Chinese power 🇨🇳🐉

Ху Сіцзінь, колишній головний редактор Global Times (впливовий китайський коментатор), прямо провів паралелі Ірану з Тайванем: на його думку, виснажлива війна демонструє "напруженість" військових можливостей США — тим більше, що Іран і так був ослаблений десятиліттями санкцій, а США все одно зазнали значних витрат. Китайські коментатори також позитивно оцінюють швидке вичерпання американських запасів боєприпасів і розглядають передислокацію військ США з Азії як свідчення "тріщин" у здатності Заходу проєктувати силу в регіоні поблизу Китаю.Блогер Жень І ("Chairman Rabbit"), онук колишнього партійного керівника Гуандуну, випускник Гарварду, написав у X, що союзники США дедалі більше живуть у всесвіті "Ізраїль понад усе": "Ізраїль — на самій верхівці, навіть вище за інтереси самих США. Інші союзники й партнери — на дні, борються за крихти." Для нього це свідчення системних тріщин у здатності Заходу проєктувати силу поблизу Китаю.https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-18/china-gains-an-edge-from-trump-s-war-with-iran-officials-say?srnd=homepage-europe

У рамках нового п'ятирічного плану Китай поставив мету досягти 110 ГВт ядерних потужностей до 2030 року - це зростання на 76% відносно показника кінця 2025 року. Ціль амбітна з огляду на попередні промахи: країна не досягла планових 58 ГВт до 2020-го і 70 ГВт до 2025 року.Станом на початок 2026 року Китай експлуатує 58 реакторів (~56,4 ГВт) і будує ще 33 блоки (понад 35 ГВт). Для порівняння: десять років тому країна мала лише 34 реактори і повністю залежала від іноземних технологій. Окрім кількісного зростання, Китай веде технологічний прорив одразу на кількох напрямках. У січні 2026 року розпочато будівництво першого у світі гібридного енергетичного об'єкта, що поєднує реактори третього покоління Hualong One з реактором на газоохолоджуваному теплоносії четвертого покоління. Додатковим стимулом стає зростання попиту з боку ШІ-індустрії: ядерна енергетика розглядається як ідеальне базове джерело живлення для енергоємних дата-центрів. Довгостроковий орієнтир 200 ГВт до 2035 року і потенційно 400-500 ГВт до 2050-го, що вивело б Китай у беззаперечні лідери світової ядерної енергетики. https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-09/china-keeps-pushing-nuclear-power-with-ambitious-growth-target

Ну що, готові до цікавинок? Погнали! 😏Аналітичний центр SpecialEurasia оцінює розвідувальні вигоди, які Китай здобуває від американсько-ізраїльської операції «Epic Fury» проти Ірану.Китай використовує флот із 500+ супутників для надання Ірану постійної радіоелектронної розвідки та картографування місцевості, допомагаючи Тегерану відстежувати рухи американського флоту в Перській затоці в режимі реального часу. Для Пекіна це унікальний полігон. Конфлікт дозволяє Китаю оцінити, як антистелс-радар YLC-8B з ультракороткохвильовим діапазоном справляється проти американських літаків-невидимок, як ракети CM-302 спрацьовують проти авіаносних груп, і наскільки система BeiDou-3 стійка до радіоелектронного придушення в умовах реального бою. Паралельно китайський стартап MizarVision публічно публікував супутникові знімки американських авіаносців, F-22 та командних літаків — деякі з цих об'єктів згодом були вражені іранськими ударами. Чи використовував Тегеран ці знімки для наведення — невідомо, однак сам факт демонструє, наскільки важко приховати переміщення військових активів від спостерігачів з космосу. Зібрані дані Пекін планує використати для вдосконалення власних ракет і радарних систем та підготовки сценаріїв можливих дій у Тайванській протоці.

Над Південно-Китайським морем зафіксовано нову тактику китайської армії: великий військовий безпілотник Wing Loong 2 систематично виходить на патрулювання, транслюючи хибні сигнали ідентифікації й видаючи себе за чужі літаки. З серпня минулого року аналітики задокументували щонайменше 23 подібних вильоти. Серед «ролей», які приміряв дрон, — білоруський вантажний Іл-62, британський винищувач Eurofighter Typhoon, північнокорейський пасажирський лайнер, а також бізнес-джети Gulfstream і Pilatus PC-12.Базою для операцій слугує аеропорт Цюнхай Боао на острові Хайнань, що поступово перетворюється на військовий хаб. Маршрути дрона пролягають над районами базування підводних човнів і веде до протоки Баші — стратегічного виходу китайського флоту в Тихий океан. Траєкторії методично огинають ключові військові об'єкти Тайваню та впритул підходять до американських і японських баз на Окінаві. Аналітики розцінюють це як масштабну репетицію тактики «сірої зони»: Пекін відпрацьовує здатність сіяти хаос у системах ідентифікації противника — те, що в разі реального конфлікту навколо Тайваню може стати вирішальним чинником.

Поки Neuralink Ілона Маска заявляє, що "піонерить" у галузі нейроінтерфейсів (BCI), китайська індустрія вже тихо переходить від досліджень до масштабування. Нова хвиля стартапів прагне комерціалізувати як імплантовані, так і неінвазивні BCI за підтримки потужної державної політики та зростаючого інтересу інвесторів.Ринок BCI Китаю досяг $446 млн у 2024 році з річним зростанням 18,8%. Прогнози показують зростання до $777,7 млн до 2027 року, а до 2040 року ринок може досягти понад $16,5 млрд. У грудні 2025 року Китай анонсував фонд у $165 млн на підтримку BCI-компаній від досліджень до комерціалізації.Чотири фактори забезпечують швидкий прогрес: потужна державна підтримка з міжвідомчою координацією технічних стандартів і медичного відшкодування; величезні клінічні ресурси з великими групами пацієнтів і низькими витратами на дослідження; швидка комерціалізація через національне медичне страхування; стратегічні інвестиції від держфондів і приватного капіталу. Дослідники завершили першу у країні повністю імплантовану бездротову BCI-пробу — лише другу в світі після Neuralink — дозволивши паралізованому пацієнту керувати пристроями без зовнішнього обладнання. BrainCo подала заявку на IPO у Гонконзі після залучення $287 млн. У серпні 2025 року сім державних органів випустили національну дорожню карту для прискорення розвитку BCI з метою технологічних проривів до 2027 року, загальних стандартів та повного ланцюга постачання до 2030 року.https://techcrunch.com/2026/02/22/chinas-brain-computer-interface-industry-is-racing-ahead/

На китайському випробувальному кораблі Type 910 помітили новітню 155-мм артустановку замість традиційних для цього класу 130 або 76-мм гармат. Знімки з верфі в Даляні підтверджують спробу адаптувати сухопутний артилерійський стандарт для флоту.Раніше основу озброєння китайських есмінців становили 130-мм гармати, але перехід на універсальний 155-мм калібр дасть ширший вибір боєприпасів і дальності. Це дозволить використовувати спільну базу снарядів з армійськими гаубицями та суттєво посилить можливості корабля - критично важливо для Китаю в контексті можливої десантної операції на Тайвань.Технічна цінність 155-мм калібру - можливість стрільби "розумними" боєприпасами: керованими снарядами з лазерним наведенням, кластерними боєприпасами або експериментальними активно-реактивними снарядами з дальністю понад 50-70 км. Крім того, такі установки потенційно зможуть виконувати роль ППО, використовуючи боєприпаси з дистанційним підривом або радіопідривачем - значно потужніші за звичайні малокаліберні снаряди.

В Китаї вже навіть на телебаченні фактично перестали говорити про бодай якісь «перемоги» росії. 💬«Війна зайшла в глухий кут, на полі бою склалася патова ситуація, де жодна зі сторін не може досягти вирішального успіху» — так формулює це китайський експерт із міжнародних відносин Джан Хун (张弘)💁🏻‍♂️Загалом сприйняття росії як потужної військової сили в китайському інфопросторі помітно змінилося. Якщо раніше її розглядали як гравця, здатного швидко нав’язати свої умови, то нині дедалі частіше звучить теза про виснаження та обмежені можливості самостійно «закрити питання» навіть на полі бою.📌Водночас про Україну говорять у схожій логіці «позиційного тупика», але з іншим акцентом. Сам факт того, що Україна вистояла, зберегла державність і втримала міжнародну підтримку всупереч початковим очікуванням і прогнозам у Китаї, подається як значний стратегічний результат.🔺На цьому тлі дедалі частіші офіційні контакти між КНР та Україною лише підсилюють сприйняття Києва як суб’єктного гравця який зміцнив свої позиції на міжнародній арені.

Китайська модель штучного інтелекту Qwen-3, розроблена Alibaba Cloud, стала першою у світі великою мовною моделлю, розгорнутою на орбіті. Її встановили у космічному обчислювальному центрі в межах ініціативи Star-Compute Project, яка передбачає створення мережі з 2800 супутників для підтримки ШІ-систем. Інтеграцію здійснив стартап Adaspace Technology у співпраці з Alibaba Cloud. Система успішно виконала низку завдань: передача запитів із Землі та отримання відповідей займала менш як дві хвилини завдяки першому угрупованню з 12 супутників для ШІ-обчислень, виведених на орбіту у травні 2025 року. Зростання попиту на обчислювальні потужності стимулює пошук нових рішень, і космос розглядається як перспективний напрям через обмеженість енергетичних ресурсів на Землі. Космічні станції мають доступ до сонячної енергії та можливість розміщення великої кількості обладнання.https://www.scmp.com/tech/tech-trends/article/3341388/alibabas-qwen-3-becomes-worlds-first-ai-model-operate-orbit?module=top_story&pgtype=section

Китай планує протягом найближчих п'яти років створити космічні центри обробки даних для штучного інтелекту, про що повідомило державне телебачення CCTV з посиланням на плани головного космічного підрядника країни China Aerospace Science and Technology Corporation.П'ятирічна програма CASC передбачає побудову космічної цифрової інтелектуальної інфраструктури гігаватного класу з розміщенням обчислювальних потужностей на орбіті та обробкою даних безпосередньо в космосі без передачі на Землю. Майбутні орбітальні центри інтегруватимуть хмарні, периферійні та термінальні обчислення, забезпечуючи зв'язок обчислювальної потужності, зберігання даних і пропускної здатності каналів зв'язку.У програмному документі CASC зазначено, що Китай має намір перенести енергомісткі завдання ШІ на орбіту і до 2030 року створити промислову космічну хмару. Інтеграція сонячної космічної енергетики та ШІ названа одним із ключових напрямків 15 п'ятирічного плану розвитку країни. Поки Пекін поступається SpaceX у багаторазових ракетних технологіях, які знижують вартість запусків.

Згідно з повідомленням британського The Telegraph, державні хакери Китаю протягом кількох років зламували мобільні телефони високопосадовців уряду Великої Британії. Атаки тривали щонайменше з 2021 до 2024 року і ймовірно включали частину працівників Даунінг-стріт.Операція, нібито з кодовою назвою «Salt Typhoon», торкнулася мобільних телефонів радників і близьких помічників кількох прем’єр-міністрів — серед них приближені до Бориса Джонсона, Ліз Трасс і Ріші Сунака. Хакери могли читати текстові повідомлення, слухати дзвінки та збирати метадані (коли зі скількома і де контактували посадовці).Не підтверджено, чи були зламані особисті телефони самих прем’єрів, але проникнення, за словами джерел, дійшло «до самого серця Даунінг-стріт».Британські розвідувальні служби, зокрема MI5, нібито попереджали про загрози шпигунства. Пекін станом на повідомлення не дав офіційної реакції на ці звинувачення. Це ситуація з потенційною серйозною загрозою для національної безпеки Великої Британії, що відображає загострення кібер-і шпигунських ризиків у відносинах між Лондоном і Пекіном.