Скрипник Євген Доказовий лікар

ДЕПРЕСІЯ, ТРИВОГА ТА ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА ☝️Дуже часто при порушені функції щитоподібної залози виникають симптоми схожі на панічні, тривожні розлади та депресію.✅При гіпофункціі щитоподібної залози виникають симптоми депресії, слабкість, швидка втомлюваность,сонливість, зниження пам‘яті і навіть коли ми призначимо антидепресанти, звичайно що ефекту не буде. ✅При гіперфункціі щитоподібної залози може виникати тривога, напади схожі на панічні атаки, серцебиття, дратівливість, порушення сну, тремор верхніх кінцівок тощо. ☝️При обстеженні функціі щитоподібної залози важливу роль відіграють гормони: Гіпофункція - ТТГ ⬆️, а Т3 та Т4⬇️Гіперфункція -ТТГ ⬇️, а Т3 та Т4⬆️👨‍⚕️Якщо ви в себе помітили симптоми депресії або тривоги, серцебиття в першу чергу зверніться до ендокринолога для перевірки щитоподібної залози! ⁉️Чи направляв ваш психіатр або психотерапевт до Ендокринолога перед призначенням лікування? 🙏🇺🇦Будьте здорові! Бережіть себе та близьких! #Скрипник #невролог #психіатр #психотерапевт #гіпотериоз #гіпертериоз #гипотериоз

Хронічний біль - біль триває більше 3 місяців Хронічний біль - лінії терапії (NeuPSIG 2025)1.✅Перша лінія (стартова терапія)Три основні класи препаратів із помірною доказовою базою: 💊трициклічні антидепресанти: амітриптилін, нортриптилін 💊інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну: дулоксетин, венлафаксин 💊α2δ-ліганди: габапентин, прегабалін, міроґабалінВажливо: жоден клас не має переконливої переваги - вибір індивідуальний.2.✅Друга лініяЛокальна терапія (особливо при локалізованому периферичному болю): 💊капсаїцин 8% у пластирах 💊лідокаїн 5% у пластирах 💊крем із капсаїциномМоже бути альтернативою системній терапії у літніх пацієнтів або при поліпрагмазії.3.✅Третя лінія (обережно, вибірково)Застосовується, якщо 1–2 лінія неефективні або непереносимі: 💊опіоїди (включаючи трамадол)- лише короткими курсами з оцінкою ризиків 💊ботулотоксин типу А - при локалізованому болю 💊rTMS (неінвазивна нейромодуляція) - обмежена доказова базаЩо не рекомендується ❌канабіноїди ❌вальпроат ❌леветирацетам ❌мексилетин (крім окремих рідкісних станів)‼️Виняток‼️Невралгія трійчастого нерва: 💊карбамазепін або окскарбазепін - препарати першої лінії‼️‼️‼️2025 рік ‼️‼️Нові акценти (що змінилось) ✅ефективність лікування залишається помірною -“чарівної таблетки” немає ✅біль - це спектр станів, а не одне захворювання ✅акцент на індивідуалізації лікування ✅ширше використання локальної терапії ✅обережніше ставлення до опіоїдів (включаючи трамадол) ✅канабіноїди отримали рекомендацію проти застосування ✅комбінована терапія широко використовується, але доказів недостатньо ✅нейромодуляція перспективна, але потребує кращих досліджень🤔Ключова думка✅Нейропатичний біль лікується помірно ефективно і потребує індивідуальної стратегії, а не “одного правильного препарату”.✅Такі рекомендації NeuPSIG - це міжнародна група експертів, яка визначає, як правильно лікувати нейропатичний біль на основі доказів.

Бачу, що хтось дивується, коли назвав психіатрію - НЕ РОБОТОЮ для мене! Це справа всього мого життя, це захоплення, яким захопився ще в 2003 році коли закінчив медичний факультет Сумського державного університету і приїхав за розподіленням в м. Глухів для роботи в обласній псих лікарні N3. І ловлю себе на думці, що за 20 років роботи, я не разу не думав, щоб не піти на роботу, що вона мені не подобається, навпаки навіть у відпустці ходив на роботу… Відпустка була 49 днів, її обовʼязково потрітно було використовувати, а не збирати і я брав відпустку і ходив на роботу..)) Не брав листків непрацездатності, навіть коли хворів. Тому що мені психіатрія, спілкування з хворими, з людьми подобалося все життя. Але до цього прийшов також не відразу! Перші 3 роки роботи, був в шоці, «куди я попав» Хотів змінити спеціалізацію на анестезіолога , ендоскопіста та лікаря швидкої допомоги. Навіть працював лікарем швидкої деякий час за сумісництвом. Але поступово зрозумів, що і в психіатрії можна лікувати і бути потрібним. А для лікаря головне це: «дякую лікарю, мені допомогли» Це були основним в роботі, яке мене стимулювало.

Клінічна задача ‼️‼️Зі слів пацієнтки, труднощі носять тривалий характер, фактично з дитинства. У ранньому віці відзначались особливості нейророзвитку: ходіння на пальчиках, стереотипні рухи (кручення, ритмічна активність), схильність до монотонної діяльності (тривале різання паперу на однакові елементи, впорядкування предметів у ряд), сенсорні особливості. Була підвищена зосередженість на деталях та повторюваних діях.У шкільному віці- виражена неуважність, труднощі концентрації, схильність до помилок, соціальні труднощі (епізоди булінгу, відчуття «інакшості»), при цьому збережені або підвищені когнітивні здібності в окремих сферах. Відзначалась емоційна вразливість.У підлітковому віці -епізоди депресивного настрою, суїцидальні думки, відчуття безсенсовності. В анамнезі значні психотравмуючі події (дисфункційна сім’я, алкогольна залежність батька, насильство, втрата батька, аб’юзивні стосунки).У дорослому віці -хронічна тривожність, епізоди апатії, виражені труднощі концентрації уваги (розсіювання, переключення між задачами), суб’єктивне погіршення пам’яті. Відзначає сенсорну гіперчутливість (світло, звуки, запахи), підвищену реактивність до стимулів. Характерні коливання продуктивності: періоди гіперфокусування з подальшим виснаженням. Також відзначається імпульсивність у спілкуванні (перебивання, надмірна вербальна активність).Спостерігається у психіатра з приводу тривожно-депресивної симптоматики; отримувала венлафаксин (ефективний, але з побічними ефектами), есциталопрам (низька ефективність), сертралін (часткове покращення). Проходить психотерапію (КПТ, схема-терапія, гештальт, наразі EMDR).Соматичний анамнез: мігрені, дифузний больовий синдром (підозра на фіброміалгію)Ваша думка ? Який діагноз?

Прочитав методи лікування , які в коментарях написали про лікування панічних атак та панічного розладу Хто що пропонує! Хто дихати по кварталу; хто рахувати, хто читати Отче наш, хто пити Вальпроком( ліки від епілепсії), хто множить у умі трьох значні числа … І купа лайків; коментарів… На жаль багато хто не розуміє, навіть психологівЗ розумним виглядом одна написала, що надо шукали 5 червоних , 5 синіх предметів … класика «заземлення» при гострому стресі …Але панічна атака це не стрес; це НЕВІРНА реакція вас, вашої нервової системи на зміни в організмі. Тобто реакція на серцебиття, нудоту; запаморочення тощо і ви на це звертаєте увагу і ще більше виникає серцебиття; головкружіння , нудота . Тобто це ХИБНА реакція на СИМПТОМИ, які можуть бути у всіх, але САМЕ ви зреагували на них і виникла панічна атака! Що робити? Якраз нічого з того, що вам рекомендували коментатори.Люба ваша дія призведе до формування ХИБНОЇ асоціації , «я щось зробила, вона пройшла, значить це є небезпечно» А потрібно , щоб було «я нічого не зробила; вона пройшла, тобто це нічого страшного» і поступово ви від них позбавитеся! Вони тривають 3-5 хвилин і далі може бути тривога, але не паніка. Адреналін руйнується в крові за 3-5 хвилин. Тому просто зачекайте. Повірте мені; це працює. Не відразу ви це навчитеся, але поступово !

Скарги:На періодичну тривожність, яка посилюється в ситуаціях перебування у супермаркетах та інших людних місцях; сонливість, втомлюваність. Переважно перебуває вдома, уникає виходів на далекі відстані. Відзначає страх втрати свідомості.Перебування вдома сприймається як «зона комфорту». Виходити з дому значно складніше, ніж повертатися додому. Виникає виражений дискомфорт у великих магазинах, метро, громадському транспорті. Наявний страх поїздок в інші міста.✅Анамнез захворювання:Хворіє з 2021 року, коли виникла перша панічна атака. Надалі сформувалося неадаптивне реагування на симптоми тривоги з розвитком уникальної поведінки: поступово обмежила користування громадським транспортом, повністю припинила поїздки в метро.За призначенням психіатра приймала есциталопрам - на фоні терапії відзначалося покращення стану.У 2024 році самостійно припинила прийом препарату, після чого стан нормалізувався і пацієнтка вільно пересувалася. Надалі відбулося повторне загострення симптомів із поверненням тривоги та панічних проявів.Повторно звернулася до психіатра - призначено сертралін.Який діагноз ?

КЛІНІЧНА ЗАДАЧА ВІД ПСИХІАТРА ЄВГЕНА СКРИПНИКАПацієнтка 26 років ( вік, та речі по яким можна вгадати пацієнта, змінено) ✅Скаржиться на головний біль та тривогу. Скарги, особливість та анамнез:Відзначає підвищену сенсорну чутливість: чує навіть фонові звуки (роботу холодильника, комп’ютера), які викликають дискомфорт; стан полегшується після їх вимкнення. Під час перегляду телевізора потребує додаткових стимулів. У громадських місцях мимоволі фіксує увагу на сторонніх розмовах, чує всі діалоги навколо, при цьому контролює і власну розмову.✅Відзначає емоційну нестабільність: перепади настрою, запальність. Описує стан як такий, що швидко змінюється з «нормального» на «поганий», без епізодів підвищеного настрою. Характерна низька самооцінка, схильність до самозвинувачення: після критики або зауважень швидко формує негативне уявлення про себе («я погана», «мене ніхто не любить»).У побуті відзначає труднощі з організацією (безлад у шафі).Схильна до конфліктів, після яких виникає виражене почуття провини.Суїцидальні думки заперечує, в анамнезі відсутні. Самопошкоджуюча поведінка відсутня.В сімейному анамнезі: син має діагноз синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) Ваші здогадки? Який діагноз? На вашу думку?

Пацієнт відзначає підвищену сенсорну чутливість: у громадських місцях мимоволі сприймає всі сторонні розмови, зокрема за сусідніми столиками, при цьому одночасно контролює власну розмову. Відзначає неможливість відфільтрувати фонові звуки.Для концентрації потребує додаткових стимулів: під час перегляду фільмів, читання або письма паралельно слухає музику чи інший аудіоконтент. Зазначає, що без цього зосередитись складно. У повсякденному житті часто користується навушниками, під час сну застосовує беруші. Відзначає відчуття постійної потреби у зовнішній стимуляції для підтримання уваги.✅В дитинстві важко було вчитися, почерк «неакуратний», виривав листи, щоб переписати. Мама примушувала старатися, але не виходило. Основні скарги включають апатію, тривожність, виражені труднощі з концентрацією уваги, порушення сну та підвищений апетит. Симптоми мають хронічний характер, тривають близько 7 років, із періодичними коливаннями інтенсивності.Раніше звертався до лікарів та психологів. Приймав антидепресанти (венлафаксин, сертралін), на фоні яких відзначав погіршення стану.З соматичного боку періодично турбують проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Болі в тілі та м’язах заперечує.У шкільному віці відзначались неуважність та труднощі з концентрацією уваги. Виражених відмінностей від однолітків за словами батьків не було. Соціальна адаптація загалом збережена, однак коло спілкування було обмеженим.Міг «залипати» в книжки, читати по 2-3 дні, навіть забуває їсти. У віці 15–17 років пацієнт почав усвідомлювати наявність психоемоційних труднощів. В анамнезі відзначає значну кількість стресових подій. Емоційний стан характеризується тривожністю, апатією, невпевненістю; раніше відзначалась прискорена мова.Суїцидальні думки заперечує, самопошкоджуюча поведінка відсутня. Сімейний психіатричний анамнез не обтяжений.Клінічна задача Як думаєте , який ?

Тотальне нерозуміння суспільства!Такі дописи мені писати потрібно три рази на день!✅Дівчина, яка народила дитину, кинула годувати грудним молоком, тому що свекруха сказала, що дитина зригує від таблеток.✅Люди! Зригування є нормою для новонароджених дітей!!✅Більшість антидепресантів дозволені при годуванні грудьми (це і пароксетин, триттіко, міртазапін, есциталопрам, сертралін, венлафаксин, амітриптилін, дулоксетин і багато інших).✅Дивіться сайт e-lacticia, вводите назву ліків і якщо світиться зеленим, то дозволено при ГВ! ✅Далі дівчина постійно хвилюється, що в неї погляд не такий, тривожний і очі не такі, тому що їй кожного разу свекруха говорить, що вона не така, що очі не такі і що це все через твої таблетки.✅Що потрібно себе брати в руки і не розкисати, а то вже як наркоманка, придумала собі якісь ліки. ✅Звичайно, що дівчина починає боятися, тривожитися через це ще більше і це не сприяє покращенню стану.✅Мама також дівчині постійно говорить, що кидай свої ліки, скинула відео військового, який сказав, що потрібно брати себе в руки і в дівчини виникає ще більший комплекс, що люди воюють, в окопах і без депресії, а в неї все є і ще надумала собі якусь депресію.✅Це точно, як у відомій пісні: «мама каже, що я лінива, а лікар, що депресія».✅В дівчини виникає купа комплексів, навіть свого чоловіка вже боїться, щоб він не сказав, що вона щось не так робить, і що це через її таблетки.✅Постійно переживає і нікому з рідних не може сказати, що їй погано і є тривога. Один раз чоловіку сказала, що є тривога, і немає настрою, на що він сказав, що все ж є? Гроші є? Я живий? Є дитина? Все ж добре! Чого ти депресуєш?✅Депресія потребує лікування, нагляду лікаря і звичайно, що розуміння та підтримки близьких! ✅Це така сама хвороба, як пневмонія, пієлонефрит, хвороба Крона, ревматоідний артрит тощо!Будьте здорові! Бережіть себе та близьких ! #депресія #Скрипник #психіатр #стигма

Мені було так погано, що я готова була їсти все аби полегшало. Антидепресанти не приймала, бо 3 спроби дали алергію і побічки. Приймала і мухомори, і усякі типу фенібуту чи біфрену, гідазепам, Габу і багато усього іншого. Потім купила ще й пирскалку СВD. Чи якась несумісність між усіма речовинами і препаратами, але схватив такий приступ живота, що ледь доїхала в лікарню. Дуже високі показники були білірубіну і всяких ферментів (вже не памʼятаю, як вони називаються). До сих пір не знаю від чого. Лікарі теж не сказали. Але я розповіла, що приймала, то мене направили до психіатра. Поставили діагноз депресивний розлад. Але я сказала, що антидепресанти вже пробувала, то не призначайте. Мені призначили ломотрин і транк Буспірон. Приймала півроку, трішки було полегшення, але потім перестали давати ефект. Мій друг, дякую йому, психолог приймав антидепресанти і довго мене переконував знову пробувати. Але страх брав своє. Потім я побачила у інсті Євгена Скрипника, мене зацікавив його легкий і трохи з гумором підхід ведення блогу. Почала слухати. Вирішила зробити ще спробу. Записалася на консультацію до психіатра і психолога. Почала приймати із 1/4 від 10 Есциталопрам. Пережила жах 2 місяці, але терпіла, бо вже не знала, який вихід. З психологом трохи позаймалася, але мені не зайшло. Не буду детально писати чому. Приймаю вже півроку 20-ку. Не скажу, що зовсім так, як було до цього, поки що нікуди сама не їжджу і не ходжу, але!!! Сміюся кожного вечора, вже як ритуал, на всю хату), легше стало сприймати наш світ. Не приймаю гідазепам, як цукерки. Приймаю тільки одну 20-ку в день замість відра БАДів, мухоморів, канабісів і всяких інших бісів). Безмежно вдячна лікарю Євгену і його клініці. А, ще такий момент. Зразу звернулася до одного лікарі у цій клініці. Якось не знайшли порозуміння. Я звернулася до адміністрації і попросила підібрати емпатичного лікаря). Дякую їй безмежно, не знаю, чи можна називати тут прізвище. Дуже талановита жінка, зуміла мені пояснити все детально, вислухала і призначила ті ж самі ліки, що й попередня, але я вже, майже, без страху їх почала відразу приймати.Можливо, комусь мій досвід знадобиться. Не здавайтеся. Довіряйте доктору Євгену. Щиро вдячна, Вам, пане Євгене, Ви — бог психіатрії всія України💪❤️🙏🏼