Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Економіка України
Додано 14 лип 2024

Економіка України

@ukreconomic
Кількість підписників: 1 088
Фото: 1,060
Посилання: 3,890
Опис:
Економічна аналітика під час війни від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. 🔹Про санкції проти росії: https://t.me/sanctions_a_enemy 🔹Про світові новини, важливі Україні: https://t.me/world_w_u Співробітництво => @lenashkar

👥 Кількість підписників

1 088
Середній/День:: -1
Середній/Тиждень:: -2
Середній/Місяць:: -3

👁️ Середній перегляд на повідомлення

654
Середній/День:: 5,110
Середній/Тиждень:: 502
ERR: 60.11%

📊 Кількість повідомлень на день

0.4
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0.3
Середнє за день: 0.4

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 331 26-07-09 15:34
Транспортна сфера України вже фактично інтегрувалася в єдиний ринок ЄС”. WEI та ІЕД презентували в Любліні спільний аналітичний звіт  Транспортна сфера України фактично інтегрувалася в єдиний ринок ЄС ще до офіційного вступу — війна стала каталізатором цього процесу. Допоки ж центральним транзитним й логістичним хабом для України залишається Польща. Це один з головних висновків звіту "Між кордоном і єдиним ринком: інтеграція України до ЄС і майбутнє польського транспорту", присвяченого трансформації транспортного сполучення між Польщею та Україною на тлі євроінтеграції, підготовленого Варшавським інститутом підприємництва ()WEI та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) 8 липня під час події Конференція “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку” "Якщо спочатку це була екстрена реакція на виклики, то зараз ми вибудовуємо стабільну систему за правилами та стандартами Євросоюзу. До того ж змінилися критерії успіху логістики — на зміну великим обсягам прийшли передбачуваність та надійність", — зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД та співавторка звіту Ірина Коссе.  Серед висновків звіту:🔹Лібералізація ринку автомобільних перевезень відповідно до угоди між ЄС та Україною кардинально змінила структуру двосторонніх перевезень: частка українських перевізників зросла з 62% у 2021 році до 92% у жовтні 2023 року;🔹Українська система "єЧерга" скоротила середній час очікування вантажівок на 24–70% залежно від пункту пропуску;🔹Обсяги транскордонних залізничних перевезень зросли на близько 20% у 2024 році. Інтеграція українських ланок до Транс'європейської транспортної мереж мобілізувала значне європейське фінансування, зокрема грант у розмірі 73,5 млн євро на проєкт будівництва колії "Мостиська–Скнилів";🔹Доступ до морських перевезень продовжує значною мірою залежати від безпекової ситуації у Чорному морі. Після того, як Україна наприкінці 2023 року успішно відновила морський коридор із портів Великої Одеси, обсяги перевезень насипних вантажів залізницею до Польщі суттєво зменшилися. #ІЕД #транспорт 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
👁 198 26-07-07 12:53
За підсумками І півріччя 2026 підземні сховища газу України заповнені на 25,2%Станом на кінець червня Україна входить у підготовку до наступної зими з двома ключовими пріоритетами: швидко нарощувати запаси газу та відновлювати/захищати енергетичну інфраструктуру після атак. За даними Bruegel, заповненість українських підземних сховищ газу (ПСГ) на 30 червня 2026 року становила 25,2%: це значно більше ніж на 30 червня 2025 року (11,3%). У 2025 році Україна входила в опалювальний сезон за заповненості ПСГ близько 28%.На початку року Україна активно імпортувала природний газ з ЄС, адже росіяни постійно атакують об’єкти видобутку газу в Україні (ледь не щодня про це можна прочитати у новинах Нафтогазу) і через це Україна не зможе заповнити достатній обсяг ПСГ лише за рахунок власного видобутку. За даними Bruegel, протягом січня-березня 2026 року Україна імпортувала близько 2,5 млрд куб. м з ЄС. Після цього імпорт майже припинився через війну на Близькому сході (через блокування Ормузької протоки ціни на природний газ в ЄС, звідки ми імпортуємо, значно зросли).  У цілому, заповненість ПСГ на 30 червня зараз вища, ніж у будь-який рік від початку повномасштабного вторгнення росії.#газ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
👁 282 26-07-01 14:47
Гроші надходять, але «борги» за реформами зростають: підсумки фінансової підтримки України за червеньКонсорціум RRR4U випустив черговий Моніторинг виконання програм МВФ, Світового банку та ЄС за червень 2026 року.Коротко про головне: Світовий банк Рада директорів Світового Банку схвалила нову операцію (DPO-1), за якою Україна отримає $1 млрд позики та $2,35 млрд гранту. Для цього Україна ухвалила низку законів, але є ложка дьогтю: Парламент так і не ухвалив закон про приєднання до SEPA (так званий «фінансовий безвіз»), тому його доведеться виконувати для наступного траншу.МВФ Україна та МВФ домовилися про перший перегляд програми, що відкриває шлях до отримання близько $690 млн. Це відбулося попри те, що ми не виконали частину «маяків» вчасно.МВФ погодився перенести дедлайни щодо скасування пільг на оподаткування посилок (на кінець липня) та на рік відтермінував запровадження ПДВ для ФОП. Проте невиконані зобов'язання накопичуються – наприклад, досі немає закону про трансфертне ціноутворення та нової стратегії держбанків.План України Україна отримала 2,75 млрд євро в межах Ukraine Facility та ще 3,9 млрд євро за програмою Ukraine Support Loan.  Водночас накопичується критична маса невиконаних індикаторів: не закрито 11 завдань з 2025 року, 5 — з І кварталу 2026 року, і ще 13 перебувають у процесі або під ризиком зриву у ІІ кварталі. Більше того, План України оновили: уряд погодився на 26 нових індикаторів (законодавчі та урядові рішення), що робить план ще більш амбітним.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
👁 237 26-06-29 13:53
Україна та Польща: конкуренція чи спільне майбутнє? Провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе разом зі старшою економісткою ЦЕС Яною Охріменко обговорили економічну взаємозалежність двох країн у свіжому випуску подкасту «Що з економікою?». Зібрали для вас найголовніше з коментарів Ірини Коссе у подкасті: Польща — це незамінний логістичний хаб для України. Замінити Польщу іншими транзитними країнами навряд чи вдасться. Вона має найдовший з нами кордон, найбільше пунктів пропуску та дуже розвинену інфраструктуру (термінали, склади). Наприклад, лише пункт «Ягодин-Дорогуськ» за місяць може пропускати близько 20 тисяч вантажівок, що становить чверть усього вантажопотоку автотранспортом.Залізниця — для великих обсягів, а фури — для дорогих товарів. Якщо рахувати в тоннах, то лідирує залізниця, якою везуть важкі вантажі (зерно, руду). Але у грошовому вимірі першість за фурами: ними везуть високомаржинальний експорт (електроніку, меблі, продукти переробки). Експорт фурами на тонну в 3-4 рази дорожчий за інші види транспорту. Польща — це безпека контейнерних перевезень. Польські порти на Балтійському морі, зокрема Гданськ, стали критично важливими для українських імпортерів. Міжнародні перевізники неохоче везуть дорогі контейнерні вантажі в порти Великої Одеси через безпекові ризики, тому їх набагато безпечніше везти через Польщу.Чи відбере України європейський ринок у польських перевізників? Поляки побоюються конкуренції з боку українців так само, як колись німці та французи боялися самих поляків у 2004 році, коли Польща вступала до ЄС. Але об'єктивно у нас немає таких потужностей: автопарк України становить близько 100 тисяч вантажівок проти 300 тисяч у Польщі. Проте війна навчила український бізнес неймовірної гнучкості та швидкості адаптації, що дає нам певну конкурентну перевагу. Чому виникають черги на кордонах? Причини не лише в перевантаженості інфраструктури, яка не справляється з попитом. Існують й інші фактори: наприклад, раптові ремонти з боку Польщі на ключових пунктах або збої в комп'ютерних ІТ-системах. Чого очікує польський бізнес від України? Поляки з нетерпінням чекають на старт великих інфраструктурних проєктів з відбудови, у яких вони сподіваються брати активну участь. Крім того, Польща дуже зацікавлена переймати український досвід у сфері атомної енергетики для власної енергобезпеки. Також стратегічно важливим для обох країн є розбудова залізниці: наприклад, доведення європейської вузької колії до Львова.📱Повну версію подкасту слухайте та дивіться за посиланням#ІЕД #транспорт #Польща📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
👁 249 26-06-28 11:28
🇺🇦 1996 рік для української економіки був складним — вона все ще долала наслідки пострадянської кризи, реальний ВВП України скоротився приблизно на 10%, а інфляція, хоч і поступово зменшувалася, але все ще становила близько 40%. Але саме того року — 28 червня, українська економіка та усе наше суспільство отримали Основний Закон – Конституцію України. ⚖️ Конституція є головними правилами функціонування держави, адже вона встановлює державний устрій, правила роботи органів влади, виборчу систему, права та обов'язки держави, суспільства й громадян. І саме цей звід правил конче необхідний для ефективного функціонування економіки. Адже наша конституція гарантує право приватної власності та право на підприємницьку діяльність; забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності й господарювання; закладає основу економічної політики тощо. 📎 Можна змінювати податкові ставки, запускати програми розвитку, але «архітектура» системи залишається незмінною вже три десятиліття. Конституція — вихідний код української економічної свободи. І саме від нашої поваги до цих правил залежить те, наскільки надійним та інвестиційно привабливим буде наш спільний дім у майбутньому.
👁 269 26-06-25 14:59
Перезавантаження БЕБ: 15 аналітичних центрів вимагають продовження реформи Ми в ІЕД разом з іншими провідними аналітичними центрами України звернулися до Уряду та Парламенту. Головний заклик — забезпечити реальне, а не номінальне створення інституційно спроможного Бюро економічної безпеки (БЕБ). Новий керівник, обраний на прозорому конкурсі, — це важливий крок, але реформу ще не завершено. Чому це критично для економіки? Повноцінне БЕБ необхідно для детінізації економіки та захисту легального бізнесу. Крім того, це прямо стосується міжнародних зобов'язань України: євроінтеграції та фінансування за програмою Ukraine Facility. Ключові проблеми 🔻 Потреба в очищенні та переатестації: Призначення нового керівника — це не фінал реформи. Як наголошує Європейська Комісія, подальше реформування неможливе без проведення обов'язкової переатестації діючого персоналу БЕБ. 🔻 Кадровий голод: Через нестачу фінансування Бюро укомплектоване лише на 28% — із необхідних 4000 працівників наразі працює близько 1145. До того ж плинність кадрів триває: у 2025 році орган втратив ще близько 150 фахівців. 🔻 Низькі зарплати: Детективи БЕБ отримують орієнтовно вдвічі менше, ніж працівники НАБУ чи інших антикорупційних органів. Це відбувається через застосування заниженого базового коефіцієнта (2102 грн у БЕБ проти 3328 грн у НАБУ), що критично ускладнює залучення та утримання професійних кадрів. Що потрібно змінити? Щоб БЕБ стало ефективним аналітичним та правоохоронним органом, потрібно:  Вирівняти фінансові умови: Підвищити посадові оклади працівникам БЕБ до рівня НАБУ та ДБР.  Посилити незалежність: Визначити Бюро як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.  Ввести KPI та публічну звітність: Робота Бюро має оцінюватися за об'єктивними показниками, а результати повинні періодично публікуватися на офіційному сайті.  Захистити бізнес від неправомірних дій: Встановити контроль за обов'язковою реєстрацією скарг та заяв бізнесу щодо неправомірних дій службовців БЕБ та проведенням дисциплінарних проваджень. Ці зміни мають забезпечити реальну спроможність БЕБ виконувати свою ключову функцію — протидію економічним злочинам, захист легального бізнесу та детінізації економіки.#ІЕД #БЕБ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
👁 207 26-06-24 13:45
Україна повертає обов'язковий технічний контроль легкових авто або просто техогляд. Його скасували у 2011 році, бо він перетворився на корупцію: оплату за документ без реальної перевірки машини. Тепер його повертають. Чи буде цього разу інакше?Техогляд для легкових авто повертають не випадково. Технічний контроль транспорту входить до зобов'язань України перед ЄС (Директива 2014/45/ЄС про періодичний технічний огляд транспортних засобів та їхніх причепів). Вона встановлює для всіх країн ЄС спільні мінімальні правила: з якою періодичністю перевіряти авто, як видавати сертифікат огляду, які вимоги ставити до пунктів та обладнання і як готувати інспекторів та наглядові органи. Саме з Директиви 2014/45 походять основні елементи української реформи. Реформа вимагає, щоб інспектори проходили навчання і періодичну переатестацію, а для тих, хто вже працює, передбачає перехідний період. Окремо зазначається, що інспектор має діяти незалежно і не мати конфлікту інтересів, тобто його винагорода не може залежати від результату огляду.Для Євросоюзу техогляд не є формальністю, це інструмент безпеки на дорогах та захисту довкілля із метою різко зменшити смертність і травматизм. Тому відповідність оцінюють за тим, наскільки система цілісна, прозора та однакова для всіх. ЄС очікує, що Україна не лише ухвалить новий закон, а й запустить систему до 2027 року. Тобто це не внутрішня ініціатива, яку можна відкласти. Я була на обговоренні цієї реформи.Саме повернення техогляду для легкових я підтримую. Несправне авто на дорозі загрожує життю людей. Логіка реформи теж правильна. Акредитація, погодження та реєстрація пункту техогляду замінюються однією електронною процедурою з межею 30 днів. З'являється окрема професія — інспектор з технічного контролю. Усі інспектори, зокрема ті, хто працює зараз, мають підтвердити кваліфікацію та поновлювати її кожні 5 років. За кожен огляд відповідає конкретна людина. Фото і відео з огляду планують аналізувати за допомогою програми на основі ШІ, яка позначатиме підозрілі випадки.Мене непокоїть інше. Разом із реформою провели антикорупційне дослідження. Його зробили Мінрозвитку і громадська організація «Разом проти корупції». Вони розібрали всю систему техогляду від входу оператора на ринок до перевірки результатів. Висновок такий: якщо не закрити слабкі місця, то реформа поверне схеми, що були до 2011 року.Таких слабких місць три. 1. Відео з огляду зберігає сам пункт техогляду, а не держава в окремому сховищі. Оператор контролює власний доказ і може його змінити або видалити. 2. Результати вимірювань вносять у систему вручну, тож цифри можна підробити. 3. Відповідальність розмита на абстрактний «центр», а не закріплена за інспектором, який проводив огляд.Головний ризик у темпі. Законопроєкт планують опублікувати до кінця літа, дати місяць на громадське обговорення і ще місяць на погодження, а тоді подати до парламенту у вересні–жовтні цього року. Імплементувати зміни Україна орієнтується до кінця 2027 року, і на круглому столі окремо наголошували, що важлива не лише ухвалена, а й реально запущена реформа. Коли часу мало, найпростіше провести закон вчасно, а захист від корупції добудувати згодом. Тоді ми отримаємо нову процедуру зі старими вразливостями всередині. І тоді формально реформа буде, а корупція залишиться.#авто
👁 2,070 26-06-23 08:23
У травні 2026 року реальний ВВП зріс на 0,9% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у травні 2026 року зростання реального ВВП становило 0,9% порівняно з травнем минулого року.Загалом кращий доступ до електроенергії підтримав розвиток переробної промисловості. Водночас продовжував зростати видобуток газу, незважаючи на руйнування інфраструктури російськими дронами та ракетами.За даними Держстату, за підсумками першого кварталу 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6%. Також ІЕД переглянув оцінку ВВП за квітень з +1% до +0,7%.Де було падіння (оцінки за травень, до відповідного місяця попереднього року):🔻 Енергетика: Виробництво електроенергії та розподіл газу за оцінкою скоротилися на 6,5%.🔻 Транспорт: Падіння становить 4,2%, хоча його темпи дещо сповільнилися завдяки низькій базі минулого року.Де було зростання:🟢 Добувна промисловість: Зросла на 6% завдяки подальшому збільшенню видобутку газу, попри російські обстріли.🟢 Будівництво: Ймовірно, продемонструвало зростання приблизно на 5%.🟢 Торгівля: Зростання реальної доданої вартості оцінюється на рівні 4,8%, що відображає збільшення попиту населення.🟢 Переробна промисловість: За оцінкою зросла на 2% завдяки кращому доступу до електроенергії.🔍 Детальніше про макроекономічні тенденції — у свіжому 257-му випуску МЕМУ за червень 2026 року.#ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊
👁 496 26-06-19 10:55
Індекс відновлення ділової активності: подальше падіння показників ІЕД оприлюднив свіжі дані опитування підприємств за травень 2026 року. Головний маркер самопочуття бізнесу — ІВДА — погіршується другий місяць поспіль та впав до -0,17 (проти -0,14 у квітні). Це найнижче значення індексу з березня 2023 року. Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності означає баланс між оцінками бізнесу, де менеджери порівнюють ділову активність “як є зараз” із тим, “як це було рік тому”.Про що ще свідчить опитування?▪️ Лише 7,1% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (відбулося незначне зростання, адже у квітні таких було 5,6%).▪️ 24,4% фіксують погіршення ділової активності (цей показник помітно зріс порівняно з 19,6% у квітні).▪️ 68,4% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка зменшилася з 74,8% у квітні).Кому найважче? Значення ІВДА для мікропідприємств залишається найнижчим з-поміж усіх груп бізнесу. Показник малих та середніх підприємств також зберігає тенденцію до зменшення. Показник великих підприємств суттєво не змінився та залишається найвищим, хоча він також перебуває у від'ємній зоні (-0,04). Як зазначає виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків, ознаки уповільнення економічного відновлення стають дедалі помітнішими. Водночас ділові настрої залишаються стійкими, а ключові очікування стабілізуються попри тривалий вплив кадрових і безпекових обмежень.#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊
👁 326 26-06-18 12:32
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%: що це означає для економіки?Сьогодні Правління Нацбанку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 15%.Чому ставку не змінили? На думку НБУ, поточний рівень ставки є достатнім, щоб підтримувати інтерес українців до гривневих заощаджень (депозитів та ОВДП), а також обмежувати тиск на валютному ринку. Крім того, нафтові ціни у світі знижуються через очікування завершення переговорів між США та Іраном, що зменшить витрати України на імпорт енергоносіїв і стримує інфляцію. 📈 Що відбувається з інфляцією? У травні інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі, насамперед завдяки хорошій пропозиції сирих продуктів харчування.НБУ прогнозує, що у найближчі місяці інфляція залишиться на поточному рівні, наприкінці року — дещо пришвидшиться, а до стійкого зниження повернеться вже у 2027 році.Що пришвидшує зростання цін? Зростання витрат бізнесу через дорогу електроенергію, послаблення гривні протягом останніх місяців та підвищення зарплат на тлі жорсткого дефіциту кадрів.Міжнародна допомога. перші п'ять місяців року зовнішнє фінансування надходило повільніше, ніж очікувалося, але зараз ситуація вирівнюється. Вже у червні Україна може отримати значну суму — близько $13 млрд від партнерів та за програмами підтримки Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) і Ukraine Support Loan (USL). Крім того, є прогрес у перемовинах з МВФ (угода на рівні персоналу), що відкриває шлях до подальшого фінансування. Цих коштів вистачить для покриття дефіциту бюджету та підтримки міжнародних резервів. #НБУ #ставка 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊