повномасштабне вторгнення близько 434 тисяч учнів в Україні залишилися без доступу до очного навчання. Першочергова критична потреба в гаджетах на 125 461 пристрій майже закрита. У МОН очікують, що вдасться повністю досягти цієї мети протягом 2025 року. Фундація Олени Зеленської за весь час своєї діяльності забезпечила понад 65 тисяч школярів і педагогів планшетами й ноутбуками, з урахуванням пристроїв, залучених у межах Коаліції девайсів.🤝 Щиро дякую ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Google, Apple, Amazon, урядам, партнерам з ОАЕ, Сербії, Японії, Литви, Латвії, Естонії та всім, хто долучився, за цей потужний результат. Забезпечити безперервне навчання дітей – важливий пріоритет для держави та одна з ключових цілей моєї Фундації. Рада, що робимо це разом!
Фактично в усіх нас серед друзів та рідних є ветерани й ветеранки. У когось – знайомі, які пережили полон. Спілкуватися з ними з гідністю, правильно проявити емпатію, уникати болючих помилок – усього цього треба вчитися.Для цього створений інтерактивний симулятор до освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» на Дія.Освіта. Він занурить у звичні для кожного побутові ситуації, де можна обрати, як поводитися, що сказати. І зрештою – зрозуміти, як зробити досвід взаємодії взаємно комфортним.Приміром, у симуляторі змодельована ситуація, у якій ви можете зустріти друга, що повернувся з полону. Здається, нібито правильною поведінкою буде обійняти людину, але це не зовсім так. Бо неволя змінює людей, і кожна дія може стати небажаним тригером. Як же тоді правильно?🔴 Обійнятися без дозволу буде недоречно, адже важливо дотримуватися психологічних і тілесних кордонів. Не варто бачити в людині тільки жертву й жаліти або, навпаки, надмірно героїзувати.🟢 Треба більше говорити про сьогодення. Не бути байдужим, не боятися висловлювати почуття й запитувати, як зробити спілкування комфортнішим. Тем політики, війни та особливо полону краще уникати, доки людина сама не почне розповідь. Але й у цьому випадку не варто ставити провокативних запитань, які змушуватимуть її знову переживати травматичний досвід.Взаємодіяти з повагою до кожної людини, навчитися підтримувати – це саме те, що зараз зміцнює та об’єднує наше суспільство.
🚦 Безпечно перейти дорогу нам допомагає світлофор. Він чітко сигналізує, як треба діяти: зупинитися на червоний, бути уважними на жовтий і почати рух на зелений. Сам по собі світлофор нас не захистить, але він інструмент, із яким ризики зменшуються.У кризових ситуаціях, коли людина може почуватися розгубленою та безпорадною, таким ментальним «світлофором» стане техніка «Стій – думай – дій» з «Аптечки психологічної самодопомоги», створеної в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Фахівці програми пояснюють, як застосувати цю техніку, коли треба допомогти сторонній людині.🔴 «Стій». Попросіть людину зупинитися, перевести подих і записати проблеми, що її непокоять, а потім обрати лише одну – не глобальну, а ту, з якою можна впоратись.🟡 «Думай». Далі запропонуйте співрозмовнику придумати кілька способів розв’язання цієї проблеми. Що більше, то краще. Ось додаткові запитання, що допоможуть знайти потрібні варіанти:▪️ Як ви діяли в таких випадках раніше?▪️ До кого з близьких або друзів можна звернутися по допомогу?▪️ Чи були в знайомих подібні проблеми та як їх розв’язували?▪️ У кожного способу є «плюси» й «мінуси». Які саме?🟢 «Дій». Зрештою людина має обрати одне з рішень, безпечне для неї та інших. Визначитися буде легше, якщо розбити розв’язання проблеми на кроки або ж повернутися до вже складеного списку та спробувати щось інше.Показати людині, що вона здатна контролювати своє життя та допомогти собі сама, – найкращий спосіб підтримати в складній ситуації.💊 Більше порад, як подбати про емоційну стійкість, шукайте в «Аптечці», яку легко всюди брати із собою. Наприклад, її можна завантажити у pdf-форматі в смартфон чи ноутбук.«Аптечка психологічної самодопомоги» підготовлена на основі матеріалів Всесвітньої організації охорони здоров’я та «Довідника безбар’єрності» за експертної підтримки Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету.
🇺🇦 Початок року ознаменувався важливим рішенням: Верховна Рада ухвалила закон про систему охорони психічного здоров’я.Підтримка ментального здоров’я від того, кому довіряєш, – сімейного лікаря. Підтримка в Центрі життєстійкості – безбар’єрному просторі, де раді кожному й кожній. Підтримка там, куди приходиш по послугу: у центрі зайнятості, ЦНАПі, на вокзалі – усюди, де є контакт із людиною.🫂 У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» із самого початку ми взяли на себе сміливість робити не лише тему, а й саму послугу повсюдними.Ментальне здоров’я – в усіх сферах, усіх політиках. Вітаю рішення закріпити цей підхід на законодавчому рівні.📍 Закон захищає права тих, хто звертається до фахівців із ментального здоров’я, адже встановлює вимоги до їхньої освіти та кваліфікації. Останнє важливо й для захисту самих фахівців, адже допоможе чітко відокремити кваліфікованих і доброчесних спеціалістів.📍 Це новий погляд на поняття ментального здоров’я, яке не обмежується медичною сферою. На розбудову системи, що базується на мультидисциплінарному та міжсекторальному підході. Орієнтація на людину, її особисті потреби, життєву ситуацію, соціальний контекст.ℹ️ Законопроєкт напрацював Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування спільно з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за участю провідних експертів та за підтримки ВООЗ. До обговорення й доопрацювання у форматі національних консультацій були долучені представники ЦОВВ, органів місцевого самоврядування, наукової та фахової спільнот.Попереду – імплементація норм закону. Але важливо, що вже зараз маємо документ, який відповідає світовим політикам та євроінтеграційним вимогам 🇪🇺. Міцний базис для того, щоб долати наслідки впливу війни, не відкладаючи на потім. Щоб кожен, хто потребує підтримки, мав її – якісну, доказову, ефективну.
Часто доводиться нагадувати, що безбар’єрність – зовсім не поодинокий пандус-«острівець» серед моря недружнього простору, а весь цей простір. Чи, для початку, зв’язний безперешкодний маршрут між домом, роботою медициною, навчанням.🇺🇦 Саме зараз держава робить великий крок до того, щоб це стало реальністю: в межах ініціативи «Безбарʼєрність» Мінрозвитку розпочало проєкт безбар’єрних маршрутів «Рух без бар’єрів».Разом із Президентом та віцепрем’єром з відновлення мали нагоду обговорити цей проєкт сьогодні, відвідуючи військовий госпіталь.📍Вже протягом цього року повністю безбар’єрні маршрути зі зручними під’їздами й підходами, транспортом, зупинками, тротуарами, громадськими місцями поступово з’являться одразу у 12 містах – Києві, Одесі, Дніпрі, Житомирі, Кропивницькому, Львові, Рівному, Полтаві, Вінниці, Славутичі, Тернополі, Бучі та селищі Опішня.У столиці, наприклад, такий напрямок включатиме модернізацію Центрального вокзалу із закільцьованим шляхом до (і від) Хрещатика та Головного військового клінічного госпіталю.🤝 Звісно, державі і громадам тут не обійтися без співпраці всіх об’єктів на цих маршрутах – а це зокрема й бізнеси, що входять (чи ще ввійдуть) до нашої спільноти «Бізнес без бар’єрів»: торговельні мережі, банки, інші заклади вже змінюються назустріч користувачам і, очікуємо, допоможуть це робити меншим бізнесам – аж до невеликої кав’ярні чи майстерні поблизу вашого дому.🇫🇷 Як швидко й результативно все це можна втілити – дає відповідь світовий досвід, зокрема така світова столиця, як Париж: особисто бачила, як перед минулорічною Олімпіадою та Паралімпіадою частина кварталів міста стрімко перетворилася на інклюзивне місце, серед іншого знизивши свої 25-сантиметрові тротуари до зручного всім рівня, запустивши низькопідлоговий транспорт тощо.Впевнена, наші міста та громади теж зможуть. Бо зручність, дружність та комфорт – те, що потрібно всім і завжди.
TGLIST.COM.UA
