прεсвѷтεръ Юрїй

МОЛИТВА перед БЕРИСЛАВСЬКОЮ іконою Богородиці 🕊 О, Пресвята̀ Влади́чице на́ша Богоро́дице, гра́да Берисла́ва і всього̀ Таврíйського кра́ю Покрови́тельнице і Засту́пнице! Мо́лимо ни́ні Тебѐ, дíти Твої, якì в скорбо́ті вели́кій перебува́ють: спаси́ нас, Влади́чице, не да́й заги́нути че́рез гріхѝ на́ші, яки́м лíку нема́є, але́ за ми́лістю Си́на Твого̀, Христа̀ Бо́га на́шого, будь Путиводи́тельницею до вíчного спасíння та благоти́шшя у життì земно́му! Допоможѝ вíрним лю́дям Твоїм у бідì, що ни́ні огорну́ла край Херсо́нський і всю зе́млю на́шу Українську: постражда́лих — зцілѝ; тих, якì без кро́ву залиши́лися — зно́ву у домíвки введѝ; спра́глим та голо́дним — спожи́ток пода́й. Сама́ бо зна́єш, що вели́кими трударя́ми є жи́телі країни на́шої, то ж благоволѝ че́рез благ Пода́теля Бога̀, нивѝ вча́сно засíяти і врожа́й лю́дям своїм принестѝ, якí в моли́тві зверта́ються до Те́бе, Ма́тері Ла́гідності та Любо́ві, Якíй сла́ва нале́жить із Отце́м Безнача́льним і Ду́хом Святи́м на вíки вікíв. Амíнь!______________________4-й тропар 6-ї пісні канону Служби Бериславській іконі Божої Матері: Стекáются христокрáснiи во хрáмъ Твóй, Дѣ́во, и во смирéнiи óбразъ Твóй лобызáютъ, кíйждо своè прошéнiе предъ Тобóю творя̀; но и óбщую нáшу моли́тву прiимѝ и испросѝ лю́демъ ми́ръ, въ нѣ́мже пребывáюще, отъ Тебè рóждшагося Бóга прослáвимъ.______________________До речі, сучасний оклад ікони, який Ви бачите на фото, виготовлений трудами архімандрита Віктора (Бикова; нині – архієпископ Арцизький, вікарій Одеської єпархії УПЦ) з нагоди позитивного рішення Священного Синоду УПЦ (Журнал №40 від 25 квітня 2013 р.) щодо внесення щорічного святкування пам’яті ікони Божої Матері «Бериславська» в перший день Апостольського посту 🗓

🗓 З днем пам’яті доктора богослов’я — преподобного Іустина Поповича, архімандрита Челійського 📿✍🏻 Дещо із творів святого 📚✨ Воскресіння Христове — це найбільше потрясіння у сфері людського життя. Центр людського життя Воскресінням перенесено зі смерті в безсмертя, з часу у вічність.🧱 Над творенням Тіла Церкви трудиться кожен член Церкви, несучи певний євангельський подвиг. Тому що будь-який подвиг вбудовується, вростає до Церкви, і так росте Її Тіло.👶🏻 У кожній дитині багато неба, багато небесного. Що таке дитя? Це частка неба на землі … діти — тільки тому, що вони діти, — мають Небесне Царство у своїх незлобивих душах.🌿 Християни, прості чи вчені, дивляться на цей світ і оцінюють його і все, що в ньому, з погляду вічності.🧐 Логічно чи діалектично не можна довести ані існування Бога, ані існування безсмертя душі. Переконаність у існуванні Бога та безсмертя душі — це плід особистого, безпосереднього досвіду.😇 Бути добрим чи злим залежить не від нашої природи, а від нашої вільної свободи.🔆 Спасаючи насильно, Бог був би тираном; засуджуючи насильно — став би винищувачем вільної свободи людини. У першому випадку Він не був би Любов’ю, у другому — не був би Правдою.⚫️ Диявол і диявольська логіка стверджує …: за допомогою зла людина може стати доброю, за допомогою насильства — вільною, на лихах іншого може вона будувати власне щастя.

Щирі вітання зі святом П’ятидесятниці, дорогі друзі!🗓 Саме сьогоднішній день, ІМНО, а не Великодній, мав би бути тим особливим днем богослужбового циклу, коли ми використовуємо тропар та інші обрані піснеспіви різними мовами, читаємо такими ж різними мовами і Святе Письмо, адже найперша звістка про Воскресіння була виголошена не багатомовно, а серед євреомовного люду. Ба більше — галілейським діалектом. 🗣 А от сьогодні було би доволі доцільним використовувати ті мови, якими володіє клір того чи іншого храму, щоб, за прикладом вже духоносних послідовників, сповіщати про величні справи Божі (Діян. 2:11). Дуже мені подобається щодо цього коментар блаженного святителя Августина Аврелія, де він вказує, що хоч я особисто можу і не говорити багатьма мовами, як це могли апостоли після Зішестя на них Святого Духа, проте я перебуваю в Церкві, Яка говорить всіма можливими мовами.Підтримую його в цьому! Підтримую, тому що всі ми є чадами Церкви П’ятидесятниці! Ми не є, звісно, п’ятидесятниками ім. Джонатана Едвардса! Але ми в Церкві Христа, що опалилася Утішителем на П’ятидесятницю, щоб апостоли несли проповідь до всіх мешканців тодішньої ейкумени, незважаючи на етос, стать чи тим паче мовну приналежність. І якщо П’ятидесятниця — це день народження Церкви, то саме Тієї Церкви, Котра не замикається сама в собі, а несе Євангельську проповідь всьому світові, в якому не може бути місця ані тримовній єресі, ані будь-якій іншій подібній до неї.Зі святом 🔥

💨 Сьогодні в Римі розпочинає свою роботу Конклав, що має обрати нового главу Римсько-Католицької Церкви 🇻🇦 Деякі цифри із історії Римського Папства 📖Іноді правління Понтифіків Максимусів було не настільки тривалим, як би, можливо, їм того хотілося 📉2 дні — Стефан ІІ — 23-25.ІІІ.75213 днів — Урбан VII — 4-19.IV.896 17 днів — Целестин IV — 25.X.-10.XI.124120 днів — Теодор II — грудень 897 (точні дати невідомі, оскільки понфтифікат припав на період після горезвісного Жахливого ("Трупного") Синоду)21 день — Сизиній І — 15.І.-4.ІІ.70822 дні — Маркел II — 9.IV.-1.V.155524 дні — Дамас II — 17.VII-9.VIII.104827 днів — Пій III — 22.IX-18.X.150327 днів — Лев XI — 1-27.IV.160533 дні — Бенедикт V — 22.V.-23.VI.96433 дні — Іоанн Павло I — 26.VIII.-28.IX.1978А іноді правління було мало не епохою [роки/місяці/дні] 📈31/7/22 — Пій ІХ — 16.VI.1846-7.II.187826/5/18 — Іоанн Павло ІІ — 16.X.1978-2.IV.200525/5/1 — Лев XIII — 20.II.1878-20.VII.190324/6/15 — Пiй VI — 15.II.1775-29.VIII.179923/5/7 — Адрiан I — 1.II.772-25.XII.79523/5/7 — Пiй VII — 14.III.1800-20.VIII.182321/11/24 — Oлександр III — 7.IX.1159-30.VIII.118121/11/1 — Сильвестр I — 31.I.314-31.XII.33521/1/13 — Лев I — 29.IX.440-10.XI.46120/11/24 — Урбан VIII — 6.VIII.1623-29.VII.1644🗂 Серед Пап було 17 бенедиктинців, 6 августинців, по 4 домініканці і францисканці, 2 цистеріанці і лише 1 єзуїт — нещодавно спочилий Папа Франциск І.

В Светлую Среду (среду после Пасхи) Церковь чествует икону Божией Матери «КАСПЕРОВСКАЯ».Этот образ прославился как защитник Одессы во время Крымской войны: при осаде города британским флотом одесситы, с благословения святителя Иннокентия Херсонского, крестным ходом перенесли икону из села Касперово и пронесли по улицам города. Заступничеством Пресвятой Богородицы Одесса осталась невредимой, а через полгода осада была снята.По преданию, на юг Украины образ был привезён в конце XVI века сербами, приехавшими из Трансильвании. Икона передавалась по наследству, пока в 1809 году её не приобрела помещица Иулиания Ионовна Касперова. Икона к тому времени значительно обветшала. В феврале 1840 года Касперова ночью молилась со слезами перед образом с просьбой помочь ей в её бедах. Вдруг женщина увидела, что икона обновилась и лик Богородицы просветлел. Спустя четыре года, после нескольких чудес исцеления, образ перенесли в сельский храм. В 1846 году Синод признал икону чудотворной.В память о чудесном избавлении Одессы от угрозы штурма образ каждый год 1 октября стали приносить в город, где он оставался до среды Светлой седмицы в Спасо-Преображенском кафедральном соборе. С 1918 года чудотворный образ пребывал в этом храме постоянно. В 1936 году после уничтожения собора Касперовскую икону перенесли в Успенский собор, ставший позднее кафедральным. Она находится в нём и сейчас.Другие дни чествования иконы — среда Светлой седмицы (среда после Пасхи) и 14 октября.

🗓 10 (23 н. ст.) квітня, в день Пасхи Господньої, — був повішаний 75-літній Патріарх Константинопольський Григорій V Ангелопулос (гр. Γρηγόριος Ε΄ Αγγελόπουλος). Святитель Григорій тричі займав кафедру Нового Рима (1797-1798 рр., 1806-1808 рр., 1818-1821 рр.) і саме його третя каденція завершилася наглою смертю: після грецького повстання на Благовіщення 25 березня 1821 року турки схопили Патріарха, звинувативши його у прихильності повстанцям, хоча це і не відповідало дійсності. Певний час османи знущалися над архієреєм та всіляко мучили його, після чого низложили, поставивши на його місце Патріархом Константинопольським болгарина Євгенія II. 10 квітня того ж року одразу після великодньої Божественної літургії Першосвятителя у повному патріаршому облаченні повісили на воротах Константинопольської Патріархії, але через сухість старечого тіла і попередній аскетичний образ життя смерть настала не одразу — владика Григорій страждав аж до самого вечора. Саме так Євгеній II і «прийняв» керівництво Церквою у Григорія V, якого «зустрів» при в’їзді до Патріархії. Тіло священномученика було викуплене у турків юдеями і за значно більшу суму перепродане християнам, але потім відібране і третього дня після смерті скинуте до Чорного моря, де його і знайшов мореплавець Марк Склаво, котрий і доправив мощі до Одеси. Вже в Південній Пальмірі в середині червня 1821 року Архієпископ Константинополя-Нового Рима і Вселенський Патріарх Григорій V в подарованому імператором Олександром І Романовим облаченні Патріарха Московського Никона Мініна був похований у Троїцькій грецькій церкві міста, де спочивав до 1871 року, коли мощі були передані в кафедральний собор Афін з нагоди 50-річчя Незалежності Греції, особисту, проте недобровільну, ціну за яку Патріарх Григорій заплатив власним життям, чому і пошановується греками як «εθνομάρτυρας» (народний мученик). Слід додати, що ворота Константинопольської Патріархії, на якій священномученик Григорій був повішаний із 1821 року і донині наглухо заклепані та залишаються постійно зачиненими. Наступник священномученика Григорія, Патріарх Євгеній ІІ, помер наступного року від серцевого нападу, звершуючи гостьовий візит до Кіпрської Православної Церкви для хіротонії нових єпископів, на місце тих, котрих також повісили османи, проте ті поставлення так і не були звершенні...

🕊 ДЕ СПРАВА СТОСУЄТЬСЯ ВІРИ ХРИСТОВОЇ, — зі слова священномученика Василія (Зеленцова, † 07.02.1930), єпископа Прилуцького, вікарія Полтавської єпархії у день винесення вироку.«Багато за ці дні говорили проти мене, з багато чим я не згоден і багато звинувачень я міг би спростувати. Я приготував велику промову по пунктах, але зараз передумав і скажу небагато.Я вже заявляв вам, і ще раз заявляю, що я лояльний до радянської влади як такої, бо вона, як і всі, надіслана нам згори. Але де справа стосується віри Христової, стосується храмів Божих, там я боровся, борюся і боротимусь до останнього мого зітхання з представниками цієї влади.Ганебно, грішно було б мені, воїну Христовому, що носить цей Святий Хрест на грудях, захищати особисто себе в той час, коли вороги ополчились і оголосили війну Самому Христу.Я розумію, що ви робите мені ідейний виклик, і я його приймаю. І яке б покарання ви не винесли мені, я повинен його перенести твердо, без страху, навіть смерть готовий прийняти, бо немає нагороди вище, ніж нагорода на Небесах».💥 Владиці Василію винесли вирок "К расстрелу!", після чого він перехрестився і з усмішкою на обличчі, благословляючи, сказав: «Господь з вами, заспокойтеся, все в Божій волі, дивіться, я ж спокійний. Ідіть із миром додому!».〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️👉🏻 До речі, до дня прославлення у 1997 році ізографом найпершого іконописного зображення священномученика був митець Сергій Горбань, а автором богослужбового послідування — духівник Хрестовоздвиженського жіночого монастиря Полтави священник Георгій Звєрєв ✍🏻

Указъ № 223 отъ 23 апреля 1953 г.О почитанiи древнихъ святыхъ Запада.Пребывая въ разсѣянiи въ странахъ, гдѣ древле подвизались и прославились своими страданiями или иными подвигами святые угодники, чтимые Православной Христовой Церковью съ древнихъ лѣтъ, подобаетъ нам достойно почитать ихъ и прибѣгать къ нимъ, не охладевая въ то же время къ святымъ угодникамъ Божiимъ, къ коимъ мы прибѣгали и прежде въ молитвахъ. Въ различныхъ мѣстахъ древней Галлiи, нынѣ Францiи, и другихъ странахъ Западной Еѵропы сохранились понынѣ священные останки мучениковъ первыхъ вѣковъ и послѣдующихъ, являвшихся исповѣдниками вѣры Православной. Призываемъ о.о. священнослужителей поминать на богослуженiяхъ — на литiяхъ и въ другихъ молитвахъ — угодниковъ Божiихъ, являющихся покровителями того мѣста или страны, гдѣ происходитъ служба, и особенно чтимыхъ, также на отпустѣ. Въ частности, въ предѣлахъ Парижа надлежитъ поминать священномученика Дiонѵсiя, преподобную Геновеву, также преподобнаго Клотуальда, въ Лiонѣ — священномученика Иринея, въ Марселѣ — мученика Вiктора и преподобнаго Кассiана, въ предѣлахъ Тулузы — священномученика Сатурнiна, епископа Тулузскaго, въ Турѣ — святителя Мартiна. Въ случаяхъ неясности и недоумѣнiй обращаться къ Намъ за разъясненiями и указанiями. Паству же призывать чтить сихъ угодниковъ.+ Іоаннъ, Архiепископъ Брюссельскiй и Западно-Еѵропейскiй

Хоча термін «аутизм» (від грец. «аὐτός» – сам) вперше був застосований 1911 року швейцарським вченим психіатром Ейгеном Блейлером (1857-1939) зовсім не для опису патології розвитку дитячої психіки, а для наукового визначення категорії егоцентричного мислення при шизофренії дорослих, визначивши феномен як центральний симптом важких форм порушень взаємодії з реальністю. Грецька етимологія терміну була використана для підкреслення аутичної втечі пацієнта до світу власних фантазій і крайня нетерпимість щодо зовнішніх втручань. Е.Блейлер в запропонованому терміні «аутизм» вбачав наступний сенс: «відірваність асоціацій від даних досвіду, ігнорування реальних стосунків, захисна пристосованість щодо душевного болю, що дає людині можливість уникнути непосильних для неї вимог довкілля» . Сучасною наукою феномен аутизму сприймається як психо-неврологічне порушення розвитку, яке впливає на мислення, сприйняття, увагу, соціальні навики та поведінку людини починаючи з раннього дитинства. Це зумовлено відкриттям засновника першого академічного дитячого напряму у психіатрії, американського психіатра Лео Каннера (1894-1981), який у 1943 році в своїй авторській науковій праці «Аутистичні розлади афективного контакту» («Autistic Disturbances of Affective Contact») дав визначення порушенням емоційного контакту, спілкування, мовлення та моторики маленьких дітей, описавши прояви згаданого розладу на ранніх його етапах, та презентував науковий термін «ранній дитячий аутизм» («інфантильний аутизм»). За результатами власних наукових клінічних досліджень, Лео Каннер виявив такі риси у дітей в спектрі аутизму: - відхилення від адекватної поведінки та неспроможність налаштуватися на останню;- в багатьох випадках зустрічається затримка розвитку мовлення, яка супроводжується аграматизмами, невірним використанням займенників та прийменників;- багаторазові повтори різних звуків, чудова механічна пам'ять, низька спонтанна активність;- стереотипії (емоційні самостимуляції);- надмірна педантичність, що виявляється у фобії перед змінами та незавершеністю;- дивні заняття: надмірна сфокусованість на формах предметів без цікавості до їх змісту;- патології у взаємодії з іншими людьми. Згадані порушення соціального розвитку зумовлюються «крайньою аутистичною самотністю» . Задля визначення перспективи соціалізації дитини Лео Каннер розробив клінічні критерії розладу: «глибока недостатність можливості встановлення дитиною афективного контакту; тривожне нав’язливе прагнення до збереження сталості в обстановці; гіперзосередженість на певних обʼєктах і проведення моторних дій з ними; мутизм як прояв мовлення, не спрямованого на соціальну комунікацію; значний пізнавальний потенціал, що виявляється в розвиненій пам’яті в дітей, їх здатності до вирішення сенсомоторних завдань» . 1944 року австрійський терапевт і психіатр Ганс Аспергер (1906-1980) запропонував термін «аутистичні психопатії», вказуючи на біологічні вади афективного контакту в натальний період. Цікавий науковий факт, що Аспергер та Каннер не знали про паралельні дослідження один одного, які вчені зробили одночасно.©️протоієрей Димитрій Гарчук#УПЦ#аутизм#2квітня #ASD

🗓 31 березня — день пам’яті благовірного короля Англії страстотерпця Едуарда (✞ 18.ІІІ.979) 🕊Едуард був помазаний на королівство святителем Дунстаном Кентерберійським (✞ 19.V.988) у віці 16 років, але його правління тривало не більше трьох років. Король Едуард був прихильником монастирів, звідки ще його батько, благовірний король Едгар Миролюбний (✞ 08.VІІ.975), виселив жонате духовенство, аби останнє не турбувало чернече життя обителей 📿Саме захист монастирів і став причиною змови аристократії та мачухи Едуарда Ельфтрити щодо вбивства юного монарха. Говорячи сучасною мовою, знать бажала націоналізувати монастирські володіння, але король Едуард і архієпископ Дунстан були проти. Щодо цього 18 березня 979 року король бажав провести аудієнцію зі своїм зведеним братом Етельредом ІІ Нерішучим і відправився до нього в замок Корф, де його і зустріла мачуха Ельфтрита (✞ 17.ХI.1001), запропонувавши йому випити з дороги. Слуга мачухи подав кубок Едуарду, поцілував його і, коли монарх почав пити, встромив в його груди кинджал. Тіло вбитого короля заплуталося в стременах і кінь відніс його подалі від місця вбивства, але Ельфтрита знайшла його і заховала його спочатку в непримітному сараї, а потім в болоті, але всюди останки праведника чудодійно сяяли і їх знаходили піддані короля. Через два роки після вбивства вірні на чолі із герцогом Ельфером, котрий покаявся в тому, що був несправедливий по відношенню до релігійної політики монарха, перенесли мощі короля до Вілтонського монастиря, де їх зустрічала преподобна аббатиса Вульфріда та сестра убитого — преподобна Едіт Вілтонська.У 1008 році Англійська Архієпископія Римського Патріархату офіційно причислила короля Едуарда до лику святих. Довгий час мощі страстотерпця були приховані і віднайдені тільки у 1931 році археологом Вільсоном Клеріджем, котрий через певні несприятливі обставини лише у 1984 році зміг передати їх Православній Церкві. Мощі англійського страстотерпця Едуарда Англійського перебувають в тезоіменитому храмі цвинтаря Бруквуд, що поблизу міста Гілфорд у графстві Суррей.Страстотерпче святий королю Едуарде Англійський, моли Бога за нас 🌿