Едуард Юрченко

​​ЛИСТ ГОЛОВИ ІРАНСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО ДОМУ ВІД 4 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ.(Хочу підкреслити, що на той момент його власні вороги - керівництво ІРІ, щє дотримувались нейтралітету і він проявив власну ініціативу, в не просто зреагував).Його Високоповажності Володимиру Зеленському Президенту України Київ 4 березня 2022 р Шановний пане президенте, Останніми днями світ став свідком хоробрості та патріотизму українського народу. У той час як уряди в усьому світі справедливо об’єднуються вам на допомогу, а люди будь-якого віросповідання солідарні з вашими, диктатура в моїй країні, Ірані, підтримує тих, хто порушив вашу територіальну цілісність і намагався узурпувати суверенітет України. Проте свободолюбивий народ Ірану кинув виклик погрозам режиму та насильству, протестуючи проти вторгнення та продемонструвавши, що він підтримує народ України. Ми також знаємо, як боротися з диктатором, коли ми виступаємо за свободу. Знайте, що ми з вами, і коли обидві наші нації знову стануть вільними, ми станемо партнерами для миру та процвітання. На знак солідарності,Голова Іранського Імператорського Дому Його Імператорська Високість Кронпринц Ірану Реза II Кир Шах Пахлаві, спадкоємець трону Ірану.

​​ЧІТКЕ РОЗРІЗНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ВІД «УКРОЛІБЕРАЛІВ»Як це не дивно, але на питання, навколо якого зараз тривають суперечки, дав відповідь більше 100 років тому не українець, а француз — засновник інтегрального націоналізму Шарль Морас. «Пан Ерве патріот. Але він тримається думки, що в політичному сенсі є вищі інтереси, ніж національні інтереси, і що понад батьківщини існує людський рід... Перед Богом ми скажемо: батьківщина і людство. Але якщо події скажуть: батьківщина або людство, що ми тоді повинні робити? Ті, хто скажуть: «Франція понад усе» - це патріоти; а ті, хто скаже: «Франція, але ...» - це апостоли гуманізму.»Як виявляється, для вирішення деяких питань достатньо не вигадувати велосипед, а орієнтуватись у європейській політичній думці. Так що коли в наступний раз почнуть розповідати про «спільних ворогів» (звісно, Троцький був спільним ворогом Сталіну та Коновальцю, про ідеї взаємопорозуміння чомусь не чув) або «ми всі українці» ( Медведчук та покійний Захарченко теж далеко не марсіани, якщо хтось забув), поставте всім цим прогресивним «демократизаторам» та «євроінтеграторам» просте питання:«Україна або людство?»Після цього, отримавши ярлик «фашиста», «провокатора» або навіть «ватника» (як можна так називати прихильника ідеї «Україна понад усе» – не зрозуміло, але в шизофреників свої стандарти), можете спокійно слати їх в напрямку вище згаданих Медведчука із Захарченком (другий варіант краще) і йти займатись своїми справами, позбувшись комплексу провин за порушення «солідарності українських сил».@EdYurchenko 🎓

СЛОВО КОМАНДИРА КОРПУСУ.Вже вкотре ми опиняємось в ситуації, коли вирішальними стають наші психологічна стійкість та сила духу, які дають нам можливість продовжувати битись, навіть в абсолютній темряві. Ворог знову намагається примусити нас здатися, перш за все, в наших головах, тому що не може, як планував, перемогти нас на полі бою. Наші зневіра та розпач — остання зброя росіян, на яку вони зараз роблять основну ставку.Головним фактором збереження України були і залишаються Сили оборони. Солдати, сержанти та офіцери, котрі, попри прогнози та інформаційний шум, втому, розчарування, біль і страх, попри саму смерть, вперто продовжують день у день ефективно виконувати свою роботу.Сьогодні, в момент, коли противник і сама доля вкотре випробовують нас на міцність, ми маємо згадати, заради чого і чому впродовж 11-ти років ми боремося проти РФ — величезної машини смерті, метою якої є знищення усього, що відмовляється підкорятись. Маємо згадати, скільки разів наша держава знаходилась на краю прірви, і якими надлюдськими зусиллями український солдат щоразу перешкоджав її падінню. І зараз, як і в 2014, 2022 та в усі інші роки війни, у нас немає іншого варіанту, ніж, зціпивши зуби, ще міцніше тримати в руках зброю, і не допускати зневіри. Якщо ми опустимо руки, Україна не виживе. Ми заплатили дуже високу ціну і продовжуємо платити її щохвилини, аби зараз не впасти у відчай. Доля української нації в руках кожного, хто зараз на фронті, хто формує надійний тил, хто підтримує військо і працює на розвиток держави. Це не пафосне перебільшення, це результат нашої діяльності або бездіяльності, ефективності або неефективності, помножених на витрачений час. Це необхідно прийняти і зробити відповідні висновки, виходячи з розуміння того, що все залежить від нас. Я наголошую — від кожного з нас.Завданням українського суспільства наразі є ще більша, ще активніша, всеосяжна підтримка фронту. Ця підтримка так само починається з особистої боротьби зі зневірою: з протистояння російським інформаційним атакам на нашу свідомість, з відмови коритися вигаданим росіянами сценаріям капітуляції, з впевненості у необхідності кожному на своєму місці докладати всіх зусиль заради спільної справи. Для нас 2025-й був роком складних випробувань і трансформацій: «Азов» успішно стримував наступальні дії противника на надскладних ділянках фронту, розширювався до корпусу, розвивався і нарощував бойову міць, але разом із тим, на жаль, і втрачав своїх найдостойніших бійців. Ми обовʼязково помстимося за них. У 2026-му ми так само триматимемо стрій заради тих, хто за нами. У пам'ять про всіх, хто загинув на цій війні. Кого було закатовано та заморено голодом у минулі століття. Заради сотень тих азовців, які більше трьох з половиною років знаходяться в російському полоні, і чиє повернення додому — наш обовʼязок. Заради всіх майбутніх поколінь, які мають жити у вільній Україні, а не під російською окупацією. Зрештою, заради власної гідності, вірності присязі та можливості у майбутньому без докорів сумління дивитися на своє відображення у дзеркалі. У майбутньому, єдиним гарантом якого є українське військо.Тримаємо стрій! Знищуємо окупантів!© полковник Денис Прокопенко, командир 1-го корпусу Національної гвардії України ""Азов"

КОЛИ СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК ЗАСМУЧУЄТЬСЯ ПО СПРАВЖНЬОМУ. На фото легендарний маунтімен (дослідник та мисливець в добу покорення Дикого Заходу) Джон Ієремія Джонсон або "Пожирач печінки Джонсон". Фото, звісно, зроблено вже в старості але коли він був молодше, з ним трапилось те, через що він отримав своє прізвисько. В 1847 році, коли Джонсон був на довгому багатотижневому полюванні, група індіанців Кроу, вбила його вагітну дружину, доречі теж індіанку. Втрата жінки та ненародженої дитини сильно засмутила чоловіка. Засмучений втратою близьких Джонсон не довго носив свій біль в середині і швидко почав їм ділитись з винним племенем. Протягом 25 років він методично вистежував і вбивав чоловіків племені Кроу. Це супроводжувалось ритуальним канібалізмом - він вирізав з тіл печінку і поїдав її. Хоча можливо просто вирізав але не їв, а розповсюджував чутки з метою деморалізації ворога. В будь якому разі, біографи нараховують до 300 жертв (!!!). Цифра є можливо перебільшеною але не фантастичною. Для того щоб вбити стільки жертв, необхідно було вбивати лише по одному в місяць і це при тому, що він неодноразово вбивав одразу декількох. Для того щоб масштаб був більш зрозумілим, нагадаю, що на даний момент всіх Кроу біля 12000. В кінцевому підсумку, племені вдалось заключити з ним мир і навіть побрататись. Джонсон потім прожив щє декілька десятків років цікавого і насиченого життя, а Кроу почали потрохи виправляти демографічну ситуацію.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ОСИПА МАЩАКА АВТОРА "МОЛИТВИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА".Автор легендарних слів, народився в символічний час, коли день починає збільшуватись,темрява і сонце розпочинає свій шлях до перемоги.Деякі моменти "Молитви українського націоналіста" здаються дещо мрачними але треба розуміти в яких умовах вони писалися.Під час "Львівського процесу" 1936 року,який був спланований польськими окупантами як розправа над українськими патріотами,він очікував смертного вироку,його катували та морили голодом. Значну частину "Молитви" він був вимушений записувати власною кров'ю. Він був впевнен, що це кінець і питання в тому, закатують зараз чи повісять після вироку. Але...Спочатку замість смертної кари він отримав 15 років. Потім Польща впала і він опинився на волі...Коли він писав власною кров'ю слова, які мусили стати останнім його словом, попереду було 40 років життя, продовження освіти та кар'єра, шлюб і народження двох дітей, старість в спокої та пошані. "Бог не без милості, козак не без долі".

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ.Сьогодні Григорія Савича нерідко недооцінюють. Парадоксальним чином це поєднується з його формально високою оцінкою як діяча української культури. Але про важливість його ідей забувають.В той час як Сковорода має величезне значення саме як один з перших представників європейського традиціоналізму та правдивий "вчитель правої думки" (перефразовуючи слова Еволи про де Местра).В той час коли європейська політична думка була поглиненою вірою в матеріалізм, прогрес та ідеологію рівності, він протиставив цьому жорстке обгрунтування Сакрального порядку та ієрархії. Можна сказати, що він кинув виклик фундаментальним лівим ідеям, щє до їх проявлення в практичній сфері. Заходу знадобилась катастрофа "французької революції", щоб усвідомити свою кризу та породити філософію де Местра і пізніших традиціоналістів. Україна має філософа який розумів від початку і боронив мудрість Традиції, щє до того як необхідність цього стала зрозумілою. Будьмо гідні великого мудреця.

​​Ідея лівих — це ідея рівності, а рівняння можливе лише по нижчим. Для лівих сила злочинна, а слабкість праведна за визначенням. Чи було місце в цьому майбутньому у народа-воїна?Це не гарне гасло, це просто констатація факту. Всі нормальні люди розбіглись з наших земель задовго до того, як ми лише почали формуватись. Зона фронтиру, зона безперервної війни, унікальне місце, яке було цікавим всім загарбникам і як плодючі землі, і як географічна розв'язка. Війна була для нашого народу нормальним станом, а мир — аномалією. Так склалось. Це реальність, подобається вона нам або ні. Українець по природі своїй хижак. В світі, де рабом бути престижно, а аристократом соромно, йому місця не було. Ліва "народницька" інтелігенція приклала титанічні зусилля, щоб переконати лева в тому, що він баран. Вона щиро вірила, що тим самим перетягує наш народ на сторону "добра", яке неодмінно повинно перемогти згідно з законами "прогресу". Так вчили божевільні ліві теорії, яких вони нахапались в чужинців. На щастя, "народники" програли. Вони гарненько загадили формальну "українську ідею" й "інтелігентський" рівень культури. Але реальний українець лишився сам собою і його хижа натура чудово проявила себе в 2022 році, коли советська московська корова, яка уявила з себе ведмедя, полізла бодатись.Світові ліві теж програли, новий світ буде визначатись правом сильного і інструментами формування будуть зброя, фанатизм віри і воля до опору, виживання та панування. Зараз, нам може здатись, що все навколо погано. Ми можемо бачити, що світові надсили не зацікавлені в нас або відверто ворожі. Нас можуть переконувати, що ми слабкі і в світі сильних нам не вижити (нічого не пропонуючи в якості альтернативи). Нам дійсно буде важко.Але наш народ призначений для такого життя і саме такого світу. В ньому ми можемо загинути, але можемо й перемогти. В світі, де народи перетворені в баранів, лева терпіти не стали б, скільки "демократичними гаслами" не розмахуй.Неможливо втекти від самого себе. Навіть ще більш неможливо ніж від долі. Отже будемо просто самі собою й цей шлях сам приведе до перемоги.@EdYurchenko 🎓

​​ГАВРИЇЛ (УРГЕБАДЗЕ): "ХРИСТИЯНИНУ НЕ ЛИЧИТЬ СКИГЛИТИ"2 листопада православні вшановують святого Гавриїла Самтаврійського (Ургебадзе), одного з найбільш відомих та улюблених святих сучасної Грузії.Преподобний Гавриїл пройшов свій земний шлях у важкі часи безбожного більшовизму, лише останні декілька років він жив в незалежній Сакартвело. Все його життя стало не лише чернецьким подвигом аскези та любові до людей, але й боротьбою проти брехні атеїстичного тоталітаризму.Існує безліч історій про його любов до людей, Божу допомогу за його молитвами та аскетичні подвиги. Але сьогодні хотілося б зупинитись на тому, як він протистояв злу і неправді в умовах, коли всім це здавалось неможливим. Це не давалось йому легко – його віддавали під суд, катували, переслідували та кидали до психіатричної лікарні. Але він не здавався.Найбільш відомим випадком протистояння св. Гавриїла та більшовицької системи був випадок, коли на першотравневій демонстрації 1965 року він підпалив великий портрет Леніна. Його побили так, що він отримав 18 (!) переломів. Під час допитів, жорстоко покалічений чернець вперто повторював: ««Причина (мого вчинку) полягає в тому, що потрібно поклонятися розп'ятому Христу, а не Леніну. Не можна обожнювати земної людини.  Не "слава Леніну!", а "слава Тобі Боже, слава Тобі" ».Скандал вийшов загальносоюзного масштабу, щоб не роздмухувати його ще більше, преподобного Гавриїла проголосили божевільним та кинули до психлікарні. Але він стійко витримав всі випробування і після звільнення продовжив мужню проповідь православної віри.Загалом, у своїй боротьбі він гармонійно поєднував мужність з почуттям гумору та посмішкою. Він розумів, що простим людям правду так приймати легше. Водночас зло, як намагається поневолити душі страхом,  завжди боїться бути смішним.Одного разу він сидів на проспекті Руставелі в Тбілісі, поруч з ним лежали ікони, а в руках він тримав хрест. Він сміливо і голосно проповідував. Міліціонери кілька разів зажадали, щоб він припинив проповідь, але він нібито не чув їх. Нічого не діяло, і його посадили в коляску мотоцикла і повезли в дільницю. Отець Гавриїл скористався цим шансом, встав на повний зріст в колясці мотоцикла і на ходу почав проповідь громовим голосом: «Любіть Господа нашого Ісуса Христа! Любіть животворний хрест! » Нісся мотоцикл, і ряса старця Гавриїла майоріла  як прапор. «Що ви робите ?!», – гнівно запитували міліціонери. «Так це ви мені влаштували прогулянку по місту», – відповідав святий. Вони зупинили мотоцикл і сказали: «Іди, будь ласка!»В цьому випадку яскраво проявився метод старця – комуністи в боротьбі з ним поводили себе якщо не жорстоко, то по дурному, а слава та авторитет ченця тільки зростали.Сьогодні, коли новітній необільшовицький тоталітаризм, під гаслами «політкоректності», знову забороняє слово правди не тільки для християн, але й для всіх людей, що зберегли залишки сумління та здорового глузду, приклад преподобного Гавриїла повинен мати для нас особливе значення.Обрані цитати святого, борця не тільки за правду і віру, але й за свою земну Батьківщину:«Християнину не личить скиглити».«Горе тому ченцеві або черниці, кому не болить за бідами свого народу».«Чернець повинен бути твердим, захищати правду, тому, що правда - це сам Бог».«Краще бути стократ блудником, ніж єретиком».«Сакартвело воскресне, як Лазар. Поки в Сакартвело не буде коронованого царя, нічого доброго не буде».«Сакартвело — земний уділ Божої Матері. Не залишайте батьківщину у важкі часи, не гнівіть Матір Божу!» (варто додати, що земними уділами Богородиці також вважаються Афон та Русь)».«Опановуючи людиною, демон насамперед забирає розум».«Треба любити всіх. Але якщо не можеш, хоча б бажай всім добра».«Сакартвело відродиться, але через великі випробування. Коли скажуть — вже все скінчено — тоді воскресне і засяє!»@EdYurchenko 🎓

​​ЗЛАТА (ХРИСІЯ) МОГЛЕНСЬКА – СВЯТА, ЩО ЄДНАЄ ПРАВОСЛАВНІ БАЛКАНИ31 жовтня ми вшановуємо святу мучницю Злату (в грецькій традиції Хрисію) Могленську. Майбутня свята народилась та жила в македонському селі розташованому в межах Могленської єпархії.Вона була зовсім юною дівчиною, коли турок з сусіднього селища викрав її, щоб примусити до переходу в іслам та одружитись на ній. Типова, як не жахливо прозвучить це, ситуація для народів, поневолених османами. Християнське населення захоплених країн було повністю беззахисним в таких ситуаціях.Тисячі і тисячі дівчат і жінок таким чином були вирвані з власних родин та націй. Можливо, коли небудь дослідники зможуть оцінити масштаб цього "етнічного вампіризма", жертвами якого стали народи Східної Європи.Але Злата не зрадила своєї Крові та Віри.Спочатку її умовляли, потім залякували, потім почали катувати. Вона страждала вже декілька місяців, коли турки залякали її родичів і примусили їх вмовляти її підкоритись. Злата рішуче відповіла: "Ви, оскільки мене схиляєте відректися від Христа – Істинного Бога, не є більш моїми батьками і сестрами, і я не хочу знати вас за таких надалі, але замість вас я маю Отцем Господа мого Ісуса Христа, Його матір'ю Пані мою Богородицю, братами ж і сестрами всіх святих.»Після цього турки просто показились. Про примус до одруження вже не йшлось. Вони хотіли лише зречення від православної віри. Житіє святої, записане видатни діячем православного традиціоналістського руху Св. Нікодимом Святогорцем, свідчить, що її в прямому сенсі різали живцем, палили обличчя вогнем, намагались не тільки причинити їй страждання, але поневічити красу православної християнки, яка не підкорилась іновірцям.В кінцевому результаті її закатували, пошматуваши живцем. Свідком її мучництва став афонський протоігумен Тимофій, який повідомив про це представників духівництва, зберігши память про її подвиг.Але її історія на цьому не скінчилась.В 1912 році, під час Першої Балканської війни, місто Скоп'є перебувало в облозі турецького війська, яке переважало захисників в багато разів. Населенню загрожувала різанина, а місту – знищєння. Врятувати захисників могло лише диво.Коли здавалось, що все вже втрачено, перед православними воїнами з'явилась прекрасна дівчина, яка переконувала їх бути хоробрими та перемогти іновірних загарбників. Захисників міста охопило небачене натхнення, і в жорстокому бою вони здобули перемогу. Безліч свідків стверджували, що це була саме Св. Злата Могленська, яка здійснила диво, щоб врятувати православне місто.Велике диво, здійснене Святою, було визнане одразу декількома помісними церквами. Взагалі, варто підкреслити, Св. Злата вважається власною національною Святою македонцями, сербами, болгарами та греками. Ці народи неоднарозово воювалии між собою, конфліктували в справах світських та церковних, але Свята Злата завжди єднала їх пошаною до себе.Не треба забувати й про те, що своє диво вона здійснила саме тоді, коли всі православні нації Балкан з'єднались для того, щоб дати відсіч турецьким загарбникам.Для нас, українців, культ Святої Злати повинен мати особливе значення, оскільки саме ми можемо стати геополітичним центром, який допоможе нашим балканським братам віднайти примирення та протистояти загрозам вже нового тисячоліття. Без миру та безпеки Південно-Західного Інтермаріуму, Русь-Україна не зможе сама бути в безпеці.Свята мучниця Злата Могленська – моли Бога за нас!@EdYurchenko🎓

​​Сьогодні День народження короля Англії, Шотландії та Ірландії Яківа ІІ Стюарта.Чоловік трагічної та романтичної долі, він був останнім католиком на британському столі і останнім монархом, який царював на підставі Божественного права королів, а не сумнівного політичного консенсусу.Його прихільники, якобіти (від імені Яків) продовжували активну боротьбу до смерті його старшого онука – «молодого претендента» Чарльза Едуарда Стюарта. За цей час Британія пережила декілька масштабних повстань і безліч якобітських заколотів. Десятки років династія зберігала симпатії найширших верств британців.Якобітізм, став свого роду правим рухом до появи терміна правий.Вони виступали за Божественне право королів проти примату парламенту, за національну самобутність проти денаціоналізуючої централізації (що привернуло до них шотландських патріотів) за традиційні права й вільності проти бюрократії та за релігійний мир між католиками та протестантами проти перетворення церкви в «державний департамент культу».Характерно, що сучасні прихільники неореакції та «Темного просвітництва» бачать в якобітах свої попередників і першопочатківців «правізни» в англо-американському контексті. Непогана відповідь тим хто вважає якобітів «консервативним недорозуміннім"Основний принцип якобітізма чудово пояснено в тексті невеличкої нео-якобітської листівки початку минулого сторіччя:«Сенс існування для партії якобітів сьогодні є забезпеченням принципу спадкового, на відміну від парламентського, права на трон цих королівств. Представник старшої лінії все ще живе, і кожен день все ясніше і ясніше показує, як сьогодні, коли соціалістичні і революційні доктрини загрожують повалити весь закон і порядок...Суверенові необхідно мати більш високий титул на трон, ніж просто паперовий, який в будь-який момент можна розірвати на шматки. Це робиться для того, щоб навчити націю, де шукати Володаря, чиї претензії на правління виходять від одного тільки Бога, і прищепити в уми людей трохи того духу вірності і лицарства, який надихнув серця стількох хороших і хоробрих чоловіків і жінок в минулому, щоб протистояти помилковим і непрактичним ідеям «свободи» і рівності"