Факультет Соціології КНУ

Вітаємо нову докторку філософії – Анастасію Молоціян!Сьогодні на факультеті соціології відбувся захист дисертації Анастасії Молоціян «Національний фемінізм у становленні української громадянської ідентичності» (спеціальність 054 «Соціологія»). Разова спеціалізована вчена рада одноголосно ухвалила рішення про присудження ступеня доктора філософії.Про що ця робота? Про те, що ми звикли не помічати. Донати, волонтерство, служба в ЗСУ, петиції – за роки повномасштабної війни ці практики стали настільки буденними, що ми перестали бачити в них щось особливе. Саме в цій «непомітності» Анастасія розгледіла соціологічний сюжет: адаптувавши концепцію «банального націоналізму» Майкла Білліга, вона ввела в науковий обіг категорію «банальної громадянської ідентичності» – ідентичності, яка живе не в деклараціях, а в рутинних, щоденних діях.Другий крок – гендерна оптика. Дослідниця показала, що український фемінізм історично був «національним» (зорієнтованим на націєтворення) і «прагматичним» (діяльнісним), і на цьому перетині запропонувала концепт «громадянського фемінізму». Проаналізувавши глибинні інтерв'ю з українськими феміністками (проєкт «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні» за ред. Тамари Марценюк), авторка доводить: сучасний український жіночий рух – це «банальний громадянський фемінізм», де феміністична позиція конвертується у щоденну громадянську участь. А головне – боротьба за гендерну рівність і державне будівництво в Україні не суперечать одне одному, а взаємно підсилюються.Внесок роботи відзначили всі учасниці захисту.Рецензентка Олена Вілкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Вперше в українській соціологічній науці проаналізовано взаємозв'язок національної та громадянської ідентичностей з врахуванням феміністичної та гендерної компоненти».Опонентка Ольга Кузьмук (ВНУ імені Лесі Українки): «Безперечним і найбільш оригінальним теоретичним внеском дисертації є авторська адаптація концепту "банального націоналізму" М. Білліга та введення у науковий обіг категорії "банальна громадянська ідентичність". Концептуальний хід є евристично цінним: він зміщує аналітичний фокус з декларативних і мобілізаційних проявів ідентичності на рутинні та непомітні практики, які вже стали нормою щоденного життя».Опонентка Тетяна Бевз (ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України) підкреслила, що введена категорія «дозволила пояснити рутинізацію екзистенційного спротиву», а авторка «доводить ситуативну тотожність національної та громадянської ідентичностей» в умовах українського державотворення.Опонентка Тамара Марценюк (НаУКМА) звернула увагу на міжнародний вимір: «Ця дисертація, і особливо теоретичне переосмислення, певна нова термінологія, є цінною, щоб вступати в полеміки» з тими критичними феміністичними студіями, які бачать українських жінок передусім як жертв війни, – і побажала авторці «залишатися і розвивати гендерну соціологію, робити міжнародні публікації і сміливо подаватися на міжнародні конференції».Голова разової ради Лілія Гонюкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Пані Анастасія донесла до нас основні положення свого дисертаційного дослідження, надзвичайно цікавого, що показує і наше обговорення. Багато дискусійних положень – це говорить про те, що до цієї теми ще будуть звертатися не один раз, і власне це визначає значимість цієї роботи».Особливо теплим був виступ наукової керівниці, доцентки кафедри соціальних структур та соціальних відносин Ольги Іващенко: «Я вважаю, Анастасія Молоціян – це нове покоління феміністок: спокійних, виважених, переконаних, зрілих. Робота самостійна, і сьогодні дисертантка показала свою спроможність довести результати своєї роботи. Це одна з перших наукових робіт, яка доводить доцільність введення феміністичного дискурсу в соціологію, дає результати і, звичайно, дає можливість перспективних досліджень».

Офіційний опонент Денис Яковлев (Національний університет «Одеська юридична академія») у відгуку наголосив: «Безперечними перевагами дисертації є високий рівень теоретичного опрацювання проблематики; методологічна цілісність дослідження; використання масштабної емпіричної бази; поєднання українського та міжнародного дослідницького контексту; логічність структури та аргументованість висновків». А після відповідей здобувача на запитання зізнався, що задоволений «не тільки самою відповіддю, а й рухом думки - тим, як він на наших очах конструює, деконструює, реконструює дослідницьку логіку і робить прогнози».Голова разової ради професор Юрій Савельєв (Факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка) звернув увагу на те, що вирізняє цю роботу: «Ми бачимо дисертаційну роботу, яка вбудована в дисциплінарний дискурс. Результати співвідносяться з сучасними публікаціями і є прямою відповіддю на результати провідних досліджень у світі». І про самого здобувача: «Валентин В'ячеславович - це сформований самостійний дослідник, який проводить десятки досліджень, окрім своєї дисертаційної роботи». Оголошуючи рішення, він привітав Валентина з приєднанням до «багатостолітньої традиції академічної корпорації».Наукова керівниця Ольга Безрукова, яка працювала з Валентином усі чотири роки аспірантури, поділилася: «Валентин належить до тих людей, які не шукають простих відповідей, а прагнуть зрозуміти природу соціальних явищ, перевірити власні припущення, критично переосмислити навіть усталені наукові підходи. Моє завдання як наукового керівника дедалі більше полягало не в тому, щоб спрямовувати це дослідження, а в тому, щоб бути співрозмовником у науковій дискусії. І це, на мою думку, одна з найкращих характеристик зрілості молодого вченого». Окремо вона відзначила: «Для нього статистичні моделі не є самоціллю - вони виступають інструментом глибшого розуміння соціальних процесів».У прикінцевому слові Валентин говорив передусім не про себе: «Якщо глибоко подивитися, ця дисертація не є цілком самостійним продуктом. Вона - результат співпраці, наукової комунікації, тієї інституційної мережі, що є в нас у соціально-гуманітарних науках в Україні». Він подякував науковій керівниці за терпіння й підтримку, завдяки яким робота набула своєї логічної структури; опонентам і рецензентам - за уважне читання та «доцільні, обґрунтовані коментарі»; Тарасові Цимбалу - за розмову, після якої наважився вступити до аспірантури; колегам Даніїлові Каракаю, Руслані Москотіній, Мирославі Савісько й Тимофієві Бріку. І насамкінець - Збройним силам України, бо бути тут, робити дослідження і проводити ці захисти можливо тільки завдяки тим, хто нас захищає.Вітаємо Валентина, Ольгу Анатоліївну та всіх причетних із цим успіхом! Бажаємо новому докторові філософії натхнення, нових даних, сміливих гіпотез - і мирного неба для їх перевірки.

🎓 Вітаємо Оксану Москаленко з успішним захистом дисертації!1 липня 2026 року на факультеті соціології відбувся захист дисертації Оксани Петрівни Москаленко на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 «Соціологія». За результатами відкритого голосування разова спеціалізована вчена рада присудила Оксані ступінь доктора філософії.Тема роботи: «Баланс роботи та життя внутрішньо переміщених осіб: виклики та способи досягнення під час війни».Дослідження звертається до теми, що прямо стосується мільйонів українців. Сьогодні в Україні налічується близько 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб, і для кожної з цих людей вимушене переміщення означає не просто зміну адреси, а перебудову всього устрою повсякденності - роботи, догляду за близькими, сімейного життя. Оксана поставила запитання, яке рідко звучить у публічних дискусіях про ВПО: як під час війни люди намагаються поєднати роботу з рештою життя і що цьому заважає або допомагає.Наукова цінність роботи в тому, що авторка вперше в українській соціології запропонувала цілісну концептуалізацію балансу роботи та життя ВПО - не як приватної справи окремої людини, а як соціально структурованого процесу, що формується на перетині структурних обмежень, доступу до ресурсів та стратегій адаптації. Для цього Оксана інтегрувала підхід спроможностей нобелівського лауреата Амартії Сена, розмежувавши наявність ресурсів (житло, дохід, допомога) і реальну спроможність перетворювати їх на повноцінне життя.Один із найпомітніших результатів - виявлений авторкою структурний парадокс: поєднання відносно високої суб'єктивної задоволеності з нестабільними моделями узгодження ролей, яке Оксана пояснює через адаптивні уподобання, коли люди у звужених обставинах знижують очікування й називають «прийнятним» те, що за інших умов вважали б втратою.Висновки спираються на поєднання якісних і кількісних даних (mixed methods): 16 глибинних інтерв'ю з жінками-ВПО з восьми областей України та всеукраїнське репрезентативне опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг».Найкраще про роботу сказали ті, хто читав її найуважніше. Офіційні опонентки відзначили конкретні здобутки.Марина Бірюкова (НТУ «Харківський політехнічний інститут») наголосила, що «інтеграція підходу спроможностей Сена у вивчення балансу роботи та життя ВПО - оригінальне рішення, яке нечасто зустрічається в соціології міграції».Наталія Коваліско (Львівський національний університет імені Івана Франка) виокремила вперше обґрунтований «структурний парадокс балансу роботи та життя ВПО».Олена Стрельник (Інститут соціології НАН України) відзначила операціоналізацію підходу Сена на емпіричному рівні, «що дозволило простежити механізми конверсії ресурсів у реальні життєві можливості».Рецензентка Світлана Сальнікова була відвертою в оцінці новизни: «Досі в Україні ніхто не поглянув так на проблему... певною мірою виживання внутрішньо переміщених осіб». Вона назвала роботу першою вагомою спробою застосувати теоретичну рамку Амартії Сена до української реальності й підкреслила, що хороша робота «завжди має продовження».Перша наукова керівниця Оксани, професорка Ольга Куценко, зазначила, що досліджувати цю тему сьогодні в Україні - це «ніби шукати рівновагу на палубі корабля під час ідеального шторму». Пані Ольга також зазначила, що «Оксані вдалося побачити за, здавалось би, прикладною проблемою (балансом роботи та життя) фундаментальне соціологічне питання: яким чином війна трансформує простір людських можливостей, соціальних нерівностей та життєвих шансів». Саме така теоретична амбіція, за її словами, відрізняє зріле дослідження від просто якісно виконаного емпіричного проєкту.Наукова керівниця Маргарита Широкова, під керівництвом якої дисертацію було завершено і захищено, сказала, що Оксана «показала такий клас як учений, який, мабуть, перевершив і мої очікування, і, можливо, навіть очікування попереднього керівника», і що «ми сьогодні виводимо в світ нового ученого, який буде гідно представляти нашу наукову спільноту в сфері соціології».

🏆 SDA 2026 — X Всеукраїнський конкурс студентських робіт «Аналіз соціальних даних»Десятий, ювілейний конкурс! Запрошуємо студентів усіх курсів та випускників 2026 року — бакалаврських і магістерських програм будь-якого ЗВО Європи.📊 Покажіть, на що здатен соціолог, коли в руках реальні дані. Аналізуємо масиви ESS, WVS, EVS або інші відкриті джерела — від соціальної довіри й демократичних цінностей до міграції, медіа та змін в українському суспільстві.🌐 Робочі мови: українська та англійська.💰 Призовий фонд (і він ще зростатиме!):🥇 1 місце — 10 000 грн🥈 2 місце — 7 500 грн🥉 3 місце — 5 000 грн✨ «За оригінальність» — 2 000 грн🎯 Спеціальна відзнака від Reputation Capital Data — 7 000 грн🇩🇪 Особлива нагорода від програми DUHN (за підтримки DAAD) та Університету Констанца — участь у зимовій школі Konstanz Methods Excellence Workshops (komex), курсах PhD-рівня з сучасної методології, зі стипендією на проїзд і проживання.🎓 Учасники другого туру отримують сертифікат, а їхній статус прирівнюється до участі у Всеукраїнських конференціях (можливі додаткові бали успішності).📅 Ключові дати:▪️ Реєстрація — до 18 липня (23:59, київський час)▪️ Надсилання роботи — до 7 серпня▪️ Оголошення ТОП-10 — до 14 серпня▪️ Фінал із презентаціями — 22 серпня, факультет соціології КНУ + онлайн📝 Як взяти участь: зареєструватися → надіслати роботу → увійти в ТОП-10 → виступити перед журі та перемогти.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/g9XXBVF3gTDeY75C8ℹ️ Усі деталі та вимоги: https://sociology.knu.ua/uk/sda2026Голова журі — професор Андрій Горбачик. До складу журі входять фахівці факультету соціології та провідних дослідницьких компаній: RCD, Research.UA, Kantar Ukraine.Чекаємо на ваші роботи! 🚀

Соціолог/иня шукаємо саме Тебе😍л і ч е н і дні до дедлайну⏳Фонд Східна Європа, у межах реалізації швейцарсько-української програми EGAP, оголошує конкурс на посаду Аналітика/ні для спільних проєктів у сфері державних технологій спільно з Міністерством цифрової трансформації України🚀Навички та кваліфікація: -Диплом бакалавра або магістра в напрямах: соціології, економіки, статистики або релевантної сфери-навички у проведенні збору та обробки інформації-вміння опрацьовувати великі масиви даних та інформації у SPSS, R тощо-зокрема міжнародні методології та метрики оцінювання досягнень, результатів у сфері цифровізації, інновацій та технологій -підготовка аналітичних довідок, звітів і розробка методологій, метрик дослідження-інтерактивна візуалізація даних [у BI, Tableau тощо] буде перевагою-презентація результатів дослідження-володіння англійською мовою: загально — B2+; розмовна — С1-бажання зробити внесок у реформу державної служби та заходи з відновлення України-командність, відповідальність та самодисципліна для досягнення результатівДля участі в конкурсі надсилайте резюме на адресу контактної особи 📩 [email protected] з темою листа «Analyst» до 04 жовтня 2024 року