Інформація та статистика Telegram-канала Блог економіста - @economist_blog

Блог економіста

Обсяги перевезень вантажівками польських товарів навіть до трійки не входять. А проте польські вантажівки перевозять найбільше вантажів в ЄС.
А от пасажирів найбільше перевозить Італія.
Графіки звідси
#авто

158

24-10-15 08:48

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Зростає вартість воєнного страхування
Нещодавні атаки росії на інфраструктуру України знову створюють виклики для експорту зерна. Окрім безпосередніх загроз, українські аграрії зіштовхнулися з новою хвилею зростання вартості страхування перевезень. За даними Bloomberg, вартість воєнного страхування суден, що транспортують українське зерно через Чорне море, різко підвищилася, досягши 1% від загальної вартості вантажу. Минулого тижня було 0,75%. Це відповідь страхових компаній на посилення обстрілів портів та об'єктів аграрної інфраструктури.
Через таке здорожчання логістики українським експортерам стає важче конкурувати на міжнародному ринку, особливо коли ринки перенасичені зерновими з інших країн.
Україна опинилася в непростій ситуації: з одного боку — необхідно підтримувати постачання зерна до країн, що потребують гуманітарної допомоги, з іншого боку — падає рентабельність таких поставок. ЄС та ООН могли б і допомогти - дати фінансову підтримку або частково покрити вартість страхових внесків для українських вантажів.
#море

300

24-10-11 12:21

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Чи потребують порти більшої автоматизації?
Автоматизація портів стає все більш актуальною темою в умовах зростаючих вимог до ефективності логістики та обробки вантажів. У статті, опублікованій на Construction Physics, розглядаються ключові аспекти цієї проблеми на прикладі портів США, зокрема потенційні переваги та виклики, пов’язані з автоматизацією.
У міру зростання обсягів вантажоперевезень порти стикаються з необхідністю покращення своїх операцій. Автоматизація може забезпечити:
🔹 збільшення продуктивності через економію часу на обробку вантажів (роботизовані системи та автоматизовані крани)
🔹 зниження витрат на персонал
🔹 покращення безпеки, оскільки багато небезпечних завдань виконуватимуть роботи, а не люди
Проте в Україні проблема безпеки в портах стає ще більш актуальною, особливо на тлі останніх атак на судна. За останні 5 днів було атаковано 4 судна, що викликає занепокоєння щодо захисту інфраструктури та безпеки працівників. У цьому контексті автоматизація може стати важливим інструментом для покращення ситуації. Наприклад, використання дронів або роботизованих систем для відстеження та знищення ворожих ракет може суттєво підвищити рівень безпеки в портах. Автоматизовані докери можуть замінити людей у небезпечних зонах, зменшуючи ймовірність нещасних випадків і жертв серед персоналу. Це не лише покращить безпеку, але й забезпечить ефективнішу обробку вантажів, особливо в умовах підвищеного ризику.
Однак впровадження автоматизованих систем не позбавлене труднощів. Основні виклики включають:
🔹 високі початкові інвестиції
🔹 необхідність навчання персоналу, що може зайняти час
🔹 ризики кібербезпеки, бо автоматизовані системи більш вразливі до хакерських атак
Проблема автоматизації стає ще більш важливою на тлі нещодавнього страйку працівників портів у США. Причини страйку пов'язані з побоюваннями щодо втрати робочих місць через автоматизацію, а також з вимогами підвищення заробітної плати та покращення умов праці. Страйкарі закликали до гарантій збереження робочих місць, справедливої оплати праці, покращення умов праці.
Ці проблеми можуть виникнути не лише в США, а й в інших портах по всьому світу. Країни, які планують впровадження нових технологій у своїх портах, повинні враховувати соціальні аспекти, щоб уникнути страйків і протистоянь.
Що стосується України, то автоматизація портів стає важливим питанням у контексті європейської інтеграції та модернізації інфраструктури. Якщо українські порти почнуть впроваджувати автоматизовані системи, варто звернути увагу на уроки, отримані з американського досвіду. Зокрема, важливо проводити діалог з працівниками та забезпечити їхні інтереси, щоб уникнути соціальної напруги та зберегти стабільність у галузі.
#море

288

24-10-10 10:31

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Гарячі транспортні новини
Напишу, бо вже й телебачення мене про це питало. Покликали говорити про новий порядок перетину кордону з ЄС з 10 листопада, а в кінці не витримали та запитали про поляків.
1. Отже, фермери громади Медика в Польщі подали заявку на проведення акції протесту. Акція полягає в протесті на пішохідному переході на дорозі DK 28 біля залізничної естакади на в'їзді до Медики. 4 жовтня з'явилася інформація про те, що голова громади Медика не погодилася на організацію зборів. Але окружний суд в Перемишлі у понеділок, 7 жовтня, скасував рішення голови громади, і протест відбудеться. Фермери оголосили збори з 8 жовтня до 31 грудня, які мають бути цілодобовими.
На практиці це означає перекриття польсько-українського кордону на переході Шегині-Медика. Сьогодні Держмитслужба України вже оприлюднила попередження про можливе перекриття кордону.
Причина протесту польських фермерів - вимога кредиту на ліквідність 2%, надбавки до кукурудзи або надбавки до проданих зернових від свого уряду. Такі ж вимоги висували фермери й минулого року.
Як пишуть польські ЗМІ, "на даний момент організація триває", наші водії також підтверджують, що поки кордон не перекритий, але всі стривожені.
2. Румунські прикордонники продовжують вимагати якихось особливих наліпок на скло від наших водіїв вантажівок. Нова версія - "наклейка має бути перебивачкою на скло". Цитую: "В константі митники поздирали з лобового вікна наклейки тих синіх машин. Кажуть що це не оригінальні. Скажіть може знаєте як виглядає оригінал? І де його взяти. Ми замовляли самоклеючі наклейки їздили довший час. Тримають машини в порту хто їде без неї 500є штрафу."
3. Ну, і раз вже згадала про перетин кордону. З 10 листопада в ЄС запрацює нова ІТ-система EES. Це фактично база біометричних даних всіх, хто вʼїжджає в ЄС. З 10 листопада на кордоні у вас візьмуть відбитки 4 пальців та сфотографують, внесуть це в базу і протягом наступних 3 років будуть використовувати ці дані для реєстрації вашого перетину кордону. База буде спільна для всіх країн ЄС, вона відміняє штампи в паспорті та дозволяє швидко вирахувати, чи не перевищили ви дозволені для перебування в ЄС 90 днів.
#авто

373

24-10-08 19:09

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Слухаю подкаст, де регіональний менеджер Глово розповідає, як вони обирають, в якому місті відкриватися.
Є певні сигнали, які показують, що місто готове. Це, наприклад, наявність сервісів таксі типу Убера чи Болта. Бо найбільшими двома перешкодами із запуску сервіса доставки їжі є купівля через застосунок та використання платіжних карток у застосунку. А сервіс таксі означає, що люди вже звикли купувати щось онлайн і, мабуть, використовують для цього картки.
Другим сигналом є наявність ресторанних мереж типу МакДональдса чи KFC, бо це компанії з великою історією та великою експертизою завоювання ринків.
Цікаві шорткати 😁 І тому нам так важливо залучати в Україну великих гравців - бо за ними приходять менші бізнеси, як за маяками. 💡

462

24-10-07 17:13

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

В ЄС готують новий бюджет. Що це означає для України?
В ЗМІ написали про неофіційний документ Європейської Комісії з планами формування та розподілу бюджету ЄС на 2028-2034 роки. На бюджетний процес ЄС чекають радикальні зміни. Як країна-кандидат, Україна має уважно слідкувати за цим процесом, адже майбутній бюджет безпосередньо впливатиме на наше європейське майбутнє.
Одним з найважливіших нововведень стане створення єдиного національного фонду для кожної країни. Це означає, що замість нинішніх 530 окремих програм, кожна країна матиме свій власний консолідований фонд. Цей індивідуальний національний фонд визначатиме витрати на все - від сільськогосподарських субсидій до соціального житла для конкретної країни. Таким чином, кожна держава-член ЄС матиме більш цілісний підхід до розподілу коштів, але в рамках загальноєвропейських пріоритетів та вимог.
Крім того, умови отримання фінансування стануть жорсткішими: країни-члени ЄС муситимуть виконувати конкретні реформи. Наприклад, для отримання коштів на соціальне житло потрібно буде вирішувати проблему гендерної нерівності.
Планується також створення нового "Європейського фонду конкурентоспроможності", який об'єднає різні фонди досліджень, оборони та інновацій. Ще одним важливим аспектом стане централізація влади через створення спеціальної керівної групи на чолі з президентом Єврокомісії для управління бюджетним процесом.
Документ Єврокомісії прямо вказує на вступ України до ЄС як на один з факторів, що може вплинути на розмір наступного бюджету. Разом з поступовим погашенням понад 300 мільярдів євро пост-ковідного боргу, приєднання України може призвести до того, що наступний бюджет ЄС перевищить поточні межі. Це підкреслює, наскільки серйозно ЄС розглядає перспективу членства України та готується до пов'язаних з цим фінансових наслідків.
Для України ці зміни мають велике значення. Насамперед, нам потрібно вже зараз готуватися до нових вимог та умов отримання фінансування з ЄС. Нова система вимагатиме від України прискорення та поглиблення реформ у різних сферах.
Водночас, новий фонд конкурентоспроможності може відкрити додаткові можливості для українських інноваційних проектів та досліджень. Важливо розуміти, що зміни в бюджетному процесі можуть вплинути на терміни та умови вступу України до ЄС.
Хоча новий бюджетний план ЄС ще не затверджений і може зазнати змін, Україні важливо бути в курсі цих дискусій та готуватися до нових реалій європейського фінансування. Це допоможе нам ефективніше інтегруватися в європейські структури та максимально використати можливості, які відкриває перед нами статус кандидата на вступ до ЄС.

355

24-10-06 14:32

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Українське сільське господарство - партнер, а не загроза для ЄС: презентація мого дослідження в Брюсселі
Минулого тижня, 24 вересня, я представила свою роботу "Сільське господарство України: не загроза для ЄС" на експертній дискусії в Брюсселі, організованій УКАБ та Foreign Policy Council "Ukrainian Prism".
Моє дослідження зосереджене на аналізі впливу українського аграрного експорту на ринок ЄС та спростуванні міфу про його загрозу для європейських фермерів.
Ключові висновки моєї роботи:
🔹український експорт сприяє стабілізації цін на продукти в ЄС та підвищує продовольчу безпеку
🔹Україна активно гармонізує свої стандарти з ЄС, що підвищує якість продукції та сприяє чесній конкуренції
🔹існує значний потенціал для спільних інновацій та розвитку сталого сільського господарства
🔹запропоновано шляхи для взаємовигідного партнерства після закінчення дії поточних торговельних преференцій
На заході була жвава дискусія серед учасників, включаючи представників ЄС та України. Особливо цінним було обговорення конкретних даних щодо впливу українського експорту зернових, цукру та курятини на ринок ЄС. Так, представники цукрової та кондитерської галузей не змогли дійти згоди щодо того, чи є дефіцит цукру на ринку ЄС. Кондитери казали, що європейські цукровики виробляють недростатньо і тому потрібний імпорт цукру з України, а цукровики - що в них є нерозпродані залишки на складах. 🤷‍♀️
Ця подія підтвердила актуальність мого дослідження та важливість продовження діалогу для зміцнення українсько-європейського партнерства в аграрному секторі.
Якщо вас цікавлять деталі моєї роботи, буду рада обговорити їх у коментарях!

406

24-10-03 08:58

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

УЗ нарешті виходить з СНД
Укрзалізниця минулого тижня розіслала всім своїм клієнтам повідомлення, що припиняє приймати до навантаження іновагони (вагони власності іноземних компаній) колії 1520 мм. Це викликало обурення бізнесу та звинувачення у використанні УЗ монопольного становища.
Як пояснили в УЗ, ця заборона наразі несе попереджувальний характер і фактично вагони приймають до перевезення. Заборона запрацює орієнтовно 26 жовтня. А причиною такого рішення став вихід УЗ з міжнародної Угоди про координаційні органи залізничного транспорту СНД (Угода ЦСЖТ), тобто УЗ вже не має права на спільне використання таких вагонів в рамках СНД. Потрібні двосторонні договори, які ще не підписані.
Взагалі питання організації співпраці з країнами, що входять до СНД (крім росії), доволі складне. Раніше питаннями вагонного господарства в рамках ЦСЖТ займалась Вагонна комісія. Вона організовувала обмін інформацією по номерному обліку вагонів, реєструвала зміну власника, врегульовувала відповідальність за іноземний вагон, що знаходиться в Україні, надавала інформацію по строкам ремонтів вагонів, запасним частинам тощо. Зараз потрібно всі ці питання прописати у двосторонніх договорах.
Дивно, що УЗ цим зайнялася лише на третьому році війни, але, мабуть, було не на часі.
#залізниця #УЗ

405

24-10-01 10:04

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Креативні румуни
Нещодавно в водійських чатах з'явилися повідомлення, що на румунському кордоні в українських водіїв вантажівок почали вимагати наліпки не просто відповідно до зразка, а особливі, з інформацією про румунську транспортну асоціацію зі зворотного боку. Приклад на фото. Називають вони такі наліпки "оригінальними" і лякають штрафами (хтось каже 100 євро, хтось 1000 євро).
Відповідно, такі наліпки можна купити лише у відповідної асоціації. Поки що їх вартість 2,38 румунських леїв (біля 22 грн), але ще ж не вечір 🙃
За іншими даними, просять "що хоч якась інформація має бути на звороті".
Такі вимоги є неправомірними, зразок наліпки є в угоді і там нічого не сказано про якусь обов'язкову інформацію на звороті. Бо так кожна країна свої "оригінальні" наліпки придумає.
#авто

400

24-09-13 09:08

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Третина автовиробників в Європі працюють на половину потужності
Блумберг пише, що Фольксваген погрожує почати звільняти робітників у Німеччині. У решти виробників також не все райдужно.

490

24-09-11 11:21

Web версія

Пряме посилання

Статистика telegram каналу - @economist_blog

Блог економіста

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Історія змін назви

Історія зміни типу аккаунта

Історія зміни статуса

Стіна канала Блог економіста - @economist_blog