Чому я пишу… Хтось пише історію, правду й неправду карбуючи в тексти. Часу сліди залишає чорнилами. Простір безмежний втискає словами в рядки. Дарує минуле майбутньому, спалюючи за собою мости. Залишились позаду усі сторінки, а попереду стрілки нового годинника. Хтось це робив, робить і буде робити. А що ж роблю я? І для чого пишу? Хтось зафарбовує літерами пережиті роки. Шлях вистилає досвідом власним, сховавши думки між рядки. Мовляв, ну ж бо, читайте, навчайтесь, бо краще пізнати життя через інших синці. Хтось це читає, збагачується мудрістю синюшного автора, далі шкодує чи дякує, а я що? Для кого пишу? Хтось виливає емоції літрами. Літери чорні вбирають у себе стійкі почуття. Переживши усе на папері, йде смакувати життя. Хай інші куштують: солені чи прісні, шедеври пера. Хтось поглинає, наситившись стравою, творить своє. А я надихаю чи марно пишу? Хтось розфарбовує власні світи. Бавиться ними, уявляючи богом себе. Автор ласкаво запрошує інших погратись у гру, запливаючи далі та далі у нескінченність фантазії. Хтось запливає, пірнає, знаходячи сотні перлин. А мій океан чекає. Потрібне комусь те, що пишу? Хтось відшукав умовиводи на запилюжену купу питань, що продовжує чхати в моїй голові. Хтось, але не я. Закриваю нотатки та йду спати, бо кашель моїх запитань остогиднув. Останнє:Хтось відповість чому я пишу?©️ Роман Фещак (березень 2024 р.)Більше мініатюр автора тут:https://arkush.net/book/18625P. S. У коментарях буде привітання з Всесвітнім днем письменника від одного з наших адмінів😉 #проза #есе #всесвітнійденьписьменника #РоманФещак