Чому я пишу…Хтось пише історію, правду й неправду карбуючи в тексти. Часу сліди залишає чорнилами. Простір безмежний втискає словами в рядки. Дарує минуле майбутньому, спалюючи за собою мости. Залишились позаду усі сторінки, а попереду стрілки нового годинника.Хтось це робив, робить і буде робити. А що ж роблю я? І для чого пишу?Хтось зафарбовує літерами пережиті роки. Шлях вистилає досвідом власним, сховавши думки між рядки. Мовляв, ну ж бо, читайте, навчайтесь, бо краще пізнати життя через інших синці.Хтось це читає, збагачується мудрістю синюшного автора, далі шкодує чи дякує, а я що? Для кого пишу?Хтось виливає емоції літрами. Літери чорні вбирають у себе стійкі почуття. Переживши усе на папері, йде смакувати життя. Хай інші куштують: солені чи прісні, шедеври пера.Хтось поглинає, наситившись стравою, творить своє. А я надихаю чи марно пишу?Хтось розфарбовує власні світи. Бавиться ними, уявляючи богом себе. Автор ласкаво запрошує інших погратись у гру, запливаючи далі та далі у нескінченність фантазії.Хтось запливає, пірнає, знаходячи сотні перлин. А мій океан чекає. Потрібне комусь те, що пишу?Хтось відшукав умовиводи на запилюжену купу питань, що продовжує чхати в моїй голові. Хтось, але не я. Закриваю нотатки та йду спати, бо кашель моїх запитань остогиднув. Останнє:Хтось відповість чому я пишу?©️ Роман Фещак (березень 2024 р.)Більше мініатюр автора тут:https://arkush.net/book/18625P. S. У коментарях буде привітання з Всесвітнім днем письменника від одного з наших адмінів😉#проза #есе #всесвітнійденьписьменника #РоманФещак
Відчуття самоти Пісня не дається сліпцям Тим бездушним мерцям Їхнім холодним серцям Стало нудно жерцям Мене ж привабив театер Його милий характер Хто ж мій вмілий, снайпер ? Невже, це темний Чугайстер ? Мій хлопчик сьогодні самНа біду усім вітрам Вкотре вдам, що іду в храм Там точно згаданий Адам,Схований порочний знак Які ж ті яблука на смак ? Якось виник уваги брак І став гірким присмак...Ми ж не любили...Чи все ж забули ?Якими були, Якими стали... То був дивний романс Мені прекрасний шансТа виник певний нюанс Знадобився не один сеанс... У пам'яті вся дилама, Така дрібна проблема З мене б вийшла славна Богема Однак це вже окрема тема. Минають дні у самоті Ми давно вже не ті Дякую, тихій пустоті Що сяю в темнотіТа лиш на мить Життя не вчить Спалена нить Як ж щемить... До проблем у мене хист Серед цінностей моїхСхований кожен лист Тепло слів та щирий сміх...Ох, як болить...Мені зовсім не таленитьМоже, колись пощаститьА поки ніяк не відпустить...© Сандра Мей#інтимналірика #Вірші #поезія #СандраМей
Ще стільки майстрів поза проєктами нашої спільноти ви не бачили😲За підтримки Українського Культурного Фонду вийшла крутезна ініціатива «Казкова хатинка», яка покликана сприяти творчій реалізації дітей зі зниженим зором, надаючи їм можливість працювати у професійних умовах та представляти свої твори широкій аудиторії. В основі проєкту – самостійно написані та озвучені його учасниками казки. 🧐Спойлер: там виключно автори та читці – усі наші активні майстри.Щосуботи на каналі майстерні буде опублікована нова казка. Їх є аж 30, тому малечі сумувати не доведеться🧒 У творах висвітлені теми дружби, родинних відносин, справедливості.А ось і перша🎉Перед народженням усі діти потрапляють у небесний сад. Там вони спостерігають за світом і своїми батьками. Так сталося і з нашою героїнею. Ось тільки ще на неї чекало велике випробування. Яке? слухайте у казці «Дитина з небес» від авторки Віри Семків.https://www.youtube.com/watch?v=maVaJmnFHx0&t=2sКазки ви зможете також послухати на платформах для подкастів, перейшовши за цією онлайн-візитівкою.#казка #діти #Казковахатинка #ВіраСемків
Народження сонцяПосеред мороку й біди зродила діва сонце.Всі спраглі мчали до води, остуджені тягнули руки.Всміхнулось коло променисте — ява, може й сон це,Знедолені вклонилися, здіймаючи клуби пилюки.Ягнята гріють спляче сонце, колискова лине,Гінці крилаті всесвіт сповіщають, сніг вкриває стежі.Комусь розрада, іншим — смертний вирок, бо величнеМалятко всім воздасть по справах, як рекли колись предтечі.Вечірня зірка шлях очам у мороку торує,Скликає пастухів — уродини ж у дива сонцеликого.Фальшивий цар у пошуках імперію ґвалтує,Три східних леви тихо поклонилися Христу великому.Літа минули, сонце підросло, пізнало муки,Висіло на гріховному стовпі розп'ятим і воскресло.Багато прагнули його з небес униз стягнути,Але згоріли, бо брехня не стре з душі знамено хресне.Історія не щезла, вірою пульсує в грудях,Століттями несе правдиве сяйво серед ночі світу.Безсмертне сонце ще не розчароване у людях,Воно продовжує палати щедрим непоборним світлом.Тисячоліттями зоря нагадує про сонце,Усіх мандрівників веде крізь терни до його основи.Блискучий промінь розітне мечем кошмар і сон цейНадією здолає, щоб родилось коло знову й знову.Христос народився!©️ Роман Фещак (грудень 2024 р.)#вірш #свято #Різдво #християнськапоезія #РоманФещак
«Справжній друг»©️ Роман ФещакІноді буває так самотньо, не важливо дорослий ти чи лише шестирічний хлопчик.Хочеться близької людини поряд, яка зрозуміє та підтримає, розважить та вислухає, буде у хвилини радості та смутку. Хочеться мати справжнього друга☃️Що робити, коли він не знаходиться?Вигадати чи може краще попросити у святого Миколая, бо в ніч з п’ятого на шосте грудня мрії збуваються, головне, забажати від щирого серця❤️От як закомплексований Миколка, який почувався самотнім і святий Миколай почув його прохання.Але дружба випробовується часом, тож як першачок впорається з таким викликом?Цікаво? Тоді переходьте та слухайте казкове оповідання👇https://www.youtube.com/watch?v=65-L2ejjpDkОзвучено Інною Лещенко з ютуб-каналу "Почуй Мене"🎙️Звукорежисер: Віталій Вельгус🎧Текстова версія ось тутечки👈Сподіваємось, ця казкова історія хоча б на мить дозволить забути про всі негаразди та зануритись у диво🪄Всім затишного Різдва🤗☀️Христос народився!#проза #казка #зима #сніговик #дружба #Миколай #диво #РоманФещак
Ти чуєш?Ти чуєш, як дощ по ринвах стіка?З зелених листків, що на краю міста, роса.Додолу з висока впала на мої босі ноги.Які витанцьовують твіст на шалених пройденихЛюдиною відомих магістралей вночі.Я танцюю одна. Чи чуєш ти грім-грізний з неба?І блискавка ударила напролом у землю.Заметушилися незаймані гаї,Принишкли довгі українські степи.А я одна, танцюю все далі під темним небом,Затягнутим чорним пеклом.Чи чуєш, як вітер свище холодом в мені?І тобі крізь сотні міст намагається про мене розповісти.Закриті вікна у твоєму домі,Мабуть, тобі сняться сни кольорові.І вже, мабуть, не пам'ятаєш ти мене, з думок вирваніТвої присяги, які говорив мені вночі.Чи чуєш крик мій, як востаннє?Я наче птаха рвусь крильми зневолі,В волю, хочу жити добре!А ти все не даєш...Чи чуєш, як болить моє зранене серце?Проколоте сотнями гострих слів.Як тихо з очей калинові сльози течуть.А ти все спиш.Прокидайся вже скоріш, давай разом танцювати!Кожну ніч ми будем разом, і не будем спати.Чуєш грім і блискавку незнану?Чуєш Крик і голоси?Чуєш спокій на світанні.Милий мій, усе забрали в мене сни.©Марія ШипаTikTok | Instagram#вірш #поезія #пейзажналірика #віршвідпідписниці #МаріяШипа
Відьмак: Новий світанокДесять великих сонць пройшлися небосхилом,Але земля ще досі пам'ятає полум'я війни.Ті стогони плоті та сталі!Змелених у зраді лицарів і королів.Долоні інших крешуть іскри,Довкруж кидають зерна темноти,Щоб яблука зійшлиНа мапі всесвіту війни.Махакам укрився струпом —Краснолюди гори більше не кують.Родовид витоплює нову зорю північнуТа гострить, гострить пір’я,Аж чутно скрегіт білих крил орлів.Міцна рука впустила жезл влади, протеІмперія напнула знову чорне сонце,Пальці якого загрозливо чіпляють береги.Дзьобаті голови клюють плоди війни.Казан відьомський булькає в Нільфгаарді —У тіні ложі причаїлись лялькарі.Тасує карти кожна зі сторін,Ховаючи козирні в рукаві,Та всі вони маріонетки зубатої у каптурі.Кривавий меч навис над світом —Два леза блимнули у сяйві блискавиць.Перше — життя,А друге — смерть.Руків’я вкотре у твоїй руці, відьмак.©️ Роман Фещак (жовтень 2024 р.)Другий верлібр за творчу кар’єру Романа, по якому створили тизер до настільної рольової ігри. Пропонуємо переглянути відео, бо воно того вартує:https://www.youtube.com/watch?v=Jq4dxO0_tyEP. S. Вподобайки та коментарі під відео вітаються😉#вірш #декламація #фентезіпоезія #епічнефентезі #темнефентезі #тизер #НРІ #Відьмак #РоманФещак
1000 — велика цифра. Для когось це тисяча слів, що ми ще не сказали найдорожчим людям; для когось відстань, що розділяє з тими, хто близький нашому серцю; комусь же ця одиничка та три нулі нагадують минуле, до двохтисячного року, де залишилась їхня молодість і спомини на згадку.Але для всіх, хто з України це тисячний день повномасштабного вторгнення Росії на територію України⚔️🔥Понад тисячу смертей та зруйнованих будівель, понад тисячу врятованих людей та радісних митей поряд із найріднішими🤗Ми стали сильнішими💪 Навчились цінувати життя як ніколи💔 Навчились відрізняти чуже від нашого та нарешті зняли маски: любов до батьківщини не на обличчі, а в серці має бути❤️🔥Ми змінилися, стали кращими, показали всьому світу що означає боротися за свою націю та адаптувались до жорстокого середовища, щоб ефективно протистояти московській навалі👊Трансформація та розвиток українського суспільства продовжиться, ми зазнали перемін і готові крокувати до світлого майбутнього, проте залишилась одна перепона🧱⚒️Перемога у цій війні за правдою, за нами, тому продовжуємо працювати кожен на своєму місці: волонтерити, підтримувати економіку, науку, культуру, мистецтво, одне одного та найважливіше — Збройні Сили України🇺🇦Тому закликаємо кожного та кожну долучатись до найрізноманітніших зборів на потреби ЗСУ, допомагати як волонтери та не бути байдужими, бо зараз потрібна рішучість🫡До вашої уваги невеличкий вірш Романа Фещака, що взяв участь у проєкті «Листівка на фронт» від мистецької спільноти «VivArt”, який досі триває й до наших козаків і козачок долинають ось такі листівочки:https://youtu.be/I8E5PthwmBI?si=8CfTd1-ldy810Io7Воїни, хлопці та дівчата, повертайтеся живими з перемогою додому💙💛#вірш #декламація #проєкт #Листівканафронт #РоманФещак #VivArt #все_буде_Україна
Допоки тривають оцінювання конкурсних робіт, пропонуємо трохи погратись😉Пам’ятаєте гру «Склади слово»?Минулого разу грали, ось тутечки👈Нагадуємо правила гри:Гравцям дається велике слово, з літер якого вони мають скласти якнайбільше інших слів🧩Наприклад, із слова «рефрижератор» можна утворити «жир», «жар», «Тор (як скандинавський бог)», «Ра (як єгипетський бог)» тощо.Чи слово «рибалка» від якого можна утворити «риба», «балка», «бар» тощо.УВАГА! Повторювати слова, які вже утворили до вас, не можна, точніше вони не будуть зараховуватись🙅Тут важлива швидкість, але бавитись просто заради цікавості ніхто не забороняє, навіть навпаки — заохочуємо🤡Свої варіанти пишіть у коментарях під цією публікацією👇Нагородою є чудовий настрій та спонукання адмінів Майстерні придумувати для вас всілякі цікавинки😁Обіцяти бонуси не будемо, але майстри люблять робити несподіванки😻Пригадали правила?Тоді поїхали🎲І сьогоднішнє слово🥁🥁🥁👩🎤«вокалістка»🎤(Хто перший напише правильне визначення поняття фемінітив, отримає від майстрів купу червоних сердечок💞)Гра починається!P. S. По традиції ставимо реакцію червоне сердечко, ділимось дописами Майстерні з друзями та гарно проводимо час❤️#Ігроліт #забавка #Склади_слово #ВітаАнтошина #РоманФещак
Життя наосліпТемряву світу рука розтинає,Промені сонця спричинюють біль.Сотні очей справедливість шукають,Сором ховаючи глибоко в тінь.Хтось з насолодою день проживає,Користь черпає зі всесвіту дна.Інші ж хвилини бездумно ковтають,Думають: відліку часу нема.Так рік за роком минають століття,Не зупиняє годинник ходу.Більшість укотре зникає в півлітрах,Серед яких майбуття не знайдуть.Руки побачать, долоні відчують,Слух приведе до оази мети.Дехто звертає, бажання таврує,Марить шляхами, та йде не туди.Здібності юного серця вбиває,Злобу натомість вкладає в нутро.Стрілки годинника час підганяють...Ти вибираєш: життя — не лото.Чорний чи білий — відтінків багато,Барви не зовні, у собі шукай.Людство давно почало самострату,Промінь надії у тебе в руках.Вогник примарний пульсує у грудях,Вибухне раптом, немов динаміт —Іскри віддай зледенілому люду,Щоб запалити всередині гніт.Крок уперед і тростина на старті,На циферблаті не видно доріг.Жити наосліп, без сумніву, варто,Навіть якщо хтось зі зрячих не зміг.©️ Роман Фещак (листопад 2024 р.)P. S. 13.11.2024 р. був Міжнародний день незрячих — подія, що нагадує про необхідність підтримки людей, які живуть без зору.#вірш #філософськапоезія #гостросоціальналірика #незрячі #РоманФещак
TGLIST.COM.UA
