Повідомлення telegram каналу - @sophos_kyiv

Покровська церква у селі Кожанка
Ми продовжуємо нашу віртуальну подорож самобутніми пам'ятками Київщини і сьогодні на черзі населений пункт, що у різні часи встиг побувати і в епіцентрі козацьких повстань, і у власності польської шляхетської родини Браницьких. Мова йде про Кожанку — невеличке село у 18 км від Фастова на березі річки Кам'янка.
Унікальність місцини обумовлена маловідомим, але добре збереженим автентичним Покровським дерев'яним храмом XVIII ст. Зазвичай такі давні святині переносять до музеїв народного побуту і архітектури, як це сталося, зокрема, у селі Пищики неподалік (у 1980-х Трьохсвятительська церква була розібрана і відновлена у Переяславі), однак у Кожанці споруда досі діюча, попри поважний вік. Справжній зразок народного сакрального зодчества звели у далекому 1758 році коштом фастівського полковника Микити Швачки, на честь якого у 1848 р. написав вірш сам Тарас Шевченко (пісня від "Кому Вниз").
Найбільшу цікавість викликають приземкуваті прості форми, відсутність барабанів під восьмигранними куполами, що робить силует споруди трохи незграбним, та суттєвий крен конструкції! Кут нахилу не менший, ніж у Пізанської вежі, але один цей дивовижний факт не перетворив Покровську церкву на туристичну мекку регіону. Храм неначе зліплений з дерев'яних хат, на які згори поклали три бані.
Конструкція цілковито відчувається архаїчною і це викликає захоплення! "Сира" давня архітектура з незвичними декоративними елементами, в яких вгадуються дохристиянські мотиви, вказує на історико-культурну тяглість і зв'язок поколінь. Саме порушення канонів є однією з форм вираження ідентичності, яскраво проявляючись у гайдамацькій Покровській церкві.
Попри ізольованість села від головних автомобільних трас, дістатись до пам'ятки зручно і дешево можна від Фастова на приміській електричці, попутно завітавши до сусідніх Трилісів, де на місцевому цвинтарі збереглися старовинні козацькі хрести.