Народження сонцяПосеред мороку й біди зродила діва сонце. Всі спраглі мчали до води, остуджені тягнули руки. Всміхнулось коло променисте — ява, може й сон це,Знедолені вклонилися, здіймаючи клуби пилюки. Ягнята гріють спляче сонце, колискова лине,Гінці крилаті всесвіт сповіщають, сніг вкриває стежі. Комусь розрада, іншим — смертний вирок, бо величнеМалятко всім воздасть по справах, як рекли колись предтечі. Вечірня зірка шлях очам у мороку торує,Скликає пастухів — уродини ж у дива сонцеликого. Фальшивий цар у пошуках імперію ґвалтує,Три східних леви тихо поклонилися Христу великому. Літа минули, сонце підросло, пізнало муки,Висіло на гріховному стовпі розп'ятим і воскресло. Багато прагнули його з небес униз стягнути,Але згоріли, бо брехня не стре з душі знамено хресне. Історія не щезла, вірою пульсує в грудях,Століттями несе правдиве сяйво серед ночі світу. Безсмертне сонце ще не розчароване у людях,Воно продовжує палати щедрим непоборним світлом. Тисячоліттями зоря нагадує про сонце,Усіх мандрівників веде крізь терни до його основи. Блискучий промінь розітне мечем кошмар і сон цейНадією здолає, щоб родилось коло знову й знову. Христос народився!©️ Роман Фещак (грудень 2024 р.)#вірш #свято #Різдво #християнськапоезія #РоманФещак