Статистика telegram channel - @potehaklio

Робота переписувача у давньому Шумері відкривала дорогу до багатства і влади, і переписувачами ставали, найчастіше, сини переписувачів. У Шумері їх називали dub-sar, школа переписувачів – e-dub-ba, а учні цієї школи – dumu-e-dub-ba. У 1940-х шумеролог Самуель Ной Крамер переклав шкільний запис якогось шумерського учня."Школяр розповідає про те, чим займався в школі. Спочатку стилосом, заповнює глиняні таблички. Після уроку снідав, а потім знову вправлявся в письмі. Повернувшись додому, школяр читав свою роботу батькові. Наступного дня, захопивши з собою сніданок, приготовлений матір'ю, він знову подався до школи.Іншого разу йому не пощастило: за неохайно написаний текст його було покарано ціпком. Повернувшись додому того дня, школяр запропонував своєму батькові запросити вчителя в гості. Коли вчитель прийшов, прийнявши запрошення, батько школяра запропонував гостю сісти на чолі столу і почав його частувати - не лише їжею, а й розсипом подяк, відзначаючи безперечні заслуги вчителя, який, не шкодуючи своїх, передає секрети письма недбайливим учням. За подяками були подарунки.Вчитель у свою чергу повідомив господареві будинку, що його син добре встигає в школі і з нього обов'язково вийде толк.

Дуже неочікувано, але нетфліксовський серіал за романом Маркеса «Сто років самотності» цікавий. Не можу сказати який їхній проект може з цим зрівнятись? Щось зовсім поза межами їх політики: ні тобі перенасичення чорних трансгендерних бойових гелікоптерів, ні популяризацї тампонів в чоловічих туалетах, ні проблем самоідентифікації домашніх котів.Серіал треба ливитись ввечері, коли нікуди не спішиш і закрив всі справи, як я вчора. Він красивий і розмірений, не руйнуйнує гармонію та перебіг тексту, навіть не очікував, що в епоху одноразових стрімінгових шоу нетфлікс потягне такий складний проект.Дуже приємний спосіб знову звернутися до тексту і навіть поглянути на нього по-новому. Звичайно, "Сто років самотності" дуже видовищний, емоційний і мальовничий роман, і, звичайно, читаючи його, кожен бачив своє кіно, по-своєму представляв епічний будинок Буендіа, ландшафт, магію Мелькіадеса і цей дивний, особливий насичений стан повітря. Але мене інтерпретація творців серіалу анітрохи не збентежила, а навпаки, змусила переосмислити якісь забуті та втрачені моменти. Тут відчувається якийсь маркесівський дух який я відчував в романі, він бере своє і розставляє все по місцях.Але якби спитали мене, то, безумовно, спочатку читаємо, потім дивимося. Хоча впевнений, у тих, хто не читав, після перегляду не залишиться вибору, і Маркес неодмінно займе важливе місце на їхній книжковій полиці.

Заскочимо у Скандинавію! Уявіть насичені червоно-жовто-зелені листя осіннього півдня Швеції, звучання мови неймовірно естетичних норманів, яких не хочеться чекати в гості зі словом Одніа на чолі, і таємничі легенди. Тож зустрічайте дивного Фінтроля, давнього героя саг і повістей, що допоміг звести кафедральний собор у Лунді і ще з десяток якихось церков десь біля фьйодів. Легенда розповідає, як святий Лаврентій будував Лундський собор, але йому не вистачало як коштів, так і будівельних матеріалів. Щоб прискорити будівництво, він уклав угоду з тролем. Троль допоміг би йому побудувати собор, однак умова троля полягала в тому, що Лаврентій повинен був бути в з'ясувати ім'я троля до того часу, коли церква була закінчена. Якщо він не зможе, святому довелося б принести йому Сонце і Місяць. Якби він не міг цього зробити, тролю було б дозволено взяти його очі та серце. За допомогою троля будівництво йшло швидко. Святий Лаврентій ставав все більш і більш стурбованим. Щоб якось відволіктись, він пішов гуляти за місто. Сів відпочити, і під час відпочинку раптом почув, як дружина троля втішає їхню дитину, кажучи йому не плакати, тому що його батько, Фінн, наступного дня принесе очі і серце святого як іграшку. Лаврентій поспішив назад і знайшов троля, який збирався поставити останній камінь в соборі. Він покликав його по імені. Розлючений, Фінн і його дружина почали трясти фундаментні стовпи в крипті, але сила святого була сильнішою, і вся сім'я була скам'яніла, прикута до стовпів.

Джон Рональд Руел Толкін вважав Уолта Діснея «ошуканцем», а його фільми - «огидними».У 1937 році відбулася прем'єра мультфільму «Білосніжка та сім гномів». Толкін подався подивитися картину разом зі своїм другом К. С. Льюїсом, автором «Хронік Нарнії». Побачене шокувало письменника.Пізніше, в листі до Льюїса, він називав Діснея «бідним бовдуром» з низьким рівнем освіти. Найбільше Толкіну не сподобалися гноми. Письменник вивчав класичну літературу, німецькі та скандинавські міфи, в яких гноми постають суворими воїнами, котрі славляться своєю ковальською справою. На думку Толкіна, гноми в мультфільмі були просто дешевим фарсом, глузуванням з благородних міфологічних створінь.Неприязнь Толкіна до Діснея зрозуміла, він вважав, що Дісней надто спрощує та робить інфантильними класичні казки, які насправді такими не є. Письменник вважав, що Дісней виставляє великі літературні твори простими та дешевими, маскультними, причому заради наживи. Толкін не хотів, щоб його роботи зазнали такої ж долі.У листі 1965 року Толкін стверджував, що «ні він, ні його видавці не мають наміру давати Уолту Діснею дозвіл на екранізацію його книг». Права на «Хоббіта» та «Володаря кілець» було продано компанії United Artists наприкінці 1960-х років.Вашій увазі вулиця в Оксфорді, де саме і мешкав Толкін, власне Оксфорд і сторінка з його рукописом (оце почерк, еге ж?) та його замальовками.. при чому рукопис лежить в ноунейм коледжі десь між студентськими роботами третього курсу і недопитою кавою викладачів..

Хотілося би сказати кілька слів про мислення, підхід до культурної дипломатії та вміння продати себе майбутньому, а не застрягнути в нафталіні.Український модернізм початку хх століття - це фантастична історія успіху, яку добре "продано" пересічному споживачу виставок Королівської академії мистецтв у Лондоні. Витримано, модерново, із затишною можливістю випити вина і купити листівки, книжки, мерчі в українському шопі Академії. Це іконічний приклад того, як має працювати українська культура за кордоном. Водночас, жаль усвідомлення, що ці поодинокі острівці тонуть в болоті культурних заходів із горілкою, салом, червоною калиною і народними романсами просто зводить з розуму.. що ж, нехай чиновники з купою грошей на ліжку, що не поділились з кимось на горі, не розчаровують нас, бо нам є куди рости, та й взагалі ми класні😊Тут більше про виставку від The Guardian👇https://amp.theguardian.com/artanddesign/article/2024/jul/07/in-the-eye-of-the-storm-modernism-in-ukraine-1900-1930s-royal-academy-london-review-a-small-yet-blazing-act-of-solidarityP.S. Дякую активістам за фото)

#борошнобібліографічнийКупив собі Улісс Джойса як чергову нобелівську книгу. Я час від часу читаю нобелівських лауреатів і це буквально безпрограшна стратегія.Цей роман описує один єдиний день людини з Дубліна, але ще жодного разу я не читав настільки вражаючих відгуків про жодну книгу:- Вперше мене вона зацікавила через книгу Андрія Любки "Щось зі мною не так" де він цілий розділ присвятив цій книзі основний посила якого був такий "Я собою дуже пишаюсь, мені вдалося прочитати Улісс Джойса".- Цілий ряд критиків вважають Улісс найвизначнішим романом ХХ сторіччя- Існує окремий науковий журнал Уліссознавців, що щоквартально видає ряд наукових статей по дослідженню роману.- Улісс має велетенську кількість інтерпретацій, - Кожен епізод має безмежну кількість відсилок до різних епох, міфів, персонажів, значна кількість яких досі не розгадана- Епізоди написані настільки різним стилем, мелодикою, грою слів, принципом, що складно зрозуміти як це все могла поєднати і створити одна людина- За словами дослідників Дублін початку ХХ сторіччя описаний настільки точно, що його можна відтворити у повній відповідності у разі раптового зникнення міста- За словами продавщині з книжкового вона намагалася прочитати роман три рази і кожного разу безуспішно. У свою чергу багато оглядів часто повторюють що твір не можна просто читати, адже ти постійно щось перевідкриваєш і доводиться перечитувати старі розділи або взагалі зупинятися щоб обдумати події роману.- «Не соромно не дочитати чи не прочитати «Улісса», соромно говорити, що не намагався це зробити. Я не дочитала «Улісса»»- «Найбільше мене лякають примітки. Це мало не чверть книженції!»- Книга була довгий час заборонена в США та Великобританії через відверті сексуальні сцени.- Кожен розділ гармонійно відповідає сцені, часу, органу людини, кольору, мистецтву, символу, техніці.- Джойс використовує метафори, символи, не прямі вирази, натяки, що поступово переплітаються між собою і створюють мережу всього твору, його цільне тло.Хтось з вас читав Улісса Джойса?

Трохи думок про інформаційну політику марафону. Сьогодні на плюсах зʼявився репортаж із Суджі. Зізнаюсь відверто, у мене був наплив гордості, та і зараз є, коли на камеру зривали російськи прапори, нашій війська на центральній площі, так і хотілось в пориві прокричати: «добийте гадіну в його ж логові». З іншого боку, ентузіазм і гордість сформований тими самими методами, що і російська пропаганда. «Марафон» форсить відео суржикомовних бабуль, що клянуть путіна, дякують нашим солдатам, хтось кричить Слава Україні з погреба. Чимось це мені нагадали репортажі Звєзди про бабку, що вийшла з радянським прапором чи дєдов, які зі сльозами на очах дякували вагнерівцям за «звільнення». Завжди можна знайти когось, хто підтримує переможця. Українська мова не значить, що там живуть українці, так само як і російська не значить, що тут живуть росіяни. По містечкам і селам Кубані молодь говорить таким дебелим суржиком, як у нас десь на Харківщині. Це не заважає їм вмирати за росію на Покровському напрямку. Коли розумний намагається довести дурню, що він розумніший - дурнів стає двоє.. До чого це я. Успіхи України на Курщині - це те, що вивчатимуть в підручниках історії, це кардинальна зміна світового дискурсу, важливість яякого, станом на сьогоднішній день, я думаю, навіть ще не осимслено. Але переможні реляції марафону в стилі «дайош курск, там наші люди», перш за все обезцінюють життя людей, покладені під час цієї операції, і можуть знову отверезити нас у ситуації контрнаступу літа 2023, коли замість пити каву біля замку княгині Гагаріної в Криму, звітуватимемо про взяття фундамету школи в селі Роботіно.Ось такі душно-субʼєктивні думки..

Деякі з приблизних схем облаштування Аду, Чистилища та Раю згідно з текстом "Божественної комедії" Данте Аліг'єрі. За Данте, найстрашнішим гріхом є зрада рідних людей на поталу своєму егоїзмові та гедонізму. У центрі Ада - вморожений у кригу пекельний владика з трьома пастями, в яких мучать Юду, Брута і Касія. Пекло: 9 кіл. Чистилище: 6 кіл та 3 кола Предчистилища. Рай: 9 рівнів. У Пеклі - непроглядна темрява, у Лімбі - напівтемрява. У Чистилищі - день і ніч. У Раю – день.Верхнє Пекло та Нижнє Пекло розділені залізною стіною стіною Діта. У Верхньому Пеклі, 1-5 кола - душі грішників, покарані за нестримність, обжерливість, скупість, хтивість, гнівливість, марнотратство. У Нижньому Пеклі, 6-9 кола - покарані за зло, скоєне свідомо, за насильство, обман і зраду. Перше коло Ада – Лімб. У Лімбі - Аристотель, Гомер, Горацій, Овідій, Платон, Демокріт, багато філософів, науковців, мудреців, які жили до приходу Христа.У 6 колі: єретики у вогняних трунах. 7 коло відокремлено від 6 глибоким урвищем. У 7 колі богохульники та ґвалтівники над ближнім і над собою, тирани-вбивці варяться в червоному окропі під наглядом кентаврів, самогубці перетворилися на дерева, гілки яких клюють гарпії, богохульників пожирає полум'я вогняного дощу. 8 коло складається з 9 Злих щілин. 8 коло в прірві, в цю прірву скидається річка Флегетон, Данте спускається в 8 коло з Вергілієм на спині Геріона, дракона з людським обличчям. Тут покарані обманщики, звідники, спокусники, хабарники, брехливі віщуни, злодії, лицеміри, фальшивомонетники, брехуни, підлабузники, наклепники. 9 коло - сама безодня Ада. На дні завмерло озеро-болото Коцит. Гігант Антей переносить Данте та Вергілія на долоні на поверхню озера. У Чистилищі - недбайливі, гордеці, заздрісники, гнівливі, похмурі, скупці, марнотратники, чревоугодники, хтивики. У Раю Небесному - Місяць із праведниками, Меркурій із честолюбцями, Марс із воїтелями за віру, Венера із душами велелюбних, Сонце із мудрецями, Юпітер із справедливими, Сатурн із споглядачами, Зоряне небо із душами торжествуючих та Емпірей із Богом.