Економіка України

€300 млн у перший рік — €1,2 млрд через 10 років. Якою може бути підтримка українських аграріїв після вступу до ЄС?

Україна має понад 32,7 млн гектарів сільгоспугідь, і ці масштаби за нинішні правилами могли б принести десятки мільярдів євро підтримки. Але ЄС готує зміну правил у 2028–2034 роках. Найімовірніше, підтримка стартуватиме з €300 млн на рік і поступово зростатиме до €1,2 млрд на рік через 10 років.

Такі оцінки наводять ІЕД та Warsaw Enterprise Institute у новому дослідженні про вплив вступу України до ЄС на Спільну аграрну політику. Європейська Комісія пропонує об'єднати аграрні фонди з іншими програмами у Національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом 865 млрд євро. Для підтримки фермерів передбачається новий інструмент DABIS, який запроваджує регресивну шкалу та встановлює обов'язкову стелю виплат у розмірі 100 000 євро на одне господарство на рік.«Фінансовий ефект для аграрного сектору України та ЄС після вступу залежатиме не стільки від загальної площі наших сільгоспземель, скільки від майбутньої архітектури Спільної аграрної політики ЄС, умов вступу України, тривалості перехідного періоду та нашої спроможності виконувати правила ЄС», — зазначає співавторка дослідження, провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.
Середні агропідприємства, найімовірніше, стануть основними бенефіціарами прямих виплат.«Швидше за все, вони стануть основними бенефіціарами прямих виплат, адже мають необхідну адміністративну спроможність для дотримання стандартів ЄС і не впираються у стелю виплат у €100 000», — підкреслює співавторка дослідження, наукова співробітниця ІЕД Анастасія Кропова.
Великі агрохолдинги можуть бути обмежені стелею виплат. Малі фермери можуть зіткнутися з адміністративними бар’єрами для доступу до підтримки.

🔍

Детальніше — у новому дослідженні ІЕД та Warsaw Enterprise Institute.#ІЕД #агро #євроінтеграція 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Повноцінно замінити українські порти немає чим  — дослідження ІЕД про експортну логістику України

ІЕД опублікував нове дослідження стійкості української експортної логістики. Головний висновок: за роки великої війни Україна навчилася швидко перенаправляти вантажі між морем, залізницею та автомобільними маршрутами. Але повноцінної альтернативи морським портам у нас немає.Що змінилося після 2022 року?▪️ Автотранспорт став набагато важливішим для дорогого експорту.

Його частка у вартості експорту зросла з 22,3% у 2021 році до 39,8% у 2025 році. При цьому вантажівками перевозиться менш як 10% експорту у фізичному вимірі. Тобто дорогою їдуть переважно дорожчі та більш чутливі до часу товари.▪️ Море — основа української логістики.

У 2024–2026 роках через морські маршрути проходило близько 66–69% експортного тоннажу. Особливо залежними від моря залишаються зерно, олія, руда та метали.▪️ Сухопутні маршрути можуть підстрахувати море, але не замінити його.

За оцінкою дослідження, максимальні обсяги перевезення зерна через сухопутний кордон становлять лише близько чверті-третини нормальних морських обсягів. Навіть Дунай разом із сухопутними маршрутами під час блокади 2022 року зміг забезпечити лише частину довоєнного експорту. Те, що у звіті названо головним системним ризиком — нове порушення роботи морського коридору — у серпні фактично стало реальністю. Через посилення російських атак робота Українського морського коридору зараз фактично блокується. Наслідки вже видно в експортній статистиці. З 1 по 26 серпня Україна експортувала 1,42 млн тонн агропродукції — близько третини потенційного обсягу. Зернових було вивезено лише 822 тис. тонн, або близько 21% від потенційного обсягу. Основне навантаження зараз беруть на себе залізниця та Дунай.“До липня цього року безперервність логістики залишалась відносно високою, але дуже концентрованою. Більшість експортного потоку обслуговувалося лише кількома польськими автомобільними та залізничними переходами та трьома глибоководними портами, що загалом робить систему вразливою до збоїв у кількох критичних вузлах. Передбачуваність є найслабшою в морському та автомобільному транспорті, де постійні атаки на портову інфраструктуру, тривалі черги на кордоні та режим моніторингу Реєстру міжнародних автомобільних перевезень (RMPD) у Польщі продовжують підривати планування. Диверсифікація маршрутів при цьому є вкрай обмеженою" , — зазначає авторка дослідження провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе. 
Тобто альтернативні маршрути в України є. Проблема в їхній ціні та пропускній спроможності. Уряд оцінює, що перевезення альтернативними шляхами коштує приблизно на €50 за тонну дорожче, а їхніх можливостей недостатньо, щоб повністю компенсувати втрату морського експорту.Що пропонує ІЕД?

Передусім ефективніше використовувати вже наявні резерви:▪️ збільшувати фактичну пропускну спроможність кордону,▪️ активніше використовувати недовантажені залізничні переходи,▪️ підтримувати Дунай як резервний маршрут та розв'язувати регуляторні проблеми перевізників. Але найважливішим залишається захист морської та залізничної інфраструктури — їхню пропускну спроможність іншими маршрутами швидко замінити неможливо.

🔍 Повне дослідження ІЕД: Strengthening the resilience of Ukraine’s export logistics😉

Також підписуйтесь та читайте більше аналітики Ірини Коссе в її каналі Блог економіста.#ІЕД #експорт #море #транспорт📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У ІІ кварталі індекс UAEUmeter показав повільний поступ України до ЄС через погіршення ситуації у сфері верховенства права У травні євроінтеграційний прогрес України впав до історичного мінімуму. У червні почалося відновлення, але без жодного просування по треку верховенства права. Що ще цікавого показав індекс євроінтеграційного прогресу UAEUmeter за ІІ квартал 2026 року?▪️

У середньому UAEUmeter в квітні-червні становив 0,76 бала на місяць проти 0,63 у першому кварталі. Квітень був найсильнішим місяцем кварталу – 0,96 бала. Найбільше зрушень показала цифрова трансформація і транспорт. Буксує у євроінтеграції верховенство права.▪️

У травні пʼять із шести сфер не отримували. необхідних кроків у просуванні, а найгіршу динаміку показало верховенство права – лише 0,04 бала. Це один з найслабших результатів за весь час моніторингу. Фактично євроінтеграційний порядок денний у травні майже зупинився. ▪️

Червень відзначився частковим відновленням, хоч воно було й нерівномірним. Індекс зафіксував просування по євроінтеграційним змінам щодо вільного руху товарів, транспортної безпеки та цифрової трансформації. У той же час соціальна політика та верховенство права – продовжили падіння.

🔍

Більш детально читайте на сайті ІЕД#ІЕД #UAEUmeter📊

Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Оновлений меморандум з МВФ: оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП, військовий збір та інше Виконавча рада МВФ завершила перший перегляд програми розширеного фінансування EFF. Після цього Україна зможе отримати черговий транш на близько $690 млн. Україна виконала всі кількісні критерії програми на кінець березня та частково на кінець червня, але затримала ряд структурних реформ. МВФ погодився продовжити програму, але встановив для невиконаних реформ нові дедлайни. Що передбачає оновлений меморандум? 🔹 Податки на цифрові платформи та міжнародні посилки.

До кінця липня Україна має запровадити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасувати податкову пільгу для дешевих міжнародних посилок. Верховна Рада прийняла законопроєкт ще у червні, але він очікує на підпис Президента. 🔹 ПДВ для платників єдиного податку перенесли.

Лютневий меморандум передбачав, що ФОПи на спрощеній системі з оборотом понад встановлений поріг мають реєструватися платниками ПДВ із 1 січня 2027 року. Тепер Україна зобов’язалася ухвалити відповідний закон до кінця квітня 2027 року та запровадити нові правила з 1 січня 2028 року. Уряд також підвищить поріг обов’язкової реєстрації, але збереже його в межах, які дозволяє законодавство ЄС (у лютневому меморандумі поріг складав 4 млн грн). 🔹 Уряд посилить боротьбу зі зловживаннями спрощеною системою.

До кінця 2026 року уряд має подати законопроєкти, які обмежать штучне дроблення бізнесу, ускладнять повернення на спрощену систему після переходу на загальну та звузять можливості використовувати ФОПів для роботи з нинішніми або колишніми роботодавцями. 🔹 Уряд обмежить позапланові пенсійні рішення.

Кабмін зобов’язався не запроваджувати додаткові виплати чи індексації поза межами пенсійної реформи без консультацій із МВФ та оцінки впливу на Пенсійний фонд. Це обмеження не стосується щорічної індексації за встановленою законом формулою та виплат людям, які постраждали від війни. 🔹 Уряд змінив підхід до військового збору.

Попередній меморандум передбачав, що Україна скасує кінцеву дату дії 5% військового збору. За новою домовленістю збір діятиме протягом трьох років після завершення воєнного стану.  🔹 Україна має посилити незалежність НКРЕКП.

До кінця жовтня Україна має ухвалити закон, який посилить незалежність регулятора та змінить процедуру відбору його керівництва. Влада також перенесла на жовтень підготовку аналізу тарифів і можливих сценаріїв підвищення тарифів із субсидіями для вразливих споживачів.

🔍

Прочитати Меморандум повністю можна на сайті Мінфіну.#МВФ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Новий уряд, старі борги та підготовка до місії МВФ: підсумки серпня

Консорціум RRR4U оприлюднив 30-й випуск Моніторингу виконання умов міжнародної допомоги. Серпень 2026 року приніс нам зміну Кабміну та перші успіхи в закритті давніх боргів, але попереду — надскладна осінь. Про головне для української економіки:План України (Ukraine Facility): прорив у серпні, але мільярди євро все ще під ризиком.

Серпень став місяцем «закриття боргів». Україна виконала із затримкою 5 важливих індикаторів (2 — за 2025 рік, 1 — за I квартал та 2 — за II квартал 2026 року).▪️

Найважливіше: призначено суддів ВАКС (індикатор 4.3), що тягнувся ще з 2025 року. Це рішення врятувало €280 млн, які Україна ризикувала безповоротно втратити!▪️

Загалом виконання цих заборгованих кроків має вивільнити близько €2,8 млрд.▪️

Проте «боргова яма» реформ залишається глибокою: невиконаними залишаються 14 індикаторів (6 — за 2025 рік, 3 — за I квартал та 5 — за II квартал 2026 року).Загальна вартість невиконаних умов коливається в межах €4,48–4,8 млрд.МВФ: підготовка до другого перегляду та фіскальні розриви.

У вересні розпочала роботу Місія МВФ для другого перегляду програми EFF, успіх якої принесе Україні транш у $692 млн.▪️

Усі структурні маяки з дедлайном на кінець червня виконано (зокрема, хоч і з невеликим запізненням у липні, зараховано ухвалення оновленої стратегії держбанків).▪️

Станом на 31 серпня не виконано два структурних маяки:1️⃣

Маяк №12 (трансфертне ціноутворення): Мінфін опублікував законопроєкт лише 12 серпня, але в Раді його так і не зареєстрували.2️⃣

Маяк щодо ПДВ-перевірок: законопроєкт, який має підвищити поріг для позапланових перевірок з 100 тис. до 1 млн грн, досі повністю відсутній.▪️

МВФ аналізуватиме проєкт Держбюджету-2027 на тлі озвученої Президентом потреби у додаткових $27 млрд на оборону. Фіскальний розрив на наступний рік залишається незакритим.Світовий банк: загальмували на шляху до $1 мільярда.

Після отримання $3,39 млрд за програмою DPO-1, прогрес щодо виконання 12 зобов'язань для отримання другого траншу у $1 млрд (DPO-2) залишається повільним. Ukraine Support Loan.

Виконання умов для отримання другого траншу бюджетної частини USL гальмує:▪️

Закон про оподаткування доходів із цифрових платформ (умова 2.2) ухвалений Радою ще у червні, але досі перебуває на підписі у Президента.▪️

Законопроєкт про протидію ухиленню від сплати податків (умова 2.1) Мінфіном оприлюднений, але не зареєстрований у парламенті.

🔍

Повний аналіз та детальні інфографіки виконання реформ читайте за посиланням. RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility #МВФ📊

Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

€7 млрд зависли у повітрі по Ukraine Facility через невиконані індикатори

Понад €7 млрд – така сума, за оцінкою аналітичного консорціуму RRR4U, зависла в повітрі по Ukraine Facility через невиконані (поки що) індикатори. Ці гроші не втрачені: для виконання кожного "простроченого" індикатора Україна має трохи більше року. Але кількість проблем зростає, а виконання зобовʼязань часом буксує через абсолютно штучні перешкоди. Про це пишуть у своїй колонці провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій та редактор Європейської правди Сергій Сидоренко. Так було з призначенням суддів ВАКС. Це – один з індикаторів для отримання міжнародної допомоги на €250-300 млн. Укази про призначення суддів зрештою президент підписав, проте це рішення було затримане, хоча конкурси були завершені.

🔍

Про те, чому накопичуються невиконані індикатори, які ризики це створює для фінансування і, власне, про епопею з підписом на €250 млн – у колонці на Європравді. RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group. Роботу консорціуму підтримує Міжнародний фонд Відродження.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

В липні бізнес менше скаржився на кадровий голод, але зарплати зростали – опитування ІЕД У червні 2026 року трійка лідерів перешкод веденню бізнесу залишилась незмінною. Про це свідчать результати 51-го щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів наприкінці червня. Хоча трійка лідерів серед проблем не змінилася, всередині структури витрат та загроз відбулися суттєві зміни:1. Брак робочої сили (66%) — головна перешкода для бізнесу. Хоча гострота кадрового голоду вперше з лютого дещо знизилася (у червні на брак працівників скаржилися 71% опитаних), проблема впевнено тримає першість. 2. Зростання цін на сировину, матеріали та товари (57%). Ця перешкода стабільно тримає "срібло", але її актуальність підскочила з 50% у червні. Це найвищий показник за останні три роки — з серпня 2023-го. Ціновий тиск на бізнес суттєво посилився.3. "Небезпечно працювати" (44%). Безпекові ризики замикають трійку лідерів уже шість місяців поспіль (показник зріс з 41% у червні). Найважче великому (54%) та середньому бізнесу (48%), оскільки саме їхні інфраструктурні об'єкти найчастіше стають цілями російських атак. Що ще змінилося в липні?▪️ Позитив з електроенергією 🔌: завдяки відносно стабільній ситуації влітку, перебої зі світлом змістилися з 6-го на 8-ме місце в рейтингу перешкод. Частка тих, для кого це проблема, впала з 19% до 11%. ▪️ Попит та логістика: зменшення попиту на продукцію турбує 33% підприємств (4-те місце), а внутрішні логістичні складнощі — 29% (5-те місце).▪️ Корупція та тиск органів: традиційно не є критичними на тлі війни, інфляції та дефіциту кадрів, залишаючись на рівні 3%. Попри всі виклики, бізнес продовжує адаптуватися та боротися за людей: понад третина підприємств (38%) у 2026 році вже підвищили номінальну зарплату своїм працівникам, в середньому на 11%. #ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

У липні 2026 року реальний ВВП зріс на 1,3% — оцінка ІЕД. За оцінкою експертів ІЕД, у липні 2026 року зростання реального ВВП прискорилося до 1,3% порівняно з липнем минулого року (у червні цей показник становив 0,8%). Водночас Держстат оприлюднив офіційну оцінку зростання реального ВВП за другий квартал на рівні 0,6% у річному вимірі, що повністю збіглося з попередніми оцінками аналітиків ІЕД.Де було падіння у липні (до відповідного місяця попереднього року):🔻 Транспорт: падіння реальної валової доданої вартості (ВДВ) у секторі прискорилося майже до 12%. Причина — посилення російських обстрілів портової інфраструктури та різке обмеження логістики через порти Великої Одеси й Дунаю.

🔻 Енергетика: через цілеспрямовані атаки росії падіння виробництва електроенергії та розподілу газу залишалося близьким до 10%.

🔻 Сільське господарство: реальна ВДВ скоротилася на 4,2% внаслідок гірших показників у рослинництві.

🔻 Добувна промисловість: впала на 3,3% через наслідки обстрілів газовидобувних об'єктів і залізорудної інфраструктури, а також ускладнення експорту.Де було зростання:🟢 Торгівля: зросла на 3,7% завдяки стійкому споживчому попиту, хоча темпи зростання сповільнилися порівняно з червнем через атаки росії на логістичні склади та запаси товарів.

🟢 Переробна промисловість: продемонструвала зростання на 2,9%, де основним драйвером залишаються оборонні підприємства та покращення ситуації з електропостачанням.

🔍 Детальніше про макроекономічні тенденції — у свіжому 259-му випуску МЕМУ за серпень 2026 року. #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊