Інформація та статистика Telegram-канала Блог економіста - @economist_blog

Блог економіста

Що сталось з інтернет провайдерами ФОП?
Памʼятаєте колонку Данила Гетманцева про те, що більшість інтернет провайдерів працюють в "сіру" і їх потрібно перевести на загальну систему оподаткування? Вона наробила багато галасу.
Державна податкова служба запровадила заборону з 1 жовтня 2024 року застосовувати спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів. Голова підкомітету Верховної Ради із кібербезпеки Олександр Федієнко 15 жовтня опублікував дані, отримані від НКЕК: понад 450 малих інтернет-провайдерів вже подали заяви про припинення роботи через заборону працювати на спрощеній системі оподаткування. Багато експертів попереджали, що прифронтові регіони можуть залишитися без інтернету.
«Саме споживачі населених пунктів сільської місцевості (тобто 26% від загальної кількості споживачів) опиняться в зоні ризику або підвищення вартості послуг, або взагалі залишаться без можливості мати доступ до мережі інтернет. При цьому це найбільш чутлива до цінових коливань верства населення», — відповіла комісія на запит Мінфіна щодо можливих наслідків скасування спрощеної системи оподаткування для малих інтернет-провайдерів.
BRDO навіть пропонував запровадити п’яту групу оподаткування саме для послуг доступу до мережі Інтернет.
1 жовтня давно минуло і можна підводити підсумки. dev.ua звернувся до НКЕК і дізнався актуальні цифри станом на 16 жовтня:
🔹Станом на 1 жовтня 2024 року в реєстрі знаходиться 4404 постачальників послуг електронних комунікацій.
🔹Протягом серпня-жовтня (включно 16.10.2024) 491 постачальник подав заяви про виключення з реєстру: 459 ФОПів та 32 юрособи.
🔹За цей період часу подали повідомлення про початок діяльності, тобто включення до реєстру, 330 постачальника: 87 ФОПів, 226 ТОВ та 17 юросіб.
Тобто інтернет-провайдери виходять з реєстру як ФОП і перереєструються в ньому як ТОВ. Видання припускає, що основні причини дві - скасування спрощеної системи оподаткування та можливість для ТОВ бронювати працівників.
#телеком

391

24-10-24 10:15

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Цього тижня у Вашингтоні проходять підсумкові зустрічі МВФ та Світового банку. Блумберг зробив свою оцінку ситуації у світовій торгівлі.
Хороша новина - страхи, що глобалізація закінчилась, які зʼявились у 2016 році, виявились передчасними. Економічний прагматизм може досягати успіхів, навіть якщо популісти продовжують вигравати вибори.
Блумберг розділив всі економіки світу на три групи: проросійські, прозахідні та нові нейтрали. Сюди увійшли 101 країна, які підстраховуються і відмовляються обирати сторону в новій холодній війні. Нові нейтрали залучають дедалі більшу частку прямих іноземних інвестицій у нові проєкти "з нуля" — це довгострокові зобов'язання. Все частіше компанії роблять такі ставки на ці країни як на виробничі майданчики, захищені від впливу геополітики.
Одним з чинників, що стимулюють цю тенденцію, є те, що китайські компанії збільшують витрати на будівництво заводів в інших країнах, щоб обійти імпортні тарифи та інші протекціоністські заходи з боку США та Європейського Союзу.
На нових нейтралів припадає понад половина населення світу і 18% світового ВВП.
Китайське керівництво може турбуватися через те, що вхідні інвестиції в нові проєкти різко знижуються, а китайські компанії все більше спрямовують прямі іноземні інвестиції в нові нейтральні країни. Особливо на тлі спроб запустити сповільнену економіку Китаю.
У Вашингтоні, незалежно від того, хто переможе на виборах, варто звернути увагу на зростаючі торговельні зв’язки між Китаєм та іншими членами проросійсько-китайського блоку та новими нейтралами. Вони збільшили свою частку торгівлі з проросійсько-китайським блоком, навіть коли торгівля із про-західним блоком знизилася.
Частково це зумовлено тим, що країни, які залишаються нейтральними, все більше імпортують китайські товари та російську нафту зі знижками. У Європі та США також висловлюють занепокоєння тим, що Китай знову скидає надлишкові промислові потужності на решту світу.
Але торгівля та інвестиції — це основа економічних відносин, боротьби за вплив і союзників. І в тій версії світу, яка формується на наших очах, усі захочуть мати дружні стосунки з новими нейтралами.

314

24-10-22 14:31

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Про бюджет 2025 та підтримку виробників/збільшення податків.
Кожна гривня, яка йде на дотації виробників - це мінус в обороноздатність країни, це здоров'я та життя наших захисників.
Так, це ціна дотацій не тільки в агро, адже завжди є альтернатива використанню грошей платників податків. Кожну гривню можна інвестувати або в Ф-16/дрони/захисні споруди або в, наприклад, "кешбек" за куплену сільгосптехніку. Кешбек та інші теперішні прямі дотації/підтримка аграріїв в переважній своїй масі не має очікуваного ефекту, а радше зворотній. я з колегами писав про це не раз. Тим більше дивують заяви парламентарів, які вимагають ще більшої підтримки (6,5 млрд сюди, 1 млрд грн туди і тд). Ціна цьому - життя захисників.
Якщо вже такий напрямок взяли: піднімаємо податки, бо треба гроші на фронт, то значить треба і з іншого боку - врізаємо по максимуму і невимагаємо додаткових дотацій. Тоді це виглядає послідовно

243

24-10-21 10:30

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Транспорт за останній місяць
Морський транспорт. На початку жовтня відбулось кілька атак росіян на порти України. Було пошкоджено портові споруди, судна, вантажівки, загинули люди. Всього за останні три місяці російські війська здійснили майже 60 атак на портову інфраструктуру України. Їхнім наслідком стало пошкодження та знищення майже 300 об’єктів портової інфраструктури, 177 транспортних засобів та 22 цивільних суден, постраждали 79 цивільних. Внаслідок ударів рф по українській портовій інфраструктурі на 33% зросла ціна страхування суден.
За час роботи Українського морського коридору ним транспортовано 75 млн т вантажів, з них зернових 50,1 млн т. В січні-вересні українські морські порти перевалили 74 млн т вантажів, що в 1,6 разів більше, ніж в 2023 році. В вересні було оброблено 7 млн т (+3% дпм).
Залізничний транспорт. «Укрзалізниця» перевезла в вересні 13,8 млн т вантажів, що на 2% менше, ніж в серпні, та на 15% більше, ніж у вересні 2023 року. Експортні перевезення до західного кордону у вересні склали 2,3 млн т, скоротившись на 10% дпм. Перевезення в напрямку морських портів становили 3,9 млн т (падіння на 3,6% дпм). Найбільше було перевезено до портів та кордону руд (2,36 млн т), зерна та борошна (2,29 млн т) та чорних металів (0,49 млн т).
У вересні «Укрзалізниця» перевезла 2,2 млн пасажирів. Найпопулярнішим рейсом став поїзд №128 Запоріжжя - Львів, що перевіз у вересні більше 50 тис. пасажирів.
Автомобільний транспорт. Україна отримала 1000 дозволів на вантажні перевезення з третіх країн до Туреччини або з Туреччини до третіх країн, що покриває потребу в дозволах до кінця року. Двосторонні та транзитні перевезення між Україною та Туреччиною вітчизняні перевізники і надалі можуть виконувати без дозволів завдяки лібералізації вантажних перевезень між двома країнами. Всього на рік Туреччина видає Україні 3500 дозволів.
Транспортний розділ Місячного економічного моніторингу ІЕД

361

24-10-18 08:53

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Обсяги перевезень вантажівками польських товарів навіть до трійки не входять. А проте польські вантажівки перевозять найбільше вантажів в ЄС.
А от пасажирів найбільше перевозить Італія.
Графіки звідси
#авто

325

24-10-15 08:48

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Зростає вартість воєнного страхування
Нещодавні атаки росії на інфраструктуру України знову створюють виклики для експорту зерна. Окрім безпосередніх загроз, українські аграрії зіштовхнулися з новою хвилею зростання вартості страхування перевезень. За даними Bloomberg, вартість воєнного страхування суден, що транспортують українське зерно через Чорне море, різко підвищилася, досягши 1% від загальної вартості вантажу. Минулого тижня було 0,75%. Це відповідь страхових компаній на посилення обстрілів портів та об'єктів аграрної інфраструктури.
Через таке здорожчання логістики українським експортерам стає важче конкурувати на міжнародному ринку, особливо коли ринки перенасичені зерновими з інших країн.
Україна опинилася в непростій ситуації: з одного боку — необхідно підтримувати постачання зерна до країн, що потребують гуманітарної допомоги, з іншого боку — падає рентабельність таких поставок. ЄС та ООН могли б і допомогти - дати фінансову підтримку або частково покрити вартість страхових внесків для українських вантажів.
#море

359

24-10-11 12:21

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Чи потребують порти більшої автоматизації?
Автоматизація портів стає все більш актуальною темою в умовах зростаючих вимог до ефективності логістики та обробки вантажів. У статті, опублікованій на Construction Physics, розглядаються ключові аспекти цієї проблеми на прикладі портів США, зокрема потенційні переваги та виклики, пов’язані з автоматизацією.
У міру зростання обсягів вантажоперевезень порти стикаються з необхідністю покращення своїх операцій. Автоматизація може забезпечити:
🔹 збільшення продуктивності через економію часу на обробку вантажів (роботизовані системи та автоматизовані крани)
🔹 зниження витрат на персонал
🔹 покращення безпеки, оскільки багато небезпечних завдань виконуватимуть роботи, а не люди
Проте в Україні проблема безпеки в портах стає ще більш актуальною, особливо на тлі останніх атак на судна. За останні 5 днів було атаковано 4 судна, що викликає занепокоєння щодо захисту інфраструктури та безпеки працівників. У цьому контексті автоматизація може стати важливим інструментом для покращення ситуації. Наприклад, використання дронів або роботизованих систем для відстеження та знищення ворожих ракет може суттєво підвищити рівень безпеки в портах. Автоматизовані докери можуть замінити людей у небезпечних зонах, зменшуючи ймовірність нещасних випадків і жертв серед персоналу. Це не лише покращить безпеку, але й забезпечить ефективнішу обробку вантажів, особливо в умовах підвищеного ризику.
Однак впровадження автоматизованих систем не позбавлене труднощів. Основні виклики включають:
🔹 високі початкові інвестиції
🔹 необхідність навчання персоналу, що може зайняти час
🔹 ризики кібербезпеки, бо автоматизовані системи більш вразливі до хакерських атак
Проблема автоматизації стає ще більш важливою на тлі нещодавнього страйку працівників портів у США. Причини страйку пов'язані з побоюваннями щодо втрати робочих місць через автоматизацію, а також з вимогами підвищення заробітної плати та покращення умов праці. Страйкарі закликали до гарантій збереження робочих місць, справедливої оплати праці, покращення умов праці.
Ці проблеми можуть виникнути не лише в США, а й в інших портах по всьому світу. Країни, які планують впровадження нових технологій у своїх портах, повинні враховувати соціальні аспекти, щоб уникнути страйків і протистоянь.
Що стосується України, то автоматизація портів стає важливим питанням у контексті європейської інтеграції та модернізації інфраструктури. Якщо українські порти почнуть впроваджувати автоматизовані системи, варто звернути увагу на уроки, отримані з американського досвіду. Зокрема, важливо проводити діалог з працівниками та забезпечити їхні інтереси, щоб уникнути соціальної напруги та зберегти стабільність у галузі.
#море

313

24-10-10 10:31

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Гарячі транспортні новини
Напишу, бо вже й телебачення мене про це питало. Покликали говорити про новий порядок перетину кордону з ЄС з 10 листопада, а в кінці не витримали та запитали про поляків.
1. Отже, фермери громади Медика в Польщі подали заявку на проведення акції протесту. Акція полягає в протесті на пішохідному переході на дорозі DK 28 біля залізничної естакади на в'їзді до Медики. 4 жовтня з'явилася інформація про те, що голова громади Медика не погодилася на організацію зборів. Але окружний суд в Перемишлі у понеділок, 7 жовтня, скасував рішення голови громади, і протест відбудеться. Фермери оголосили збори з 8 жовтня до 31 грудня, які мають бути цілодобовими.
На практиці це означає перекриття польсько-українського кордону на переході Шегині-Медика. Сьогодні Держмитслужба України вже оприлюднила попередження про можливе перекриття кордону.
Причина протесту польських фермерів - вимога кредиту на ліквідність 2%, надбавки до кукурудзи або надбавки до проданих зернових від свого уряду. Такі ж вимоги висували фермери й минулого року.
Як пишуть польські ЗМІ, "на даний момент організація триває", наші водії також підтверджують, що поки кордон не перекритий, але всі стривожені.
2. Румунські прикордонники продовжують вимагати якихось особливих наліпок на скло від наших водіїв вантажівок. Нова версія - "наклейка має бути перебивачкою на скло". Цитую: "В константі митники поздирали з лобового вікна наклейки тих синіх машин. Кажуть що це не оригінальні. Скажіть може знаєте як виглядає оригінал? І де його взяти. Ми замовляли самоклеючі наклейки їздили довший час. Тримають машини в порту хто їде без неї 500є штрафу."
3. Ну, і раз вже згадала про перетин кордону. З 10 листопада в ЄС запрацює нова ІТ-система EES. Це фактично база біометричних даних всіх, хто вʼїжджає в ЄС. З 10 листопада на кордоні у вас візьмуть відбитки 4 пальців та сфотографують, внесуть це в базу і протягом наступних 3 років будуть використовувати ці дані для реєстрації вашого перетину кордону. База буде спільна для всіх країн ЄС, вона відміняє штампи в паспорті та дозволяє швидко вирахувати, чи не перевищили ви дозволені для перебування в ЄС 90 днів.
#авто

385

24-10-08 19:09

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

Слухаю подкаст, де регіональний менеджер Глово розповідає, як вони обирають, в якому місті відкриватися.
Є певні сигнали, які показують, що місто готове. Це, наприклад, наявність сервісів таксі типу Убера чи Болта. Бо найбільшими двома перешкодами із запуску сервіса доставки їжі є купівля через застосунок та використання платіжних карток у застосунку. А сервіс таксі означає, що люди вже звикли купувати щось онлайн і, мабуть, використовують для цього картки.
Другим сигналом є наявність ресторанних мереж типу МакДональдса чи KFC, бо це компанії з великою історією та великою експертизою завоювання ринків.
Цікаві шорткати 😁 І тому нам так важливо залучати в Україну великих гравців - бо за ними приходять менші бізнеси, як за маяками. 💡

462

24-10-07 17:13

Web версія

Пряме посилання

Блог економіста

В ЄС готують новий бюджет. Що це означає для України?
В ЗМІ написали про неофіційний документ Європейської Комісії з планами формування та розподілу бюджету ЄС на 2028-2034 роки. На бюджетний процес ЄС чекають радикальні зміни. Як країна-кандидат, Україна має уважно слідкувати за цим процесом, адже майбутній бюджет безпосередньо впливатиме на наше європейське майбутнє.
Одним з найважливіших нововведень стане створення єдиного національного фонду для кожної країни. Це означає, що замість нинішніх 530 окремих програм, кожна країна матиме свій власний консолідований фонд. Цей індивідуальний національний фонд визначатиме витрати на все - від сільськогосподарських субсидій до соціального житла для конкретної країни. Таким чином, кожна держава-член ЄС матиме більш цілісний підхід до розподілу коштів, але в рамках загальноєвропейських пріоритетів та вимог.
Крім того, умови отримання фінансування стануть жорсткішими: країни-члени ЄС муситимуть виконувати конкретні реформи. Наприклад, для отримання коштів на соціальне житло потрібно буде вирішувати проблему гендерної нерівності.
Планується також створення нового "Європейського фонду конкурентоспроможності", який об'єднає різні фонди досліджень, оборони та інновацій. Ще одним важливим аспектом стане централізація влади через створення спеціальної керівної групи на чолі з президентом Єврокомісії для управління бюджетним процесом.
Документ Єврокомісії прямо вказує на вступ України до ЄС як на один з факторів, що може вплинути на розмір наступного бюджету. Разом з поступовим погашенням понад 300 мільярдів євро пост-ковідного боргу, приєднання України може призвести до того, що наступний бюджет ЄС перевищить поточні межі. Це підкреслює, наскільки серйозно ЄС розглядає перспективу членства України та готується до пов'язаних з цим фінансових наслідків.
Для України ці зміни мають велике значення. Насамперед, нам потрібно вже зараз готуватися до нових вимог та умов отримання фінансування з ЄС. Нова система вимагатиме від України прискорення та поглиблення реформ у різних сферах.
Водночас, новий фонд конкурентоспроможності може відкрити додаткові можливості для українських інноваційних проектів та досліджень. Важливо розуміти, що зміни в бюджетному процесі можуть вплинути на терміни та умови вступу України до ЄС.
Хоча новий бюджетний план ЄС ще не затверджений і може зазнати змін, Україні важливо бути в курсі цих дискусій та готуватися до нових реалій європейського фінансування. Це допоможе нам ефективніше інтегруватися в європейські структури та максимально використати можливості, які відкриває перед нами статус кандидата на вступ до ЄС.

355

24-10-06 14:32

Web версія

Пряме посилання

Статистика telegram каналу - @economist_blog

Блог економіста

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Історія змін назви

Історія зміни типу аккаунта

Історія зміни статуса

Стіна канала Блог економіста - @economist_blog