Chinese power 🇨🇳🐉

Перший бойовий запуск американської крилатої ракети Tomahawk з комплексу Typhon, розміщеного на Філіппінах, викликав різку реакцію Пекіна: китайські військові експерти назвали це «найсерйознішою провокацією США» у Південно-Китайському морі за останні роки. Запуск відбувся 5 травня в рамках американо-філіппінських навчань Balikatan. Ракету випустили з острова Лусон, де з 2024 року розміщений мобільний комплекс Typhon виробництва Lockheed Martin, здатний застосовувати як крилаті Tomahawk, так і зенітні SM-6 з дальністю ураження від 500 до 2 000 кілометрів. Китайський військовий аналітик Сун Чжунпін заявив, що траєкторія польоту ракети під час випробувань вказувала в бік Тайваню, а Вашингтон таким чином демонструє готовність використовувати Філіппіни як передовий плацдарм для тиску на КНР. У китайських експертних колах вже лунають заклики посилити системи ППО та прискорити розвиток ударних малопомітних безпілотників. У Пекіні вважають, що дії США підштовхують ситуацію в регіоні до подальшої мілітаризації.https://www.scmp.com/news/china/military/article/3353551/typhon-launch-tomahawk-missile-worst-provocation-us-against-china

🇨🇳🚀 Китай суттєво збільшив обсяги виробництва ракет у 2025 році — це найпомітніше зростання за весь період правління Сі Цзіньпіна. Кількість підприємств, що декларують виробництво ключових ракетних компонентів, зросла до 81 — удвічі більше, ніж у 2013 році. Майже 40% цих компаній зафіксували рекордні доходи за весь час правління Сі. Їхні сукупні продажі у 2025 році сягнули 189 млрд юанів — на 20% більше, ніж роком раніше. Для порівняння: загальний дохід 300 найбільших китайських корпорацій за той самий період знизився. За оцінками Пентагону, Китай має щонайменше 3 150 балістичних ракет і близько 300 крилатих наземного базування станом на 2024 рік — суттєве зростання порівняно з 2015 роком. Активізація виробництва відбувається на тлі масштабних кадрових чисток у керівництві Ракетних військ НВАК, а також виснаження американських ракетних запасів через війну США з Іраном — що викликає занепокоєння союзників Вашингтона в АТР щодо безпеки Тайваню. Пекін офіційно не коментує масштаби виробництва, наполягаючи на суто оборонному характері своєї ракетної програми.https://www.bloomberg.com/graphics/2026-china-missiles-military-ambitions/?srnd=phx-economics-v2

На оборонному виставковому форумі в Ченду-2026 Китай представив цілий арсенал безпілотних бойових систем нового покоління. Серед найпомітніших експонатів — автономні підводні апарати, які запускаються через торпедні труби діаметром 260 мм та 533 мм, не вимагаючи спливання субмарини. Більша модель здатна занурюватися на глибину до 3 000 метрів і виконувати розвідку, картографування морського дна та знешкодження мін у повністю автономному режимі. Модульна конструкція дозволяє встановлювати додаткові батареї або спеціалізовані сенсори залежно від завдання. На виставці також показали «роботів-собак» і «роботів-вовків» ЗС КНР — стійкі мобільні платформи озброєння, здатні діяти на складній місцевості та витримувати віддачу і вибухи. Серед логістичних новинок — безпілотна «повітряна вантажівка» HH-200 від AVIC з вантажопідйомністю до 1 500 кг, а також важкий мультироторний дрон для десантування вантажів на передові позиції з корисним навантаженням до 500 кг. Окремий блок виставки — засоби боротьби з БпЛА: платформа виявлення дронових роїв із дальністю близько 10 км, а також портативні пристрої радіоелектронної боротьби — від ручних «глушників» до ранцевих систем, що примушують дрони супротивника здійснювати посадку у визначеному місці. https://interestingengineering.com/military/china-submarine-launched-anti-mine-vehicles

🇨🇳🇵🇰✈️ Китай підтвердив: його інженери працювали на пакистанських базах під час війни з ІндієюКитайські авіаційні інженери розповіли державним медіа, що надавали технічну підтримку Повітряним силам Пакистану безпосередньо під час бойових дій з Індією у травні 2025 року.Інженер AVIC Чжан Хен згадує відрядження на пакистанську базу: постійний гуркіт зльотів і сигнали повітряної тривоги, 50-градусна спека — і головне завдання: забезпечити максимальну бойову ефективність техніки.Пакистан експлуатує винищувачі J-10CE китайського виробництва — за оцінками, один із них збив щонайменше один індійський Rafale. Окрім того, на тлі кризи Пакистан вперше оснастив свої JF-17 Thunder далекобійними китайськими ракетами PL-15, які надійшли зі складів самих ВПС КНР — без обмежень, характерних для експортних варіантів.Поштовхом до ескалації став теракт у Кашмірі 22 квітня 2025 року, де бойовики розстріляли близько 50 туристів. Індія звинуватила Пакистан у підтримці терористів, після чого сутички на кордоні швидко переросли в обмін артилерійськими ударами та повітряні бої. Перемир'я було досягнуто 10 травня.Фактична участь китайських фахівців — вже не просто постачання зброї, а пряма оперативна підтримка союзника в активній фазі конфлікту.https://www.scmp.com/news/china/military/article/3352863/china-confirms-it-helped-pakistans-air-force-during-last-years-war-india

🇺🇸🇨🇳 За оцінкою Morgan Stanley, після електромобілів і акумуляторів Китай прагне до домінування в галузі гуманоїдних роботів. До 2030 року частка КНР у світовому виробництві може зрости з 15% до 16,5%, і роботи — один із ключових драйверів.Пекін вкладається в робототехніку на всіх рівнях — від університетів до виробничих ліній, а внутрішній ринок слугує гігантським полігоном для швидкого тестування. Китайські виробники виводять платформи в реальну експлуатацію значно швидше, ніж американські конкуренти на кшталт Tesla з їхніми дорогими прототипами та тривалими циклами випробувань. Критична перевага — майже повний цикл постачання компонентів всередині країни: від приводів і сенсорів до акумуляторів і електроніки. Через це навіть конкуренти зі США, Японії та Південної Кореї часто залежать від китайських комплектуючих. Ризики також очевидні: агресивне нарощування виробництва може призвести до перенасичення ринку й обвалу маржинальності — як це вже сталося з електромобілями. Захід, своєю чергою, може запровадити обмеження, коли залежність від китайської робототехніки почне сприйматися як стратегічна загроза. https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-05-07/humanoid-robots-to-power-next-leg-of-china-s-export-dominance?srnd=phx-technology

🇨🇳 Китай виводить на ринок дешевий антидроновий лазер NI-L3K. Лазерну систему розробила Novasky Technology — компанія з китайської провінції Хунань, що спеціалізується на електромагнітній детекції, радарних технологіях та ШІ-спостереженні. Вперше систему NI-L3K було представлено на виставці Milipol Paris 2025, де її змонтували на пікапі Changan Hunter 2025 як мобільний рубіж останнього захисту проти малих БПЛА. На DSA 2026 у Малайзії Novasky демонструвала масштабну модель системи, роблячи акцент на експортних можливостях. Система потужністю 3 кВт використовує електрооптичну систему наведення і здатна відстежувати цілі на відстані до 1,4 км з високою точністю. За даними виробника, NI-L3K може нейтралізувати дрон приблизно за 10 секунд, фокусуючи енергію на критичних вузлах — моторах або батареях. Система позиціонується як останній рубіж захисту — для перехоплення дронів, що прорвалися крізь ракетний і радіоелектронний захист. Покладаючись на електрику замість боєприпасів, NI-L3K знижує потребу в постачанні та зменшує вартість кожного перехоплення. Система розрахована лише на малі БПЛА і потребує кількох секунд для знищення кожної цілі, що може знизити ефективність при роботі по кількох загрозах одночасно. Ефективність також може зменшуватися через пил або вологість.

Китай стрімко нарощує ракетний арсенал, переходячи від обмеженої сили стримування до масштабної багаторівневої системи ударних засобів. За оцінками американської розвідки, вже до 2025 року його запас сягнув приблизно 3450 ракет різних класів, із акцентом на балістичні середньої дальності та гіперзвукові системи. Арсенал зокрема поповнився ще 50 балістичними ракетами середньої дальності DF-26 – їх загальна кількість сягнула 550. Основна ставка робиться на балістику, тоді як крилаті ракети, схоже, відходять на другий план. Кількість міжконтинентальних балістичних ракет не зросла і становить близько 400, тоді як арсенал крилатих ракет наземного базування скоротився з 400 до 300 одиниць. У результаті формується не просто арсенал стримування, а інструмент проєкції сили на регіональному й глобальному рівнях. Пекін системно посилює ракетні війська як ключовий елемент майбутніх конфліктів, що вже розглядається експертами як фактор нової гонки озброєнь.https://www.washingtontimes.com/news/2026/apr/22/inside-ring-dia-reveals-details-chinese-missile-threat/

🇳🇴🇨🇳Норвезька компанія KSAT (дочірня структура оборонного підрядника НАТО Kongsberg) потрапила під розслідування через співпрацю з китайською Chang Guang Satellite Technology (CGSTL) — найбільшою комерційною супутниковою мережею КНР, пов'язаною з армією. KSAT має ліцензії на обслуговування 42 китайських апаратів через станцію SvalSat на Шпіцбергені.CGSTL перебуває під санкціями США та ЄС за передачу розвіданих даних російському ВПК та хуситам. Норвезький регулятор вже погрожував KSAT штрафами, проте нові заявки на роботу з китайською мережею схвалювались аж до осені 2023 року. Паралельно Конгрес США звинуватив Airbus Space у тому, що знімки американських баз на Близькому Сході потрапили до китайської ШІ-компанії MizarVision. Обидва випадки ілюструють ключову тенденцію: Пекін використовує комерційний космос у рамках доктрини військово-цивільного злиття, дозволяючи таким країнам як Росія та Іран отримувати якісне цілевказання в обхід західної монополії.https://www.newsweek.com/nato-defense-giant-licenced-to-serve-satellites-for-chinas-military-11844392

🇨🇳🚁 Китайські вчені з Сіанського університету продемонстрували систему бездротової передачі енергії, яка заряджає дрони прямо в польоті мікрохвильовим променем — і зробили це в умовах, коли і дрон, і джерело живлення одночасно перебувають у русі.Наземна машина з мікрохвильовим випромінювачем бʼє пучком енергії в антенну матрицю на нижній частині дрона. Під час тестів система утримувала безпілотник у повітрі до 3,1 години на висоті 15 метрів. Ключова складність — зберігати точне наведення між рухомим джерелом і рухомим дроном — вирішена через інтеграцію GPS, динамічного трекінгу та бортового управління польотом.Аналітики порівнюють концепцію з «наземним авіаносцем»: бронемашина стає мобільним командним і енергетичним вузлом, що запускає й підтримує рій дронів — так само, як морський авіаносець забезпечує польоти літаків. Якщо технологія дозріє до бойового застосування, дрони зможуть летіти практично необмежено, а зменшення батарей вивільнить місце для більшої корисної навантаги.https://www.scmp.com/news/china/science/article/3350482/chinas-land-aircraft-carrier-charges-flying-drone-microwave-beam

🇨🇳🔌 11 квітня китайське судно Haiyang Dizhi 2 завершило першу глибоководну місію цього року — випробування електрогідростатичного приводу (EHA), здатного виконувати «точні механічні завдання» на глибині до 3500 метрів. Технологію раніше прямо рекламували як засіб «для перерізання підводних кабелів і керування глибоководними захватами». Прогрес вражає: 2022 року один розріз 18-дюймової труби займав п'ять годин. Уже 2023-го китайські апарати з дистанційним керуванням розрізали труби діаметром до 38 дюймів на глибині ~600 м, а 8-дюймову — за 20 хвилин. Нові випробування розширюють ці можливості більш ніж у п'ять разів за глибиною. Офіційно — ремонт підводних трубопроводів. Але на тлі того, як підводна інфраструктура перетворилась на нову гарячу точку геополітики (Балтика, Червоне море, Ормуз), поява такого обладнання у Китаю читається однозначно. Через глибоководні кабелі проходить понад 95% глобального інтернет-трафіку.https://www.tomshardware.com/tech-industry/china-tests-deep-sea-electro-hydrostatic-actuator-that-can-cut-undersea-cables-at-a-depth-of-3-500-meters-state-hails-successful-trial-and-hints-at-deployment-readiness