Chinese power 🇨🇳🐉

Китай проводить масштабну операцію з картографування та моніторингу підводного простору в Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах. За словами військово-морських експертів, накопичені дані матимуть вирішальне значення для ведення підводної війни проти США та їхніх союзників. Судно Dong Fang Hong 3 Океанографічного університету Китаю у 2024–2025 роках курсувало біля Тайваню, Гуаму та в Індійському океані. У жовтні 2024-го воно перевіряло потужні датчики біля Японії, здатні виявляти підводні об'єкти, а в березні 2025-го — патрулювало води між Шрі-Ланкою та Індонезією, поблизу Малаккської протоки. Це лише одне з 42 відстежених суден. Принаймні 8 із них безпосередньо займалися картографуванням дна методом «змійки» — щільними паралельними маршрутами. Окрім рельєфу дна, збираються дані про температуру, солоність і течії, що визначають, як поширюються звукові хвилі і наскільки ефективно гідролокатори можуть виявляти субмарини. Особлива увага приділяється водам навколо Філіппін, Гуаму, Гаваїв, атола Вейк та Аляски — тобто ключовим районам можливого зіткнення з американськими ВМС. Офіційно дослідження подаються як цивільні, однак Пекін реалізує стратегію «цивільно-військового злиття», де наукові дані безпосередньо інтегруються у військові технології. Один із китайських дослідників відкрито заявив, що його робота має на меті «трансформувати наукові досягнення у нові бойові спроможності флоту».https://www.reuters.com/investigations/china-is-mapping-ocean-floor-it-prepares-submarine-warfare-with-us-2026-03-24/

Китайські дослідники продемонстрували лазерний зв'язок із геостаціонарного супутника на висоті близько 36 тисяч кілометрів зі швидкістю 1 Гбіт/с — приблизно вп'ятеро більше, ніж у Starlink, — використовуючи передавач потужністю лише 2 вати. Експеримент проходив в обсерваторії Ліцзян у провінції Юньнань. Головною проблемою була атмосферна турбулентність, яка спотворює лазерний промінь. Для компенсації використовували телескоп діаметром 1,8 м із модулем з 357 мікродзеркал, що безперервно підлаштовувалися в реальному часі. Ключем до успіху стала технологія AO-MDR, яка поєднала адаптивну оптику з методом модового різноманіття: сигнал розділявся на вісім каналів, з яких три найстабільніші відбиралися та комбінувалися. Це підвищило частку придатного сигналу з 72% до 91,1%. Через громіздкість приймального обладнання технологія наразі більш підходить для магістральних наземних станцій, які отримують великі обсяги даних із космосу та передають їх у наземні мережі.https://dailygalaxy.com/2026/03/chinese-satellite-outpaces-starlink-2-watt-laser-from-orbit/

Америка знову бомбити Іран, вбити Хаменеї, Близький Схід повний хаос! 😡 Але Сі голова давно бачити наскрізь! Мушля і птиця битися, рибалка отримувати вигоду! 🧠🐉 Кожний сторона дурний, тільки Китай мати мудрість! Зараз оголошувати великий мир план Сі голова:1️⃣ Американський армія негайно йти геть з усіх Близький Схід база! Америка їхати додому ремонтувати свій міст! 🌉2️⃣ Усі Близький Схід країна нафта пріоритетно продавати Китай! Китай давати найкращий ціна! (зі знижка) 💰🛢️3️⃣ Іран і Ізраїль припинити бомбити один одного, разом вступати "Один Пояс Один Шлях"! Використовувати Китай швидкісний потяг з'єднати Тегеран і Тель-Авів! 🚄4️⃣ Ізраїль і Палестина проблема? Просто! Вчити Китай "одна країна два система"! Єрусалим ставити Китай посередник офіс! Сі голова особисто бути посередник! Ізраїль мати заощаджувати військовий бюджет інвестувати Китай швидкісний потяг! Хоча б швидко тікати можна! 🏛️😂5️⃣ Усі Близький Схід країна використовувати юань для нафта торгівля! Американський долар гегемонія мати закінчитися! 💴Це є сила п'ять тисяча рік цивілізація! Америка двісті рік існувати і тільки навчитися кидати бомба! Китай терпляче чекати, бо Схід підніматися Захід падати є історія неминучість! Сі голова хай живе вічно! 🇨🇳🇨🇳🇨🇳@GreatRedDragonRadio

У мережі з'явилася інформація про масштабний витік із Національного суперкомп'ютерного центру Китаю в Тяньцзіні. Хакери стверджують, що викрали близько 10 петабайтів внутрішніх даних, значна частина яких має гриф секретності. Оголошення про продаж бази з'явилося на форумі в dark net від користувача «airborneshark1». Повний доступ до даних пропонується за значну суму, попередній перелік файлів — за 3000 доларів. Відповідальність взяло на себе угруповання Flaming China, чий Telegram-канал з'явився на початку лютого 2026 року. Центр у Тяньцзіні — стратегічний державний об'єкт, що забезпечує ресурси для складних симуляцій: від метеорологічних моделей до фізичного моделювання зброї в інтересах військових підрядників.Аналіз оприлюднених зразків вказує на їхню автентичність. У відкритому доступі опинилися скріншоти директорій, облікові дані, технічні PDF-посібники та результати тестування радарних систем. Серед матеріалів — документи з грифом «секретно на 10 років», звіт за 2025 рік із даними про випробування бетонобійних боєприпасів і симуляції ураження пускових установок HIMARS, а також відео з анімацією випробувань бойових частин ракет і файли проєкту Stealth із згадками американських безпілотників X-47B. Окремий блок даних присвячений віртуальним симуляціям атак на авіаносці.Незабаром після повідомлень про злам Академія наук Китаю виключила кількох високопосадовців, пов'язаних із військовими розробками, зокрема головного конструктора винищувача J-20 Ян Вея. Якщо заявлений обсяг витоку підтвердиться, це може стати найбільшим ударом по оборонній промисловості КНР за десятиліття.https://netaskari.substack.com/p/chinas-massive-data-leak-of-military

Я думаю, що це знову актуальне обговорення зараз, коли морські міни є в світових новинах цілодобово. Розділ 11 з дослідження № 8 "Військово-морського коледжу":Завдяки поєднанню потужного арсеналу морських мін та комплексного набору доступних платформ доставки, Китай, ймовірно, має найпотужніші у світі можливості доставки мін у великих масштабах. Хоча оцінки щодо мінних запасів Китаю різняться, згідно зі звітом Управління військово-морської розвідки (ONI) за 2015 рік, Китай має понад п'ятдесят тисяч мін, з «великою різноманітністю типів мін, таких як швартові, донні, дрейфуючі, ракетні та інтелектуальні міни». Китай, схоже, не стоїть на місці в розвитку своїх можливостей мінування, і ONI очікує, що НВАК «продовжить розробляти більш досконалі міни в майбутньому, такі як міни з великою дальністю самохідних боєголовок, противертолітні міни та міни донного впливу, які краще протидіють траленню».2 Щодо мінних платформ, Китай має вражаючий набір варіантів. Завдяки можливості доставки за допомогою надводних кораблів, кількох типів літаків, десятків підводних човнів та сотень суден морського ополчення, Китай має можливість проводити масштабні мінні операції як відкрито, так і таємно, як у безпечних, так і в оспорюваних районах.3 https://digital-commons.usnwc.edu/cmsi-studies/8/

Ху Сіцзінь, колишній головний редактор Global Times (впливовий китайський коментатор), прямо провів паралелі Ірану з Тайванем: на його думку, виснажлива війна демонструє "напруженість" військових можливостей США — тим більше, що Іран і так був ослаблений десятиліттями санкцій, а США все одно зазнали значних витрат. Китайські коментатори також позитивно оцінюють швидке вичерпання американських запасів боєприпасів і розглядають передислокацію військ США з Азії як свідчення "тріщин" у здатності Заходу проєктувати силу в регіоні поблизу Китаю.Блогер Жень І ("Chairman Rabbit"), онук колишнього партійного керівника Гуандуну, випускник Гарварду, написав у X, що союзники США дедалі більше живуть у всесвіті "Ізраїль понад усе": "Ізраїль — на самій верхівці, навіть вище за інтереси самих США. Інші союзники й партнери — на дні, борються за крихти." Для нього це свідчення системних тріщин у здатності Заходу проєктувати силу поблизу Китаю.https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-18/china-gains-an-edge-from-trump-s-war-with-iran-officials-say?srnd=homepage-europe

У рамках нового п'ятирічного плану Китай поставив мету досягти 110 ГВт ядерних потужностей до 2030 року - це зростання на 76% відносно показника кінця 2025 року. Ціль амбітна з огляду на попередні промахи: країна не досягла планових 58 ГВт до 2020-го і 70 ГВт до 2025 року.Станом на початок 2026 року Китай експлуатує 58 реакторів (~56,4 ГВт) і будує ще 33 блоки (понад 35 ГВт). Для порівняння: десять років тому країна мала лише 34 реактори і повністю залежала від іноземних технологій. Окрім кількісного зростання, Китай веде технологічний прорив одразу на кількох напрямках. У січні 2026 року розпочато будівництво першого у світі гібридного енергетичного об'єкта, що поєднує реактори третього покоління Hualong One з реактором на газоохолоджуваному теплоносії четвертого покоління. Додатковим стимулом стає зростання попиту з боку ШІ-індустрії: ядерна енергетика розглядається як ідеальне базове джерело живлення для енергоємних дата-центрів. Довгостроковий орієнтир 200 ГВт до 2035 року і потенційно 400-500 ГВт до 2050-го, що вивело б Китай у беззаперечні лідери світової ядерної енергетики. https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-09/china-keeps-pushing-nuclear-power-with-ambitious-growth-target

Ну що, готові до цікавинок? Погнали! 😏Аналітичний центр SpecialEurasia оцінює розвідувальні вигоди, які Китай здобуває від американсько-ізраїльської операції «Epic Fury» проти Ірану.Китай використовує флот із 500+ супутників для надання Ірану постійної радіоелектронної розвідки та картографування місцевості, допомагаючи Тегерану відстежувати рухи американського флоту в Перській затоці в режимі реального часу. Для Пекіна це унікальний полігон. Конфлікт дозволяє Китаю оцінити, як антистелс-радар YLC-8B з ультракороткохвильовим діапазоном справляється проти американських літаків-невидимок, як ракети CM-302 спрацьовують проти авіаносних груп, і наскільки система BeiDou-3 стійка до радіоелектронного придушення в умовах реального бою. Паралельно китайський стартап MizarVision публічно публікував супутникові знімки американських авіаносців, F-22 та командних літаків — деякі з цих об'єктів згодом були вражені іранськими ударами. Чи використовував Тегеран ці знімки для наведення — невідомо, однак сам факт демонструє, наскільки важко приховати переміщення військових активів від спостерігачів з космосу. Зібрані дані Пекін планує використати для вдосконалення власних ракет і радарних систем та підготовки сценаріїв можливих дій у Тайванській протоці.

Над Південно-Китайським морем зафіксовано нову тактику китайської армії: великий військовий безпілотник Wing Loong 2 систематично виходить на патрулювання, транслюючи хибні сигнали ідентифікації й видаючи себе за чужі літаки. З серпня минулого року аналітики задокументували щонайменше 23 подібних вильоти. Серед «ролей», які приміряв дрон, — білоруський вантажний Іл-62, британський винищувач Eurofighter Typhoon, північнокорейський пасажирський лайнер, а також бізнес-джети Gulfstream і Pilatus PC-12.Базою для операцій слугує аеропорт Цюнхай Боао на острові Хайнань, що поступово перетворюється на військовий хаб. Маршрути дрона пролягають над районами базування підводних човнів і веде до протоки Баші — стратегічного виходу китайського флоту в Тихий океан. Траєкторії методично огинають ключові військові об'єкти Тайваню та впритул підходять до американських і японських баз на Окінаві. Аналітики розцінюють це як масштабну репетицію тактики «сірої зони»: Пекін відпрацьовує здатність сіяти хаос у системах ідентифікації противника — те, що в разі реального конфлікту навколо Тайваню може стати вирішальним чинником.

Поки Neuralink Ілона Маска заявляє, що "піонерить" у галузі нейроінтерфейсів (BCI), китайська індустрія вже тихо переходить від досліджень до масштабування. Нова хвиля стартапів прагне комерціалізувати як імплантовані, так і неінвазивні BCI за підтримки потужної державної політики та зростаючого інтересу інвесторів.Ринок BCI Китаю досяг $446 млн у 2024 році з річним зростанням 18,8%. Прогнози показують зростання до $777,7 млн до 2027 року, а до 2040 року ринок може досягти понад $16,5 млрд. У грудні 2025 року Китай анонсував фонд у $165 млн на підтримку BCI-компаній від досліджень до комерціалізації.Чотири фактори забезпечують швидкий прогрес: потужна державна підтримка з міжвідомчою координацією технічних стандартів і медичного відшкодування; величезні клінічні ресурси з великими групами пацієнтів і низькими витратами на дослідження; швидка комерціалізація через національне медичне страхування; стратегічні інвестиції від держфондів і приватного капіталу. Дослідники завершили першу у країні повністю імплантовану бездротову BCI-пробу — лише другу в світі після Neuralink — дозволивши паралізованому пацієнту керувати пристроями без зовнішнього обладнання. BrainCo подала заявку на IPO у Гонконзі після залучення $287 млн. У серпні 2025 року сім державних органів випустили національну дорожню карту для прискорення розвитку BCI з метою технологічних проривів до 2027 року, загальних стандартів та повного ланцюга постачання до 2030 року.https://techcrunch.com/2026/02/22/chinas-brain-computer-interface-industry-is-racing-ahead/