Chinese power 🇨🇳🐉

🇨🇳 Китай виводить на ринок дешевий антидроновий лазер NI-L3K. Лазерну систему розробила Novasky Technology — компанія з китайської провінції Хунань, що спеціалізується на електромагнітній детекції, радарних технологіях та ШІ-спостереженні. Вперше систему NI-L3K було представлено на виставці Milipol Paris 2025, де її змонтували на пікапі Changan Hunter 2025 як мобільний рубіж останнього захисту проти малих БПЛА. На DSA 2026 у Малайзії Novasky демонструвала масштабну модель системи, роблячи акцент на експортних можливостях. Система потужністю 3 кВт використовує електрооптичну систему наведення і здатна відстежувати цілі на відстані до 1,4 км з високою точністю. За даними виробника, NI-L3K може нейтралізувати дрон приблизно за 10 секунд, фокусуючи енергію на критичних вузлах — моторах або батареях. Система позиціонується як останній рубіж захисту — для перехоплення дронів, що прорвалися крізь ракетний і радіоелектронний захист. Покладаючись на електрику замість боєприпасів, NI-L3K знижує потребу в постачанні та зменшує вартість кожного перехоплення. Система розрахована лише на малі БПЛА і потребує кількох секунд для знищення кожної цілі, що може знизити ефективність при роботі по кількох загрозах одночасно. Ефективність також може зменшуватися через пил або вологість.

Китай стрімко нарощує ракетний арсенал, переходячи від обмеженої сили стримування до масштабної багаторівневої системи ударних засобів. За оцінками американської розвідки, вже до 2025 року його запас сягнув приблизно 3450 ракет різних класів, із акцентом на балістичні середньої дальності та гіперзвукові системи. Арсенал зокрема поповнився ще 50 балістичними ракетами середньої дальності DF-26 – їх загальна кількість сягнула 550. Основна ставка робиться на балістику, тоді як крилаті ракети, схоже, відходять на другий план. Кількість міжконтинентальних балістичних ракет не зросла і становить близько 400, тоді як арсенал крилатих ракет наземного базування скоротився з 400 до 300 одиниць. У результаті формується не просто арсенал стримування, а інструмент проєкції сили на регіональному й глобальному рівнях. Пекін системно посилює ракетні війська як ключовий елемент майбутніх конфліктів, що вже розглядається експертами як фактор нової гонки озброєнь.https://www.washingtontimes.com/news/2026/apr/22/inside-ring-dia-reveals-details-chinese-missile-threat/

🇳🇴🇨🇳Норвезька компанія KSAT (дочірня структура оборонного підрядника НАТО Kongsberg) потрапила під розслідування через співпрацю з китайською Chang Guang Satellite Technology (CGSTL) — найбільшою комерційною супутниковою мережею КНР, пов'язаною з армією. KSAT має ліцензії на обслуговування 42 китайських апаратів через станцію SvalSat на Шпіцбергені.CGSTL перебуває під санкціями США та ЄС за передачу розвіданих даних російському ВПК та хуситам. Норвезький регулятор вже погрожував KSAT штрафами, проте нові заявки на роботу з китайською мережею схвалювались аж до осені 2023 року. Паралельно Конгрес США звинуватив Airbus Space у тому, що знімки американських баз на Близькому Сході потрапили до китайської ШІ-компанії MizarVision. Обидва випадки ілюструють ключову тенденцію: Пекін використовує комерційний космос у рамках доктрини військово-цивільного злиття, дозволяючи таким країнам як Росія та Іран отримувати якісне цілевказання в обхід західної монополії.https://www.newsweek.com/nato-defense-giant-licenced-to-serve-satellites-for-chinas-military-11844392

🇨🇳🚁 Китайські вчені з Сіанського університету продемонстрували систему бездротової передачі енергії, яка заряджає дрони прямо в польоті мікрохвильовим променем — і зробили це в умовах, коли і дрон, і джерело живлення одночасно перебувають у русі.Наземна машина з мікрохвильовим випромінювачем бʼє пучком енергії в антенну матрицю на нижній частині дрона. Під час тестів система утримувала безпілотник у повітрі до 3,1 години на висоті 15 метрів. Ключова складність — зберігати точне наведення між рухомим джерелом і рухомим дроном — вирішена через інтеграцію GPS, динамічного трекінгу та бортового управління польотом.Аналітики порівнюють концепцію з «наземним авіаносцем»: бронемашина стає мобільним командним і енергетичним вузлом, що запускає й підтримує рій дронів — так само, як морський авіаносець забезпечує польоти літаків. Якщо технологія дозріє до бойового застосування, дрони зможуть летіти практично необмежено, а зменшення батарей вивільнить місце для більшої корисної навантаги.https://www.scmp.com/news/china/science/article/3350482/chinas-land-aircraft-carrier-charges-flying-drone-microwave-beam

🇨🇳🔌 11 квітня китайське судно Haiyang Dizhi 2 завершило першу глибоководну місію цього року — випробування електрогідростатичного приводу (EHA), здатного виконувати «точні механічні завдання» на глибині до 3500 метрів. Технологію раніше прямо рекламували як засіб «для перерізання підводних кабелів і керування глибоководними захватами». Прогрес вражає: 2022 року один розріз 18-дюймової труби займав п'ять годин. Уже 2023-го китайські апарати з дистанційним керуванням розрізали труби діаметром до 38 дюймів на глибині ~600 м, а 8-дюймову — за 20 хвилин. Нові випробування розширюють ці можливості більш ніж у п'ять разів за глибиною. Офіційно — ремонт підводних трубопроводів. Але на тлі того, як підводна інфраструктура перетворилась на нову гарячу точку геополітики (Балтика, Червоне море, Ормуз), поява такого обладнання у Китаю читається однозначно. Через глибоководні кабелі проходить понад 95% глобального інтернет-трафіку.https://www.tomshardware.com/tech-industry/china-tests-deep-sea-electro-hydrostatic-actuator-that-can-cut-undersea-cables-at-a-depth-of-3-500-meters-state-hails-successful-trial-and-hints-at-deployment-readiness

Іран під час бойових дій проти США використовував китайські супутники дистанційного зондування для ведення розвідки та наведення ракет на американську військову інфраструктуру. Історія виглядає значно цікавіше, ніж просто «Іран щось там купив». Іран фактично отримав нову якість війни завдяки Китаю. Йдеться про розвідувальний супутник TEE-01B, який Тегеран таємно придбав наприкінці 2024 року. Після виведення на орбіту він був переданий іранським військовим і почав працювати як очі для ударів по США. Супутник давав знімки ключових баз на Близькому Сході буквально до і після атак — тобто не просто «дивився», а прямо вбудовувався в цикл наведення. Іран отримав доступ до точності, якої раніше не мав. Його власні супутники значно слабші, а тут — напівметрова роздільна здатність і регулярна зйомка цілей. Формально все виглядає як комерція: китайські компанії запускають апарат і «передають його на орбіті», ще й дають доступ до наземної інфраструктури. Але по факту це вже елемент військової кооперації, просто замаскований під ринок. Війна перестає бути асиметричною. Якщо раніше США мали майже монополію на точне наведення, тепер їхні противники можуть купити собі аналогічний інструмент — і різко підняти ефективність ударів. І це головне в цій історії. Не сам Іран, а модель. Китай не воює напряму, але продає критичну спроможність — розвідку і наведення. І тим самим змінює баланс, не входячи у війну формально.https://www.ft.com/content/1fddd2cd-1294-4e9c-a17d-5ea06b399355

Цікава статя від Foreign Affairs, ключ до розуміння позиції Пекіна. Китай виріс не поза американською системою, а всередині неї. Від кінця 1970-х його економіка спиралася на стабільну глобальну торгівлю, відкриті морські маршрути, доступ до доларової фінансової архітектури й передбачувані правила гри. Ця залежність нікуди не зникла. Експорт і далі становить значну частку ВВП, імпорт енергії критично високий, а ключові потоки проходять через Ормузьку протоку. Тому для Пекіну принципове не руйнування впливу США як такого, а збереження керованого й передбачуваного порядку.У цьому контексті конфлікт навколо Ірану — не шанс, а перевірка на міцність. Короткостроково ситуацію ще можна стримувати резервами й диверсифікацією постачань. Але в середньостроковій перспективі удари по інфраструктурі Перської затоки, перебої в Ормузі, дорожча логістика та страхування прямо б’ють по китайській промисловості й експорту. Особливо вразливими стають ті сектори, на які Пекін робить ставку: високотехнологічне виробництво, критично залежне від стабільних енергопотоків, рідкісноземельних компонентів і складних ланцюгів постачання. Саме тому Китай уникає ескалації, обмежуючись дипломатією і спробами стабілізувати ситуацію, не беручи на себе роль силового гаранта для Ірану. Та сама логіка поширюється і на Тайвань: ослаблення США саме по собі не створює «вікна можливостей». Навпаки, якщо Вашингтон стає менш раціональним і більш схильним до сили, ризик прямого зіткнення лише зростає. До того ж конфлікт довкола Тайваню майже гарантовано обвалить торгівлю, фінансові ринки й відносини з ключовими партнерами, включно з Європою та Японією.У підсумку стратегія Пекіна залишається прагматичною: не форсувати кризи, а накопичувати переваги через економіку, технології, контроль ланцюгів постачання та інструменти «сірої зони». Китай боїться не стільки сили США, скільки нестабільності, яку вони здатні створити — незалежно від намірів. Саме вона підточує глобальну систему, на якій тримається і з якої виріс сам китайський успіх.https://www.foreignaffairs.com/china/what-iran-war-means-china#

✈️🇨🇳 Китайський військово-транспортний літак Y-30 здійснив перший випробувальний політ у грудні 2025 року — і вчені Бейханського університету вже порівняли його з американським C-130J Super Hercules, найкращим у своєму класі. Порівняння не на користь американця: Y-30 оснащений чотирма двигунами AEP-500 потужнішими за Rolls-Royce C-130J, вантажопідйомність — близько 30 тонн проти 20 у американського аналога, більш досконала конструкція з широким використанням композитних матеріалів і авіоніка покоління 2020-х проти систем, розроблених у 1990-х. Літак здатен злітати й сідати на короткі ґрунтові смуги — у гірських долинах і на віддалених островах. Вантажний відсік дозволяє перевозити легкі танки, БМП і ракетні системи безпосередньо на передові позиції.Варто зробити одне застереження: оцінка належить самим китайським вченим, а C-130J має за плечима десятиліття бойової служби і десятки спеціалізованих варіантів — від РЕБ до пошуково-рятувальних операцій, — чого новий Y-30 поки що просто не встиг напрацювати.

🇨🇳🇮🇷 За даними CNN з посиланням на троє джерел в американській розвідці, Китай готує поставку переносних зенітно-ракетних комплексів до Ірану — і планує зробити це протягом найближчих кількох тижнів через треті країни, щоб приховати справжнє походження зброї.Це якісна ескалація китайської підтримки Тегерану: досі йшлося переважно про технології подвійного призначення. ПЗРК — вже пряме військове озброєння. Американська розвідка вказує, що Іран використовує режим припинення вогню для поповнення арсеналів за допомогою іноземних партнерів.Посольство Китаю у Вашингтоні назвало інформацію неправдивою і заявило, що Пекін ніколи не постачав зброю жодній стороні конфлікту. Але саме формулювання — «через треті країни» — якраз і є способом зберігати подібне заперечення правдоподібним.Китай виробляє експортну лінійку ПЗРК FN (FeiNu), яка включає комплекс FN-6 та його модернізовану версію FN-16. Такі системи забезпечують ураження цілі на висоті до 4 км. Китай активно постачав ці системи до Ірану, Малайзії, Камбоджі, Судану, Пакистану, Перу, Сирії, Бангладеш та М’янми.

🇨🇳 Китайські вчені передали дані з геостаціонарної орбіти на Землю зі швидкістю 1 гігабіт на секунду за допомогою лазера потужністю всього 2 вати — з відстані понад 36 700 кілометрів.Ключова складність геостаціонарної орбіти — величезна відстань і вплив атмосфери, яка спотворює лазерний промінь і погіршує якість сигналу. Зазвичай такі умови вимагають значно потужніших передавачів. Китайським фахівцям вдалося вирішити проблему за допомогою системи компенсації атмосферних спотворень у реальному часі — що дозволило зберегти точність і стабільність передачі при мінімальному енергоспоживанні. Результат — стабільний канал зв'язку, порівнянний за швидкістю з оптоволоконними лініями, але без будь-якої фізичної інфраструктури. Практичне застосування: високошвидкісна передача даних із супутників спостереження, зв'язок із далекими космічними апаратами та міжсупутникові мережі. Лазерні комунікації поступово стають реальною альтернативою радіочастотним системам — з вищою пропускною здатністю, меншими втратами сигналу і кращим захистом від перехоплення.https://www.ecoticias.com/en/china-has-just-achieved-an-extraordinary-feat-a-laser-with-a-power-output-of-just-2-watts-has-transmitted-data-at-a-speed-of-1-gigabit-per-second-from-a-distance-of-36705-kilometers-to-earth/30187/