Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Софос
Додано 14 лип 2024

Софос

@sophos_kyiv
Кількість підписників: 1 124
Фото: 4,250
Відео: 114
Посилання: 894
Опис:
Культурно-просвітницька ініціатива з благодійною основою. Анонси безкоштовних екскурсій. Цікаво про мистецтво, історію та події.

👥 Кількість підписників

1 124
Середній/День:: +1
Середній/Тиждень:: +3
Середній/Місяць:: -1

👁️ Середній перегляд на повідомлення

352
Середній/День:: 218
Середній/Тиждень:: 304
ERR: 31.32%

📊 Кількість повідомлень на день

1.9
Останній день: 1
Середнє за тиждень: 1.7
Середнє за день: 1.9

Історія змін лого

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 363 24-07-13 19:54
Церкви у Боровій та МотовилівціА чи знали ви, що наша країна є абсолютним рекордсменом за кількістю дерев'яних храмів у світі? Всього їх налічують від 2500 до 3000 одиниць з урахуванням етнічних територій. Так от, буквально в 50 км від Києва на шляху до Фастова мені зустрілися цікаві дерев'яні пам'ятки — Церква Успіння Пресвятої Богородиці та Покровська церква. Обидві є чудовими зразками народної сакральної архітектури різних епох. Першу споруду в селі Борова було зведено у 1902 році як цвинтарну каплицю і добудовано у період нацистської окупації за сприяння місцевого деревообробного комбінату — один з небагатьох прикладів розширення конструкції релігійного призначення в Україні з часу створення СРСР. Груба яскраво помаранчева церква кубічних форм з восьмикутною банею, яка символізує вифлеємську зірку, що сповістила про радість народження Сина Божого. Покровський храм у Мотовилівці більш давній (1839 р.) і витончений. Святиня, наслідуючи традиції поліської школи зодчества, має тридільну форму. Фасад, оздоблений вертикальною шалівкою кольору небесної блакиті (символу Діви Марії), неодмінно привертає до себе увагу. Так само впадають у око трапецевидні вікна з простими геометричними наличниками — популярний елемент, запозичений архітекторами Українського Модерну. Взагалі, досліджуючи давню сакральну архітектуру, можна помітити як вона впливала на певні будівельні тенденції кінця ХІХ - поч. ХХ ст, надихаючи вітчизняних майстрів, що вдало переймали ті чи інші конструктивні або декоративні рішення для своїх авторських споруд, яких немало лишилося, зокрема, у столиці.