прεсвѷтεръ Юрїй

Архимандритъ Димитрiй Туптало Слово на Рождество Христово ✨… Ґде стоить быдло, — хлѣвъ то, гдѣ живуть люде святыи, — рай то. Гдѣ туляєтся разбойникъ, — вертепъ то; гдѣ водворяєтся Богъ, — небо то. Богъ въ пещерѣ, пещера небомъ; и рай колись на хлѣвь быль походилъ, гды въ немъ человѣкъ, преступивши заповѣдь Божію, приложився былъ скотомъ несмысленнымъ и уподобился имъ. И небо, якомъ реклъ, было накшталтъ вертепа, а о вертепѣ Виѳлеємскомъ яко на сей часъ разумѣти? лѣпшь нѣжь о раю, яко о самомъ небѣ. Въ Виѳлеемской теперь пещерѣ на кого глянь, все люде святыи: святый Iосифъ свять, старица Саломія свята, и пастушковъ почитай межи святыми, и царей восточныхъ хоць въ календаръ пиши, нужъ самая надъ святыхъ Святѣйшая, Пречистая и Преблагословенная Дѣва; и Христость єсть Древо Животное, отъ Него же ядый не умираю. Лѣпшимже ты теперь єстесь, вертепе, за Христа раємъ, анѣжъ колись за Адама едемскій рай, але що тебе звати раємъ, гды тя Церковь самым титулуєть небомъ; небо сущу пещеру.Небо престоль єсть Божій, а и въ пещерѣ Богъ сѣдить на престолѣ святѣмъ Своємъ, на рукахъ дѣвическихъ. Чимже пещера теперь менша отъ Бога? Гдѣ Богъ, тамъ заисте небо, посвѣдчить того єдинъ трипѣснецъ предпразднственный на павечерѣ читаный, въ которомъ на концу стишокъ таковый: ”обхождаху аггелы, якоже престолъ херувимскій, ясли, вертепъ бо небо зряху, лежащу въ немъ владыцѣ“. Уважаймо ты словка: ”вертепь небо, лежащу нъ немъ владыцѣ“: поки въ вертепѣ не было владыки Христа, вертепъ былъ вертепомъ, а яко положился въ немъ Владыка Христосъ, ажъ вертепь уже не вертепь; щожь? небо. Самыи то аггельскіи увидѣли очи, вертепь небо зряху, лежащу въ немъ Владыцѣ …

В житії преподобного Іоанна Дамаскіна описується випадок, коли його суворий старець-духівник для виховання в ньому чернечого смирення заборонив йому займатися літературною діяльністю і зокрема складати піснеспіви. Ця заборона спричинила у колишньому можновладцеві і талановитому богослові чимале внутрішнє боріння. Вперше він порушив благословіння старця, коли братія обителі попрохала його написати особливі стихири на погребіння їхнього спочилого співбрата. Ці стихири, до речі, і донині є в нашому чинопослідуванні поховання 📖 Друге порушення було тоді, коли він писав інший загальновідомий твір, в процесі чого, за грецькою світською практикою, відбивав такт ногою. Тут він і був спійманий старцем із гарним слухом «на гарячому» та настільки суворо покараний, що амністію він отримав лише завдяки особистому проханню Богородиці, Яка явилася наставнику Іоанна у нічному видінні. 📜 Що це був за другий твір? Його можна знайти на Утрені свята Різдва Христового. Ось він 🔽ΕΛΛΗΝΙΚΆ: Στέργειν μέν ημάς, ως ακίνδυνον φόβω, Ράον σιωπήν, τώ πόθω δέ Παρθένε, Ύμνους υφαίνειν, συντόνως τεθηγμένους, Εργώδές εστιν, αλλά καί Μήτηρ σθένος, Όση πέφυκεν η προαίρεσις δίδου.ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКОЮ [K]: Подобáше ýбо намъ, яко без’бҍ́днҍ стрáхомъ: удóбҍе молчáтu. Любóвiю же, Дҍ́во: Пҍ́снu съложúтu сълúчнҍ слóжены, дҍ́ло єстъ не удóбно. Но, о Мáти, Сúлу, єлúко бысть, изволéніє даждъ. ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКОЮ [M]: Любúтu ýбо нáмъ, я́ко безбѣ́дное стрáхомъ удóбѣе молчáніе, любóвію же, Дѣ́во, пѣ́сни тка́ти, спротяжéнно сложéнныя, неудо́бно éсть; но и, Ма́ти, си́лу, ели́ко éсть произволе́ніе, да́ждь.УКРАЇНСЬКОЮ [пер. а. І.]: Мu лю́бuмо святè мовчáння, Дíво, бідù і стрáху не прuчáсне, але любóв схuля́є нас зложúтu й гíмнu златострýйні! Тu ж, о Мáтu, бажáнь борíння в дýшах нáшuх прuмuрù і сúлу твóрчу з Вuшuнù Самà в нас нúні надuхнù!

​​Вітаємо митрополита Філарета з Днем ТезоіменитстваДуховенство, чернецтво і вірні Львівської єпархії Української Православної Церкви вітають Керуючого єпархією митрополита Львівського і Галицького Філарета з Днем Тезоіменитства.ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО, ДОРОГИЙ ВЛАДИКА ФІЛАРЕТ!У святковий і благословенний день пам'яті Вашого Небесного покровителя прийміть найщиріші вітання з тезоіменитством від духовенства, чернецтва і вірних Львівської єпархії!Прийнявши у чернечому постригу ім’я святителя Філарета, митрополита Київського, щоб споглядаючи його життя, «наслідувати віру» (Євр.13,7) святого подвижника, Ви успішно наслідуєте і його старанні труди благочестя, прагнення до духовних подвигів і справи милосердя.Всі ми, Ваша паства, низько вклоняємося і дякуємо за непохитну позицію Вашого Високопреосвященства та мудрі дії у відстоюванні чистоти Святої Православної віри, у дусі миру і християнської любові. Так вчинив би і святитель Філарет, правилом життя якого було: «Йти завжди прямим шляхом ... і зверху тиснуть і з боку тиснуть, а я все тримався одного прямого шляху і так міркував: як люди не хитрують, ні силуються, а Бог всіх перемудрить і пересилить».Вшановуючи сьогодні святителя Філарета, молимося, щоб він був завжди Вашим надійним захисником в земному житті і прикладом у прагненні до спасіння у житті вічному! Бажаємо Вам також всесильної допомоги Божої, щоб трудами своїми набути чеснот Вашого Небесного покровителя та з усіма святими прославити Господа у Царстві Його!

ІЗ БІОГРАФІЇ ОДНІЄЇ БУКВИ 📜 … В давніх українських пам’ятках дуже часто знаходимо напис Ѣ замість И; такі випадки починаються з Збірника Святослава 1073 р., напр. іавлієнѣіє л. 9 б. 11 б, і проходять через всі віки. Особливо часто Ѣ замість И знаходимо в написах чужих слів; так, в Словах Григорія Богослова, українській пам’ятці ХІ-го віку, знаходимо: бѣаше бо искоусьнъ въ вѣтьахъ 33 б, къто вѣтьиствомь таковъ 43. В Іпатськім Літопису (список кінця XIV віку): патрѣархъ 487, Ираклѣй 489, Дмитрѣя і багато інш. Особливо часто здибуємо Ѣ замість И в чужих словах в ХVІІ віці, ― як доказ, що Ѣ вимовлялося за И; так, в Слов’янсько-українськім Словнику Памви Беринди, надрукованому в Київі, в друкарні Печерської Лаври в 1627 році, читаємо: олѣй ст. 62 спѣжарня 67, матерѣя 21, жолнѣръ 25, релѣя 39, вѣршъ 47, талѣръ 51, шпѣгъ 59, канцлѣръ 98, мѣнута 115 і багато інших. Славний український проповідник ХVІІ віку Іоанникий Галятовський в своїм Мессії Праведнім 1669 р. (надрукований в Київо-Печерській Лаврі) завше пише: анѣмушъ, фѣгура, офѣра, Баронѣй, бѣблѣя, лѣтера, релѣквѣя і т. п.; він же, наводячи цитати з латинської мови, замість І пише Ѣ: ингенѣумъ і т. п… … Спинюся тут ще на такім факті. Коли з року 1721-го по Россії повелися нові школи, то учителями туди пішли самі українці, і от ці вчителі-українці й рознесли по всіх закутках Росії український правопис М. Смотрицького.Так, наші учителі-українці по всій Росії почали навчати, що Ѣ треба писати там, де по українському маємо І.Звичайно, правило це, що було живим і розумним у нас на Вкраїні, було чудним, скажемо, десь в Новгороді чи Смоленску, або в Тобольску. І як це не дивно, правило це було рознесено по цілій Россії і воно кріпко держиться там аж до нашого часу, як наочний доказ, що Ѣ у нас чи тали як І.Пізніше, в ХІХ віці, коли вже забули про вчителів-українців, багато раз знималася лайка проти цього дивовища ― цього чудного в московській мові правила. Так, р. 1828 про це писав К. Хабаров: “Говорятъ, пишите Ѣ во всѣхъ тѣхъ словахъ, въ которыхъ Малороссіяне произносять И. Покорно благодаримъ! Слѣдовательно, чтобъ писать по-русски, надобно ѣхать въ Малороссію или имѣть у себя ручного Малороссіянина для справокъ”…©️ Огієнко І., проф. №41. Як треба вимовляти букву Ѣ в церковно-слов'янських текстах. Історія букви Ѣ на Україні. БВ: “УАЦ”, 1921. С. 4-5, 11-12.

Цьогоріч це 12 жовтня🗓🕯Здавна свято Покрови Пресвятої Богородиці було престольним у головному храмі Запорізької Січі на о. Хортиця і шанувалось як загальнонародний день козацтва. В деяких регіонах Покровська субота була другою в череді поминальних субот, які починалися на початку жовтня та продовжувалися аж до настання самого Різдвяного посту. Перша була безіменна, далі з прив’язкою до свят Покровська, (вона ж Козацька), Лукина, Димитрівська, Космо-Даміанівська, Михайлівська і Филипова, або пущальна. Останньої могло і не бути, адже не завжди розташування дат це дозволяло.Покровська поминальна субота відома не тільки на території Центральної України як всі вище перераховані, але і далеко на півночі. Згадки про неї можна зустріти у праці одного з видатних літургістів ХХ ст. священносповідника Афанасія (Сахарова).У зв’язку з цим ділюся файлом служби «Послѣ́дованiе Покрóвскiѧ [козáцкiѧ] поминáльныѧ суббώты_ЦСѦ», авторства протоієрея Димитрія Гарчука, цивілковий варіант якої можна знайти за посиланням 🌐

20 років тому, за ініціативи UNESCO, був встановлений День вчителя, який призначили 5 жовтня. В Україні ж це святкування перехідне — в 1-шу неділю жовтня, тому цьогоріч педагогічні працівники та освітяни відзначатимуть професійне свято у неділю — 6 жовтня. Учні при цьому можуть вітати своїх вчителів уже в п’ятницю — 4 жовтня. З нагоди цього дня розміщую Чин, складений у 2022 р. Українською мовою та нещодавно перекладений Церковнослов’янською мовою 📖©️ Въ 1-вую недѣ́лю жóвтня мѣсяцеслóвнаго исчислéнія Пáпы Григóрія XIII. Молéбное пѣ́нiе о благословéніи учи́телей и воспитáлей [CSL, UA]. — Україна, 2022-2024. — 18 с._____________________________Чин був написаний спеціально для Духовно-просвітницького центру м. Горішні Плавні, директором якого є талановитий педагог — протоієрей Георгій Коваленко.Файл поданий у Portable Document Format [PDF].Бажаючі підтримати діяльність упорядника можуть зробити це за наступними реквізитами:PETROLIUK YURII4149 4991 5684 0553 (ПриватБанк)4441 1111 4042 5798 (Monobank)

Назва фаху цих людей перекладається із латинської як «правлячий, царюючий» 👑Вважається, що вперше так почали називати професійних виконавців партесного співу Православних братств Київської Митрополії із території сучасної України, звідки вони запрошувалися спочатку до Московського царства за часів Патріарха Никона (✞ 17.VIII.1681), а потім і до Петербурзької співочої капели в період імператриці Анни Іоаннівни (✞ 17.X.1740). Так, до прикладу, в цьому званні прославилися українці — чернігівець Марко Полторацький (✞ 16.IV.1795) та глухівець Димитрій Бортнянський (✞ 17.VIII.1825).В дореволюційні роки це звання можна було отримати, ставши випускником Синодального училища церковного співу (Москва), а в радянський період лише із 1967 р. в Ленінградській духовній академії, куди y 1978 р. вперше були прийняті особи жіночої статі.Наразі в УПЦ цей фах можна отримати у різних навчальних духовних закладах та катехизаторських курсах, найкращим із яких є для кожного свій 😉.🎵Зі святом музики, регентù і регентúні🎶

🗓 Є у нас в календарі пам’ять одного славетного фарисея на ім’я Павло, проте сьогодні пам’ять іншого його колеги ― праведного Гамалиїла 📜 Його ж бо молитвами 🕊 «Уставши ж у радї один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів, і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити. Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до нéго пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у нїщо. Після сього встав був Юда Галилейський під час переписї, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всї, хто слухав його, розсипались. А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або дїло се, то обернеть ся в нїщо; коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам. Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх».©️34-40 стихи 5-ї глави Діянь Святих Апостолів у перекладі Куліша-Нечуя-Пулюя🖼 Гамалиїл і Павло. Вітраж собору св. Вінсента із монастиря Шалон-сюр-Сон (Франція)

©️ Вослѣдовáніє крáткоє освящéнія Воды̀. — К.: КПЛ, 1646. — 5 с.___________________________📖 Текст Чинопослідування взятий мною із джерела, виданого із благословення Його Милості, Преосвященного Митрополита Київського, Галицького і всієї Рώсії, Архімандрита Печерського Петра Могили: ©️ ЄѴХОЛОГІΩН áльбо МОЛИТВОСЛÓВЪ, uлù ТРÉБНИКЪ. К., КПЛ, 1646. С. 24-25.Богослужбове послідування є справжнім Київським ізводом, а не адаптованим до сучасного українського наголосу ізводом Синодальним, та конвертоване у Portable Document Format [PDF].Підтримати діяльність упорядника 🤝🔹🔹🔹🔹🔹🔹🔹Святитель Іоанн (Максимович, †1966) 🗣Води, що освячуються, при здійсненні священнодійства змінюються, стають нетлінними, зберігаються багато років. Звідки одержують таку властивість води? Це дія Святого Духа! Ті, що з вірою їх п’ють і мажуться ними одержують полегшення та зцілення від немощів душевних і тілесних, ними освячуються житла, виганяється сила бісівська, низводиться благословення Боже на те, що ними окроплюється.

Нещодавно мав радість поринути у таборове життя православної молоді, завдяки щоденнику одного із вожатих на Білосарайській косі, в що Мангушському районі на півдні Донецької області 🏖Повна назва твору:©️Палажченко В. Записки юного вожатого. Маріуполь: Φοῖνιξ, 2018 📝Дещо занотував ✍🏻🎣 Наши дети особые. Ведь они наши!🤽🏻Настоящий отдых ― это не лежать на диване с закинутой головой. Для мозга отдохнуть ― значит сменить вид деятельности. 🥇Руководитель должен быть решительным, милосердным и он должен быть один.🍲 Самые важные решения принимаются за обеденным столом. Процесс принятия пищи ― всегда акт доверия к рядом сидящему человеку. 👫Мы с ребятами говорили о том, что на самом деле важно в выборе своего спутника жизни. Общие интересы, взгляды на жизнь, доверие друг другу. Именно «друг» своему «другу». Как ценно, когда мальчик или девочка начинают свои отношения дружбой. Не спешат пробегать глазами свою «Книгу любви», пропуская страницы, и не читают её с конца.🙇‍♂️ Я обращался к Богу почти перед каждым моментом принятия решения, чтобы он умудрил сделать его правильным. Ночью благодарил за случившееся днем, а утром просил, чтобы всем нам были даны силы дождаться ночи.📈Задача учителя не в том, чтобы сломать ученика, навязать свою точку зрения. Но дать ему возможность открыть, направить и проявить свои способности, достичь своих желаний. ⏳Понять, на сколько ценно все то, что с нами происходило, мы сможем позже. А сейчас просто идем дальше… Слава Богу за всё! 🌐 До речі, сам автор поступово буде викладати свій щоденник на власній Instagram-сторінці 🌐 Кому цікаво ― долучайтеся 🤝