Відчуття самоти Пісня не дається сліпцям Тим бездушним мерцям Їхнім холодним серцям Стало нудно жерцям Мене ж привабив театер Його милий характер Хто ж мій вмілий, снайпер ? Невже, це темний Чугайстер ? Мій хлопчик сьогодні самНа біду усім вітрам Вкотре вдам, що іду в храм Там точно згаданий Адам,Схований порочний знак Які ж ті яблука на смак ? Якось виник уваги брак І став гірким присмак...Ми ж не любили...Чи все ж забули ?Якими були, Якими стали... То був дивний романс Мені прекрасний шансТа виник певний нюанс Знадобився не один сеанс... У пам'яті вся дилама, Така дрібна проблема З мене б вийшла славна Богема Однак це вже окрема тема. Минають дні у самоті Ми давно вже не ті Дякую, тихій пустоті Що сяю в темнотіТа лиш на мить Життя не вчить Спалена нить Як ж щемить... До проблем у мене хист Серед цінностей моїхСхований кожен лист Тепло слів та щирий сміх...Ох, як болить...Мені зовсім не таленитьМоже, колись пощаститьА поки ніяк не відпустить...© Сандра Мей#інтимналірика #Вірші #поезія #СандраМей