У середу,10 червня, Верховна Рада планує розглянути 10 законопроєктів.Стартуємо з того, чим сьогодні закінчили – увійшли в розгляд змін до держбюджету-2026 (додаткове фінансування сектору безпеки і оборони (№15224). Продовжуємо розгляд в другому читанні. Комітет рекомендує ухвалити законопроєкт у цілому.Далі у першому читанні заплановано:- законопроєкт про акціонерне товариство “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (№15122)- зміни до Податкового кодексу щодо посилення контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини (№14245)- законопроєкт про приведення законодавства у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою (№14318);- законопроєкт щодо врегулювання окремих питань у сфері електромагнітного простору (№13140).Після цього Рада перейде до другого читання законопроєкту про осучаснення грошового забезпечення поліцейських (№6506-1).На повторне друге читання на завтра:- законопроєкт про державне регулювання органічного виробництва та маркування органічної продукції (№13204-1).Також у другому читанні стоять:- законопроєкт про стимулювання економічного розвитку рибного господарства (№12384)- зміни до Кодексу законів про працю щодо електронного документообігу при працевлаштуванні (№14141)Останнє питання порядку денного - законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану (№14405) – перше читання.
У вівторок, 9 червня, Верховна Рада планує розглянути 11 законопроєктів:Найважливіші – це: - №15111-д - друге читання. Законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ та автоматичний обмін податковою інформацією за стандартом DAC7. Один із ключових “маяків” МВФ та євроінтеграційного пакета. (Туди вшиті норми, щоб зробити РЕРами всіх керівників структурних підрозділів Нацбанку). бюджетні законопроекти в другому читанні:- зміни до держбюджету-2026 щодо оборони (15224) (Комітет сьогодні рекомендував зміни до Бюджету-2026 у другому читанні та в цілому).- зарахування військового збору до спецфонду (15167). До обох подано велику кількість поправок.Також у другому читанні парламент планує розглянути 9364 - законопроєкт про посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, насамперед тіньового ринку сигарет та алкоголю.Великий блок євроінтеграційних законів:- безпека та інтероперабельність залізниці (14174) - реформа централізованого теплопостачання (14067) - декларації доброчесності суддів (13165-2) - держдопомога бізнесу в умовах воєнного стану (14345) - спрощене банкрутство для малого бізнесу (15024)На повторне перше читання виносять два законопроєкти: про Національного координатора у сфері боротьби з організованою злочинністю (13676) та про біоцидні продукти (13604).
Скільки готівки зберігає населення?НБУ уточнив оцінку, скільки готівкової іноземної валюти перебуває поза банківською системою України. Станом на початок цього року регулятор оцінив цей показник у 117,6 млрд доларів.Йдеться про готівкову валюту - передусім долари США та євро, яку населення і бізнес зберігають поза банками. Окремо НБУ публікує статистику гривневої готівки поза банками. Станом на 1 січня 2026 року в обігу перебувало 926,3 млрд грн готівки. За останні п’ять років цей показник зріс майже вдвічі: наприкінці 2020 року обсяг гривневого кешу становив близько 516 млрд грн.Якщо перевести гривневу готівку у доларовий еквівалент за поточним курсом, це приблизно 22 млрд доларів. Таким чином бачимо, що обсяг готівкової іноземної валюти поза банківською системою у 5–6 разів перевищує обсяг гривневого кешу. Що означає: населення і бізнес й надалі найбільше довіряють саме долару і євро для своїх готівкових заощаджень. Водночас НБУ наголошує: ці дані не можна напряму ототожнювати із заощадженнями населення. Статистика щодо гривні відображає всю готівку поза банками, а оцінка валютних запасів охоплює не лише домогосподарства, а й бізнес та інші сектори економіки.
Місія МВФ завершила свою роботу у Києві та перейшла до підготовки підсумкових домовленостей за результатами першого перегляду програми EFF на 8,1 млрд доларів. Ризик зриву перегляду програми знято, наскільки мені відомо. Розширення фіскальної бази для наповнення бюджету залишається однією з ключових проблемних точок перемовин. Однак є дуже важлива зміна: цього разу МВФ дедалі більше тисне не на підвищення ставок податків, а на прозорість фінансових потоків і детінізацію. Такої трансформації вдалось досягти завдяки зусиллям команди Мінфіну та наполегливості депутатів Верховної Ради, які послідовно обстоювали саме такий підхід. Як я писала вчора, МВФ погодився відкласти питання оподаткування ФОПів, та натомість пропонує урядовцям знайти додаткові 30 мільярдів гривень доходів держбюджету, щоб компенсувати ідею з ФОПами. У ЗМІ вже з’явився витік про те, що МВФ погодився перенести термін ухвалення закону про оподаткування посилок до кінця липня. Таким чином ризики для отримання Україною чергового кредитного траншу в розмірі 686 млн доларів знято. Але цікаво, що офіційного повідомлення Мінфіну чи МВФ про досягнення Staff-Level Agreement усе ще немає. Це може означати, що в остаточному варіанті оформлених домовленостей можуть з’явитись якісь нюанси. Сподіваюсь, у переліку зобов'язань буде і законопроект про приєднання України до єдиного європейського платіжного простору — SEPA. Ходять такі чутки. Дуже добре буде, якщо така вимога і справді з'явиться.
Наступного тижня буде три пленарні дні. Попередній порядок денний на 9–11 червня:Поки що плануюється до розгляду 42 питання. Великий блок законопроєктів є виконанням зобов'язань перед ЄС, МВФ та за програмою Ukraine Facility:- 15111-д — законопроєкт про автоматичний обмін податковою інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (“податок на OLX”) - ІІ читання (там же зашиті правки про перепідпорядкування ПлейСіті Мінфіну та правки, які зробили ПЕПами керівників всіх структурних підрозділів НБУ)- 14149/14149-1 — конкурсний відбір суддів Конституційного Суду - I читання- 14067 — централізоване теплопостачання — II читання- 14174 — безпека та інтероперабельність залізничного транспорту — II читання- №13204-1 — держрегулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції — повторне II читання- №13165-2 — перевірка декларацій доброчесності суддів — II читання- №14345/14345-1 — держдопомога суб'єктам господарювання в умовах воєнного стану — I читання- №15024 — спрощене банкрутство для мікро- та малого бізнесу — I читанняТакож важливі питання:- 15224 — зміни до держбюджету-2026 щодо фінансування сектору безпеки та оборони — II читання - 15167 — зарахування військового збору до спеціального фонду держбюджету — II читання- №0340 — ратифікація угоди про вільну торгівлю з Туреччиною - ще одна спроба після того, як минулого тижня зняли з розгляду№12406 — кримінальна відповідальність за порушення санкційного режиму — II читання
Держмитслужба з кінця травня змінила механізм контролю за пільговим розмитненням вживаних автомобілів із ЄС. Тепер митниця фактично блокує застосування пільгового мита до моменту перевірки сертифікатів EUR.1 країнами експорту.Про це під час засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики повідомив голова Держмитслужби Орест Мандзій.За його словами, новий механізм запровадили з 29 травня через масові зловживання під час імпорту автомобілів із використанням сертифікатів EUR.1, які дають право на пільгове розмитнення. «За результатами перевірки, 80% сертифікатів походження свідчать, що вони містять ознаки підробки», - сказав голова Держмитслужби. Йдеться про сертифікати EUR.1, які підтверджують, що автомобіль має право на преференційний режим торгівлі з ЄС. Саме на підставі цього документа імпортери могли сплачувати нижче мито або уникати його сплати. Тепер буде по-іншому. Якщо раніше пільга застосовувалась одразу під час митного оформлення, а перевірка могла відбутися вже після ввезення авто, то відтепер імпортер спочатку сплачуватиме повний обсяг митних платежів. Лише після того, як митні органи країни експорту підтвердять справжність і походження сертифіката EUR.1, митниця повертатиме надмірно сплачені кошти.
ЄС і МВФ тепер жорсткіше прив’язують надання грошей до реформ. За даними Рахункової палати, яка підготувала звіт з аналізом виконання державного бюджету - 2025, торік Україна отримала 2,26 трлн грн зовнішнього фінансування. Державний борг зріс до 9 трлн грн і став більшим за весь ВВП країни – до 101,2% ВВП.Зовнішнє фінансування тепер вже не просто тимчасова підтримка, а фактично модель воєнної економіки на донорських та кредитних коштах, від яких залежить виживання держави у час війни. Україна у 2025 році втримала фінансову стабільність та профінансувала армію. Але зроблено це було ціною рекордного боргу і критичної залежності від зовнішнього фінансування. І це на тлі слабкого економічного зростання та відкладених структурних проблем.При цьому торік Україна недоотримала 1,5 млрд євро за програмою Ukraine Facility від ЄС і 1,8 млрд СПЗ за програмою МВФ через невиконання або затримку частини реформ і так званих “структурних маяків” - конкретних зобов’язань, до яких партнери тепер напряму прив’язують фінансування. Йдеться не лише про антикорупційні чи судові зміни, а й про бюджетну дисципліну, управління держпідприємствами, митницю, податкову сферу та інші елементи державного управління. На фоні чергового візиту місії МВФ — черговий сигнал того, що від її висновків залежить подальша економічна ситуація в Україні.
16 червня Рада ЄС і Єврокомісія мають відкрити перший розділ переговорів про вступ України в ЄС.Перший кластер ЄС вважає базовим і найважливішим. Від нього залежить, чи зможемо ми рухатись далі у процесі приєднання. Як і в переговорах з іншими країнами-кандидатами, фокус цього етапу такий: - верховенство права і судова система, - антикорупційна інфраструктура, - адаптація інституцій до стандартів ЄС. Саме у цих напрямах Єврокомісія найретельніше відстежує прогрес у своїх щорічних звітах.Серед ключових вимог:- Реформа Конституційного Суду (запровадження прозорих правил дисципліни для суддів та підвищення відкритості його роботи). - Дисциплінарна відповідальність суддів загальних судів (чіткіше визначення підстав для покарання з урахуванням рекомендацій GRECO). - Процедура обрання голів судів - унеможливлення перебування на посаді понад два строки поспіль. - Вищий антикорупційний суд: законодавчі зміни, що дозволять розглядати частину справ одноособово, а не колегією з трьох суддів, задля пришвидшення правосуддя. Також Україна бере на себе зобов’язання:- оновити законодавство про публічні закупівлі (вже ухвалено),- врегулювати виплату винагороди викривачам корупції,- дозволити реєстровані партнерства для одностатевих пар,- ухвалити новий закон про омбудсмана з розширенням його повноважень та забезпечення його фінансової незалежності (вже зроблено). - захист персональних даних за стандартом європейського GDPR — закон має визначити, як держава, бізнес і вебсайти можуть збирати й використовувати дані громадян, а також створити незалежний наглядовий орган.- протидія домашньому насильству та сталкінгу відповідно до Стамбульської конвенції та відповідної директиви ЄС. На жаль, частину дедлайнів по взятих нами зобов’язаннях уже прострочено. Серед них закони про захист персональних даних, реєстровані партнерства, реформу Конституційного Суду та вдосконалення роботи антикорупційного суду. Щодо них термін виконання сплив ще наприкінці 2025 року. Це означає, що перший кластер нам можуть не відкрити, поки не буде ухвалено найбільш принципові із цих законів. І тут не лише Верховна Рада гальмує цей процес. Міністерства та інші органи влади також надали зауваження або вимагають доопрацювання до деяких реформ. Можна прогнозувати, що надалі цей процес буде ще складнішим.
Національні агентства кібербезпеки США, Великої Британії, Канади, Австралії та Нової Зеландії опублікували звіт, в якому попереджають уряди та банківську систему про небезпеку агентних ШI-моделей, які вже стали аж занадто самостійними. Світові кіберрегулятори вважають, що такі агенти є новою загрозою для банків та фінансової системи. Йдеться не про генеративний ШІ (типу ChatGPT), який просто відповідає на питання. А про агентні ШI-системи, які можуть самі:- ухвалювати рішення;- запускати операції;- взаємодіяти з іншими системами;- виконувати цілі ланцюжки дій без постійного контролю людини.Головна проблема - ШI може отримати легальний доступ до систем і при цьому помилятись, галюцинувати та взламувати системи безпеки через обхідні шляхи – технічно коректні, але шкідливі для банку. Або ще веселіше – їх можуть «приручити» шахраї. У документі навіть описують сценарій «confused deputy» - коли зловмисник не ламає систему напряму, а обманює самого ШI-агента, який уже має всі потрібні доступи.Регулятори радять контролювати доступ агентних моделей ШІ так само серйозно, як кіберризики чи фінансове шахрайство. Завелика автономія такого помічника може призвести аж до каскадної аварії у глобальній фінансовій системі.
По кадрових чистках у Бюро економічної безпеки маю кілька ремарок. По-перше, вітаю миттєву реакцію керівництва БЕБ на корупційний скандал у територіальному управлінні в Київській області, де на хабарях викрили двох співробітників. Миттєво проведені там організаційні і кадрові зміни та наміри посилити внутрішній контроль – правильні рішення. Водночас маю певні сумніви щодо того, що це остання подібна історія. БЕБ на рівні дизайну створювалось як аналітично-превентивна структура. Однак наразі за способом дій дещо нагадує колишню податкову міліцію з притаманними їй випадками тиску на бізнес та пожежним реагуванням на медійні кейси замість системної роботи. Більше того, зараз у БЕБ вимагають доступу до митних постів, що знову таки суперечить функціоналу Бюро як аналітичної, а не правоохоронної структури. З іншого боку працівники БЕБ досі отримують зарплати, незрівнянно нижчі за те таки НАБУ. І знайти порозуміння з міністерством фінансів щодо збільшення фінансування та, відповідно, розширення штату та можливостей набрати більш професійні кадри, у керівництва БЕБ поки що не виходить.
TGLIST.COM.UA
