Статистика telegram каналу - @sophos_kyiv

Логотип телеграм спільноти - Софос 2024-07-14

Софос

Кількість підписників:
918
Фото:
2100 
Відео:
63 
Посилання:
533 
Категорія:
Мистецтво
Опис:
Культурно-просвітницька ініціатива з благодійною основою. Анонси безкоштовних екскурсій. Цікаво про мистецтво, історію та події.

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2024-10-02
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2024-07-28
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2024-07-14

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Софос - @sophos_kyiv

Місію виконано!
Дякую, товариство, за активність і поширення новини про прогулянку Солдатською Слобідкою, що відбудеться рівно за тиждень 4 серпня. Участь, як завжди, безкоштовна, аби подія була доступною для усіх охочих.
Цього разу половина ваших пожертв піде в підтримку збору (який не можуть закрити з 22 травня!) на машину для 78 окремого десантно-штурмового полку «Ґерць».
У якості подяки тримайте фото-бонус — фронтон дуже цікавої споруди, декорований рельєфом демонічної химери, яку наживо побачать учасники екскурсії, тож реєструйтесь (лишилась половина місць)
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
243
24-07-28 09:20
😱 МИ В ТІНЬОВОМУ БАНІ!
Інакше як пояснити охоплення у 150 осіб та всього кілька репостів публікації з анонсом безкоштовної екскурсії з резонансним приводом?
Підступні змовники замислили закрити наш проект, аби якомога менше киян дізнались більше про своє місто і не відстоювало його пам'ятки, тому закликаємо усіх про допомогу.
Достатньо надіслати попередній пост з анонсом своїм друзям/близьким/коханим/колегам/рідним/сусідам/ворогам, хто ще не був на подіях Софоса, і у двох словах пояснити чому важливо прийти.
фото для привернення уваги
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
241
24-07-27 15:32

Днями ми з Поліною поїхали у Китайгород — невеличке село у 20 км від Кам'янець-Подільського. Саме там було віднайдено неабияку концентрацію лебединих мотивів у оздобленні парканів, фасадів та навіть криниць.
Такий декор в глухій провінції був типовим у пізньорадянський час, оскільки дозволявся (разом з іншими народними символами: соняшником, калиною, лелекою тощо) і з одного боку хоч якось виділяв архітектуру на тлі невиразних одноманітних хат, а з іншої сторони перетворював спроби індивідуалізації на прояв конформізму. Використання одного образу благородного птаха, хоч і в різних варіаціях, вказує не стільки на його міфотворчу роль для мешканців села (Китайгород і лебеді ніяк не пов'язані легендами чи повір'ями), скільки демонструє певну сюжетну обмеженість, притаманну ізольованим громадам, а також вплив соціальної ієрархії.
Одним словом, прихильність китайгородців до білокрилих пернатих стала несподіванкою, але не причиною візиту до цієї місцини. Нас зацікавила багата історія краю, стара архітектура і феноменальної краси природні пейзажі. Кому цікаво, обов'язково ознайомтеся з інформацією про локацію.
Важко повірити, що нині поселення у 400 осіб ще у XVII ст. було містом з фортецею і потужним супутнім промислом. Протягом багатьох століть тут активно велася торгівля, про що свідчить збережений "чумацький шлях", який пролягає мисом унікальної геологічної пам'ятки — Китайгородського відслонення. На перший погляд звичайні скелі є одними із найповніших у світі розрізів відкладень палеозойської ери, де досі можна знайти скам'янілі рештки коралів, молюсків та зуби мегалодонів, яким мільйони років.
На узвишші товтри, де розміщена стара частина селища, завдяки польським поміщикам з середини XVIII століття постали одночасно два храми: католицький (зберігся) та православний (знищений). Зайвим буде говорити наскільки дивовижна панорама на долину річки Тарнави відкривається з оглядового майданчику біля майже зниклих давніх цвинтарів — дивіться самі. Тож не дивно, що митці нерідко обирають Китайгород для пленерів (ми не виняток).
Розповідати про цей загадковий край можна ще довго, але краще почитати статтю, а потім приїхати сюди у рамках відвідин Кам'янця, адже не Бакотою єдиною багаті землі дністровського Поділля.

230
24-07-26 13:47
Є на Поділлі одне село, в якому мешканці дуже люблять білосніжних величних птахів. І ні, його назва не Лебедине, як можна подумати.
Поділюся результатами міні експедиції, якщо накидаєте багацько реакцій!
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
109
24-07-25 13:43
Покровська церква у селі Кожанка
Ми продовжуємо нашу віртуальну подорож самобутніми пам'ятками Київщини і сьогодні на черзі населений пункт, що у різні часи встиг побувати і в епіцентрі козацьких повстань, і у власності польської шляхетської родини Браницьких. Мова йде про Кожанку — невеличке село у 18 км від Фастова на березі річки Кам'янка.
Унікальність місцини обумовлена маловідомим, але добре збереженим автентичним Покровським дерев'яним храмом XVIII ст. Зазвичай такі давні святині переносять до музеїв народного побуту і архітектури, як це сталося, зокрема, у селі Пищики неподалік (у 1980-х Трьохсвятительська церква була розібрана і відновлена у Переяславі), однак у Кожанці споруда досі діюча, попри поважний вік. Справжній зразок народного сакрального зодчества звели у далекому 1758 році коштом фастівського полковника Микити Швачки, на честь якого у 1848 р. написав вірш сам Тарас Шевченко (пісня від "Кому Вниз").
Найбільшу цікавість викликають приземкуваті прості форми, відсутність барабанів під восьмигранними куполами, що робить силует споруди трохи незграбним, та суттєвий крен конструкції! Кут нахилу не менший, ніж у Пізанської вежі, але один цей дивовижний факт не перетворив Покровську церкву на туристичну мекку регіону. Храм неначе зліплений з дерев'яних хат, на які згори поклали три бані.
Конструкція цілковито відчувається архаїчною і це викликає захоплення! "Сира" давня архітектура з незвичними декоративними елементами, в яких вгадуються дохристиянські мотиви, вказує на історико-культурну тяглість і зв'язок поколінь. Саме порушення канонів є однією з форм вираження ідентичності, яскраво проявляючись у гайдамацькій Покровській церкві.
Попри ізольованість села від головних автомобільних трас, дістатись до пам'ятки зручно і дешево можна від Фастова на приміській електричці, попутно завітавши до сусідніх Трилісів, де на місцевому цвинтарі збереглися старовинні козацькі хрести.
192
24-07-24 10:52
Сходіть на Сашу Буля!
Sasha Boole - музикант, письменник, журналіст, офіцер ЗСУ. Автор роману-антиутопії "Плющ", учасник міжнародного гурту Me and That Man - сайд-проєкту Адама Нергала Дарскі з дуже відомого польського блек метал гурту Behemoth.
Пан Олександр грає цікаве українське кантрі. Чого тільки вартує актуальна іронічна пісня "Тримаєм посадку" з легким літнім кліпом.
25 липня о 18:00 у Peppers Club — м. Арсенальна за будівлею Kyiv Food Market. Вхід безкоштовний!
І підписуйтеся на "Софос", аби не пропустити круті анонси подій!
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
263
24-07-22 07:03
📢 СУБОТА, 20 ЛИПНЯ, 20:00
Якщо ви теж обурені знесенням будинку Зеленських, приходьте сьогодні о 20:00 під стіни КМДА (вул. Хрещатик 36).
🪧 Руйнування історичної архітектури - це замах на нашу ідентичність та право на місто
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
280
24-07-20 10:38

Ми пройшли екватор літа, отже минула рівно половина сезону благодійних івентів "Софоса" у 2024 році.
Пауза з останньої події дещо затягнеться — я потребую відновлення. Ніхто не в курсі, що поїздка Київщиною була під загрозою зриву, оскільки рівно за тиждень до мандрівки мене паралізував гострий поперековий біль, вперше в житті. Нестерпно, раптово, безпорадно. Я вірив, що найгірше мине, і врешті захід відбувся, ще й доволі успішно. Але тепер треба лікувати причини та наслідки недбалого ставлення до самого себе.
Які плани попереду? Чекаю на продовження прогулянок. Найвірогідніше у серпні. І почнемо ми з дослідження Київського Лівобережжя повтором оновленого маршруту від м. Дарниця до м. Чернігівська, де ознайомимося з неординарними зразками українського монументального мистецтва радянської доби. Анонс згодом.
позаду мене єдиний в Україні католицький костел з мусульманським мінаретом

Зображення до поточного посту у каналі "Софос" - @sophos_kyiv
269
24-07-18 15:28
Фастів — місто контрастів
Поки аномальна спека плавить асфальт та мізки, ми вже у третій частині продовжуємо знайомство з найцікавішими локаціями маршруту Київщиною, який "Софос" розробив спеціально для першої виїзної екскурсії.
Попереду нас чекав Фастів, відомий з давнини південний форпост на підступах до стольного граду Русі. З XVI ст. опиняється у власності поляків, які перетворюють населений пункт на осередок католицизму з кількома монастирями та костелами. Пізніше козацьке полкове місто і один з центрів гайдамацького руху. Такі історичні перипетії і сформують головні культурні пам'ятки Фастова, заради яких варто відвідати на подив не надто популярне серед туристів місце.
А районному центру є чим дивувати гостей. Наприклад, однією з найдавніших на Київщині козацькою Покровською церквою (1740 р.). У народі її назвали на честь відомого полковника Семена Палія, який перетворив Фастів на власний добре укріплений маєток. Храму майже повністю вдалося зберегти свій автентичний вигляд, за винятком бляшаної лускатої покрівлі, що імітує гонт. Також лишилася невідреставрована оригінальна дзвіниця 1781 р. Враження, наче опиняєшся у музеї, де застигає час, однак святиня досі діюча, з цікавими розписами та різьбленими рельєфами. Поруч з територією церкви неможливо оминути увагою сучасні виробничі потужності фірми "Оболонь", які постали на місці корпусів старої броварні 1906 року. Напевно усі знають про славнозвісний "Zibert"? Так от, німецький підприємець Юліус Зіберт був першим, хто почав варити фастівське пиво, збудувавши завод на живописному березі річки Унава, з якого чудово видно головну архітектурну домінанту міста — Костел Воздвиження Святого Хреста. Католицький храм з київської жовтої цегли в нетипових осучаснених романо-готичних формах звели у 1911 році. Без перебільшення, це одна з найгарніших споруд еклектичного стилю в Україні, адже оздобленням фасаду бетонними горельєфами займався талановитий скульптор Еліо Саля — добрий друг відомого зодчого київського модерну Владислава Городецького.
Насправді, Фастів дуже цікаве невеличке містечко, в якому, попри транзитний статус, достатньо атракцій для мандрівників: музей-вагон злуки УНР і ЗУНР, краєзнавчий музей, легендарне фастівське морозиво на вокзалі, комплекс садово-паркового мистецтва "Молодіжний", мозаїчне панно на Палаці Культури, Соборна площа — список можна доповнювати. Приїжджайте сюди на цілий день, хоч на електричці (25! грн в один бік), і ви точно не пожалкуєте!
310
24-07-17 19:26
Церкви у Боровій та Мотовилівці
А чи знали ви, що наша країна є абсолютним рекордсменом за кількістю дерев'яних храмів у світі? Всього їх налічують від 2500 до 3000 одиниць з урахуванням етнічних територій. Так от, буквально в 50 км від Києва на шляху до Фастова мені зустрілися цікаві дерев'яні пам'ятки — Церква Успіння Пресвятої Богородиці та Покровська церква. Обидві є чудовими зразками народної сакральної архітектури різних епох.
Першу споруду в селі Борова було зведено у 1902 році як цвинтарну каплицю і добудовано у період нацистської окупації за сприяння місцевого деревообробного комбінату — один з небагатьох прикладів розширення конструкції релігійного призначення в Україні з часу створення СРСР. Груба яскраво помаранчева церква кубічних форм з восьмикутною банею, яка символізує вифлеємську зірку, що сповістила про радість народження Сина Божого. Покровський храм у Мотовилівці більш давній (1839 р.) і витончений. Святиня, наслідуючи традиції поліської школи зодчества, має тридільну форму. Фасад, оздоблений вертикальною шалівкою кольору небесної блакиті (символу Діви Марії), неодмінно привертає до себе увагу. Так само впадають у око трапецевидні вікна з простими геометричними наличниками — популярний елемент, запозичений архітекторами Українського Модерну.
Взагалі, досліджуючи давню сакральну архітектуру, можна помітити як вона впливала на певні будівельні тенденції кінця ХІХ - поч. ХХ ст, надихаючи вітчизняних майстрів, що вдало переймали ті чи інші конструктивні або декоративні рішення для своїх авторських споруд, яких немало лишилося, зокрема, у столиці.
363
24-07-13 19:54