ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

27 активів Олега Царьова передали в управління Фонду держмайна.У першому півріччі 2026 року Фонд державного майна отримав в управління 50 санкційних активів. Більше половини з них - 27 - належать колишньому народному депутату Олегу Царьову.За даними ФДМУ, йдеться про 25 об'єктів нерухомості, один рухомий актив та корпоративні права.Серед стягнутого у Царьова та його родини майна - 21 земельна ділянка у Дніпропетровській області, нежитлові будівлі та споруди, три торговельно-виставкові комплекси у Дніпрі, корпоративні права та транспортний засіб.Частиною цих активів Царьов володів не особисто, а через дружину та сина. В лютому Мін'юст звернувся до ВАКС із позовом про їх стягнення в дохід держави. 28 квітня суд задовольнив позов, а 4 червня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення без змін, після чого воно набрало законної сили.Олег Царьов був народним депутатом України IV-VII скликань від Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він перейшов на бік росії. Українські суди засудили його, зокрема, за посягання на територіальну цілісність України та фінансування дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України.Тепер стягнуте за санкційною процедурою майно передано Фонду держмайна для управління та подальшої реалізації.

Європол попереджає про нову тенденцію: організовані злочинні угруповання дедалі частіше розглядають пограбування музеїв як «низькоризиковий і високоприбутковий» вид злочинного бізнесу.За даними європейського поліцейського агентства, злочинці все активніше полюють на дорогі твори мистецтва та культурні артефакти. Причому до цього ринку можуть переходити кримінальні мережі, які вже займаються іншими видами організованої злочинності.Одна з нових схем — вербування безпосередніх виконавців через соціальні мережі. Організатори знаходять злочинців нижчого рівня та залучають їх для здійснення окремих крадіжок або пограбувань. Це дозволяє керівникам кримінальних мереж залишатися на відстані від самого злочину та ускладнює встановлення всього ланцюга його організаторів.Європол також фіксує зростання застосування насильства під час викрадення культурних цінностей. Це свідчить про поступову трансформацію музейних крадіжок із діяльності окремих спеціалізованих злодіїв у напрямок повноцінного бізнесу організованої злочинності.Привабливість цього ринку для кримінальних структур пояснюється високою вартістю окремих предметів мистецтва та можливістю їх подальшого перепродажу через міжнародні канали.Водночас незаконний обіг культурних цінностей створює і ризики відмивання коштів. Предмети мистецтва можуть коштувати мільйони євро, їхню об’єктивну ринкову вартість не завжди легко визначити, а операції можуть здійснюватися через кілька юрисдикцій та посередників.

Швейцарія визначила, які компанії несуть найбільші ризики відмивання коштів.Швейцарія оновила національну оцінку ризиків, пов'язаних із юридичними особами та трастами. Один із головних висновків: ризик залежить не стільки від юридичної форми компанії, скільки від того, чи веде вона реальну господарську діяльність.Найбільш ризиковими вважаються доміциліарні компанії - структури без реальної господарської діяльності, створені переважно для володіння та управління активами, особливо якщо вони входять до складних транскордонних структур.Іноземні юридичні особи також виявилися помітно ризиковішими за швейцарські: їхній індекс ризику становить 2,5 бала з 5 проти 1,6. Підкуп посадових осіб згадувався у 26,1% повідомлень щодо іноземних структур проти 5,8% щодо швейцарських, тяжкі податкові злочини - у 11,3% проти 3,5%.Проблемною зоною залишаються й трасти: у 40,3% повідомлень щодо них фінансова розвідка взагалі не змогла визначити предикатний злочин, що саме по собі розглядається як ознака непрозорості.Швейцарія вже запроваджує реєстр бенефіціарних власників і поширює вимоги у сфері протидії відмиванню коштів на частину послуг юристів, нотаріусів та фідуціаріїв. Але прогалини залишаються. Наприклад, надання адреси для реєстрації компанії без її реальної присутності досі не охоплюється цими вимогами.

Те, що ми почули на плівках про фактичне відключення системи фінансового моніторингу заради проведення платежів, — вражає.Але особисто мене зачепив інший момент: прямі погрози звільненням працівнику фінмону банку за відмову виконувати злочинні накази.Важливо розуміти: працівник, відповідальний за фінансовий моніторинг, не просто натискає кнопку «провести» чи «зупинити» платіж. За його рішенням стоїть персональна відповідальність, у тому числі кримінальна.Пропустив підозрілу операцію, не зупинив її, не повідомив компетентні органи — наслідком може бути не лише штраф для фінансової установи з боку регулятора. Це може бути кримінальне провадження, де питання виникатимуть не тільки до того, хто намагався відмити кошти, а й до тих, хто всередині системи дозволив це зробити.І ось тут варто згадати законопроєкт №14327-д та супровідні законопроєкти, необхідні для приєднання України до SEPA.SEPA — це не лише дешевші та швидші платежі з Європою. Це ще й архітектура безпеки цих платежів.Зокрема — захист людей, які всередині фінансової системи відмовляються бути співучасниками незаконних схем і повідомляють про порушення.Передбачені проектами законів SEPA гарантії для викривачів у сфері фінмоніторингу означають, що людину не можна просто звільнити за те, що вона відмовилася виконувати незаконний наказ або повідомила про порушення. Вона має отримати правовий захист, допомогу та гарантії від переслідування, погроз і тиску.Працівник фінмону не повинен опинятися перед вибором: виконати злочинний наказ — або втратити роботу.Якби цей пакет законопроєктів був ухвалений вчасно, механізми захисту таких людей уже були б значно сильнішими.І тому для мене досі залишається відкритим питання: чому найбільші «борці з корупцією» і найгучніші крикуни в парламенті так активно виступають проти законопроєкту, який якраз має посилити здатність держави протидіяти відмиванню коштів усередині фінансової системи та захистити тих, хто відмовляється ставати частиною злочинних схем?Після почутого на плівках це питання звучить ще гостріше.

ДПС донарахувала понад 4,4 млрд грн бізнесу з найвищими податковими ризиками.Державна податкова служба відзвітувала про результати перевірок платників, у діяльності яких виявила найвищі ризики.За даними ДПС, проведено 611 позапланових документальних перевірок 470 таких платників. За їх результатами донараховано майже 1,57 млрд грн податків та інших платежів. Із цієї суми близько 329,5 млн грн уже надійшло до бюджету.Ще 390 планових документальних перевірок дали майже 2,89 млрд грн донарахувань, з яких близько 387,7 млн грн зазначені як уже сплачені.Таким чином, загальна сума донарахувань за плановими та позаплановими перевірками перевищила 4,45 млрд грн. До бюджету на момент звітування надійшло близько 717 млн грн.Різниця між донарахованою та вже сплаченою сумою означає, що частина донарахувань може оскаржуватися або ще не мати статусу узгодженого податкового зобов'язання.Ці перевірки є частиною роботи ДПС з детінізації та нової системи контролю за податковими ризиками. Податкова заявляє, що відходить від масових перевірок і концентрує контроль на платниках, у діяльності яких аналітика виявляє найбільші ризики. Перед застосуванням примусових інструментів ДПС також намагається спонукати таких платників самостійно усунути виявлені порушення.

Молдова стала частиною спільного транзиту ЄС - Україна отримала додатковий коридор для вантажів. З 1 листопада 2025 року Молдова приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту і почала повноцінно працювати в системі NCTS. Відтоді вантажі можуть переміщуватися через Україну, Молдову та інші країни-учасниці за однією транзитною декларацією та однією гарантією.Для України це найбільш важливо на південному напрямку. На українсько-молдовському кордоні працюють залізничні переходи «Серпневе 1 - Басараб’яска» та «Кучурган - Новосавицьке», де запроваджено спільний контроль українських і молдовських служб. На «Серпневе 1 - Басараб’яска» контроль обох країн проводиться в одному місці на молдовській стороні.Це дає Україні альтернативний транзитний коридор через Молдову і спрощує перевезення вантажів у напрямку Дунайських портів та Румунії. Маршрут через Басараб’яску свого часу відновлювали саме як альтернативу основним залізничним шляхам до Рені та Ізмаїла.Для бізнесу це означає менше дублювання митних процедур на кордоні, а для України - ще один маршрут, яким можна переорієнтовувати вантажопотоки, якщо інші напрямки перевантажені або недоступні.

💰 Хто з корупціонерів дав найбільше грошей на потреби Сил оборони.НАБУ відзвітувало, що за перше півріччя 2026 року на потреби оборони передали 139,1 млн грн коштів та майна, пов'язаних із кримінальними провадженнями НАБУ і САП. До цієї суми входять активи, передані, зокрема, за угодами про визнання винуватості.Саме НАБУ не повідомляє, які саме справи дали цю суму – 139,1 млн грн. Але, якщо подивитись по оприлюднених рішеннях ВАКС та повідомленнях антикорупційних органів, можна скласти приблизний рейтинг найбільших «внескодавців». На чотири найбільші справи припадає майже 91% усієї суми.✓ Фігуранти справи Одеського припортового заводу - 50 млн грн. Йдеться про колишнього члена правління ОПЗ Ольгу Ткаченко та бенефіціара компанії-посередника Newscope Estates Павла Чумака. За угодою у справі ОПЗ обвинувачені мали спрямувати 50 млн грн на підтримку ЗСУ через UNITED24.✓ Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв - $1,1046 млн, або близько 49 млн грн за курсом на дату вироку. 8 червня ВАКС затвердив його угоду з прокурором САП, однією з умов якої стало перерахування цих коштів на підтримку ЗСУ.✓ Екснардеп від "Блоку Петра Порошенка" Вадим Нестеренко - 15 млн грн. 2 березня ВАКС затвердив угоду зі слідством у справі про незаконну компенсацію за оренду житла в Києві. За умовами угоди Нестеренко зобов'язався відшкодувати завдані державі збитки й додатково перерахувати 15 млн грн на фонд «Повернись живим» для ЗСУ, отримавши умовний термін.✓ Ексдиректор Житомирського бронетанкового заводу Сергій Бутенко - 12 млн грн. За угодою з прокурором САП він мав перерахувати цю суму на підтримку ЗСУ, а також окремо відшкодувати заводу 5,76 млн грн збитків.Ці суми не враховують гроші, які фігуранти зобов'язались сплатити або вже сплатили на відшкодування збитків державі та підприємствам.

⚠️ З 1 вересня можуть анулювати бронювання працівників підприємств, які не підтвердять критичний статус. Міноборони проводить перегляд статусу критично важливих підприємств ОПК, яким такий статус було надано до 7 липня 2026 року. Від його збереження безпосередньо залежить можливість бронювати військовозобов’язаних працівників.Підприємства мають підтвердити, що й надалі відповідають критеріям, за якими отримали цей статус.Для більшості передбачена спрощена процедура без повторного подання всього пакета документів. Водночас підприємства, які отримали статус за грантовим критерієм BRAVE1, мають пройти повне перепідтвердження. (Їм треба заново підтвердити сам факт і підстави грантової підтримки).Якщо підприємство, для якого передбачена спрощена процедура, не подало необхідні документи до 10 серпня, з 1 вересня його статус критично важливого буде скасований, а бронювання військовозобов’язаних працівників анульовані.Якщо документи подані вчасно, статус критично важливого зберігатиметься до дати, визначеної попереднім рішенням, а бронювання - у межах строку, на який воно було надане, але не довше строку дії статусу підприємства.

AMLA перегляне правила для платіжних та криптокомпаній, що працюють у різних країнах ЄСЄвропейське управління з протидії відмиванню коштів (AMLA) розпочало опитування платіжних установ та установ електронних грошей щодо роботи центральних контактних пунктів (CCP). Результати стануть основою для нових регуляторних технічних стандартів, які AMLA планує ухвалити до кінця року.Чинні правила дозволяють національним регуляторам вимагати від іноземної платіжної або e-money компанії, яка працює на їхній території без місцевої філії, призначити центральний контактний пункт (Central Contact Point, CCP). Його завдання — забезпечувати дотримання місцевих вимог AML/CFT та взаємодію компанії з національними органами нагляду.Такий механізм діє з 2015 року, а у 2024 році його поширили також на криптокомпанії.AMLA має до кінця року підготувати Regulatory Technical Standards (RTS), які визначатимуть критерії, за яких компанія повинна мати CCP у конкретній державі-члені, а також функції такого контактного пункту.Ключове питання — MiCA та криптокомпаніїОдним із найскладніших питань для майбутніх стандартів стане співвідношення вимог щодо CCP із режимом Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA).MiCA дозволяє ліцензованій в одній державі ЄС криптокомпанії надавати послуги в усіх 27 країнах Союзу за принципом «паспортизації», не створюючи в кожній із них окремої юридичної особи.Директор італійської фінансової розвідки Енцо Серата попередив, що нові правила можуть фактично послабити локальну AML-взаємодію. Особливо це може бути відчутно для великих ринків, якщо криптокомпанії отримуватимуть ліцензії у менших державах ЄС, а основну діяльність здійснюватимуть в інших країнах.У такому випадку, за його словами, фінансовим розвідкам доведеться суттєво посилювати транскордонну співпрацю, щоб отримувати інформацію про підозрілі операції, здійснені на їхній території через компанії, ліцензовані в іншій державі.AMLA після завершення опитування планує оприлюднити звіт з основними висновками.

Уряд хоче скасувати монополію на державні лотереї.Кабмін готує законопроєкт, який прибирає з лотерейної сфери ідею державної монополії і навіть сам термін «державна». Причина у доволі забавному анахронізмі, який залишився від застарілого законодавства. Держава і так не володіє операторами лотерей, тож назва вводила людей в оману.Головна зміна, яку містить проєкт - конкурс на видачу ліцензій заміняють аукціоном. Оператора визначатимуть за найвищою ставкою річної плати за ліцензію, а не за критеріями, які й раніше існували більше як формальність, бо закон не визначав їх чітко. Стартова ціна - майже 2800 мінімальних зарплат (у 2026 році це 24,2 млн грн).Мінцифри визнає, що чинні вимоги, зокрема обов'язковий трирічний досвід роботи, блокували вхід на ринок іноземних гравців. Аукціон має цю проблему зняти, хоча і надалі залишиться обмеження: не більше трьох операторів можуть працювати на ринку.Заразом планують заборонити лотереї «тото», які по суті є замаскованим букмекерством, і будь-яку візуальну імітацію рулетки, карт чи гральних костей. А операторів зобов'яжуть підключити системи прийняття ставок до державного онлайн-моніторингу, щоб регулятор бачив ставки в реальному часі.