Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
❗️Звернення стягнення на заробітну плату іншого з подружжя за особистими зобов’язаннями боржника.У справі, що переглядається, державний виконавець, звертаючись до суду із поданням на підставі статті 379 ЦПК України 2004 року (у чинній редакції ЦПК відповідно стаття 443) щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме у заробітній платі дружини, неправильно тлумачив положення Закону.Державний виконавець помилково вважав, що на заробітну плату іншого з подружжя може бути звернуто стягнення для виконання рішення про стягнення відшкодування шкоди із боржника.⚠️Системний аналіз наведених положень нормативних актів дає підстави для висновків, що хоча заробітна плата іншого з подружжя - є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено звернення стягнення на заробітну плату іншого з подружжя за особистими зобов’язаннями боржника.🔗До таких висновків дійшов ВС КЦС згідно постанови від 29.06.2022 у справі № 2-1167/11-ц
🤣Ой не можу! Фільтратори такі фільтратори!‼️Відсутність у скаржника майна і доходів за рік не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору – Велика Палата Верховного Суду.Із доданих до апеляційної скарги виписки по картці/рахунку з АТ КБ «ПриватБанк» від 16 січня 2023 року № 6ЕABVG53DNE1TLO та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22 березня 2023 року № 0210-23-00229 за період з I по IV квартал 2022 року можна визначити, щоскаржник не отримував доходів.Проте цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у скаржника немає інших доходів.🔥Посилання скаржника на відсутність у нього рухомого майна, не є тим фактом, що сам по собі та в сукупності зі згаданими вище документами може слугувати підставою для звільнення скаржника від виконання вимог процесуального закону щодо форми і порядку подання апеляційної скарги в цій справі.12. Отож, з огляду на ініційований скаржником предмет спору, характер спірних правовідносин, які позивач окреслив в апеляційній скарзі, на !брак умов! для звільнення від сплати судового збору, зокрема й на те, що скаржник не надав достатніх доказів неможливості сплати судового збору суду за розгляд його апеляційної скарги, підстав для задоволення клопотання про звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги нема.🔗До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду відповідно до ухвали від 20.04.2023
‼️Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання в нього зобов’язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину.Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочинувнаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після настання строку виконаннязобов’язань за договором позики від 11 січня 2018 року; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором.Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання в нього зобов’язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину.Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочинувнаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після настання строку виконаннязобов’язань за договором позики від 11 січня 2018 року; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором.Оспорюваний договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_2 ( боржником) та ОСОБА_3, за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а вчинений з метою уникнення відповідальності відповідача за рахунок цього майна, що є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України, 🔗Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі No 127/13995/21
😁Верховний Суд виніс окрему ухвалу Кабінету Міністрів УкраїниКолегія суддів звернула увагу, що ЄСПЛ у справах проти України щодо здійснення одним із батьків прав на спілкування та участь у вихованні дитини неодноразово вказував, на необхідність розробки комплексної стратегії виконання рішень судів у таких справах, у тому числі цільової підтримки дитини, яка, вочевидь, проявляла ознаки відчуження одного з батьків.☑️ Міністерству юстиції України вживати заходів щодо поліпшення роботи державних виконавців, а також здійснювати керівництво та проводити перевірку діяльності структурних підрозділів територіальних органів Мін`юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень;☑️ розробити пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою забезпечення належного та дієвого механізму для примусового виконання рішень стосовно доступу до дитини, встановлення побачень з дитиною, здійснення опіки.Проте на теперішній час заходи загального характеру з метою забезпечення належного та ефективного виконання судових рішень про контакт одного з батьків з дитиною не вжиті.🔴Національні органи державної влади не запровадили механізми залучення батьків, органів у справах дітей, адвокатів, виконавців до співпраці з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, зокрема розуміння того, що інтересам дитини відповідає участь у її вихованні обох з батьків.🔴Також не визначено компетенції органів опіки та піклування на стадії виконання судового рішення після залучення виконавцем їх представників.🔴Не розглянуті питання достатності й чіткості визначення повноважень державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про контакт одного з батьків з дитиною.🔴Крім того, не надавалася оцінка ефективності примусових заходів, які можуть бути застосовані до того з батьків (інших родичів), які перешкоджають виконанню рішенню суду, а також подолання ознак відчуження одного з батьків.Вказані обставини свідчать про те, що розробка комплексної стратегії виконання судових рішень про контакт одного з батьків з дитиною та цільової програми підтримки дитини, яка проявляє ознаки відчуження одного з батьків, на що неодноразово звертав увагу ЄСПЛ у своїх рішеннях, не проведена.‼️Враховую викладене, суд ухвалив звернути увагу Кабінету Міністрів України на необхідність удосконалення нормативно-правових актів з метою усунення наведених у цій ухвалі недоліків на стадії примусового виконання судових рішень про контакт одного з батьків з дитиною, забезпечення реального виконання рішень судів у справах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми дітьми та усунення перешкод у цьому, у тому числі цільової підтримки дітей, які проявляють ознаки відчуження одного з батьків.
‼️Зміна встановленого судом способу спілкування батька з дитиною, яка виїхала з матір’ю за кордон через війнуДержавний виконавецьвиніс постанову про встановлення часу і місця побачень з дитиною, яку мотивував наступним чином: «У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України боржник для забезпечення безпеки та здоров`я дитини виїхала з дитиною за кордон. Станом на 03 червня 2022 року вони перебувають в Німеччині. У зв`язку з чим живе спілкування батька з дитиною стало неможливим» та встановив спосіб спілкування через месенджери. ☝️Проте Верховний Суд наголосив, що осільки в рішенні суд визначив графік побачень стягувача з дитиною (час та місце), виконавець не вправі самостійно його змінювати.Колегія суддів зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.Таких дій державний виконавець не вчинив, тому суд скасував постанову виконавця.🔗Постанова ВС від 05.042023 року у справі № 210/529/19
😱Антикорупційний суд заочно заарештував юриста Довбенка«19 квітня 2023 року за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, суддя ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою організатору розтрати арештованого майна на 485 млн грн. На сьогодні підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку. Після його затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу», – інформує САП.До цього НАБУ та САП повідомили про підозру ексголові АРМА Антону Янчуку та іншим у махінаціях із заарештованим майном.Як стверджують в НАБУ, арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання судових рішень. Посадовці АРМА, своєю чергою, готували обґрунтування, що такими активами важко управляти, зберігати або ж вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість. В подальшому майно оцінювала компанія-учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. За нею майно виставляли на електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ». В свою чергу представники держпідприємства, учасники-змови, організовували торги у такий спосіб, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.НАБУ та САП здобули докази щонайменше чотирьох епізодів такої протиправної діяльності упродовж 2019 року.
⚠️Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» від 07.04.2023 № 1273/5, внесено певні зміни, зокрема, до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі – Інструкція), та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі – Порядок), що стосуються питань реалізації у виконавчому провадженні арештованого майна боржника, який є платником податку на додану вартість.☝️Так, згідно з розділом VIII Інструкції під час підготовки заявки на реалізацію арештованого майна виконавець зобов’язаний перевірити чи зареєстрований боржник, майно якого реалізується, платником податку на додану вартість, а у разі коли боржник, арештоване майно якого реалізується, зареєстрований платником податку на додану вартість - перевірити ставку податку на додану вартість, яка відповідно до Податкового кодексу України має застосовуватись при реалізації такого арештованого майна, а результати такої перевірки зазначаються в заявці на реалізацію арештованого майна.✔️Відповідно до змін, що внесені до Порядку, передача майна на реалізацію, підготовка до проведення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), реалізація арештованого майна за фіксованою ціною, оформлення результатів електронних аукціонів та порядок розрахунків за придбане на електронному аукціоні майно та перехід права власності при реалізації арештованого майна боржника, який є платником податку на додану вартість, здійснюється із певними особливостями.
❗️На позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.⚠️Верховний Суд зауважує, що приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення.27. Відтак за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.28. Зазначені висновки узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українита статті 4 Закону України «Про судовий збір», висловлену у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12, від 22 січня 2020 року та від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19, від 05 травня 2022 року у справі №520/9769/19.🔸При цьому Суд вважає доцільним застосувати вказані висновки до справи, яка розглядається, хоч і в зазначених справах предметом розгляду було питання щодо сплати судового збору за звернення до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення та оскарження ухвали апеляційного суду, прийнятої за результатами її розгляду.Правова позиція ВС відповідно до постанови від 19.01.2023 у справі № 240/17372/21🙄П.С. Десь я таке вже бачив! А згадав тут: t.me/vyconavec/206, а тому думаю багато судів не підтримують таку позицію та скоро вона стане не актуальною...
👩❤️👨Укладення правочину щодо майна боржника, навіть якщо формальним власником є дружина боржника, є підставою для визнання такого правочину недійсним (ВС КЦС справа №370/423/19 від 13.05.2022)#БоржникТлумачення ст. 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.При цьому дружина не довела, що майно було її особистою приватною власністю. Отже, встановивши, що спірне майно придбане сторонами в шлюбі, суди зробили правильний висновок, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя.Також, як відомо - не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).
🏠Реалізація на публічних торгах частки квартири, яка є спільною частковою власністю допускається навіть і без виділення такої частки в натурі (ВС/КЦС у справі № 641/2498/17 від 10.11.2021)#Реалізація_майнаЧастка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що до переліку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення шляхом його продажу з електронних торгів, відноситься і частка у нерухомому майні боржника, визначена у встановленому законом порядку як окремий самостійний об'єкт власності і це відповідає вимогам статей 190, 366 ЦК України.