Ваша Рієлторка Маргарита Погосбекова, Київ

[ПОКУПЦЮ] Що змінюється в ЄОселі з 17 липня 2026 рокуЗ 17 липня 2026 року набирають чинності зміни до програми ЄОселя. Для покупців житла це важливо, бо оновлюються норми площі, розширюються можливості для окремих категорій позичальників і частина квартир, які раніше були “на межі”, можуть знову стати цікавими.Головна зміна - нормативна площа квартири.За новими умовами для квартир передбачено:·        для однієї людини - 52,5 м²;·        для сім’ї з двох або трьох людей - 73,5 м²;·        на кожного наступного члена сім’ї, починаючи з четвертого, додається ще 21 м²;·        максимальна площа квартири в межах програми - 115,5 м².Але тут є важливий нюанс, про який часто забувають.Для житла віком до 3 років або майнових прав на таке житло допускається перевищення нормативної площі не більше ніж на 10%. Для житла старше 3 років таке перевищення нормативної площі не допускається. Це правило зазначене в умовах Укрфінжитла.Тобто для однієї людини базова норма 52,5 м² у новому будинку фактично може означати можливість розглядати квартиру до 57,75 м², якщо банк застосовує це правило і всі інші умови програми виконані.Саме тому квартиру площею 56-57 м² не варто автоматично відкидати. Для однієї людини вона може проходити, якщо будинку менше 3 років і застосовується допустиме перевищення 10%. Для сім’ї з двох або трьох осіб така площа тим більше вкладається в оновлену норму 73,5 м².Що це означає практично?Якщо раніше покупцю казали, що певна квартира “не проходить під ЄОселю” через площу, після 17 липня варто перевірити це ще раз. Особливо якщо йдеться про новий будинок, введений в експлуатацію менше трьох років тому.Але площа - це лише одна з умов.Банк усе одно перевіряє позичальника, склад сім’ї, офіційний дохід, кредитну історію, наявність іншого житла, документи на квартиру, вік будинку, вартість квадратного метра та відповідність об’єкта умовам програми.Ще одна важлива зміна - розширення пільгових категорій.Зокрема, ветерани війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України отримують право на компенсацію ставки до 3% річних на перші 10 років, а з 11-го року - до 6%. Також зміни стосуються окремих категорій військовослужбовців із числа резервістів в особливий період.Окремо передбачено, що статус пільгової категорії банк перевірятиме на етапі ухвалення рішення про кредит. Це важливо, бо зменшує ризик постійного повторного підтвердження статусу протягом дії кредитного договору.Також є зміни щодо житла, яке вже є у власності. Житло на тимчасово окупованих територіях, на територіях активних бойових дій або знищене внаслідок війни не має враховуватися як перешкода для участі в програмі.Мій висновок простий: після 17 липня частину ситуацій по ЄОселі треба буде перераховувати заново. Одна й та сама квартира може підходити одному покупцю і не підходити іншому. Має значення не тільки площа, а й склад сім’ї, вік будинку, інше житло у власності, категорія позичальника, дохід, банк і документи на об’єкт.Для покупців це означає: не варто орієнтуватися лише на старі пояснення або загальні фрази “не проходить”. Треба рахувати конкретно вашу ситуацію.Для продавців і забудовників це теж важливо. Квартири, які раніше були складнішими для продажу через обмеження по площі, можуть стати доступними для ширшого кола покупців.На Яслинській, 3 є квартири різної площі та планування - для однієї людини, для пари, для сім’ї з дитиною і для покупців різних категорій за програмою ЄОселя. Будинок введений в експлуатацію, право власності зареєстровано, документи готові.

Чому в кіно й книжках рієлтор так часто або шахрай, або кумедний персонаж?Навіть у США, де рієлтор - це професія з ліцензією, стандартами й доволі високим статусом.Думаю, причина проста: рієлтор у сюжеті дуже зручний.Він стоїть на межі між домом і ринком.Дім - це особисте: сім’я, пам’ять, безпека, статус, страх помилитися.А рієлтор заходить у цей простір із ціною, рекламою, переговорами й комісією.Для драматургії це готовий конфлікт.До того ж хороша робота рієлтора часто невидима. Якщо все зроблено правильно, угода проходить спокійно. Документи перевірені, ризики зняті, переговори проведені, емоції втримані.З боку може здаватися: “Ну що він зробив? Показав квартиру”. А поганий рієлтор дуже помітний. Він перебільшує, тисне, говорить штампами, усміхається там, де краще було б мовчати. Саме такого персонажа легко висміяти. На жаль, цей стереотип не виник із повітря.Вхід у професію в нас досі занадто легкий. І справді трапляються люди, які бачать у нерухомості не професію, а швидкий заробіток будь-якою ціною.Саме вони й підживлюють образ рієлтора, якому не довіряють.Але це не причина мовчати про професію. Це причина чіткіше розділяти: є посередництво заради комісії, а є професійна робота в інтересах клієнта.Є ще одна причина.Рієлтор працює із мрією. А там, де мрія, дуже легко показати фальш.“Затишна квартира” може виявитися тісною.“Перспективний район” - промзоною.“Потребує любові” - руїною.Ці професійні евфемізми самі просяться в сатиру.Тому образ рієлтора в культурі часто не про саму професію. Він про страх людей перед ринком нерухомості, великими грошима, помилкою і недовірою до посередників.Професійний рієлтор відрізняється саме тим, що не грає в цей стереотип.Не продає будь-що будь-кому.Не прикрашає очевидне.Не ховає складні питання за усмішкою.І може пояснити, де саме його робота створює цінність.Можливо, нам не варто ображатися на кінообраз рієлтора.Варто просто працювати так, щоб у реальному житті нас із ним не плутали.

[ВЛАСНИКУ] [РІЄЛТОРУ] До мене звернувся підписник із питанням: що робити, якщо власник ще не готовий підписувати договір, але хоче зрозуміти, чи варто продавати об’єкт і на яку ціну орієнтуватися.Відповідаю тут, бо питання часте. І важливе не лише для рієлторів, а й для власників.Власника можна зрозуміти. Він не знає рієлтора, не впевнений, чи варто продавати зараз, і не хоче одразу вступати в довгострокові зобов’язання. Спочатку йому потрібна професійна думка.Рієлтора теж можна зрозуміти. Щоб дати не загальні слова, а корисну рекомендацію, треба вивчити об’єкт, документи, конкуренцію, попит, мотивацію власника і реальні сценарії продажу. Це вже робота, а не розмова “між іншим”.Тому перша зустріч може бути без зобов’язань. Але не без меж.Перше. На першій зустрічі рієлтор не повинен одразу продавати договір. Він має провести діагностику.Чому власник думає про продаж? Що має змінитися після угоди? Яка сума для нього важлива? Хто реально приймає рішення? Чи є альтернатива продажу? Чи готовий він діяти, якщо ринок покаже не ту ціну, на яку він сподівався?Без цих відповідей стартова ціна перетворюється на вгадування. А власник ризикує отримати не об’єктивну аналітику, а швидку відповідь, яка йому просто сподобається.І це небезпечно саме для власника.Бо якщо від рієлтора вимагають повної відповіді, але ще не демонструють готовності довіряти й співпрацювати, рієлтор може назвати приблизну ціну. Іноді навіть занадто оптимістичну. Не тому, що це професійно, а тому, що глибоку роботу ще ніхто не замовив.Друге. Не варто обирати рієлтора за принципом “хто назве вищу ціну”.Один скаже: “Реально стартувати з $100000”. Другий: “Можна $115000”. І власник, звісно, хоче вірити другому.Але питання не в тому, хто назвав приємнішу цифру.Питання в тому, хто може пояснити стратегію: чому саме така стартова ціна, хто потенційний покупець, які конкуренти, як будемо створювати попит, коли і за якими ознаками будемо переглядати ціну.Обирати треба не того, хто пообіцяв більше. Обирати треба того, хто показав кращу логіку продажу і довів, що здатен її реалізувати. Третє. На старті варто давати рамку, а не повну стратегію.Можна сказати власнику так:“На першій зустрічі я можу допомогти вам зорієнтуватися і пояснити, які фактори впливатимуть на продаж. Але точну стартову ціну, позиціонування і план дій я готую після детальної аналітики та домовленості про формат роботи”.Це чесно. Власник отримує першу ясність, а рієлтор не віддає повну професійну роботу в режимі “дякую, я подумаю”.Четверте. Підписувати договір без стартової ціни - теж не вихід.Можна зафіксувати попередню ціну або ціновий діапазон із правом перегляду після аналітики.Наприклад:“Стартова ціна визначається попередньо і може бути скоригована після аналізу ринку, конкурентів, попиту та погодження фінальної стратегії з власником”.І важливо пам’ятати: ми говоримо саме про стартову ціну, а не про остаточний вирок. У процесі роботи ціна може змінюватися. Але не хаотично, а за зрозумілими ознаками: реакція ринку, кількість звернень, якість переглядів, поведінка конкурентів і готовність покупців робити офери. Баланс простий: перша зустріч має дати власнику ясність, але не замінити собою всю рієлторську роботу.Хороша консультація допомагає власнику зрозуміти, чи варто працювати саме з цим рієлтором.А хороший рієлтор показує не просто цифру, а шлях, яким цю цифру можна перевірити ринком і довести до угоди.У Практикумі Партнерства Real Estate PRO ми цю тему розбираємо детально: як провести першу зустріч, виявити мотивацію власника, встановити довіру, презентувати свою технологію і не перетворити професійну консультацію на безкоштовну повну стратегію продажу. Це 12 годин навчання на реальних кейсах, із тренінговою частиною і добіркою практичних лайфхаків.Коротко: перша зустріч має дати власнику ясність, але не замінити собою всю роботу рієлтора.

[ВЛАСНИКУ] [ПОКУПЦЮ] Чому результат продажу залежить від того, хто саме продає квартируДві схожі квартири в одному ЖК. Та сама ціна, схожий ремонт, однаковий сегмент покупців.Одна продається за місяць. Друга висить пів року.Часто річ не в квартирі. Річ у тому, хто стоїть на іншому боці угоди.Бо покупець - або його рієлтор - обирає не лише квартиру. Він обирає людину, з якою доведеться пройти шлях до угоди.Погляд з боку рієлтора покупця. Власник продає самІноді це найкращий для покупця сценарій: власник знає квартиру, швидко відповідає, сам ухвалює рішення.А іноді - найважчий.Власник емоційно прив’язаний до своєї арифметики: “купив + ремонт + хочу заробити”. Не завжди розуміє реальний ринок. Не має часу на дзвінки й покази. Ображається на торг.З ним можна домовитися напряму. Але треба бути готовим, що переговори впиратимуться не тільки в ринок, а й в особисте. Власник дав ключі знайомомуСусід, друг, родич: “Я за кордоном, допоможи показати”.Комісію з покупця така людина не бере. Звучить безпечно.Але мотивації в неї теж немає.Їй незручно їхати через усе місто, щоб відчинити квартиру. Вона не знає документів. Не розуміє, де власник готовий поступитися. На переговорах нічого не вирішує - тільки “передзвоню, спитаю”.Покази зриваються, відповіді затягуються, а власник тим часом упевнений, що “все під контролем”.Найгірше, що цю людину не можна просто обійти. Власник їй довірився, і доводиться працювати через неї - з усіма паузами. Агент, який працює за логікою МЛСНайчистіший формат.У продавця є свій представник. Умови співпраці прозорі. Роботу рієлтора покупця компенсує сторона продавця.Кожен знає свою роль. Ніхто не боїться залишитися без супроводу чи без оплати.На жаль, у нас це поки трапляється рідко. Хоча саме з таким боком угоди найпростіше працювати професійно. Агент, якому платить власникТеж нормальний формат - якщо ціна справді ринкова.Але це треба перевірити.Бо іноді комісія агента просто додана зверху до суми, яку власник хоче отримати “на руки”.Покупець ніби комісію не платить. Але фактично платить її через завищену ціну. Агент, який хоче комісію з покупцяТут перше питання: чи справді власник доручав йому продаж?Бо буває, що у власника вже є свій рієлтор, а перед нами ще один посередник між покупцем і реальною стороною угоди.Але навіть якщо це єдиний шлях до квартири, я б не відкидала такий варіант автоматично.Якщо агент хоче гроші від покупця, він має бути корисним покупцю.Не просто відчинити двері. Не просто переслати документи. А допомогти купити вигідніше й безпечніше.Іноді саме він краще за всіх знає власника: чому той продає, що для нього важливо, де він готовий поступитися, що може прискорити рішення.З таким агентом можна працювати. Але рамку треба ставити одразу: якщо ви отримуєте оплату від покупця, ви маєте допомогти покупцю отримати кращі умови.  І тут питання вже до власників.Вам точно потрібен агент, який ніби працює на вас, але гроші отримує від покупця? Бо той, хто отримує оплату від покупця, свідомо чи ні починає дивитися на угоду очима покупця. А це вже не повний захист інтересів продавця. Підсумок простий.Рієлтору покупця важливо не лише знайти квартиру, а й одразу зрозуміти, хто її продає, яку роль ця людина реально виконує і як з нею працювати, щоб отримати найкращий результат для покупця.А власнику варто чесно спитати себе: хто і як продає мою квартиру насправді?Бо від цього залежить не тільки швидкість угоди, а й кінцева сума, яку ви отримаєте.

[ПОКУПЦЮ] Що б я робила, якби мені доручили продати квартиру, схожу на сотні іншихУ великому ЖК кілька інвесторів ще на котловані купили найліквідніше - однокімнатні. Будинок добудували, усі побачили, що покупці охочіше беруть квартири з ремонтом, і почалося.Найпростіший шлях - бригада, яка вже працює в цьому ЖК. Їм зручно: кілька об'єктів одразу, свої постачальники, меблі радить виконроб. Дизайнерів не залучають - квартира ж не для себе, а на продаж. У результаті - універсальний ремонт у світлих тонах. Нормальна плитка, нормальна кухня, нормальний диван. Акуратно, пристойно, без характеру.І таких квартир виходить не одна. Зараз у цьому ЖК продається 105 дуже схожих квартир, понад 200 оголошень, середня ціна - $115 000–120 000. Власники між собою не пов'язані. Хтось продає сам, хтось наймає рієлтора, бо не має часу відповідати на дзвінки.Але рієлтор тут потрібен не для того, щоб відповідати на дзвінки.Відповісти на дзвінок - не стратегія.Коли покупець бачить сотню майже однакових квартир, мало привернути увагу. Треба підвести його до рішення: чому саме ця, саме за ці гроші, саме зараз.Ось що б я робила.1. Почала б з холодного аналізу конкуренції.Не з реклами й не з фрази «аналогів немає», коли покупець бачить перед собою сто аналогів. Скільки квартир реально продається, які поверхи, види, планування, комплектація, де готові документи, де власник готовий до торгу, де ціна вже падала. І моніторила б це щодня - ринок змінюється не тоді, коли власник втомився чекати, а постійно.2. Знайшла б реальну різницю - і захистила нею ціну.«Гарний ремонт» не аргумент: у всіх гарний. Потрібне те, що покупець побачить і поставить вище за інші варіанти - поверх, вид, тиша, зонування, якісніша техніка, менші витрати після купівлі, готовність до швидкої угоди. Часто перевага є, але її ніхто не показав: власник звик і не бачить, рієлтор, який просто «розмістив», теж. На питання «а чому ця дорожча?» має бути конкретна відповідь, а не «бо власник так хоче». Є відповідь - навіть дорожча квартира виглядає логічнішою за дешевшу. Немає - ціна починає сипатись.3. Якщо різниці немає - створила б її.Не завжди потрібні великі гроші. Іноді достатньо професійного прибирання, світла, текстилю, прибрати зайве, переставити меблі, підготувати документи й сам показ. Бо покупець не купує фото з ЛУН. Він заходить і або відчуває «так, я можу тут жити», або бачить ще один варіант із серії «світла кухня, сірий диван, наступна».4. Визначила б покупця - і продавала б рішення, а не квадратні метри.Пара? Батьки, що купують дитині? Інвестор під оренду? Той, хто не хоче ще пів року жити в ремонті й повідомленнях «ще трошки доробимо»? Коли ми розуміємо покупця, ми продаємо не абстрактну «однокімнатну з ремонтом», а готове рішення під конкретний сценарій.5. Відкрила б співпрацю з рієлторами покупців - і вийшла за межі ЖК.Рієлтор покупця бачить ту саму сотню квартир і боїться: приведе клієнта без зрозумілої домовленості - а той піде й купить таку саму напряму. Я б прибрала цей страх через логіку МЛС: відкрита співпраця й чітка компенсація. Це не «поділитися комісією з чужим», це розширити коло професіоналів, які мають причину рекомендувати саме цю квартиру. І шукала б покупця не лише серед тих, хто вже обрав цей ЖК, а й через колег, які працюють із покупцями такого ж бюджету в інших локаціях.Бо головна небезпека тут не конкуренція. Головна небезпека - розчинитися в ній.Коли на ринку 105 схожих квартир, продається вже не ремонт. Продається різниця, довіра й зрозуміла логіка вибору. І якщо цю різницю не знайти, не сформулювати й не донести - залишається тільки знижувати ціну.Це теж стратегія. Просто найдорожча з усіх можливих.

[ВЛАСНИКУ] [РІЄЛТОРУ] Що б я робила, якби мені доручили продати квартиру, схожу на сотні іншихУ великому ЖК кілька інвесторів купили квартири ще на етапі котлована.Логіка була зрозуміла: брати найліквідніше. Переважно однокімнатні квартири. Бо однокімнатна в новому будинку здається майже безпрограшною інвестицією.Будинок побудували. Потім усі побачили, що покупці охочіше дивляться квартири з ремонтом.І почалося.Найпростіший шлях - звернутися до ремонтної бригади, яка вже працює в цьому ЖК. Ремонтникам зручно: вони одночасно ведуть кілька об’єктів, знають планування, мають своїх постачальників, меблі теж часто радить виконроб.Дизайнерів зазвичай не залучають. Квартира ж робиться не для себе, а на продаж.У результаті виходить універсальний ремонт у світлих тонах. Нормальна плитка. Нормальна кухня. Нормальна шафа. Нормальний диван. Все акуратно, пристойно, без особистого характеру.І на ринок виходить не одна така квартира.У конкретному ЖК зараз продається 105 дуже схожих квартир, по яких розміщено понад 200 оголошень. Середня ціна - приблизно $115000-120000.Власники між собою ніяк не пов’язані. Кожен окремо купив, вклався в ремонт, порахував очікуваний прибуток і вийшов на продаж.Хтось продає сам. Хтось пише в групу ЖК. Хтось наймає рієлтора, бо не має часу відповідати на дзвінки й показувати.Але в такій ситуації рієлтор потрібен не для того, щоб відповідати на дзвінки.Відповісти на дзвінок - не стратегія.Коли покупець бачить сотню майже однакових квартир, мало привернути його увагу. Мало викликати цікавість. Треба ще підвести його до рішення: чому саме ця квартира, саме за ці гроші, саме зараз. 10 крокід в роботі з власником читайте тут.Наступний пост буде про те, що я б робила, якщо б працювала на покупця!

[ПОКУПЦЮ] Квартира-лялечка і каштан під вікномСьогодні була угода. Наш покупець купив квартиру. Продавці попросили місяць на звільнення - їм потрібно купити щось взамін і перевезти речі.Покупець не проти, але питає:А чого так довго?Питаємо продавців просто для підтримання розмови: "Щось уже обрали?"Відповідають: "Так, бачили квартиру. Лялечка. Другий поверх, ремонт, ідеальне місце. Але під вікном каштан, світло закриває. Шукаємо далі."І отут я задумалась.Бо коли вони згадували цю квартиру, у них навіть обличчя змінились. Тепліші стали. Видно було: квартира зачепила.А їхня рієлторка вже принесла роздруківку інших варіантів. Після угоди поїдуть дивитися далі.І я знову згадала про змінні та незмінні критерії вибору. Дерево під вікном - це справді проблема? Чи це враження від перегляду в похмурий день?А якщо прийти ще раз, в інший час і при іншій погоді?А якщо подивитися, що буде восени і взимку, коли листя спаде?А якщо влітку цей каштан не забирає світло, а рятує від спеки?Другий поверх, якщо чесно, рідко буває залитий сонцем. Хочеш багато світла - треба дивитися вище дерев. Але тоді, можливо, не буде другого поверху, ремонту, потрібного району і тієї самої ціни.Купівля квартири майже завжди компроміс. Питання тільки в тому, з чим ми готові жити, а що справді критично.Бо прибрати або підрізати гілки, якщо це можливо законно і технічно, значно дешевше, ніж зробити ремонт в іншій квартирі. А пошук може затягнутися. І квартиру, яку вони сьогодні продали, все одно доведеться звільняти.Ось тут і починається робота рієлтора.Не просто показати ще десять варіантів, які люди все одно будуть порівнювати з тією квартирою-лялечкою.А допомогти їм чесно розібратися:- це справді недолік, з яким неможливо жити?- чи це страх прийняти рішення?- чи це надія, що десь є така сама квартира, тільки без жодного мінуса?Бо іноді покупець шукає не кращий варіант.Він шукає варіант без компромісу.А такого на ринку зазвичай не продають. Його вигадують у голові.

[ПОКУПЦЮ] Рієлтор, який не обіцяв купити дешевшеСпочатку покупець шукав квартиру сам. Дивився оголошення, телефонував, їздив на перегляди. Начебто все робив правильно, але купити не виходило: то квартиру вже забронювали, то власник передумав, то умови змінювались у процесі.Друг порадив рієлтора: “Він мені допоміг купити значно дешевше, ніж просив продавець”.Рієлтор одразу пообіцяв: допоможу зекономити більше, ніж коштують мої послуги.Першу хорошу квартиру вони втратили, поки торгувались.Другу покупець уже просив не “дотискати”: квартира подобалась, ціна була нормальною, ризик втратити її був очевидним. Але рієлтор відпрацьовував свою цінність так, як умів: шукав аргументи для знижки, тягнув паузу, демонстрував “сильну позицію”.Її теж купили інші.Покупець відмовився від послуг рієлтора. Той образився, але роботу припинив.Пошук знову почався самостійно. І нарешті покупець потрапив на рієлторку, яка питала не тільки про бюджет, район і кількість кімнат. Вона питала, що він уже дивився, де втрачав варіанти, що для нього справді важливо і чому він досі не купив.Коли вони знайшли потрібну квартиру, на перегляді вже були інші покупці. Але цього разу ніхто не грав у “ми перші” і не торгувався просто заради торгу.Рієлторка допомогла підготувати сильну пропозицію: зрозумілі гроші, строки, документи, форма розрахунку, готовність до угоди.Покупець навіть не до кінця зрозумів, як саме велись переговори. Без шоу. Без “ми їх дотиснули”. Просто в якийсь момент йому сказали:“Власник обрав вашу пропозицію”.Квартиру він купив не дешевше за ціну в оголошенні.І все одно оплатив роботу рієлторки без спротиву.Бо цінність рієлтора покупця не завжди в тому, щоб купити дешевше.Іноді цінність у тому, щоб не втратити саме ту квартиру, яка вам справді підходить.На активному ринку перемагає не той, хто голосніше торгується.Перемагає той, хто краще підготовлений.

[РІЄЛТОРУ] Готую для міні-майстер-класу про стартову ціну абсолютно новий блок - про роль ШІ в аналітиці.Одразу попереджу: це не буде технічний посібник для тих, хто мріє автоматизувати все й нарешті перестати думати. Я рієлторка з гуманітарною освітою, і для мене головним завжди були сенс, логіка і реальна ситуація на ринку. Але давайте чесно: ринок, клієнти і темп роботи змінюються надто швидко, щоб робити вигляд, ніби нових інструментів не існує.Я зацікавилась ШІ ще тоді, коли він у малюнках із людьми не завжди міг домовитися з кількістю пальців. А щоб він написав більш-менш пристойний продаючий текст, іноді треба було підготувати промпт удвічі довший за сам текст.І вже тоді мій віртуальний помічник бадьоро повідомляв, що може і пиріг спекти, і космічний корабель запустити.Чудово.Але в рієлторській роботі нас цікавить дещо скромніше й водночас складніше: як не нашкодити клієнту поспішною, красивою, але неправильною аналітикою.ШІ навчається. Моделі стають розумнішими. Користувачі задають йому свої межі, правила й напрямки. Або не задають - і потім дивуються, чому він не вгадав, що саме вони мали на увазі.Для мене ШІ схожий на працівника на віддаленні. У нього гарне резюме, великий потенціал і прекрасна швидкість. Але він не сидить щодня у вашому агентстві, не був із вами на перегляді, не чув власника, не бачив під’їзд і не знає, які нюанси можуть зламати красиву цифру в аналітиці.Він зробить те, що ви попросите. Іноді дуже красиво. Питання лише в тому, чи попросили ви саме те, що було потрібно.Тому на міні-МК ми, серед іншого, торкнемось теми ШІ в аналітиці стартової ціни: як ставити задачу, що давати на вхід, що перевіряти на виході і де цей електронний оптиміст із космічним кораблем може дуже впевнено завести не туди.Бо ШІ пише красиво. Але пояснювати стартову ціну власнику і продавати об’єкт будете ви.З ШІ рієлтор може бути сильнішим. Але тільки якщо й без ШІ розуміє, що саме робить. Майстер клас починається сьогодні о 18.00. Онлайн, zoom. Реєстрація https://forms.gle/WJjVm8VLW1itHAq36

[ВЛАСНИКУ, РІЄЛТОРУ] Готуюсь до міні-майстер-класу про стартову ціну.І тут, як на замовлення, дзвінок рівно в тему: «Скажіть, за скільки продасте?»Квартира в центрі Києва: старий цегляний будинок, високі стелі, свіжий ремонт, 75 м2. Надіслали фото, презентацію і чекають відповідь. Ніби все просто: подивіться і назвіть ціну.Але за питанням про стартову ціну майже завжди стоїть не цікавість до ринку. Там стоїть справжня потреба: продати так, щоб вистачило на наступну покупку, не помилитися, не віддати дешевше, ніж можна, і не повірити рієлтору, який завищить ціну лише для того, щоб отримати договір. І тут починається найтонше місце.Власник часто обирає рієлтора за принципом: хто більше дасть. А рієлтор, знаючи це, може сказати саме те, що власник хоче почути.«Так, можна пробувати».Власник чує: «Моя квартира стільки коштує».Рієлтор думає: «Головне - отримати договір, а там будемо знижувати».А потім минає місяць. Дзвінків мало, перегляди слабкі, пропозицій немає. І власник питає: «А що не так?»А не так було з самого початку.Бо стартова ціна - це не комплімент квартирі. Це частина стратегії продажу. Майже як діагноз у лікаря: можна призначити лікування навмання, але краще спочатку зрозуміти, що саме лікуємо.Про це і поговоримо на міні-майстер-класі в понеділок.Повний текст - тут.Реєстрація на мий міні майстер клас "Стартова ціна! - тут!