Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)
Додано 22 жов 2021

Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)

@zakononline2019
Кількість підписників: 8 410
Фото: 177
Посилання: 3,400
Опис:
Найактуальніші правові позиції та судові рішення на ресурсі https://zakononline.ua https://www.facebook.com/ZAKONONLINE/ https://www.instagram.com/ZAKONONLINE/

👥 Кількість підписників

8 410
Середній/День:: 0
Середній/Тиждень:: +9
Середній/Місяць:: +22

👁️ Середній перегляд на повідомлення

1 359
Середній/День:: 1,410
Середній/Тиждень:: 1,219
ERR: 16.16%

📊 Кількість повідомлень на день

1.9
Останній день: 2
Середнє за тиждень: 2
Середнє за день: 1.9

Історія змін назви

Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ) 2024-11-02
Судова Практика ZakonOnline (Верховний Суд та ЄСПЛ) 2024-07-14

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2022-05-25

Стіна

Статистика telegram каналу

​​✍🏻ВІДСУТНІСТЬ КОНКРЕТНОГО СТРОКУ ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ САМА ПО СОБІ НЕ Є ДОСТАТНЬОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЯК ПОТОЧНОЇ БЕЗ ОЦІНКИ ВСІХ УМОВ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ⚖️Правова позиція ВС у справі № 440/2659/25👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 440/2659/25 від 16.06.2026ГУ ДПС зазначає, що для правильного вирішення спірних правовідносин необхідно встановити, чи на дату балансу зобов'язання за договорами позики були довгостроковими чи короткостроковими, оскільки від цього залежить, чи підлягають зобов`язання дисконтуванню, чи ні.КАС ВС надаючи оцінку суті справи вказав, що згідно з параграфом 69 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб'єкт господарювання класифікує зобов'язання як поточне, якщо він сподівається погасити це зобов'язання в ході свого нормального операційного циклу, зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду, або він не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду. Згідно з параграфом 73 МСБО 1, якщо суб'єкт господарювання очікує та має намір рефінансувати зобов'язання або перенести його на пізнішу дату принаймні на дванадцять місяців, він класифікує зобов'язання як непоточне, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду; проте коли таке рефінансування виконується не за бажанням суб'єкта господарювання, можливість рефінансування не береться до уваги і зобов'язання класифікується як поточне. При обчисленні справедливої вартості довгострокової позики суми майбутнього грошового потоку підлягають обов'язковому дисконтуванню згідно з параграфом Б5.1.1 додатка А МСФЗ 9, оскільки дисконтують зазвичай довгострокові позики, тоді як вплив дисконтування на короткострокову заборгованість прийнято вважати несуттєвим. Суд зазначив, що фактична відсутність строків погашення кредиторської заборгованості сама по собі є підставою для визначення такої заборгованості як поточної лише з урахуванням одночасної наявності умов: сподівання позивача погасити це зобов'язання в ході свого нормального операційного циклу та можливості у продавця вимагати повернення усієї суми такої заборгованості відповідно до умов контракту, а тому висновок судів попередніх інстанцій про поточний характер заборгованості без оцінки цих умов є передчасним.Погоджуєтеся з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
​​✍🏻ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ Ч.1 СТ.69-1 КК УКРАЇНИ ОБОВ'ЯЗКОВОЮ Є НАЯВНІСТЬ ОДНОЧАСНО ПО ОДНІЙ ОБСТАВИНІ З П.1 ТА П.2 Ч. 1 СТ.66 КК УКРАЇНИ, А НЕ ЛИШЕ З ОДНОГО З НИХ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 214/2983/24👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 214/2983/24 від 27.05.2026Прокурор вказував, що місцевий суд хоча і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.307 КК України, проте безпідставно не застосував положення ст.69-1 КК України.ККС ВС надаючи оцінку суті справи вказав на таке.На відміну від п.п.1,2 ч.1 ст.66 КК України, в яких для позначення обставин, які пом'якшують покарання, застосовується кома чи сполучник «або», у ч.1 ст.69-1 цього Кодексу вжито сполучник «та», який за правилами законодавчої техніки використовується для об'єднання окремих складових/ознак/умов, які лише в своїй сукупності дають підстави для застосування відповідного положення законодавства.Також у назві та ч.1 ст.69-1 КК України йдеться про призначення покарання за наявності обставин (множина), які пом'якшують покарання, а не обставини (однина), яка пом'якшує покарання.П.2 ч.1 ст.66 КК України охоплює фактично заподіяну шкоду та фактично завданий збиток потерпілому як наслідок кримінально протиправного діяння, а не «шкоду», яка полягає лише у самому факті порушення кримінально-правової заборони.Суд зобов'язаний встановити чи наявні фактичні підстави для застосування помякшуючої обставини, передбаченої п.2 ч.1 ст.66 КК України. Це означає, що у матеріалах провадження мають бути докази того, що шкода (матеріальна чи нематеріальна) існувала і була усунена. Якщо шкода не була завдана, то умова п.2 ч.1 ст.66 КК України не виконана, а отже і відсутні підстави для застосування ст.69-1 КК України.Таким чином, ч.1 ст.69-1 КК України застосовується за обов`язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом'якшує покарання, з п.1 та п.2 ч.1 ст.66 цього Кодексу; б) відсутність обставин, які обтяжують покарання; в) визнання обвинуваченим своєї вини.Підтримуєте аргументи ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція
​​Вітаємо!Ми вже розповідали Вам про Claude-конектор від AI Legal Hub + ZAKONONLINE, який підключає Claude до перевірених юридичних джерел: судової практики, законодавства, правових позицій. ▶️ Тепер запрошуємо побачити, як це працює на практиці 📆Вже в цей четвер з 18:00 до 19:00 проведемо практичний вебінар, де покажемо роботу конектора на конкретних прикладах юридичних запитів. Формат буде корисним та максимально практичним:·     живі приклади,·     демонстрація роботи конектора,·     можливість поставити питання вживу. На вебінарі покажемо, як конектор допомагає працювати не з окремим пошуком, а з конкретною юридичною задачею:·         поставити запит у звичній робочій формі, наприклад, підібрати практику Верховного Суду під конкретну категорію спору;·         отримати не загальну відповідь Claude, а структуровану добірку релевантних матеріалів з першоджерела: рішення, справи, дати, посилання та короткі висновки;·         використати отримані матеріали для підготовки аргументації, правової позиції або проєкту процесуального документа. Дата: четвер, 9 липня 2026 рЧас: 18:00–19:00Формат: онлайн
​​✍🏻ПОЗОВ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ, ПОЄДНАНИЙ З ВИМОГОЮ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ, ПІДСУДНИЙ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ВІДПОВІДАЧА⚖️Правова позиція ВС у справі № 306/1029/22👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 306/1029/22 від 01.07.2025Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину. У касаційній скарзі наполягав, що справу розглянуто без порушення територіальної юрисдикції.КЦС ВС надаючи оцінку суті справи вказав, що ст.27 ЦПК України передбачає, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позов про позбавлення батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких може бути визначена за вибором позивача згідно зі ст.28 ЦПК України, оскільки підсудність такої справи визначена законом. Поєднання в одному провадженні вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів не впливає на правильність визначеної територіальної юрисдикції, оскільки узгоджується з ч.3 ст.166 СК України, відповідно до якої при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Позовна вимога про стягнення аліментів на дитину, яка поєднується із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав, є похідною від останньої. Отже, в справі, що переглядається, підсудність справи має визначатись згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.Підтримуєте позицію ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція
​​✍🏻НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ЗАКОНОМ «ПРО АДМІНІСТРАТИВНУ ПРОЦЕДУРУ» НЕ ПОЗБАВЛЯЄ ЦЕКК ПОВНОВАЖЕНЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ СТОСОВНО СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/3787/24👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 340/3787/24 від 11.06.2026Касатор вважає, що оскільки Закон України «Про судову експертизу» був приведений у відповідність до положень Закону України «Про адміністративну процедуру» лише 15.11.2024, з набранням чинності Законом №4017, саме з цієї дати, на думку представника позивача, ЦЕКК була належним чином наділена законом повноваженнями щодо розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.КАС ВС не погодився з позицією скаржника з огляду на таке.Закон України «Про адміністративну процедуру» не передбачав автоматичного припинення дії чинних нормативно-правових актів, у тому числі підзаконних, у сфері дисциплінарного провадження судових експертів та не встановлював, що до моменту приведення спеціального законодавства у відповідність адміністративні органи позбавляються можливості здійснювати свої повноваження.Навпаки, п.п.3 і 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про адміністративну процедуру» свідчать про те, що законодавець прямо допустив подальше застосування чинного спеціального нормативно-правового регулювання в перехідний період після набрання чинності цим Законом до моменту формального приведення такого регулювання у відповідність з ним.Відтак, набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру» не припинило дії положень Закону України «Про судову експертизу» та прийнятого на його виконання Положення №301/5 і не зумовило автоматичної втрати ЦЕКК відповідних повноважень. Сам по собі факт неприведення спеціального законодавства у відповідність із Законом України «Про адміністративну процедуру» у перехідний період не свідчить про відсутність у ЦЕКК компетенції здійснювати дисциплінарне провадження, за умови, що застосоване законодавство не суперечило принципам цього Закону.Згодні з доводами ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
​​✍🏻ВІДСУТНІСТЬ У ДОГОВОРІ УМОВИ ПРО НАСЛІДКИ НЕСВОЄЧАСНОГО НАДАННЯ СЕРТИФІКАТА ТПП УКРАЇНИ НЕ ПОЗБАВЛЯЄ СТОРОНУ ПРАВА ПОСИЛАТИСЯ НА ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 905/541/16👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 905/541/16 від 01.05.2026У касаційній скарзі АТ вказує, що відповідач не може посилатися на наявність інституту форс-мажору для зміни строків виконання зобов'язань у спірних правовідносинах інакше ніж в спосіб, передбачений самим договором та з урахуванням його умов.КГС ВС надаючи оцінку доводам скаржника вказав, що при застосуванні положень договору щодо форс-мажорних обставин необхідно розрізняти обов'язок сторони своєчасно повідомити іншу сторону про настання таких обставин у строк і спосіб, визначені договором, та обов'язок надати належні докази їх існування, зокрема сертифікат ТПП України. Сам факт несвоєчасного надання сертифіката ТПП України за відсутності прямо передбачених договором правових наслідків такого порушення не може розцінюватися як безумовна підстава для позбавлення сторони права посилатися на форс-мажорні обставини. Інше можливе лише у разі, якщо відповідна заборона або негативні наслідки прямо встановлені умовами договору. Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.Таким чином, за відсутності в договорі визначених негативних наслідків несвоєчасного надання сертифіката ТПП України та за своєчасного повідомлення іншої сторони про форс-мажорні обставини сторона не позбавляється права посилатися на такі обставини. У вирішенні спору суди мають встановити, чи дотрималася сторона обов'язку щодо своєчасного повідомлення про форс-мажорні обставини, а вже після цього оцінювати належність та своєчасність подання сертифіката ТПП України як доказу.Поділяєте підхід ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ЦИВІЛЬНИХ СПОРАХ ЗА УЧАСТЮ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ📁Добірка 853СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦29010 правових позицій ВС 🇪🇺4900 правових позицій ЄСПЛПравова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23(2)Щодо відсутності спору про право між заявником та органом, який вирішує питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у справах про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 березня 2026 року у справі № 136/2213/25Щодо неможливості судового розгляду вимоги про встановлення факту належності фрагментів кісток певній особі Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 червня 2026 року у справі № 752/10987/23Щодо суб'єктів розрахунку пільг на оплату житлово-комунальних послуг та інших витрат до та після 01.01.2023Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 червня 2026 року у справі № 521/15568/24Щодо неможливості застосування до військовослужбовців відповідальності у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом та покладення на нього обов'язків стосовно сплати процентів за користування кредитом Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 червня 2026 року у справі № 752/3051/25Щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги особи - учасника бойових дій, яка є відповідачем у справі, предметом якої є позовна вимога про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги зі споживача на користь надавача послуги ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
​​✍🏻ЗАКОН ВСТАНОВЛЮЄ САМОСТІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ВИПЛАТИ ЧАСТИНИ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ АКЦІОНЕРАМ БЕЗ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ І НЕ ДОПУСКАЄ ПЕРЕРАХУВАННЯ КОШТІВ ЛИШЕ ДЕРЖАВІ⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/6208/24👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 910/6208/24 від 13.04.2026ПАТ у касаційній скарзі зазначило, що задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу-учаснику дивідендів, строки та порядок їх виплати. КГС ВС не погодився з позицією скаржника з огляду на таке.Положення ч.2 ст.20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлюють строк та механізм розподілу частини чистого прибутку товариств з корпоративними правами держави між усіма акціонерами за відсутності прийнятого рішення загальних зборів, з метою недопущення необґрунтованого зволікання з прийняттям відповідного рішення та захисту «правомірних очікувань» держави та акціонерів на отримання частини прибутку. Відсутність волевиявлення загальних зборів компенсується законодавчими приписами з метою гарантованої реалізації державою та міноритарними акціонерами їх корпоративних прав та забезпечення рівного ставлення до акціонерів, яким належать акції одного типу. Виплата частини чистого прибутку на користь лише одного акціонера є формою зловживання правом, а випадок, за якого Держава як мажоритарний акціонер ухиляється від проведення зборів і паралельно отримує дохід від діяльності товариства завдяки нормам бюджетного законодавства, не відповідає принципам справедливості та добросовісності.Якщо зазначені у ст.20 суб'єкти не виконують свої зобов'язання або виконують їх частково (сплативши лише Державі), вони зобов'язані сплатити частину чистого прибутку і така норма не допускає дискреції у питаннях перерахування коштів лише до державного бюджету чи лише акціонерам.Згодні з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
​​✍🏻У РАЗІ ПРОВЕДЕННЯ РОЗГЛЯДУ БЕЗ АДВОКАТА СУД МАЄ МАКСИМАЛЬНО КОМПЕНСУВАТИ ЙОГО ВІДСУТНІСТЬ ІНШИМИ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ⚖️Правова позиція ВС у справі № 285/1242/17👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 285/1242/17 від 01.06.2026В даній справі Суд мав вирішити чи є проведення апеляційного розгляду за відсутності захисника, який не з'явився у судове засідання у зв'язку з перебуванням у відпустці, порушенням права обвинуваченого на захист, яке є підставою для скасування судового рішення, та за яких умов і з урахуванням яких обставин суд може прийняти рішення про проведення розгляду без адвоката.ККС ВС надаючи оцінку спірному питанню вказав, що спосіб застосування статті 6 § 3 (c) Конвенції стосовно апеляційних або касаційних судів залежить від особливостей відповідного провадження. Оцінюючи, чи порушено право особи на захист, необхідно враховувати провадження в цілому і роль апеляційного або касаційного суду.Оцінюючи вплив відсутності захисника під час апеляційного розгляду на справедливість провадження в цілому, Суд звертає увагу на те, що апеляційний розгляд має відмінності від розгляду в першій інстанції. Зміст і перебіг апеляційного розгляду визначається перш за все змістом апеляційних скарг сторін, а не їх виступами під час апеляційного розгляду, хоча вони і можуть бути допоміжні.Отож, рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або правових питань, наявності викладених раніше позицій, наявності інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи. У разі проведення розгляду без адвоката, суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами.Згодні з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція
​​✍🏻ОБМЕЖЕННЯ У ВИПЛАТІ ОДНОРАЗОВОЇ ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ЛИШЕ У РАЗІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ТАКУ ДОПОМОГУ ЗА ІНШИМ ЗАКОНОМ У ЗВ'ЯЗКУ З ОДНИМ Й ТИМ ЖЕ УШКОДЖЕННЯМ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/7993/24👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 520/7993/24 від 10.06.2026Мінветеранів у касаційній скарзі зазначило, що одноразова грошова допомога згідно з ч.7 ст.13 Закону № 3551-XII може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.КАС ВС не погодився з доводами скаржника та вказав, що згідно з ч.7 13 Закону № 3551-XII особам, зазначеним у п.п.11-16 ч.2 ст.7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному пп.«б» п.1 ст.16-2 Закону № 2011-XII.Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.Норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності згідно з ч. 7 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.Отож, визначене у ч.7 ст. 3 Закону № 3551-ХІІ обмеження у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності застосовується лише у разі, коли особа реалізувала своє право на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів через одне й те ж саме ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних.Погоджуєтеся з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція