Вітаємо нову докторку філософії – Анастасію Молоціян!Сьогодні на факультеті соціології відбувся захист дисертації Анастасії Молоціян «Національний фемінізм у становленні української громадянської ідентичності» (спеціальність 054 «Соціологія»). Разова спеціалізована вчена рада одноголосно ухвалила рішення про присудження ступеня доктора філософії.Про що ця робота? Про те, що ми звикли не помічати. Донати, волонтерство, служба в ЗСУ, петиції – за роки повномасштабної війни ці практики стали настільки буденними, що ми перестали бачити в них щось особливе. Саме в цій «непомітності» Анастасія розгледіла соціологічний сюжет: адаптувавши концепцію «банального націоналізму» Майкла Білліга, вона ввела в науковий обіг категорію «банальної громадянської ідентичності» – ідентичності, яка живе не в деклараціях, а в рутинних, щоденних діях.Другий крок – гендерна оптика. Дослідниця показала, що український фемінізм історично був «національним» (зорієнтованим на націєтворення) і «прагматичним» (діяльнісним), і на цьому перетині запропонувала концепт «громадянського фемінізму». Проаналізувавши глибинні інтерв'ю з українськими феміністками (проєкт «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні» за ред. Тамари Марценюк), авторка доводить: сучасний український жіночий рух – це «банальний громадянський фемінізм», де феміністична позиція конвертується у щоденну громадянську участь. А головне – боротьба за гендерну рівність і державне будівництво в Україні не суперечать одне одному, а взаємно підсилюються.Внесок роботи відзначили всі учасниці захисту.Рецензентка Олена Вілкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Вперше в українській соціологічній науці проаналізовано взаємозв'язок національної та громадянської ідентичностей з врахуванням феміністичної та гендерної компоненти».Опонентка Ольга Кузьмук (ВНУ імені Лесі Українки): «Безперечним і найбільш оригінальним теоретичним внеском дисертації є авторська адаптація концепту "банального націоналізму" М. Білліга та введення у науковий обіг категорії "банальна громадянська ідентичність". Концептуальний хід є евристично цінним: він зміщує аналітичний фокус з декларативних і мобілізаційних проявів ідентичності на рутинні та непомітні практики, які вже стали нормою щоденного життя».Опонентка Тетяна Бевз (ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України) підкреслила, що введена категорія «дозволила пояснити рутинізацію екзистенційного спротиву», а авторка «доводить ситуативну тотожність національної та громадянської ідентичностей» в умовах українського державотворення.Опонентка Тамара Марценюк (НаУКМА) звернула увагу на міжнародний вимір: «Ця дисертація, і особливо теоретичне переосмислення, певна нова термінологія, є цінною, щоб вступати в полеміки» з тими критичними феміністичними студіями, які бачать українських жінок передусім як жертв війни, – і побажала авторці «залишатися і розвивати гендерну соціологію, робити міжнародні публікації і сміливо подаватися на міжнародні конференції».Голова разової ради Лілія Гонюкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Пані Анастасія донесла до нас основні положення свого дисертаційного дослідження, надзвичайно цікавого, що показує і наше обговорення. Багато дискусійних положень – це говорить про те, що до цієї теми ще будуть звертатися не один раз, і власне це визначає значимість цієї роботи».Особливо теплим був виступ наукової керівниці, доцентки кафедри соціальних структур та соціальних відносин Ольги Іващенко: «Я вважаю, Анастасія Молоціян – це нове покоління феміністок: спокійних, виважених, переконаних, зрілих. Робота самостійна, і сьогодні дисертантка показала свою спроможність довести результати своєї роботи. Це одна з перших наукових робіт, яка доводить доцільність введення феміністичного дискурсу в соціологію, дає результати і, звичайно, дає можливість перспективних досліджень».