Статистика telegram channel - @stijkist

Я обіцяла розповісти трохи про ангелологію. Але ще раз зауважу - я не релігійна, для мене це більше про доторк до культури.Ангелологія – частина курсу з теології. Я брала для себе цей курс, здається, у Ігоре Грибальді – італійського дослідника дуже-дуже-дуже давно. У більшості релігій ангели - це посередники між небесним і земним. У юдаїзмі вважається, що людині занадто важко було б сприйняти “чисте світло” вищих сил напряму, людське тіло не витримало б таких частот, тому Бог посилає ангелів, як світлові промені, через які можна витримати контакт.У давньогрецькій мові слово ángelos означало просто вісника, не тільки вищу силу, а й просто людину, яка передає повідомлення. Як поштаря чи кур'єра :-)А коли стародавні єврейські тексти переклали грецькою, слово мал’ах, яке теж означає «посланець», переклали як ángelos. І відтоді ангелами почали називати небесних посланців Бога.☀️ У православ’ї вважають, що ангел з’являється під час хрещення.☀️ У католицизмі: кожна людина має ангела-охоронця від народження, а через хрещення зв’язок із ним “освячується", тобто стає глибшим. Католицька Церква навіть святкує День ангела-охоронця 2 жовтня.☀️ У протестантів: ангел - символ постійної Божої присутності, незалежно від обряду.☀️ Юдаїзм: Кожна людина має ангела, який супроводжує її від народження. Такі ангели-захисники називаються малахів. У Талмуді згадується, що ангели супроводжують людину в дорозі, уві сні та під час молитви. Наприклад, перед сном читають молитву «Шма Ісраель», у якій згадуються чотири ангели, що стоять навколо ліжка.☀️ У ісламі: Кожна людина має 2 ангели, які записують її добрі та злі вчинки. Один сидить праворуч, інший ліворуч.Також є індивідуальний ангел-захисник, якого іноді називають Хафазах.☀️ В індуїзмі немає ангелів у західному сенсі, але є дева - божественні істоти, що охороняють, допомагають, надихають. Також існують особисті божества-захисники - ішта-девата, які супроводжують людину протягом життя. Вважається, що зв’язок із таким покровителем зміцнюється через молитву або ініціацію - передачу мантри.☀️ У буддизмі є божества-захисники - дгармапали, які охороняють практикуючих. Вони з’являються не автоматично, а через духовну практику, обітниці чи благословення вчителя.☀️ Ще в Давній Греції існувала ідея даймонів - посередників між богами і людьми. Вони не завжди добрі чи злі, скоріше, це духи долі, провідники.У Гомера “даймон” означав божественну силу. Сократ говорив про свого “даймоніона” - внутрішній голос совісті, який зупиняв його від неправильних рішень.Платон вважав, що кожна душа має свого даймона, який супроводжує її після народження і після смерті. І керує долею. Продовжувати розповідати, вам цікаво?Доброї безпечної ночі. Під захистом сил, в які ми віримо ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні всесвітній день вирішення конфліктів. І я в розмові міркувала про конфлікти. Про переосмислення їх ролі. (я зараз точно не про війну). Про те, що іноді конфлікт може бути способом пошуку зв'язку. Нового ступеню зв'язку. Конфлікт – це інструмент. Він маркер того, що не були враховані потреби всіх сторін. Чи не було напрацьовано спільних правил, що враховують потреби. Якщо знаходяться сили та методи для його врегулювання, він може перевести стосунки на новий рівень. Я іноді нагадую, що конфлікт – це симптом системи. Який показує, що система вийшла зі стану «рівноваги». Криза, яка веде до змін. Не факт, що це зміни про те, що люди чи системи мають залишатися разом. І фізична хвороба, можливо, теж прояв конфлікту між нашими внутрішніми частинами. Чи пошук балансу системи. Методи вирішення конфліктів бувають різні. Наприклад,* Комунікаційні: відкриті обговорення для взаєморозуміння. * Посередницькі: медіація та арбітраж, коли нейтральна сторона допомагає знайти спільне рішення* Співпраця та компроміс: пошук взаємовигідного рішення та можливі поступки обох сторін. * Відсторонення або пауза допомагають заспокоїтися при сильних емоціях. І останній етап, якщо стосунки перейшли на новий рівень: Примирення - відновлення довіри після конфлікту.Сьогодні ми досліджували, як конфлікт з близькою людиною виявляється зовнішнім проявом конфлікту внутрішніх частин людини. Тобто внутршній конфлікт, що не був усвідомленим, проявляється конфліктом зовнішнім, на який ти вже не можеш не звертати уваги. Нехай у нас вистачить сил користуватись конфліктом саме, як інструментом.Картинка буде в наступному повідомленні :-) Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Колись я із собою домовлялась, що бувають дні «інтровертні», бувають «екстравертні». У нервової системи є свої обмеження, свій ліміт на спілкування, активності. І фази мають змінятись, як вдих і видих.Я іноді думаю, що мій головний біль намагається фокус моєї уваги повністю повернути всередину. Коли я порушую баланс і сама не встигаю усвідомити, що це вже потрібно зробити... Інтровертна фаза не пов’язана лише з болем. Зазвичай, коли я даю собі можливість вдиху - побути на самоті, в паузі – видих в ідеях, діях, контактах стає потужнішим....Сьогодні знайома казала, що не винОсить себе, коли не може бути дієвою. І я запропонувала їй метафору: нам іноді потрібно «вИносити себе», як мама виношує дитину. Не заглядаючи всередину «утроби», не смикаючи її, не критикуючи, дати їй набратись сили. Бути дбайливою. І годувати через пуповину - увагу тим, що насправді в цей момент потрібно.Можливо, це і називається навичкою - бути із собою.Доброї нам і безпечної ночі. ❤️#роздуми@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні вночі взагалі не вдалося поспати. І я дякувала за турботу всім, хто писав: як ми? Таких доторків турботи було багато. І одночасно дякувала всім, хто не телефонував. Бо говорити не було сил.Вранці, о 6 годині, ми проводжали доньку в поїздку зі школою. Коли автобус мав відправитись, якраз була ракетна небезпека. Телеграм канали писали, що ракета летить повз селище, де школа. Діти були в укритті.І директорка запросила поглибше в укриття і всіх батьків.Це було доторком турботи.А коли приїхали додому, я як сіла за комп'ютер, так тільки вже ввечері зрозуміла, що ще не снідала. Дуже багато зробила, але ж так не можна, особливо після виснажливої ночі. Дякую, що чоловік не відволікав - я б втратила фокусування. І дякую, що приносив чай. Це теж був доторк підтримки.І я проєктом, який готую, намагатимусь теж створити доторк турботи.Ввечері знайома несподівано надіслала теплий подарунок.А я надіслала подарунок знайомій дитині, якій потрібна підтримка.А зараз ми в торгівельному центрі. Я запитала у бариста в кафе - як вони тримаються після ночі. Вони розповіли, що не було води, що було складно. Дякували, що я їх запитала про їх стан, бо їм теж потрібна підтримка. Пригостили водою з грейпфрутом. А ще сказали, що їм допомагають рослини, кафе в зеленій оазі. Це їх підтримка від природи.Я часто кажу фразу, що всі ми зараз тримаємо та тримаємося.Ми тримаємося один за одного і одна за одну.Сьогодні в день психічного здоров'я разом з Ти Як ми запропонували проєкт "Доторки підтримки".Він про фіксацію близькості. Про моменти, коли ми усвідомлюємо, як стаються ці доторки, що дають нам сили. Це має стати галерею сили теплих дій «Дотики підтримки» - в ній будуть фото, історії, ідеї підтримки, спільні досвіди, практики, дослідження.Поділіться і ви своїми фото та історіями про ваші дотики підтримки - у соціальних мережах із хештегом #тиякпідтримка або на спеціальній сторінці diary.howareu.com.В наступному повідомленні я дам посилання на різні дослідження - про те, як підтримка впливає на наш стан. ❤️ І дякую вам за те, що ми разом тримаємо та тримаємося.Сьогодні я без картинки. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні я, як сіла за комп’ютер зранку, так ще й не підіймалась. Зробила дуже-дуже багато. Написала сторінок 20 тексту для нового проєкту. Але все одно відчуття незадоволення. Так буває, коли якийсь процес залишився незавершеним. Не поставлена всередині крапка. Коли є завершення, може бути викид дофаміну. І є відчуття «успішного дня», задоволення. Успіх для мене поняття внутрішнє. Я проходила увагою по кожній дії і питала себе: тут процес закінчено? А тут? і ставила «галочки». Як на картинці – клала зірочку в піалу. І дійсно, саме ті питання, які залишились «підвішеними», викликали відчуття «протягу всередині». Їх серед кількості зробленого і з’ясованого сьогодні, було лише кілька. Я попросила себе перевести погляд на зірочки. Подивись, скільки ти встигла. Зробила те, що сьогодні могла. І не всі питання залежать від тебе. І на всі зірочки має бути свій час. Стало легше. Можливо, і для вас зараз буде важливим «зібрати зірочки» дня. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз

У мене багато пляшечок із мильними бульбашками. Я навчаю дітей парасимпатичному диханню. ми вчимось видихати страхи. Дихати повільно, уважно. Видихати обережно, щоб створити найбільшу бульбашку. Фокусуватись так, щоб очима ловити її політ.Я дарувала коробочки з бульбашками дорослим студентам, щоб поміщались у сумочку. І щоб серед робочого дня можна було дати собі дозвіл «випустити пару», оживити свою внутрішню дитину, буквально- подихати.У нашому селі зараз мало дітей. Але іноді мильні бульбашки залітають до нас у двір. І це завжди, як диво.Сьогодні ми говорили з дорослою знайомою про те, що це чудова метафора. Кожна наша дія, думка, втілення, як мильна бульбашка. Ти "видихаєш" із себе цілий світ.Вони зникають, але залишають по собі присмак радості.Я сьогодні буквально уявляла собі силу, яка видуває світи. І знайшла таку картинку.Нехай усі наші світи живуть стільки, скільки нам важливо. І залишають по собі відчуття дива. Бо ми - і є дивоДоброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні зі знайомою говорили про паузи та мовчання. Я попросила зафіксувати час, коли рука потягнеться до соцмереж, щоб перервати власні думки. Іноді завдання формулюю так: коли стає нестерпно чи нудно бути наодинці із самим собою.Виявилось, що у конкретному випадку цей час становив 15 хвилин.Я думаю, що у кожного з нас є свої «маршрути» всередині себе. І так, як ми щодня проходимо 5000–10000 кроків зовні, ми маємо поступово проходити свої тисячі кроків і всередині. Тільки не по колу тривожних думок, а все глибше й глибше. Щоб тренувати здатність витримувати навантаження «собою», краще пізнавати свій внутрішній простір, відкривати власну глибину та силу.Якщо всередині нас є куди йти, нам легше витримувати невизначеність та хаос зовнішнього світу. Ще під час COVID читала дослідження: люди, які планують час для рефлексій, навіть 5-10 хвилин, проявляють більшу стійкість.Нехай наші внутрішні маршрути будуть наповнені силою та мудрістю.Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз

Я ніяк не можу відновити різдвяник. Бо його, особливо коли прохолодно, використовує, як гніздечко наша Шира. Можливо, вона уявляє себе пташкою. Чи просто їй так тепліше. Робить собі в землі ямку і зручненько вмощується.Я сьогодні думала про гніздечко і «хороше місце». Провела знов із близькою людиною день у лікарні. Там рідко вдається відчути себе в затишку.Я сьогодні якимось дивом здогадалась надягти вже осіннє пальто. Тепле і пухнасте. Зняла його з плечей і розклала навколо себе, саме як гніздечко. Думала про те, що коли ми знаходимо спосіб відчути всередині себе, чи створити з чого завгодно навколо, малесенький захищений простір — навіть серед тривоги та хвилювань з’являється оаза спокою.І з цього «цвінь-цвіріньк, я в гніздечку» легше приймати рішення, витримувати навантаження.Створіть, будь ласка, навколо себе зараз ваше «гніздечко». Всередині чи зовні. Що в цьому може допомогти? З цього починається процес відновлення.Доброї затишної безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз

Я питала знайому: що ви бачте на цій картинці? Вона відповіла: хтось дає ляпаса тому, хто вразливий перед ним.Ми говорили про те, чи можливо, щоб той чи та, хто в дзеркалі (до речі, тут стать важлива) гладив по щоці та підтримував?- Хто в її житті давав ляпаса, коли вона почувалася найбільш вразливою.- А чи були ті, хто «гладив» і дивився з турботою та милуванням?- А чи може її внутрішнє відображення бути тією підтримкою і дарувати таке добре споглядання?Я сама дивилась на цю картину і ставила самій собі запитання:Що змінюється в мені, коли я дозволяю там побачити та почути слова - ті, що підтримують і зігрівають.Я бачу в дзеркалі образ мудрої ніжної сили, у якої немає віку, що каже: "Так, дівчинка моя, зараз складно. Але ти точно впораєшся".Якщо вам здається, що це агресивний доторк, можна сказати собі: шкода, що поруч із тобою критики було більше, ніж турботи.І запитати: а що б сказав голос моєї підтримки замість голосу критика.Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні розповім про ще один проєкт нашого телеканалу ПЛЮСПЛЮС – дуже його люблю. Ми зробили понад 20 коротесеньких роликів (5-7 секунд), які розміщені в ефірі телеканалу між мультфільмами і вже викладаються в ютюб. Їх буде все більше і більше.Ролики мають нагадати дитині про турботу про себе. Це наші з вами «2 хвилини для себе», тільки зовсім коротесенькі, з простою формою подачі і легкими поясненнями для дітей.Можна пропонувати дитині чи групі дітей будь-якого віку, показувати під час уроків, в укритті, вдома, в дорозі. Ідеї доповнюють наш додаток Моментал, не дублюючись з ним. І пропонують інший формат сприйняття.Рада, що телебачення може бути корисним.https://www.youtube.com/watch?v=uHcObQ_YE3g&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%9F%D0%9B%D0%AE%D0%A1%D0%9F%D0%9B%D0%AE%D0%A1ще частина тутhttps://www.youtube.com/watch?v=YOjYteFMFdw&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%9F%D0%9B%D0%AE%D0%A1%D0%9F%D0%9B%D0%AE%D0%A1Доброго безпечного вечора та ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз