DD shit and other

Після 10к+ кілометрів за кермом прочитав 12-годинний курс в UCU Business School. Повинен сказати, що я дуже скучаю за офлайн-читанням. Живі люди, живі запитання. Це й мене стимулює думати, бо запитання дозволяють мати відповіді. Це взагалі меджик: у тебе є відчуття, що в тебе є знання, але доки тобі не сформулювали запитання, в тебе немає відповіді. Тому дуже важливо мати прямий зв’язок з аудиторією. Окрім того, в УКУ я читаю необов’язковий курс та маю справу з гомогенною й мотивованою аудиторією. На відкритих курсах приходять різні люди, і це важко, менш ефективно, а головне — запитань менше, а ті, що є, зазвичай нецікаві більш ніж 50% аудиторії: для декого вони складні та незрозумілі, для декого — примітивні та очевидні. Останні два роки я додатково докладаю зусиль для того, щоб слухачі не йшли в стартапи — не можна сказати, що я їх залякую, але вже не просто без рожевих окулярів, а прямо близько до справжнього стану справ, а це важко. Багато роботи, багато ризиків.Що ще: останні два роки я сфокусувався на спілкуванні з родиною, друзями та мілтеком. Усі робочі питання в мене здебільшого робочі. Хоч я бачу велику купу даних, але втратив відчуття, чим дихають люди в індустрії — виняток — інвестори, з якими багато зустрічався, але вони всі сфокусовані та дуже ділові, і ми обговорюємо нагальні, актуальні питання. Я вже давно не мав зустрічей, де просто обмінювалися думками, методологіями, трендами, баченнями. Спробую у 2026-му компенсувати це.Плани до кінця року:Проапдейтити лекцію про аналіз конкурентів для стартапів та прочитати її за донати. Дві основні зміни: збільшу час з години до двох, до візії та стратегії додам інструментарій — тут Myk Pono дав мені дозвіл використовувати його матеріали, а я вважаю, що кращого за нього в маркетингу та продажах у стартапах немає нікого, хто міг би так глибоко, але доступно розповідати це; маю на увазі не український масштаб, а долиновський. Тож повинно бути цікаво та корисно.Трохи дороблю свій курс. Я дещо прибрав, дещо додав, а коли в мене відібрали 2 з 14 годин, деякі речі розповів швидко та коротко, але без втрати якості. Тож трохи дороблю цю історію. Але коли буду читати знову — не знаю, бо онлайн читати після офлайну мотивації немає ніякої, інтерес до теми в Україні потрохи спадає, тож, мабуть, наступного року в УКУ. Але УКУ я дуже люблю: виглядав у вікно з корпусу та пригадав, що коли я починав читати, не було ані церкви з аудиторіями (я багато бачив, але такого не бачив), ані бібліотеки Шептицького (я в ній теж читав), ані нових корпусів за Колегіумом.Два дні були цікаві, але сьогодні ранок почався з прильотів, і все небо над Львовом у диму. Всі мої побажання ви вже знаєте. Бережіть себе.

Я писав вже що я зараз слухаю багато університетських курсів по філософії. В мене є пару бекдорів в Стернфорд, Гарвард, Сорбону та Берклі. Слухати філомофію, університетську, англійською? Жесть. Але тільки перші 40 годин, далі норм.Але мені запропанували послухати українського філософа викладача Андрія Баумейстера. А в нього 90% контента неширокою. Думаю, ок, лекції з 2016 року, я перейшов на українську тільки в 2023, бт не вивчав її в школі. Думаю, хер зним. Та згвалтував себе і прослухав 14 лекцій його історії античної філософії. Вже з третій лееції це перетворилось на дослідження "каловедення". Наскільки класний курс, настільки він poisoned by вузький мир. Символічно, що одна з лекцій 2016 року викладена датою моєї другої карної справи в оркостані. Потім я подивився на автора уважніше, та стало зрозуміла його позиція по мові, по війні, по відповідальності неширокого народа, його єміграція вже під час війни. Основна жесть в тому, що його слухають. Та слухає в тому числі наша еліта, бо він дійсно класно читає класні речи, але ідеї які він проносить там - це просто жесть.Повернувся до світових університетів, але там теж свої приколи з повєсточкою...

Зараз спілкуюся зі старою гвардією інвесторів. Це ті, хто інвестував із 1990-х та у 2010-х пішов на ретайрмент. Зараз вони не у фондах, але час від часу інвестують свої гроші в підприємців, яких знали давно або з якими колись працювали разом.Одне з питань до них: чи можна порівнювати ШІ-бабл із дотком-баблом? На дотком-баблі всі вони без винятку потрапили в бабло, а деякі навіть пережили банкрутство.Більшість (не всі) вважають, що ми в баблі. Але є ключова відмінність. Одна з головних причин вибуху полягала в тому, що моделей монетизації для інтернет-проєктів не існувало, і коли стало зрозуміло, що всі накачані інвестиції в доткоми не повернуться, то все й вибухнуло.Зараз ситуація теж цікава: мультиплікатори зашкалюють, грошей багато, АЛЕ ШІ-проєкти заробляють, та плюс-мінус зрозуміло, як будувати бізнеси в цій галузі. Тож, з одного боку, всі ознаки бабла є, але питання, чи вибухне він, — гарне, бо проєкти заробляють, і заробляють непогано, ще й із гарними прогнозами. Тож, якщо не прийде глобальна криза у глобальні фінанси, може обійтися.А вам я додам мою улюблену картинку з книги 2000-х, коли мені кажуть про трильйонні оцінки :)Burton G. Malkiel“A Random Walk Down Wall Street: The Time-Tested Strategy for Successful Investing” - офігенна книжка, один з найкращих подарунків на день народження, який я проводив в Долині в 2007 році.

Виніс з внутрішніх обговорень та розрахунків:Підвищення ПДВ: що це означає для економікиВступСьогодні в держдуму мордора було внесено проєкт бюджету, де підвищення ставки ПДВ з 20% до 22% та зниження ліміту обов’язкової реєстрації з 60 до 10 млн рублів зафіксовані як доконаний факт. Це вже не предмет дискусії, а фактичний роадмап податкової політики. Тож, спробуймо порахувати вплив цих змін на економіку, не враховуючи інші фактори на кшталт паливної кризи.Інфляційний ефект- Прямий вплив: зростання ПДВ призведе до підвищення кінцевих цін приблизно на 1,0–1,2% у споживчому кошику.-- Непрямий вплив: через ланцюгові ефекти (логістика, послуги, інфляційні очікування) зростання може скласти ще +0,5–0,8 п.п.- Додатковий фактор: включення в ПДВ-систему малого бізнесу підніме частку «оподаткованих» товарів і послуг у кошику на 7–16 п.п., що додасть ще +1,3–2,8 п.п. до індексу споживчих цін.Сумарно це означає прискорення інфляції на 2–4 процентні пункти протягом першого року.Вплив на ВВП- Споживання (C) знизиться через падіння реальних доходів населення. Мінус ~2% у базовому сценарії.- Інвестиції (I) впадуть на 1–1,5%, оскільки бізнес матиме нижчу маржу та більші витрати на адміністрування податків.- Державні витрати (G) зростуть завдяки додатковим надходженням до бюджету. Ці ресурси переважно підуть на військові закупівлі.- Чистий експорт (NX) майже не зміниться, але певні сектори отримають переваги від девальваційного фону.У підсумку ВВП у 2026 році може бути на 0,3–0,6 п.п. нижчим від потенційного тренду.Економічна активність і зайнятість- Малий і середній бізнес у секторах B2C (роздріб, послуги, дрібне будівництво) зазнає найбільшого тиску. -Зросте тінізація: дроблення компаній, приховування доходів, перехід у готівкові розрахунки.- Зайнятість у легальному секторі може знизитися, тоді як військовий сектор отримає приріст, але цей приріст низькоефективний і не підвищує довгострокову продуктивність.Перерозподіл ПДВВажливий аспект — кому йде зібраний податок:ПДВ платить кінцевий споживач.Гроші акумулюються у федеральному бюджеті.Значна їх частина спрямовується на фінансування війни — закупівлю техніки та озброєнь, які звільнені від ПДВ і не формують нову податкову базу.У результаті відбувається перерозподіл від домогосподарств і малого бізнесу до військової машини, без створення довгострокових драйверів зростання.ПідсумокЗбільшення ПДВ та зниження лімітів реєстрації матиме негативний вплив і в короткостроковій, і в довгостроковій перспективі:- інфляція +2–4 п.п.,- уповільнення ВВП на 0,3–0,6 п.п.,- падіння активності малого бізнесу та зростання «тіні».Проте цей вплив не стане вирішальним для макропоказників 2026 року. Водночас він створить негативний фон, який у поєднанні з іншими факторами (енергетична криза, санкції, військові витрати) може суттєво підвищити економічні ризики.

(Юные рыночные создания страшно утомительны, конечно. Давеча одно такое чудо пришло в каменты к Сайгину объяснять мне, чем плоха советская плановая экономика.Вот, говорит создание, заходит покупатель в магазин. а там одни говнодавы «Скороход». Покупатель плачет, но покупает, потому что у него нет выбора.И смотрит на меня гордо так: смотри. объяснил!Создание. тяжко вздыхаю я. ты мне сейчас описываешь ситуацию, когда производитель, не заморачиваясь на такие дорогостоящие штуки, как «контроль качества», «обновление ассортимента» или там «реклама», тем не менее, гарантированно сбывает весь свой товар. Это у тебя, говорю, не плохая, а просто идеальная экономика, её недостижимые зияющие высоты. поскольку экономика — это про прибыть. а не «удовлетворение спроса» или, упаси боже, «довольство покупателя».Юное рыночное создание делает смешную мордашку, кричит «Совкобумер!!!11» и убегает в слезах, так и не узнав, что же было не так.А не так было то, что рыночек не наебёшь, и советский покупатель говнодавы покупать не хотел. Он переплачивал — соцкапиталом (блат, знакомства, Лёха взял лишнюю пару на тебя), временем (ага, побегать, постоять в очередях), старыми добрыми деньгами (всегда есть Марк Борисыч или Гамлет Арутюнович, умеющие стачать охеренного качества пару — конечно, по цене маленькой лошадки), он уходил в серую зону (брал с рук. у фарцы, в «Берёзке» за направедно добытые чеки) — etc etc etc, но говнодавы брал, только когда совсем край и безысходность.И говнодавы отправлялись в утиль, превращаясь в чистый убыток.А поскольку примерно так в СССР было устроено примерно всё, то конец немного предсказуем.)

Це попередній анонс — для тих, кому не потрібні деталі.Зараз у мене намалювалися плани на осінь-зиму. Як і минулого року, я планую свої виступи до кінця року. Бо цього року я запрацювався і майже не світився публічно. Тож:8 жовтня виступаю на конференції тут:https://www.ukraine-economic-outlook.com/uk/startup-invest-20269 жовтня, 18:00 за Києвом — оновлений вебінар про аналіз конкурентів. Це одна з найболючіших зон українських стартапів, тоді як американський СЕО стартапу витрачає на це в середньому 200 годин на рік.Презентацію адаптую під формат вебінару. Участь — за донат: надсилаєте скрін донату на ППО-дрони (https://send.monobank.ua/jar/83jgKEVqqW) на мій прямий імейл [email protected] обмежень на сумму нема, якщо ви можете лише 5 грн, то це чесні 5 грн. — отримуєте у відповідь інвайт у календар (ще думаю над форматом: Zoom чи Google Meet).Зроблю окремий анонс із посиланням на презентацію. За цим семінаром планую зробити агента для перевірки слайду "конкуренти" в пітчдеках ;)20–22–23–27 жовтня, з 18:00 до 21:00 — мій основний курс Tech Business 101. Слайди:https://docs.google.com/presentation/d/1FeaIKJIhfeVZDNwNQdrj3OyO8BQIVu4-Вартість: 500 євро / 25 000 грн. Усі гроші підуть на донати (конкретний напрям визначу після збору всієї суми). Якщо напишете Ані на [email protected] до офіційного анонсу, отримаєте 25% знижку.Військовим традиційно спеціальна ціна. Якщо знайду донора цього року — зроблю взагалі умовні гроші.Традиційно записується 150–200 людей, але реально сплачують 15–50 — тож подивимось, як піде. Минулого року гроші пішли на закупівлю M30T, це дуже допомогло на важливому напрямку.Цей же курс читатиму в УКУ Business School. Дати не скажу, але це буде офлайн, особисто і з бонусами. Гонорар також піде на донати — минулого року так зібрали потужну суму на планшети для артилерії через Люксембургську LUkraine ABSLДля закритої групи мілтек-інвесторів читатиму лекцію "Неочевидні ризики в оцінці мілтек-проєктів". Замість гонорару вони купують ППО-дрони для одного підрозділу на Півдні по одному дрону за 90к грн з кожного учасника.Шукаю дату для сніданку з Mission Possible. Сподіваюся, що цього разу настрій буде кращим, ніж останнього року, коли я їх відмовляв від створення стартапів :)Якщо ви знаєте, де я можу витратити кілька годин і конвертувати це в декілька тисяч доларів донатів — напишіть мені.P.S. "How to raise late seed or round A" цього року читати не буду. Минулого разу прийшло тільки 6 людей — у такому форматі це не має сенсу. Та й українських стартапів, які підіймають такі гроші, зараз майже нема (якщо порівнювати з 2020–2022).

Выдержки из лондонской газеты The Times.Кто-то спросил: «Почему некоторым британцам не нравится Дональд Трамп?»Нейт Уайт, красноречивый и остроумный английский писатель, написал такой великолепный ответ:Трампу не хватает определённых качеств, которые традиционно ценятся британцами.У него нет ни благородства, ни обаяния, ни хладнокровия, ни авторитета, ни сострадания, ни остроумия, ни сердечности, ни мудрости, ни тонкости, ни чуткости, ни самосознания, ни скромности, ни чести, ни изящества — качеств, которыми, как ни странно, был щедро наделён его предшественник, господин Обама.Хотя Трамп может быть нелепым, он никогда не говорил ничего ироничного, забавного или даже слегка смешного — ни разу, ни разу. Я говорю это не риторически, я говорю буквально: никогда. Для британцев отсутствие юмора почти бесчеловечно.Но в случае с Трампом это факт. Он, кажется, даже не понимает, что такое шутка – для него шутка – это грубый комментарий, безграмотное оскорбление, акт непринужденной жестокости.Трамп подобен троллю: он никогда не смеётся и не забавляется; он лишь визжит от восторга или насмешки.И самое страшное, что он не просто произносит грубые и глупые оскорбления: он на самом деле думает, когда их произносит. Его разум – всего лишь роботизированный алгоритм мелких предрассудков и инстинктивной злобы.В нём нет ни иронии, ни сложности, ни тонкости, ни глубины. Всё поверхностно. Мы видим в нём человека без внутреннего мира, без души.В Британии мы традиционно на стороне Давида, а не Голиафа. Все наши герои – отважные аутсайдеры: Робин Гуд, Дик Уиттингтон, Оливер Твист.Трамп не отважный и не аутсайдер. Он – полная противоположность.Он даже не избалованный богатый мальчик и не жадный толстосум. Он скорее похож на большого белого слизняка, привилегированного Джаббу Хатта.И, что ещё хуже, он хулиган.Когда он оказывается среди хулиганов, он внезапно превращается в хнычущего приспешника.Он бьёт сверху вниз — то, чего джентльмен не должен, не может и никогда не должен делать — и каждый его удар приходится ниже пояса. Ему особенно нравится бить уязвимых или безмолвных — и он бьёт их, когда они лежат.Поэтому тот факт, что значительное меньшинство — возможно, треть — американцев наблюдают за тем, что он делает, слушают, что он говорит, а затем думают: «Да, он, похоже, в моём вкусе», является источником замешательства и большого огорчения для британцев.В конце концов, невозможно прочитать ни одного твита или услышать, как он произносит одно-два предложения, не уставившись в бездну. Он превращает простоту в вид искусства; Он — Пикассо мелочности, Шекспир дерьма. Его недостатки фрактальны: даже у его недостатков есть недостатки, и так до бесконечности.В мире всегда были глупые люди, и злодеев тоже хватало. Но редко глупость была настолько злой, а зло — настолько глупой.Он заставляет Никсона казаться заслуживающим доверия, а Джорджа Буша — умным.Если бы Франкенштейн решил создать монстра, состоящего исключительно из человеческих недостатков, он бы создал Трампа, и раскаивающийся доктор Франкенштейн в отчаянии закричал бы: «Боже мой, что я создал?»Если бы идиот был бы телешоу, Трамп был бы его декорациями.

Не розумію людей, які пишуть, що для них прапор став чимось важливим у якомусь році. Для мене підняття прапора в 1991 році розділило життя на «до» та «після». Я був ідейним піонером і скептичним комсомольцем. Починаючи з 1988 року, в мене було два відчуття: перше — коли дозволили говорити те, що раніше було заборонено, і друге — що Україна вже не поступово, а зовсім серйозно почала думати про незалежність.Тусовки на Рулетці та в Трубі в ті роки давали багато їжі для розуму, але жовто-блакитний прапор тоді ще був символом бунту. Літо 1991 року стало для мене коротким, але доленосним періодом: я закінчив школу, вже вступив до інституту, а під кінець відбувся ГКЧП. Ми всі тоді гарячково шукали новини й стежили за тим, що відбувалося в москвабаді. Всі розуміли, що в тому числі наше майбутнє залежало від того, чим там все скінчиться. У нас відбувались свої події: було цікаво спостерігати за Хрещатиком, за киянами й українцями в ті дні.Але найважливішим моментом для мене було внесення прапора до Верховної Ради. Ще з липня 1990-го, коли цей прапор майорів на Хрещатику біля мерії, почалися процеси: він був ще неофіційним, але вже не забороненим. Усе це привело до його повної легалізації в Раді.Тож у моєму підлітковому мозку Декларація незалежності сприймалась як наслідок, бо все важливе й символічне вже відбулося.Тому я люблю й поважаю цей прапор і вважаю сьогоднішній день найважливішим днем серпня. А всі події в Україні з того часу додавали ваги цім двом кольорам.

- Скорочення видатків бюджету. Війна — «святе», тому різати можна тільки соціальні витрати. Це прямо не вплине на CPI, але знизить рейтинг кабаєва й одразу вдарить по обсягах і структурі споживання.Вплив на CPI буде з лагом.Тобто, щоб побачити ефект дефіциту бюджету на CPI, треба дочекатися, які інструменти застосує економічний блок болот. А ми це побачимо, бо ключові індикатори відкриті й приховати їх неможливо: курс публічний, агрегатори також.Є й чинники, що впливають на сам дефіцит: - спад економіки зменшує податкові надходження, -основний експорт — нафта та газ — під тиском обсягів і цін (особливо з дисконтом). Європу відрізали (хоча СПГ дає норм обсяги), Індія має проблеми, Китай тисне на знижки, США та ЄС давлять на «тіньовий» флот,- «компактний урожай» зменшив прибутки.Також є фактори, що б’ють по CPI напряму: ціна пального й урожай.Але треба враховувати: різке збільшення дефіциту може бути й методологічним — передоплати, технічні зсуви, флуктуації, як це вже траплялося.Отже, мій висновок: економічні процеси на болотах викликають у мене обережний оптимізм. Вони безумовно матимуть наслідки. Але наскільки критичними вони будуть для економіки, соціальної сфери й особливо для CPI — треба дивитися наступні 3–4 місяці.Перепрошую, що трохи збив вашу хвилю позитиву.

Цікаве спостереження.У 2006 році я мав розмову з долиновським фанд-менеджером. Він із 70-х років керував більш ніж 15 фондами. Ну і, як усі корифеї, дуже скептично ставився до молодих інвесторів, які збирали фонди. Більше того, він казав, що людей із банкінгу та аудиту до фондів пускати не можна — хіба що вони CFO.Він поділяв усіх в індустрії на тих, хто розуміє, як це працює, і тих, хто не розуміє. Тоді він поділився однією своєю думкою — як фільтрує ЛП у фонди. В нього внутрішній облік у фонді був дуже простий: він обліковував усі інвестиції за ціною нуль до екзиту. А потім вони миттєво зростали в ціні. Більшість ЛП, які прийшли з інвестбанкінгу чи аудиту, наполягали на тому, щоб усі інвестиції обліковувалися згідно з поточною оцінкою компанії — мовляв, інвесторам важливо бачити позитивну динаміку.А він казав, що з рівнем ризиків та банкрутств простіше розраховувати на те, що всі компанії збанкрутують, і всі ці обліки дають хибну надію. Він розповідав, що коли тобі дають гирю 16 кг і пропонують тримати її на руках 5 років — це дуже важко. Фізично й морально. Особливо якщо вона ще й набирає вагу з часом. А коли ця гиря просто стоїть, а тобі за 5 років треба підкачатися, зібратися з духом і зробити ривок — то навіть якщо ти просто відірвеш її від підлоги, це вже буде істотне досягнення.Тож майже 20 років я сповідував цю філософію. І навіть мав конфлікти зі своїми інвесторами — та інвесторами взагалі. Бо більшість намагалася трекати поточну вартість портфеля, витрачала на це неабиякі зусилля та «гвалтувала» портфельні компанії.А останні 8 років я час від часу спілкуюся з фондами, які хочуть мене в команду чи на борд. Але майже всі з них не поділяли цей підхід. У когось є досвід, хтось брав інституційні гроші, які цього вимагали.Але останні 6 місяців я бачу, що з’являються команди фанд-менеджерів, які починають ставитися до ризиків як до ризиків, а не як до віртуальних цифр. І таких фондів стає трохи більше. Це дуже тішить.