ПроМобільність

🚎🚃 Ситуація з транспортом у Києві вже достатньо проблемна — якщо ви раптом не чули, то можете почитати про цю багатосерійну боротьбу з альтернативними одиницями транспорту та їх відображенням в "Пасажирів Києва".Утім навіть так ситуація ще не критична. Адже електроенергії може не бути взагалі, як це було в Дніпрі, і тоді можна буде говорити не лише про про тимчасові перебої, а фактично про зупинку системи перевезень. Електротранспорт у такій ситуації працювати не зможе, а альтернативи матимуть лише точковий і нестабільний характер.Видання "Телеграф" поспілкувалося з директором "ПроМобільності", транспортним планувальником Дмитром Беспаловим на предмет того, що можна робити в цій ситуації. Зокрема, за його словами, громадський транспорт просто перестане рухатися системно.❄️ Додаткових проблем створюють сильні морози — якщо кількість електроенергії в енергосистемі буде ще меншою, то пріоритети можуть бути іншими, зокрема на опалення житлових та інших будинків.Найімовірнішим інструментом у разі дефіциту електроенергії стане її квотування. Для пасажирів це означатиме зміну режиму роботи транспорту, а не його повну зупинку."Для громадського транспорту це на практиці означає збільшення інтервалів руху. Якщо раніше метро, трамваї чи тролейбуси курсували з інтервалом 15-20 хвилин, то в умовах обмежень ці інтервали можуть зрости до 30-40 хвилин", – передбачає він.Збільшення інтервалів означатиме, що все більше людей стоятимуть на зупинках в мінусову температуру. Теоретично частину навантаження можна було б компенсувати дизельними або бензиновими автобусами. Проте на практиці такі можливості Києва обмежені — як через нестачу техніки, так і через дефіцит водіїв.Попередній досвід локальних аварій показує, що навіть у менших масштабах місту доводилося знімати транспорт з інших маршрутів, не маючи повноцінного резерву.📋 У таких умовах, на думку Беспалова, критично важливою є наявність заздалегідь підготовленого плану дій — як на випадок часткового дефіциту електроенергії, так і у разі повного блекауту.Серед можливих рішень — зменшення загальної потреби в пересуванні містом, зокрема через дистанційну роботу, онлайн-навчання та перенесення некритичних поїздок. Однак повна зупинка громадського транспорту в столиці є неприпустимою з точки зору безпеки, і може бути вважатись чимось подібним до державної зради. Тому управлінські рішення мають ухвалюватися з урахуванням не лише комфорту пасажирів, а й здатності міста функціонувати в умовах кризи, наголосив Дмитро Беспалов.#про_КиївПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚎 Alltransua продовжує традицію звітувати про розвиток транспорту за рік, і 2025-й не став винятком. Почнемо з тролейбусних підсумків України. Загалом українські міста отримали 107 тролейбусів, що є рекордом за час повномасштабної війни з РФ. 75 з них — нові тролейбуси, причому більшість — 66 — була придбана в рамках співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Водночас там відзначають, що наприкінці в 2024 році було підписано багато угод, які почали реалізуватись в 2025 році, завдяки чому й зросли обсяги закупівель.На ринку нових тролейбусів в 2025 році майже на рівних домінували "Еталон" та PTS, які передали 90% тролейбусів, тоді як решту постачань закрили "Електрон" та Торговий дім "Літан" (бренд Дніпро), які вперше за кілька років виготовили тролейбуси. Зокрема, "Електрон" розпочав постачання до Івано-Франківська, а Літан виготовив тролейбуси для Миколаєва в білоруських кузовах МАЗ, завершивши постачання партії, яке було перерване початком повномасштабного вторгнення. За бюджетні кошти нові тролейбуси отримували лише Чернігів (3 тролейбуси Еталон Т121 "Барвінок") та Чернівці (6 тролейбусів PTS T123).Вживані тролейбуси переважно їхали на схід, до Харкова, який отримав 26 тролейбусів Škoda різних моделей, зокрема м. Брно (Чехія) передало весь свій парк тролейбусів Škoda 21Tr. Крім цього, м. Рівне придбало 4 тролейбуси Solaris Trollio з м. Люблін, а Івано-Франківськ отримав останній Gräf & Stift з м. Зальцбург (Астрія).Ну і родзинкою стала заміна кузова тролейбуса ЮМЗ Т1 у Дніпрі із використанням невикористаного в 1990-х кузова, що зберігся після зупинки випуску тролейбусів цієї моделі. Всього в Дніпрі є 3 таких машини.Чи добре, що нові тролейбуси з'являються? Безперечно. Чи можна вважати цей прогрес прогресом? Лише частково. Адже все ще залишається чимало міст, які не отримують тролейбусів, не закуповують їх тощо. Так, в умовах відключення електроенергії, необхідно думати і про те, як ці тролейбуси заміняти, утім така інвестиція — це довгостроковий крок, і крок, який показує бажання або небажання міст розвивати громадський транспорт. #про_UAПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚘 Перший звіт про трафік у 2026-му році — розповідаємо про перший тиждень року. Нагадуємо, що в основі звіту лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут. Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 29 грудня – 4 січня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:🛑понеділок – 54%;🛑вівторок – 61%;🛑середа – 35%;🛑четвер – 16%;🛑п’ятниця – 21%;🛑субота – 17%;🛑неділя – 12%.Упродовж тижня 29 грудня – 4 січня середня затримка трафіку в Києві склала 30,8%. У новорічний тиждень затримки трафіку значно зменшились, оскільки у переважної кількості населення на цьому тижні було більше вихідних, та стали одними з найменших за рік. Значні навантаження фіксувались лише у першій половині тижня. Затримки у вихідні дні теж стали меншими: у суботу затримка становила 17%, у неділю — 13%.Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 28,5 млн. гривень. (на 10,5 млн. гривень менше, ніж минулого тижня). 🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.#про_Київ #про_трафікПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚃🚍 В Україні з 1 січня почала діяти нова єдина форма квитка для всіх видів громадського транспорту, затверджена Міністерством розвитку громад та територій України.Це є важливим кроком до прозорої та зрозумілої системи пасажирських перевезень. У Мінвідновлення наголосили, що завдяки цьому пасажир розумітиме, за що він платить, хто надає послугу і які його права.Наказ встановлює єдину форму квитка для всіх видів транспорту, зокрема для: 🛑міських і приміських автобусних маршрутів;🛑міжміських та міжнародних автобусних маршрутів;🛑трамваїв і тролейбусів;🛑метрополітену.Що має бути в квитку, відповідно до стандарту:🛑інформація про вартість проїзду (повний або пільговий квиток, ПДВ, комісійний збір – за наявності);🛑реєстраційний номер (серійний, фіскальний або унікальний ідентифікатор для електронних квитків);🛑дата та час відправлення/прибуття або строк дії квитка;🛑дані перевізника (назва, код ЄДРПОУ або РНОКПП, адреса, контакти);🛑інформація про страховий договір і страховика;🛑за потреби – QR-код на лицьовому боці квитка. Також зміни стосуються електронного квитка:"Раніше під час оплати проїзду в автоматизованих системах пасажир фактично мав лише списання коштів з банківської та транспортної картки без повноцінного квитка. Це створювало незручності та не давало чіткого підтвердження поїздки. Відтепер електронний квиток оформлюється як повноцінний цифровий документ з усіма обов’язковими реквізитами – так само, як і паперовий квиток. Після оплати пасажир може отримати підтвердження поїздки у зручний спосіб: на екрані смартфона, у вигляді QR-коду, через електронну пошту або мобільний застосунок, а також в особистому електронному кабінеті. Таким чином, електронний квиток стає зрозумілим і законним підтвердженням поїздки, а не лише фактом списання коштів".Наступний крок, який є в планаx — створення єдиного Smart Ticket та подальшої цифровізації сфери пасажирських перевезень.#про_UAПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

У січні 2026 року набули чинності оновлені Державні будівельні норми, щодо проєктування мостів та тунелів, які відтепер нормують велосипедні мости та переходи. 1 січня 2026 року, набули чинності ДБН В.2.3-22:2025 «Мости і труби. Основні вимоги проєктування», що встановлюють вимоги для проєктування, нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту мостів, підземних тунелей (переходів), а віднині пішохідних, велосипедних та велопішохідних мостів, велосипедних та велопішохідних підземних переходів.Документ нарешті має визначення цих об'єктів та має перехресні посилання з іншими ДБН та ДСТУ, що вже нормують та стандартизують вимоги та параметри щодо планування та проєктування велосипедної інфраструктури в Україні. Оновлений документ розроблявся з залученням провідних фахівців, інженерів та експертів із досвідом проєктування та будівництва мостів та шляхороводів.Тішить те, що відтепер ще одна галузь обов'язкового нормування проєктування та будівництва нарешті цілковито враховує велосипедну інфраструктуру та велосипедний рух.

🚸 Тема пішохідного переходу біля метро "Університет" дещо випала з інфополя. Утім потреба в наземному переxоді нікуди не зникла, і тому говорити про це потрібно знову і знову. Медіа "Очі" зробило дуже важливе відео про те, чому наземний переxід потрібен. У ньому дають відповідь на багато питань — для чого потрібен переxід, чому не підxодить підземний та чому доступне місто буде вигідним для економіки міста.Одна з важливиx тез, яку не так часто проговорюють — те, що вулиця є одним з елементів, що відрізняє міста одне від одного. Можна збудувати однакові будинки за типовим проєктом, але розвиток вулиць відрізнятиме, наприклад, Київ від іншиx міст. І те, якими сами будуть вулиці, буде впливати на статус міста в очаx містян та гостей.Одним з експертів на відео запросили директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова, який дав фаxовий коментар щодо цієї ситуації.Будемо вдячні за поширення цього відео, аби якомога більше людей побачили його. https://youtu.be/QMeycLCR5kk?si=oSFs9pwuRxZlkXWK#про_Київ Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚎🚃 З 1 січня 2027-го року буде створено єдиний електронний реєстр міського електротранспорту. У Мінінфраструктури пояснили, що це потрібно для планування транспортної політики, оновлення парку, залучення інвестицій у міський транспорт.Тоді ж буде змінено правила реєстрації та державного технічного огляду трамваїв і тролейбусів. Відтепер в електронному форматі буде проводитися реєстрація та перереєстрація, облік, а також зняття з реєстрації трамваїв і тролейбусів.Також буде оновлено правила техогляду:🛑трамваїв і тролейбусів;🛑трамвайних колій;🛑контактних мереж;🛑тягових підстанцій.На папері (чи цей сталий вираз теж варто замінювати на щось про електронний вигляд) звучить як хороший крок, який спрямований на розвиток громадського транспорту в Україні. У той же час важливо спостерігати за тим, як це буде реалізовано.Ще один важливий елемент — питання доступу до цих реєстрів. З одного боку, добре було б мати дані щодо кількості електротранспорту для міст України, аби аналізувати, хто рухається в правильному напрямку, а хто — мріє про транспортний колапс. З іншого боку — в умовах війни надавати такі дані може бути ризикованим. Адже зупинка громадського транспорту в місті, де електронний транспорт задовольняє інтереси більшості мешканців, може спричинити серйозні проблеми для такого міста. #про_UA Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

У Києві презентували план роботи щодо підвищення рівня безбар'єрності на 2026-й рік.🚸 Зокрема, "Центр організації дорожнього руху" планує будівництво 14 регульованих пішохідних переходів, реконструкцію 4 світлофорних об’єктів і встановлення 80 пристроїв звукового оповіщення на регульованих пішохідних переходах. 🚍 "Київпастранс" планує вивести на маршрути 25 низькопідлогових автобусів, які місто має отримати у межах проєкту з Європейським інвестиційним банком, а також "продовжити оновлення рухомого складу наземного пасажирського транспорту". Побачимо, наскільки 2026-й рік буде роком оновлення складу наземного пасажирського транспорту.🚇 У метро обіцяють облаштувати тактильну навігацію та розширити вхідні групи. Натомість "Київавтодор" має намір облаштувати пішохідні переходи із заниженим бордюром, безбар’єрні підходи до соціально важливих об’єктів і перехресть, острівці безпеки та підвищені пішохідні переходи.Окремо додаємо статистику від Київради щодо кількості людей з інвалідністю в Києві. Достатньо вагома цифра, навіть якщо не говорити про літніх людей та батьків, що пересуваються з візочками, аби замінювати підземні та надземні переходи на наземні, і загалом працювати над безбар'єрністю та доступністю міста. #про_Київ Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚇 На фоні серйозних блекаутів по всій Україні, у КМДА заговорили про план Б на випадок, якщо київське метро та електротранспорт зупиняться. Ці заходи передбачають заміну маршрутів міського наземного електричного транспорту — тролейбусів і трамваїв — автобусним сполученням. Також розглядається можливість часткового дублювання окремих ділянок ліній Київського метрополітену автобусним сполученням. Утім наскільки ця ідея є реальною?Видання Telegraf звернулося до директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова, аби той пояснив реальність такого плану. Він пояснив, що закриття метрополітену призведе до необхідності розподілити на маршрутах громадського транспорту майже 1 мільйон пасажирів. Якщо зупиняться трамваї та тролейбуси, ця цифра зросте ще на кілька сотень тисяч людей."Це неймовірно і неможливо. Тобто, це така кількість рухомого складу, якої просто фізично немає. Тобто, там, де їхало 20 автобусів, має їхати 100 автобусів, наприклад. Це не тільки неможливо, тому що цих автобусів немає, а й неможливо забезпечити такий інтервал між автобусами. Тобто, інтервал буде замість 5-10 хвилин, наприклад, 40 секунд, 20 секунд, 10 секунд між автобусами. Це просто неможливо", — пояснив Беспалов.Робочим рішенням може бути рознесення часу роботи людей. Зокрема, можливим варіантом буде введення перепусток для проїзду в громадському транспорті, як це було під час коронавірусу.У випадку зупинки метро, пасажиропотік на наземному транспорті збільшиться приблизно вдвічі. При цьому це збільшення буде нерівномірним, на деяких маршрутах — суттєво більше, ніж на інших.При цьому кількість авто на дорогах суттєво не збільшиться, адже вже зараз "в Києві майже все, що може їздити, їздить". #про_Київ Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇫🇷 У Парижі відкрили найдовшу в Європі канатну дорогу. Вона з'єднуватиме лінію метро №9 з південно-східним передмістям, де не дуже розвинена система громадського транспорту. І муніципальна влада розглядає це як громадський транспорт, а не як просто історія для туризму.Канатна дорога довжиною 4,5 км, будівництво якої коштувало 138 мільйонів євро, стала першою у своєму роді у столиці Франції.Очікується, що його 105 кабінок перевозитимуть понад 11 000 пасажирів на день. Кожна з них вміщуватиме максимум 10 осіб. Рухаючись зі швидкістю 21,5 кілометрів на годину, канатна дорога здійснюватиме повну поїздку по лінії приблизно за 18 хвилин. Для порівняння цей же шлях на місцевому автобусі займе 35 хвилин.Канатні дороги прибуватимуть до станцій кожні 23-37 секунд і зможуть перевозити інвалідні візки, дитячі коляски та велосипеди.Щоденні рейси починаються о 5:30 ранку та закінчуються о 23:30, крім суботи, коли останнє обслуговування закінчується о 00:30.Грегуар де Ластері, віце-президент з питань транспорту регіональної ради Іль-де-Франс, заявив, що цей проєкт є дешевшою альтернативою будівництву метро для з'єднання ізольованих районів. За його словами, підземне метро коштувало б понад 1 млрд євро.#про_світПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України