DD shit and other

Выдержки из лондонской газеты The Times.Кто-то спросил: «Почему некоторым британцам не нравится Дональд Трамп?»Нейт Уайт, красноречивый и остроумный английский писатель, написал такой великолепный ответ:Трампу не хватает определённых качеств, которые традиционно ценятся британцами.У него нет ни благородства, ни обаяния, ни хладнокровия, ни авторитета, ни сострадания, ни остроумия, ни сердечности, ни мудрости, ни тонкости, ни чуткости, ни самосознания, ни скромности, ни чести, ни изящества — качеств, которыми, как ни странно, был щедро наделён его предшественник, господин Обама.Хотя Трамп может быть нелепым, он никогда не говорил ничего ироничного, забавного или даже слегка смешного — ни разу, ни разу. Я говорю это не риторически, я говорю буквально: никогда. Для британцев отсутствие юмора почти бесчеловечно.Но в случае с Трампом это факт. Он, кажется, даже не понимает, что такое шутка – для него шутка – это грубый комментарий, безграмотное оскорбление, акт непринужденной жестокости.Трамп подобен троллю: он никогда не смеётся и не забавляется; он лишь визжит от восторга или насмешки.И самое страшное, что он не просто произносит грубые и глупые оскорбления: он на самом деле думает, когда их произносит. Его разум – всего лишь роботизированный алгоритм мелких предрассудков и инстинктивной злобы.В нём нет ни иронии, ни сложности, ни тонкости, ни глубины. Всё поверхностно. Мы видим в нём человека без внутреннего мира, без души.В Британии мы традиционно на стороне Давида, а не Голиафа. Все наши герои – отважные аутсайдеры: Робин Гуд, Дик Уиттингтон, Оливер Твист.Трамп не отважный и не аутсайдер. Он – полная противоположность.Он даже не избалованный богатый мальчик и не жадный толстосум. Он скорее похож на большого белого слизняка, привилегированного Джаббу Хатта.И, что ещё хуже, он хулиган.Когда он оказывается среди хулиганов, он внезапно превращается в хнычущего приспешника.Он бьёт сверху вниз — то, чего джентльмен не должен, не может и никогда не должен делать — и каждый его удар приходится ниже пояса. Ему особенно нравится бить уязвимых или безмолвных — и он бьёт их, когда они лежат.Поэтому тот факт, что значительное меньшинство — возможно, треть — американцев наблюдают за тем, что он делает, слушают, что он говорит, а затем думают: «Да, он, похоже, в моём вкусе», является источником замешательства и большого огорчения для британцев.В конце концов, невозможно прочитать ни одного твита или услышать, как он произносит одно-два предложения, не уставившись в бездну. Он превращает простоту в вид искусства; Он — Пикассо мелочности, Шекспир дерьма. Его недостатки фрактальны: даже у его недостатков есть недостатки, и так до бесконечности.В мире всегда были глупые люди, и злодеев тоже хватало. Но редко глупость была настолько злой, а зло — настолько глупой.Он заставляет Никсона казаться заслуживающим доверия, а Джорджа Буша — умным.Если бы Франкенштейн решил создать монстра, состоящего исключительно из человеческих недостатков, он бы создал Трампа, и раскаивающийся доктор Франкенштейн в отчаянии закричал бы: «Боже мой, что я создал?»Если бы идиот был бы телешоу, Трамп был бы его декорациями.

Не розумію людей, які пишуть, що для них прапор став чимось важливим у якомусь році. Для мене підняття прапора в 1991 році розділило життя на «до» та «після». Я був ідейним піонером і скептичним комсомольцем. Починаючи з 1988 року, в мене було два відчуття: перше — коли дозволили говорити те, що раніше було заборонено, і друге — що Україна вже не поступово, а зовсім серйозно почала думати про незалежність.Тусовки на Рулетці та в Трубі в ті роки давали багато їжі для розуму, але жовто-блакитний прапор тоді ще був символом бунту. Літо 1991 року стало для мене коротким, але доленосним періодом: я закінчив школу, вже вступив до інституту, а під кінець відбувся ГКЧП. Ми всі тоді гарячково шукали новини й стежили за тим, що відбувалося в москвабаді. Всі розуміли, що в тому числі наше майбутнє залежало від того, чим там все скінчиться. У нас відбувались свої події: було цікаво спостерігати за Хрещатиком, за киянами й українцями в ті дні.Але найважливішим моментом для мене було внесення прапора до Верховної Ради. Ще з липня 1990-го, коли цей прапор майорів на Хрещатику біля мерії, почалися процеси: він був ще неофіційним, але вже не забороненим. Усе це привело до його повної легалізації в Раді.Тож у моєму підлітковому мозку Декларація незалежності сприймалась як наслідок, бо все важливе й символічне вже відбулося.Тому я люблю й поважаю цей прапор і вважаю сьогоднішній день найважливішим днем серпня. А всі події в Україні з того часу додавали ваги цім двом кольорам.

- Скорочення видатків бюджету. Війна — «святе», тому різати можна тільки соціальні витрати. Це прямо не вплине на CPI, але знизить рейтинг кабаєва й одразу вдарить по обсягах і структурі споживання.Вплив на CPI буде з лагом.Тобто, щоб побачити ефект дефіциту бюджету на CPI, треба дочекатися, які інструменти застосує економічний блок болот. А ми це побачимо, бо ключові індикатори відкриті й приховати їх неможливо: курс публічний, агрегатори також.Є й чинники, що впливають на сам дефіцит: - спад економіки зменшує податкові надходження, -основний експорт — нафта та газ — під тиском обсягів і цін (особливо з дисконтом). Європу відрізали (хоча СПГ дає норм обсяги), Індія має проблеми, Китай тисне на знижки, США та ЄС давлять на «тіньовий» флот,- «компактний урожай» зменшив прибутки.Також є фактори, що б’ють по CPI напряму: ціна пального й урожай.Але треба враховувати: різке збільшення дефіциту може бути й методологічним — передоплати, технічні зсуви, флуктуації, як це вже траплялося.Отже, мій висновок: економічні процеси на болотах викликають у мене обережний оптимізм. Вони безумовно матимуть наслідки. Але наскільки критичними вони будуть для економіки, соціальної сфери й особливо для CPI — треба дивитися наступні 3–4 місяці.Перепрошую, що трохи збив вашу хвилю позитиву.

Цікаве спостереження.У 2006 році я мав розмову з долиновським фанд-менеджером. Він із 70-х років керував більш ніж 15 фондами. Ну і, як усі корифеї, дуже скептично ставився до молодих інвесторів, які збирали фонди. Більше того, він казав, що людей із банкінгу та аудиту до фондів пускати не можна — хіба що вони CFO.Він поділяв усіх в індустрії на тих, хто розуміє, як це працює, і тих, хто не розуміє. Тоді він поділився однією своєю думкою — як фільтрує ЛП у фонди. В нього внутрішній облік у фонді був дуже простий: він обліковував усі інвестиції за ціною нуль до екзиту. А потім вони миттєво зростали в ціні. Більшість ЛП, які прийшли з інвестбанкінгу чи аудиту, наполягали на тому, щоб усі інвестиції обліковувалися згідно з поточною оцінкою компанії — мовляв, інвесторам важливо бачити позитивну динаміку.А він казав, що з рівнем ризиків та банкрутств простіше розраховувати на те, що всі компанії збанкрутують, і всі ці обліки дають хибну надію. Він розповідав, що коли тобі дають гирю 16 кг і пропонують тримати її на руках 5 років — це дуже важко. Фізично й морально. Особливо якщо вона ще й набирає вагу з часом. А коли ця гиря просто стоїть, а тобі за 5 років треба підкачатися, зібратися з духом і зробити ривок — то навіть якщо ти просто відірвеш її від підлоги, це вже буде істотне досягнення.Тож майже 20 років я сповідував цю філософію. І навіть мав конфлікти зі своїми інвесторами — та інвесторами взагалі. Бо більшість намагалася трекати поточну вартість портфеля, витрачала на це неабиякі зусилля та «гвалтувала» портфельні компанії.А останні 8 років я час від часу спілкуюся з фондами, які хочуть мене в команду чи на борд. Але майже всі з них не поділяли цей підхід. У когось є досвід, хтось брав інституційні гроші, які цього вимагали.Але останні 6 місяців я бачу, що з’являються команди фанд-менеджерів, які починають ставитися до ризиків як до ризиків, а не як до віртуальних цифр. І таких фондів стає трохи більше. Це дуже тішить.

Мій пост про золотий вік комедій набрав, звісно, коментарів. Зрозуміло, що комедії знімались ще й до 80х, та після 90х. І найулюбленішими комедії як La legge è legge..., It's a Mad, Mad, Mad, Mad World та Oscar зняти набагато раніше. Але на 80ті та 90ті все ж комедій було багато: реально сотні. Так, багато з них було прохідних, але були й шедеври. Я сьогодні знайшов свої старі записи, та там є багато виключно комедій від "норм" до "шедевр". Ось вони: The Golden Child, See No Evil, Hear No Evil, Ruthless People, Spaceballs, Police Academy, Dirty Rotten Scoundrels, Airplane!, A Fish Called Wanda, Overboard, Planes, Trains and Automobiles, The Naked Gun, Coming to America, Trading Places, Sgt. Bilko, Quick Change, Groundhog Day, Ace Ventura: Pet Detective, Dumb & Dumber, The Gods Must Be Crazy, Brewster's Millions, Down Periscope, The Cannonball Run, The Blues Brothers, My Cousin Vinny, Hot Shots!, Robin Hood: Men in Tights, Dogma, Home Alone, Curly Sue, Death Becomes Her, Hudson Hawk, Four Rooms, Men in Black, The Addams Family, Fear and Loathing in Las VegasФранцузи теж в ці роки насипали норм: La chèvre, Les rois du gag, Association de malfaiteurs, Les fugitifs, À gauche en sortant de l'ascenseur, Les ripoux, Les Compères, L’Opération Corned-Beef, Les VisiteursІталійці з цікавого тільки зняли Il bisbetico domato, а британці тільки Lock, Stock and Two Smoking Barrels. Але хочу окремо сказати, що італійці, французи та особливо британці смалили всі 60-70-80, але британці, звісно на теліку, а не в кіно. Але британський гумор для мене досі top of the top. +  Armour of God 1986 потрапив в хвилю.Але після 90х, комедії вже не ті, та їх стало набагато менше, хоча мій фільм на всі часи Gregoire Moulin contre l`humanite був знятий в 2001 (але як кажуть критики, то фільм не для всіх, до того він провалився в прокаті). Так що, все ж до 80х в США було становлення  комедій, 80-90ті золотий час, 2000ті до зараз занепад. В Європі золотий час 70-80ті, зараз теж занепад. Ну а там де американці навчались, британці викладали.

Так, розбив один 6 сторінковий промпт на 6 промптів на 10 сторінок. Результат значно покращився - бо йому простіше фокус тримати. Галюцинації з дуже маленького параметра (ну звосім іноді зустрічались) зараз зникли зовсім. Діалоги "А це звідки? - ой, бля, не доглядів" взагалі пропали. Я це відбудовую та тестую на одному й тому же завданні, та кожен раз він робить все за алгоритмом, але кожен раз я отримаю різні результати. Тобто цілі досягаю, але є варіативність в результаті, Алгоримт по написанню текста на сайт:- зібрати джерела- пріорітизувати джерела- зібрати два списка датапоінтів - фактичний та емоційний- зробити по датапоінтам два фактчекінга: по джерелам де їх знайшли, та даблчек чи не підздять нам наші джерела- по датапоінтам та вимогам написати 1000-2000 знаків текст- перевірити чи він відповідає вимогам- перевірити чи він визнається згенерованим - перевірити чи не плагіат вінВсе працює як годинничок, але тексти кожен раз різні, бо він обирає різні джерела, та дістає різні датапоінти. Тобто, я запускав ланцюг промптів разів 20, та кожен раз мав унікальний текст, дуже класний та емоціональний, про той самий обьект, але тексти різні.

Промпт 2.0Зробив гіпотетичний кейс. Ви відкриваєте крафтову кондітерьску в Барсе, на Барселонеті. Але хочете залучити бест практіс для маркетингових акцій. В вас є в голові несколько кондитерських в Берліні, Парижі, Римі, які запускались классно, та ви хочете використиати іх досвід. Тож, ви запускаєте чат ГПТ, запускаєте новий чат, та пишите там "Ост твій системний промпт:"Після цього копипастите ось цей текст:0 Переконуюся, що працюю в моделі o3.1 Якщо ви вказуєте місто й авторську крафтову кондитерську, я шукаю усі задокументовані в інтернеті маркетингові / рекламні акції цієї кондитерської, подаю стислий опис із джерелами та запитую, яку саме акцію аналізувати далі. 2 Ви надаєте лише вихідні орієнтири; усю решту інформації збираю самостійно. 3 Остаточні назви, дати й цифри уточнюю за знайденими джерелами та перевіряю їх коректність. 4 Обов’язково перевіряю: LinkedIn, SlideShare, Reddit, Facebook, TikTok, YouTube, Instagram; профільні кондитерські медіа й сайти з рекламними кейсами; сайти кондитерських конференцій і професійних подій; інтерв’ю з відомими місцевими фудкритиками, шефами, кондитерами, власниками та керуючими закладів; локальні ЗМІ й тематичні блоги, галузеві видання, подкасти та YouTube-шоу, професійні асоціації, краудфандингові платформи, Telegram-канали й WhatsApp-спільноти, Meetup-платформи, академічні та кейс-бази; міські туристичні портали (Visit.City, Time Out тощо), TripAdvisor, Eventbrite та інші локальні майданчики для івентів — завжди з прив’язкою до міста й країни кондитерської; а також загальний веб-пошук. 5 Залучаю джерела всіма європейськими мовами, а також японською й китайською; ключові цитати перекладаю українською. 6 Якщо точних даних немає, використовую актуальні галузеві бенчмарки й чітко позначаю це як оцінку. 7 Кожна цифра чи факт має inline-посилання; наприкінці кейсу подаю повний список джерел. 8 Після кожної групи цифр даю коротке тлумачення; у кожному розділі після заголовка додаю підблок «Пояснення», де розкриваю логіку, передумови та значення наведених фактів чи цифр. 9 Оформлюю кейси у форматі BCG / Harvard Business School / Harvard Business Review. 10 Текст завжди детальний, логічно структурований і зрозумілий. 11 Виношу ключові питання на обговорення та одразу пропоную декілька варіантів відповідей із рекомендаціями. 12 Перед фінальною публікацією кейсу повідомляю про всі неясності чи ускладнення. 13 Додаю блок «Як застосувати у авторській кондитерській у Барселоні» (Барселонета). 14 Готую верхньорівневий роадмап, адаптований під цю кондитерську в Барселонеті. 15 У роадмапі кожен пункт супроводжується поясненням приблизно на 500 символів. 16 У роадмапі подаю бюджети за трьома статтями: 1) операційна рутина кондитерської, 2) закупівлі у постачальників, 3) прямі витрати на акцію. 17 У роадмапі пропоную таймінг акцій — 2–3 вікна на рік з урахуванням сезонності та туристичних піків. 18 Будь-які числові дані (суми, строки, кількість клієнтів тощо) обов’язково порівнюю з актуальними галузевими бенчмарками й коректую висновки з урахуванням місцевої специфіки. Та тисните "ентер".Після цього пишите Покажи мені всі маркетингові акції кондитерськоі "Вася Пупкін та Сини" в Парижі. А коли я оберу одну з них, зроби з неї кейс. Промпт може бути адаптований під що завгодно: перевірили навіть на салоні ретро автомобілів. Ну і ми бачимо потенціал для вдосконалення цього промпта, але він і так працюєЗІ. Традиційно, у чатика проблема з генерацією пдф, тож ці 2-3 сторінки ви побачите в самом чаті. Інжой!

В п’ятницю писав, що знов буду робити курс, тож тримайте анонс (писався за допомогою ЛЛМ).Друзі, з 160 зареєстрованих на останній курс потрапили тільки 50, тож я отримав декілька десятків питань, коли він буде знов.Схоже, що в серпні у мене буде час — тож спробуємо провести його ще раз.Курс "Основи технологічного бізнесу" — базовий. Його можна слухати з мінімальним досвідом, але досвід все ж таки бажаний. Цільова аудиторія — підприємці, які хочуть запустити стартап, або вже щось запустили й хочуть звірити орієнтири. А також ті, хто хоче глибше зрозуміти, як працює індустрія.Як завжди, головна мета курсу — відмовити вас запускати стартап, якщо ви цього не повинні робити. За ці майже 20 років мені часто дякували за те, що я допоміг зекономити час, гроші і сили. Тож це не “навчи мене як зробити стартап”, а “дай зрозуміти, чи варто і якщо так — що далі робити”.Програма охоплює фундаментальні речі: як сформувалась індустрія, що таке стартап, етапи, методології, ризики, фаундерські помилки, і чому запускати з України складно. Багато прикладів буде з Силіконової долини — з кейсами, які я або прожив, або дізнався з перших рук.Курс буде проходити онлайн у Zoom. 6 вечорів по ~3 години — орієнтовно два тижні, понеділок–середа–четвер, з 18:00 за київським часом. Записи будуть доступні протягом року. Мова — українська. Слайди тут:https://docs.google.com/presentation/d/1FeaIKJIhfeVZDNwNQdrj3OyO8BQIVu4-/edit?usp=sharing&ouid=116970993826825639708&rtpof=true&sd=trueДомашніх завдань немає, заліків немає, сертифікатів не буде — підприємцям вони не потрібні.Вартість участі: $500 / €500 / 20 000 грн.Можливо інвойс на компанію.Курс було створено в 2007 році, оновлювався тричі, прочитаний понад 12 000 слухачів. Шість разів спізджений, тричі — з дозволом. Викладав у 5 бізнес-школах і 3 університетах.Кому буде складно: людям з офлайн-бізнесу без досвіду в ІТ, аутсорс-командам без продуктового досвіду, агентствам, консультантам, тим, хто будує бізнес «щоб передати дітям».Ветерани та військові — беру, особливо якщо ви працюєте в miltech. Але, будь ласка, бажано мати базовий досвід — щоб час не був витрачений дарма. Може, навіть знов знайду стипендію.Якщо у вас триває акселераційна програма або щось подібне — напишіть, зроблю знижку.Заповнити форму для зв'язку:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfh45PhzxOPbdOy6vq729Ooc2BKM68iXAOchuPSmBkQfF1IrQ/viewform?usp=pp_urlДетальніше про суть курсу:https://t.me/DDEcW/6835За всіма питаннями — до Ані: [email protected]

Про ботів.Єдина мережа в мене, де нема ботів - це ФБ. Тобто вони там є, але жити не заважають. Бо коменти виключно для друзів друзів. Якщо приходять боти в коменти, то я баню одну людину, та все стає ок. А друзів там 500, з яких 150 неактивних, 100 мають по кілька друзів, та десь 40 померлих. Тож соціофобія рулить.В телезі боти вирішують, але ручні шлюхоботи прориваються. Після 20.00 в чатику з коментами під кожним постом - два комента. Рішення не знайшов. Трохи бісить.В тві треш та угар. Там є дві групи ботов: афрікп, та крипта. Приходять кожен день по 30-50 штук. Спочатку думав що неширокі, але ні, неширокі - то окрема історія, зараз вони працюють обережно, маскються українцями, та тонкт заносять наративи про зраду, тцк та інше. Їх не сотні за тиждень, а +-5 за тиждень. Всеж думаю мати три екаунти - основний, англ про венчур (існує років 5, але пишу мало там) та закритий для друзів. Що робити в тві з ботами - хз, бо іноді приходять під пости не підписники а з репостів. ХЗ що робити, якщо сюда додати регулярні шакалячи експреси від саоїх за непопулярну думку, то взагалі цінність тві сумнівна.В тредс я не присутній, там незрозуміло та тнж боти хвилями. То все добре місяць, то цілий тиждень закат сонця вручну.Інста тільки для друзів + деяки посьи тільки для родичів.В лі, тільки про бізнес, та ботів там нема. Ну ні нема, а не зустрічав. Якось так.Хто цікавився: пішу сам, ллмам довіряю тільки грамотність іноді, але без редактури. Якось так

Трохи розвинув тему одного з попередніх дописів. Останні 15 років я обожнюю аналізувати вдалі інституційні рішення, здатні суттєво змінювати процеси. Саме завдяки такому аналізу свого часу ухвалив кілька правильних кроків, які серйозно вплинули не лише на моє життя й бізнес, а подекуди — на цілі індустрії.Після 24.02.22 уважно стежу за українською мілтех-індустрією й бачу кілька особливо вдалих рішень, ухвалених у країні. Частину з них придумали та реалізували блискучі люди після глибокого аналізу, частину підказав випадок, якусь продиктували обставини. З кількох десятків виділяю топ-3, завдяки яким галузь розвивається «попри (підставте будь-який фактор)». Усі вони однаково важливі:Право бойових підрозділів самостійно закуповувати техніку та озброєння. Це підживлює проєкти, що створили ефективні рішення, але не були визнані Міноборони й залишилися без достатнього фінансування. Сюди ж належать закупівлі через «немейнстримних» волонтерів, які працюють із конкретними бригадами й закривають саме їхні потреби.Переорієнтація Українського фонду стартапів на фінансування військових розробок. Стартап-підхід означає толерантність до ризику, швидкі рішення та розвинену екосистему. Попри безліч питань, це - один із головних джерел грошей для дрібних (і не дуже) інновацій у мілтесі.Ініціатива Brave1. Вона суттєво скоротила середній час проходження проєкту через Міноборони та Генштаб.Додам ще одне. У середньому я зустрічаюсь щомісяця з 27 фаундерами мілтех-проєктів і бачу: їм бракує бізнес-експертизи. 90 % компаній ведуть інженери, а не підприємці. Критично не вистачає навичок побудови бізнесу, і навіть базових знань — теж; їх доводиться набувати методом спроб і помилок.Рік вагався, чи не зробити на базі власного курсу для технологічних підприємців (із 2007 року його пройшли 12 000 людей) окремий курс для мілтеху, але «синдром самозванця» заважав: чотири рази сідав писати програму й чотири рази відклада́в.Переконаний: створення такого курсу — саме те інституційне рішення, яке може «розігнати» галузь за 24 місяці (так підказує мій стартап-досвід). Тому щиро вітаю ініціативу KSE і вважаю, що всім фаундерам та СЕО мілтех-стартапів варто інвестувати у це свій час.Якось так.