Робота переписувача у давньому Шумері відкривала дорогу до багатства і влади, і переписувачами ставали, найчастіше, сини переписувачів. У Шумері їх називали dub-sar, школа переписувачів – e-dub-ba, а учні цієї школи – dumu-e-dub-ba. У 1940-х шумеролог Самуель Ной Крамер переклав шкільний запис якогось шумерського учня."Школяр розповідає про те, чим займався в школі. Спочатку стилосом, заповнює глиняні таблички. Після уроку снідав, а потім знову вправлявся в письмі. Повернувшись додому, школяр читав свою роботу батькові. Наступного дня, захопивши з собою сніданок, приготовлений матір'ю, він знову подався до школи.Іншого разу йому не пощастило: за неохайно написаний текст його було покарано ціпком. Повернувшись додому того дня, школяр запропонував своєму батькові запросити вчителя в гості. Коли вчитель прийшов, прийнявши запрошення, батько школяра запропонував гостю сісти на чолі столу і почав його частувати - не лише їжею, а й розсипом подяк, відзначаючи безперечні заслуги вчителя, який, не шкодуючи своїх, передає секрети письма недбайливим учням. За подяками були подарунки.Вчитель у свою чергу повідомив господареві будинку, що його син добре встигає в школі і з нього обов'язково вийде толк.