Софос

Кожна масштабна подія — це сотні годин підготовки, які лишаються поза кадром. Люди бачать вже готовий результат, початково судячи про якість з "обкладинки".31 травня - 1 червня відбудеться четверта мандрівка від "Софоса" формату "Дружньої Подорожі" — вперше ми їдемо на два дні з ночівлею на території справжнісінького палацу! Цей івент, як і попередні, особливий, тому ми з Поліною вкладаємо чимало зусиль, аби пригода разом з нами була позитивною і запам'яталася надовго. До кожної подорожі на учасників чекають презенти, що спонукають їх інакше поглянути на процес проходження маршруту, адже на шляху завжди чекають несподіванки, захопливі відкриття, цікаві знахідки, які важливо закарбувати у пам'яті.Нам приємно дивувати мандрівників, збагачуючи їх персональний досвід та допомагаючи отримати максимально якісне дозвілля, тому до кожного нового виїзду ми готуємося ретельно і з любов'ю. Сподіваємося, вам такий формат до вподоби і ви вже чекаєте серпня, аби вирушити разом у літню Дружню Подорож 5.0!

🏠 155 років тому народився Іполит Володимирович Ніколаєв З-поміж видатних майстрів, які творили архітектурне обличчя Києва та інших міст України на зламі XIX–XX століть, особливе місце посідають батько й син Ніколаєви. Про батька – Володимира Ніколаєва – заведено казати, що коли ви йдете старою київською вулицею і на ній немає жодного будинку, зведеного цим архітектором – то це не київська вулиця. Син гідно продовжив справу батька та примножив славу Києва, як одного з найкрасивіших міст України.Першою спорудою в Києві – і водночас, єдиною сакральною православною будівлею в кар’єрі Іполита – стала Покровська церква на Солом’янці.Найвідомішою спорудою, у створенні якої брав участь архітектор, став перший в історії Києва й усієї України хмародряп — так званий хмарочос Гінзбурга. Будинок розташовувався по вулиці Інститутській на місці теперішнього готелю “Україна”, мав 94 елітні квартири, 12 поверхів і загальну висоту майже 68 метрів. До наших днів не зберігся — підірваний агентами НКВС 24 вересня 1941 р.

🔥 ОСТАННЯ МОЖЛИВІСТЬ 🔥Ми отримали від вас рекордну кількість заявок на участь у пригоді Чернігівщиною 31 травня — 1 червня і вдячні кожному та кожній за виявлений інтерес. Сьогодні у всіх, кому було надіслано пропозицію, до 23:59 є остання можливість надати позитивну відповідь для здобуття шансу на бронь місця.⚠️ Якщо ви отримали повідомлення від нас, прочитали, навіть лайкнули, але лишили без відповіді, на жаль, посилання на форму реєстрації для вас буде недоступним!Наразі число охочих долучитися до групи значно перевищує ліміт і наші спроможності, тому, як би прикро не було, у Дружню Подорож вирушать не усі... Тим не менш, найбільш вмотивовані, з високою вірогідністю, потраплять до списку щасливчиків, що візьмуть участь у події.Бронь місця вважатиметься дійсною за умови заповнення форми реєстрації, повної передоплати і наявності повідомлення з підтвердженням від нас. Спочатку буде здійснюватися набір на посадку у мікроавтобус, потім реєстрація охочих з власним авто (загалом до 2-х легкових машин).

🎨 "Щекавиця", Нікіта Кадан. 2025. Папір, вугілляДо 18 травня в НХМУ проходитиме персональна виставка одного з засновників арт групи Р.Е.П., випускника НАОМА, переможця премії Пінчук Арт Центру і сучасного митця Нікіти Кадана. В експозиції під назвою "Сирена. Серп. Супутник" представлено есхатологічну фантазію оргії на київській Щекавиці, що стала центром фольклорної творчості восени 2022 року, коли лунали погрози з боку рф щодо застосування тактичної ядерної зброї проти України. Реакцією киян стали жарти про літописне місце, де усі охочі в час Х мають зустрітися на наймасовішу вакханалію в історії людства.Тодішні спроби романтизації початку Армагеддону у творі митця набувають інфернального характеру. Поліаморна атмосфера сюжету зовсім не ретранслює творчу силу кохання, радше навпаки — у відвертих сексуальних позах відчутні хтивість, тваринність. Ефект агонії та хаосу посилює фігура темного коня, що падає з небес на землю. Спадає на думку алюзія на вершників Апокаліпсису, та чи так це — таємниця...

Дякуємо усім причетним за підтримку!Сьогодні ми нарешті перетнули цифру у 1000 підписників, до якої поступово крокували останні 3 роки і 4 місяці. Спільними зусиллями, маючи загальний бюджет у 20$ на рекламу та завдяки сарафанному радіо, кількість людей, що відвідали наші заходи та дізнались про проект, суттєво зросла. Ще у 2020 році, коли я був один і тільки починав організовувати прогулянки для своїх друзів та студентів Байковим цвинтарем, то навіть уявити не міг, у що виросте просте бажання ділитися своїм поглядом на місто і життєвим досвідом.Якщо задуматися, 1000 людей — це велика сила, особливо, коли вони поділяють спільні цінності. 1000 осіб, що чула про твою діяльність і підтримує її — це дуже багато. І я маю на увазі не віртуальні цифри, а конкретних осіб, котрих часто бачу на подіях. Нових та старих шанувальників, яким небайдужі твої слова та дії.Софос — це приклад того, як правильна ініціатива поволі перетворюється на проєкт, потрібний не лише автору, але й іншим. Спасибі, що ви з нами!

💘 ТОП-6 РОМАНТИЧНИХ МІСЦЬ КИЄВА ВІД "СОФОСА"До Дня Святого Валентина підготували добірку кращих місць для двох:1. Кампус КПІ. Стара казкова архітектура. Парк, сквери і алеї з пам'ятниками. Не забудьте зазирнути до Вежі першого корпусу — безкоштовного студентського арт-простору з цікавим оглядовим майданчиком2. Щекавиця. Літописна гора, звідки відкривається краща панорама на місто з кутом огляду 270 градусів3. Пуща-Водиця. Віддалений район, куди слід їхати трамваєм №12 крізь "зелений тунель" з дерев. Каскад озер, ліс і фантастичні забуті дерев'яні дачі4. Китаєво. Ізольований від метушні острівець природи та спокою. Водойми, давнє городище, печери і пагорб, з вершини якого відкриється гарний краєвид на монастир5. Ботанічний сад ім. Гришка. Безліч миловидних локацій для двох, зокрема корейський традиційний сад або Червоний двір, і звісно, бузковий сад з пейзажем на Видубицький монастир6. Феофанія. Доглянутий парк з розмаїттям насаджень, живописним ландшафтом та ставками з альтанкою на острові

🆘 ПОТРІБНА ДОПОМОГА! 🆘Кому?Нам, українцям. Аби був тил, має вистояти фронт, тому донейт на армію — обов'язок і головна інвестиція у майбутнє.Для кого?Для друзів КНУ — 4-го полку ССО «Рейнджери», що працює на Курському напрямку.На що збираємо?На Mavic 3Т - дрон, який бачить усе, навіть уночі!Скільки вже є?Мало. На допоміжній банці 1445 грн + 1060 грн з екскурсії Бабиним Яром.Скільки ще треба?Загальний збір на 150 000 грн, але маємо добити банку до 5000 грн. Тобто, лишилася половина — 2500 грн. І це для нас з вами підйомна сума.Що я можу зробити, аби допомогти?1. Донейт будь-якої суми. Що більше, то краще.2. Якщо вже зробили пожертву або нема коштів, робіть РЕПОСТ. Це працює!3. PROFIT!1!!!1!Куди скидати гроші?➡️ На цю банку. Після збору 100% суми перерахуємо на допоміжну і відзвітуємось.Ми знаємо, що січень важкий у фінансовому плані місяць. Ми знаємо, що ви втомилися морально від війни і сотень різних зборів. Але ми також знаємо, що разом можемо і маємо продовжувати підтримувати Сили Оборони, як би складно не було. Тому "Софос" закликає долучитися УСІХ небайдужих!Минулого року після екскурсії Бабиним Яром ми так само збирали 5000 грн на банку для ГУР МО "Кракен" і навіть змогли перевершити результат, досягнувши суми у 6800 грн. ❤️ Віримо, що і зараз спільними зусиллями усе вдасться! Дякуємо!

📽 Документальний фільм-розслідування "Офіційне пограбування". Враження та роздумиВчора у кінотеатрі "Жовтень" відбувся відкритий показ сьомої стрічки з документального циклу розслідувань російських злочинів від українського англомовного видання The Kyiv Independent. Глядачі мали змогу побачити хроніку вивезення окупаційною владою Херсону десятків тисяч культурних цінностей та історичних артефактів з двох музеїв — художнього і краєзнавчого. Тема втрати кращих зразків мистецької спадщини внаслідок війни безперечно варта уваги через неабияку актуальність і водночас її замовчування на рівні державної і міжнародної політики. Масова необізнаність щодо проблеми зникнення експонатів і знищення культури, найбільш тендітної та незахищеної сфери нашого життя, неодмінно призводить до подальшої деградації соціальних інститутів. Однак обнадіює, що представниками громадянського суспільства, зокрема журналістами, юристами, дослідниками ведеться активна робота над пошуком та поширенням інформації, необхідної для підвищення шансів на реституцію національних скарбів у майбутньому.На жаль, уроки історії українцями не було засвоєно, ані після 2СВ, коли нацисти безперешкодно грабували унікальні колекції, ані після окупації Криму та Донеччини. З 2014 року під контролем росіян опинилися десятки музеїв, де зберігалося понад 480 000 пам'яток. Причини, які призвели до такої ситуації, полягають у недалекоглядності як можновладців, так і простого народу, що досі несерйозно сприймає справжнє багатство спадку попередніх поколінь, не розуміючи ролі soft power мистецтва у формуванні ідентичності та репрезентації країни крізь культурну призму у світовому масштабі.Мистецтво завжди було предметом елітарних змагань, коли вкрадені внаслідок війн найцінніші твори осідали у приватних руках, як і у державних збірках для демонстрації величі та могутності правителів. Інтелігентний цвіт українського народу систематично русифіковували, асимільовували, а незгодних з ідеями імперського шовінізму знищували. Як наслідок, протягом останніх століть ми поступово втрачали не лише головні знахідки та важливі національні символи, але й національну еліту, що мала продукувати, збирати та захищати спільні надбання.Процес грабунку України почався задовго до 2014 року, що добре ілюструє ця стаття на Вікіпедії. Відсутність яскраво вираженої тяглості традицій формування ідеологічно неангажованих інституцій, загальна інертність системи та патерналізм населення — родючий ґрунт для загарбників, які роздирають на шмаття дизорієнтовану жертву. Пізно думати про збереження високого мистецтва, коли ти вступив у боротьбу за збереження власного життя. Боротьбу з варварами, що не цураються красти з нашої землі навіть прах історичних постатей Ярослава Мудрого чи Потьомкіна, аби вдовольнити свій некрофільський фетиш.Врешті, зробити свій висновок про причини та наслідки давньої проблеми охорони культурної спадщини ви можете переглянувши фільм за посиланням. Повірте, ця детективна історія вас точно не лишить байдужими.

📽 Прем’єра фільму-розслідування «Офіційне пограбування»Восени 2022 року, перед тим як утекти з Херсона, росіяни пограбували два місцеві музеї — художній і краєзнавчий. Вони вивезли цінні твори мистецтва та археологічні артефакти, зокрема й золото скіфів, готів і сарматів. Це пограбування стало наймасштабнішим у Європі із часів Другої світової війни. З української сторони майже не залишилося свідків цього злочину, а офіційна Москва тримає в секреті всі його деталі.Команда відділу розслідувань воєнних злочинів Kyiv Independent вирішила з’ясувати, хто організував незаконне вивезення цінностей і де зараз зберігаються колекції з херсонських музеїв. Тож Євгенії Моторевській, авторці цього розслідування, довелося перевтілитися, щоб випитати секретні деталі пограбування та встановити імена організаторів і виконавців злочину.Коли? Четвер, 23 січня, о 18:30 у кінотеатрі «Жовтень» (зала «Гегемон»). Мова показу та дискусії — українська. Кількість місць обмежена. Вхід вільний! Реєстрація за посиланням

📽 БЕЗКОШТОВНИЙ КІНОПОКАЗ "Я ПРАЦЮЮ НА ЦВИНТАРІ" + МІНІ ПРОГУЛЯНКАКінозал "Софоса" запрошує усіх охочих до перегляду другого за популярністю фільму на сервісі Takflix! Хай назва стрічки вас не лякає — справжня українська трагікомедія не лишить байдужим жодного глядача, змінюючи ставлення до такого місця як цвинтар.Правдивість зображеного на екрані забезпечена есеями письменника та військовослужбовця ЗСУ Павла Белянського, який кілька років працював у сфері ритуальних послуг, а потім написав про це книгу. Саме за мотивами твору і було знято однойменний фільм.Мета події: привернути увагу до збереження оригінального паркану (1876-1909 р.) пам’ятки національного значення — комплексу «Байкове кладовище». Історичну огорожу нині активно розбирають замість реставрації.Після показу прогуляємося до вулиці Байкової, аби побачити вцілілі фрагменти стіни, дізнатися про її минуле та вплинути на майбутнє, підписавши петицію.⏰ Субота 18 січня, 12:00. Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова! Кількість місць обмежена!