🇺🇦 Впевнено розпочинаємо другу сотню українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу.✅ 101-й і 102-й за ліком гіди вже доступні. 🇦🇿Аудіогід українською запрацював на колишньому нафтовому танкері «Сурахани», пришвартованому у столиці Азербайджану, Баку.☝️ Це перший у світі танкер-музей, і тепер українською можна почути історію головного енергоносія планети й того, як люди вчилися його видобувати та користуватися ним, зокрема – безпечно перевозити. Адже, як і з будь-якою силою, дуже важливо, у чиїх руках вона опиняється.🇱🇺Українською зазвучала екскурсія в Люксембурзі – у Національному музеї природної історії. ☝️ Він наочно показує довгий і непростий шлях, спільний для всіх країн і народів, – шлях до того, щоб стати людьми. А це означає, зокрема, зберегти в собі відповідальність за інших і за природу, із якої походимо.Для нас в Україні це особливо болюче питання, адже війна, яку розв’язала росія, поставила під загрозу не лише людей, але й природу. 20 % природоохоронних територій нашої країни уражені війною, забрудненні мінами, травмовані вибухами й пожежами.🇺🇦Тож українцям, які є чи буватимуть у Люксембурзі чи Азербайджані, буде що побачити й почути рідною мовою. А отже, вдасться краще зрозуміти нові країни. А можливо, і власну історію. Бо музеї єднають світ, розповідаючи про те, що важливе для всіх. Те саме нині робить у проєкті українських аудіогідів і наша мова.
🥬 Здорове харчування, як і відпочинок, спорт чи якісний сон, допомагає нашому тілу й психіці відновлюватися. Отже, від того, що та як ми їмо, безпосередньо залежить стан нашого фізичного й ментального здоров’я.Часто люди борються зі стресом, «заїдаючи» його або, навпаки, відмовляючись від їжі. Такі зміни харчових звичок не завжди помітні, проте можуть призвести до серйозніших проблем, зокрема до розладів харчової поведінки (РХП).В оновленому розділі «Довідника безбар’єрності» з’явилися експертні поради щодо коректного спілкування з людьми, які мають досвід РХП.Ось деякі поради: 📍 Давати рекомендації доцільно лише тоді, коли ви маєте необхідну експертизу, а людина сама ініціює розмову та просить поради. Нав’язування, навіть із найкращими намірами, тільки погіршить ситуацію.📍 Розмови про терапію чи лікування мають сенс лише в тому випадку, коли людина до них готова. У цей час важливо бути поруч і бути вдячним за довіру.📍 Підтримка вимагає терпіння та делікатності. Якщо в небайдужої вам людини з’явилися ознаки розладу харчової поведінки, краще запропонувати корисні джерела інформації, із яких вона зможе більше дізнатися про свій стан.Вміння слухати та повага до особистих кордонів – золоте правило будь-якої комунікації. Більше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії, створеному в межах моєї ініціативи.
🫂 Піклуватися про ментальне здоров’я – це необов’язково про значні зусилля чи багато часу. Насправді це про звички, прості кроки та базову рутину, яку можна інтегрувати в життя у зручний час, у власному темпі та з підтримкою фахівців.💻 На платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я з’явилися чотири нові навчальні курси. У кожному – практичні поради та пояснення простими словами для різних життєвих ситуацій, від професійного вигорання до дитячих тривог.📎 Курс «Профілактика вигорання: розвиток психологічної стійкості на робочому місці» зібрав ознаки та причини вигорання, а також дієві інструменти для його профілактики. Якщо навіть після вихідних ви почуваєтеся виснаженими, цей курс допоможе зрозуміти себе й відновити сили. 📎 Курс «Секрети дитячої поведінки: причини, реакції, рішення» для батьків, які хочуть розуміти своїх дітей краще незалежно від віку. Про те, як реагувати на «вибрики», звідки береться агресія чи замкнутість і як бути для дитини підтримкою. 📎 Курс «Ключі до успішного спілкування та розвитку мовлення» розповідає, як допомогти дитині навчитися говорити впевнено і вільно. Буде корисний батькам, учителям та іншим фахівцям, які працюють із дітьми щодня. Адже дитині легше проявляти свій голос сміливо, коли в неї вірять. 📎 Курс «Надмірна тривога у дітей: допомагаймо разом!» пояснює, які чинники зумовлюють тривожність у різному віці та як вона проявляється, а також пропонує вправи для подолання тривоги. Призначений як для батьків і педагогів, так і безпосередньо для підлітків, які відчувають тривожність. Ментальне здоров’я – це не про когось іншого. Це про всіх нас. І кожен крок у турботі про себе важливий.Курси створено в межах «Ти як?» за підтримки Бюро ВООЗ в Україні, аналітичного та експертного супроводу Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України та громадської організації «Безбар’єрність».
🚘 Чотири адаптовані автомобілі від ПРООН та уряду Японії отримали безбар’єрні автошколи МВС. Передали їх у межах Національного тижня безбар’єрності, який триває зараз.Авто, укомплектовані спеціальним обладнанням для людей з інвалідністю та обладнанням для інструктора, відправлять у школи, що працюють при Харківському національному університеті внутрішніх справ, Одеському державному університеті внутрішніх справ, Львівському державному університеті внутрішніх справ та Донецькому державному університеті внутрішніх справ.Важливо, що, окрім власне допомоги автівками, ПРООН за фінансування уряду Японії також підтримала комплексний ребрендинг ініціативи безбар’єрних автошкіл і проводить загальнонаціональну комунікаційну кампанію, аби якомога більше людей почули про таку можливість, а отже, і скористалися нею.📍 Усі деталі – як зареєструватися на навчання, де працює найближча автошкола – можна дізнатися на сайті: https://driveability.mvs.gov.ua/Наразі маємо вже сім безбар’єрних автошкіл на базі МВС, їхній досвід переймають приватні заклади. Тож сподіваємося, що проєкт і його цінності поступово розширяться на всю Україну.
🫂 Найближчим часом підтримки психічного здоров’я потребуватимуть (чи вже потребують) майже 15 мільйонів українців, включно з військовими, ветеранами, дітьми, людями старшого віку та ВПО. Таку оцінку дав Національний інститут стратегічних досліджень.Саме для того, щоб така допомога була якнайближче, за підтримки Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у 23 областях країни працює вже 218 центрів життєстійкості.Це в усіх сенсах безбар’єрні й дружні простори, у яких кожен житель громади, незалежно від соціального статусу, віку та будь-яких інших обставин, може безплатно отримати фахову допомогу й підтримку: впоратись із тривожними думками та станами, пережити втрату, знайти ресурси й заняття для емоційного і фізичного відновлення.📍Один із таких центрів відвідали в Житомирській міській територіальній громаді.У закладі, який створили Міністерство соцполітики та Благодійний фонд BGV, послуги надають дипломовані психологи й соціальні працівники. Уже під час першої консультації проводять опитування, щоб визначити першочергові потреби людини. А за його результатами складають індивідуальний план підтримки.👉 Тут діють програми «Батьківство без стресу», «Діти і війна: навчання технік зцілення», а ще є курс по роботі з втратою – для тих, чиї близькі загинули. Працюють групи відновлення для ветеранів і їхніх родин, передбачено різні види психологічної та арттерапії.Центр пишається тим, що з 2024 року зміг бути корисним уже 6650 жителям громади.
Сьогоднішній день багато чим нагадує нам, наскільки важливо не залишатись наодинці та не залишати без підтримки того, хто поруч. І це стосується не тільки нашого захисту в цій війні.Щороку 26 квітня ми вшановуємо хоробрість та самовідданість тисяч людей, які захистили Україну й усі інші країни від наслідків Чорнобильської катастрофи. Її називають словом «аварія», але сенс значно більший. Вибух на четвертому реакторі Чорнобильської станції забруднив радіоактивними елементами країни за тисячі кілометрів від епіцентру. Наслідки могли б бути значно масштабнішими, якби не наші люди.Це так само, як про війну Росії проти України: іноді кажуть слово «конфлікт», хоча загроза глобальна. І тільки завдяки українському народові, самопожертві та стійкості багатьох наших людей вдалося стримати повномасштабний удар російської армії, завдати їй значних втрат і захистити українську незалежність, а отже, й право на незалежність і самостійне життя інших націй.Тридцять дев’ять років тому наші люди обʼєднались. Понад три роки тому обʼєднались не тільки наші люди, а й мільйони по всьому світу. Європа, обидві Америки, Африка, країни Азії, Тихоокеанського регіону – всюди є ті, хто підтримує наш захист життя. Всюди є ті, чия допомога стає основою відновлення безпеки.Дякую всім, хто ліквідовував наслідки Чорнобильської катастрофи. Дякую всім, хто допомагає українському народові врятуватись від катастрофи російської війни. Безпека й мир мають бути відновлені. Фото: Igor Kostin for Law Net, Igor Kostin for Getty, Volodymyr Repik for AP.
🇺🇦 Наближаємося до 100-го україномовного аудіогіда – першої сотні українських аудіогідів, що діють у провідних пам’ятках світу – музеях, заповідниках, палацах, – у межах нашого проєкту з українізації світового спадку.Більшість із них запрацювала в останні три роки, тобто в час оборони України від російського повномасштабного вторгнення. І в цьому є символізм: наша мова захищається разом із нами. Вона всюди, де українці.🇹🇷 Нинішні два аудіогіди запрацювали в одній країні – Туреччині – і стали там, відповідно, 9-м і 10-м за ліком. Доступні вони в дуже цікавих місцях світового значення – Музеї Трої в місті Чанаккале та Археологічному музеї Стамбула.Легенда про Трою жила багато століть і, можливо, так і залишилася б легендою, якби в ХІХ столітті археолог Генріх Шліман під час розкопок не довів її реальне існування. Відтоді науковцям вдалося зробити тут безліч історичних відкриттів. І зрештою тут була створена експозиція, яка тепер говорить до відвідувачів українською.📍Археологічний музей Стамбула ввібрав у себе артефакти всіх численних культур, представники яких населяли турецьку землю, і нині також готовий розповісти їхню історію, зокрема, і нашою мовою.Туреччина цінує мову культури та історії. І Україна цінує те саме. Це означає, що наш діалог триватиме і ми завжди почуємо одне одного.🤝 Ще один крок до глибшого розуміння між нашими країнами, їхньою пам’яттю і сьогоденням. Бо лише ті, хто розуміють одне одного, можуть побудувати найкращі відносини і найкраще майбутнє.@CGUinIstanbul
🥚 Писанкарство – давня великодня традиція.У кожному регіоні України – свої стилі, техніки та улюблені мотиви. Ця традиція – не лише про віру. Точніше, не обов’язково тільки про неї. Для сім’ї створення писанки – це чудове спільне заняття, що об’єднує покоління.👨👩👧👦 Завітали до великої прийомної родини Яни та Віктора й напередодні Великодня створили разом із ними писанки.Сім’я була змушена покинути рідну Макіївку через російське вторгнення ще у 2014-му. З минулого року Яна, Віктор і дев’ятеро дітей – четверо рідних і п’ятеро влаштованих у родину – живуть у новому будинку, який ми з Фундацією спорудили в межах проєкту «Адреса дитинства».Кажуть, під час створення писанок добре загадувати бажання. Ця родина мріє, щоб на рідній Донеччині запанував мир.Разом же ми загадуємо одне, спільне для всіх українців бажання… А ще – щоб у кожної дитини була така любляча родина, як ця. Зі своїми теплими традиціями, які ось так збиратимуть разом, приноситимуть спокій і силу створювати.🇺🇦 З Великоднем, Україно!Зі святом, яке нагадує: світло завжди перемагає.
Історія стійкості Андрія Лозового з Одещини почалася 25 років тому. У 22 він зазнав важкої травми хребта, і життя розділилося на до та після.📔 Цією історією Андрій поділився у «Щоденниках стійкості» – онлайн-просторі для рефлексії, створеному в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.💬 «Переді мною постав вибір: або пасивно приймати обставини, занурюючись у зневіру, або розпочати складний шлях боротьби за своє право на повноцінне життя. Травма мала серйозні психологічні наслідки: мене гнітило відчуття безпорадності, ізоляції, страх за майбутнє. Це був важкий період, коли я вчився приймати себе заново та будувати нову реальність», – згадує Андрій.👉 А ще відзначає важливе: фізичні бар’єри виявилися лише частиною проблеми. Справжній виклик – це упередження, ізоляція та брак підтримки. Так Андрій став співзасновником ГО «Нездоланні» – організації, що допомагає людям з інвалідністю: через тренінги, зустрічі, розбудову безбар’єрного середовища та ментальну підтримку.«Стійкість – це не про відсутність труднощів, а про здатність знаходити сили долати їх і рухатися далі. Я впевнений, що разом ми можемо створити суспільство, у якому кожен почуватиметься важливим і потрібним, а наша країна стане прикладом рівності та взаємодопомоги для всього світу», – підсумовує Андрій.📚 Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізується в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров'я в партнерстві з Суспільне Мовлення та Українське радіо.
Повернення бійця чи бійчині з фронту – одна з найбажаніших і найщасливіших подій для родини. Нарешті близька людина буде вдома, хвилювання стане менше. Це очікування. А реальність така, що під час розлуки з усіма відбулися зміни. І є велика ймовірність, що стосунки взагалі доведеться будувати наново.💻 Про те, як прийняти зміни в рідній людині, яка повернулася зі служби, що варто врахувати близьким, розповідає восьмий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» або на YouTube-каналі «Ти як?».Цей епізод звертає увагу на такі основні аспекти:📍 Найбільший ресурс для відновлення дає сім’я. Готовність рідних створити атмосферу довіри, виявляти підтримку та безумовне прийняття вкрай важливі. Однак так само важливо не приміряти позицію жертви: спокійно реагувати, якщо партнер не підтримав запропоновану ідею щодо спільного дозвілля.📍 Звична поведінка ветерана чи ветеранки може змінитися через бойовий досвід. Людина може гостро реагувати на гучні звуки, мати проблеми зі сном, травленням і зосередженням уваги, нервувати, скаржитися на зміни настрою, дратівливість і спалахи гніву, демонструвати надмірну пильність. Це просто треба приймати.📍 Відновлення потребують обидві сторони: не тільки ветерани, а й їхні родини. Немає сенсу очікувати швидкої адаптації чи стрімкого зниження напруги, якщо вона раптом виникла. Для цього потрібен час: комусь – кілька тижнів, комусь – кілька місяців.💭 «Перше: треба уважно слухати та сприймати всю інформацію, але не говорити: “Я теж це відчуваю”. Для ветерана це дуже боляче, адже ми все одно його досвід ні відчути, ні пережити не можемо. І друге: усі думки ветерана треба сприймати такими, якими вони є. Не треба шукати підтекстів – їх ніколи не буде, адже хлопці, які прийшли з фронту, говорять те, що вони справді думають», – радить дружина ветерана Тетяна Пономарь, одна з героїнь серіалу.Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».
TGLIST.COM.UA
