Про психологію - якісно | pleso 💙

Чи справді проблема в телефоні?

Розбираємось з психотерапевтом Платформи pleso Євгеном ГручманомМи все частіше помічаємо прокрастинацію у власному житті. Особливо зараз, коли навколо так багато способів швидко відволіктися. Хтось скаже, що це просто зручний спосіб прикривати лінь, і треба “просто встати й почати робити”. Але чи справді це так?🤔 Що насправді стоїть за прокрастинацією?

Чимало дослідників описують її як схильність відкладати важливі, складні або неприємні справи. Важливо розуміти, що це не завжди про лінь, а те, що зазвичай під цією поведінкою ховається:- страх помилки або оцінки- перфекціонізм- виснаження- небажане або емоційно складне завданняНаш мозок не любить дискомфорт. Коли завдання складне, він шукає спосіб “зняти напругу” і зосередити нашу увагу на чомусь іншому: серіал, прибирання, дрібні справи або скролінг.🤳 Чому саме соціальні мережі так легко “затягують”?

Соцмережі часто працюють як швидкий спосіб зняти напругу, адже ми:- відкладаємо те, що викликає напругу- занурюємось у скролінг, який швидко знімає цю напругу (але ненадовго)А потім приходить момент: відкладені переживання повертаються, часу залишається все менше, і ми відчуваємо втому не лише від самої задачі, а й від інформаційного перевантаження.👊 Як боротись з прокрастинацією? 1. Назви, що саме тебе зупиняє. “Боюсь зробити погано”, “не знаю з чого почати”, “вже немає сил”.2. Перевір свій станПрокрастинація часто виникає, коли ми вже на межі виснаження.3. Домовся з собою попрацювати над завданням принаймні 10 хвилинПрокрастинація може виникати з різних причин. Іноді краще не боротися з нею, а дослідити, що саме вона “захищає”. Знайти саме свого психотерапевта - пройди тест та обери найкращого психотерапевтаПідписатися на канал про психологію - якісно | pleso 💙

Світла нема, опалення нема, але є ми і ми можемо себе підтримати!

🤝

Ділимось порадами від психотерапевтки Платформи pleso Уляни БонцьоДискомфортні умови справді дуже виснажують, бо коли ми не можемо закрити свої базові потреби, нам важче бути добрими до себе і тим більше до інших🫠

Нам може бути страшно, ми можемо дратуватись, злитись, відчувати безпорадність. І все це абсолютно природні реакції на відсутність речей та ритуалів до яких ми звикли!

📍Що може практично допомогти у цих складних умовах:1) Змініть середовище

Якщо ви можете піти до когось в гості, в кавʼярню, офіс чи коворкінг, то скористайтесь такою можливістю. Проживати складні умови легше поруч з іншими людьми🫂2) Облаштуйте собі "безпечний простір

"Зберіть всі ковдри, пледи, подушки в одному місці і проводьте час наче в дитинстві у своєму «лігві»3) Подбайте про атмосферу

Свічки, гірлянди на батарейках, красиві світильники додають романтичності, а тепле світло дещо знімає напругу 4) Влаштуйте сесію на "понити" з друзями

Знайдіть когось, з ким разом можна поговорити, позлитись та понити, у переписці чи при зустрічі. ❗️

Важливо, щоб це було за взаємною згодою 5) Намагайтесь більше відпочивати

Коли фізична втома комбінується з ментальною ви можете відчувати сильне виснаження і навіть вигорання6) Сповільнюйтесь

Це дозволить економити ресурси і розподілити їх на довший термін👉 І, головне та найважливіше, спочатку дбаємо про себе, а потім про інших!

В таких умовах ми втрачаємо контроль над своїм життям і намагаємось його повернути, хоча б на рівні захисних реакційЯкщо зараз у вас є сили та бажання лише лежати вдома поки це все не закінчиться, пам'ятайте, що завмирати — це наша захисна реакція. Проте саме рух допомагає знайти рішення. Тож навіть прогулянка в магазин дозволить вам трошки перемкнутись та почерпнути сил💙

Підписатися на канал про психологію - якісно | pleso

Як дозволити собі радіти без відчуття провини?

💙

Ми часто недооцінюємо радість. Для багатьох вона стає майже «забороненою», бо одразу з’являються думки: «я не заслужив(ла)», «спочатку робота, потім задоволення», «радіти під час війни — неправильно»Разом з психотерапевтом Платформи pleso Вадимом Діденко розбираємось, чому нам варто радіти та тішити себе, і як це впливає на нашу психіку 👇🏻

Чому нам важко радіти та хвалити себе за маленькі успіхи? В психології це називається «інтроєкція». Хоч і звучить складно, але це точно знайомо тобі. Пояснюємо на прикладі: Якщо дитину цінували тільки за досягнення («отримав 12 балів — молодець, погрався — дарма витратив час»), у дорослому житті вона починає відчувати провину за будь-яке задоволення, яке не пов’язане з продуктивністю
В дорослому віці це виглядає так: ми не можемо дозволити собі радіти або зробити собі подарунок, бо «ми на це ще не заслужили». От-як влаштуємось на роботу, купимо машину, вивчимось, досягнемо чогось-там — тоді і можна порадітиЧому такі думки — шкідливі? Постійно відкладаючи щастя й вважаючи, що «не час», ми ризикуємо опинитися на межі емоційного вигорання. Ми досягаємо цілей, робимо успіхи, рухаємося вперед — але не відчуваємо радості від цьогоА для чого нам радіти дрібницям? Нейробіологія показує, що радість активує дофамін та серотонін — нейромедіатори, які зменшують стрес, підтримують енергію, психічне здоров’я та емоційну стійкістьПростими словами, без цих «хімічних ресурсів» наш організм виснажується, а психіка стає більш вразливою. Тому радіти та турбуватись про себе — це не егоїзм, а обовʼязкова складова життя в сучасних умовахЯк дозволити собі радощі без провини?1️⃣ Нормалізуй відпочинокЗапам’ятай: відпочинок не забирає час, а дає енергію, щоб виконати свої справи. Це — інвестиція, а не «лінощі»2️⃣ Тренуйся на маленьких діяхНаш мозок звикає до нових моделей поведінки поступово. Почни з дрібних задоволень: улюблений чай, коротка прогулянка, теплий душ 3️⃣ Змінюй внутрішній діалогКоли чуєш в голові «ти просто марнуєш час», замінюй ці думки на: «я зараз відновлююсь, щоб зробити більше» 4️⃣ Відокремлюй «повинен/повинна» від «хочу»Спробуй виписати два списки: обов’язків і задоволень. Часто ми їх змішуємо, і здається, що задоволення треба якось заслужити. Насправді вони існують паралельно5️⃣ Веди щоденник приємних подійНаприкінці дня записуй хоча б 3 моменти, які подарували тобі задоволення. Наприклад, смачна страва у закладі, розмова з друзями, маленькі успіхи на роботі. Це зміцнює зв’язки в мозку між приємним досвідом і відчуттям безпекиІ пам’ятай: дозволяти собі радіти — нормально. Якщо ж відчуття провини все одно не відпускає, іноді корисно розібратися з цим разом із психотерапевтом. Це не розкіш, а турбота про власний стан🌿

Знайти саме свого психотерапевта - пройди тест та обери найкращого психотерапевтаПідписатися на канал про психологію - якісно | pleso

Що таке FOMO і чому це відчуття знайоме усім?

😰

Чи були у тебе думки «Всі вже досягли більше, ніж я», «Мої знайомі встигають подорожувати, працювати, а я ніби відстаю»? Це і є FOMO. Сьогодні поговоримо, що це за відчуття, чому воно виникає і що з ним робити👇🏻🔍 Що таке FOMO?

FOMO (fear of missing out) — це страх пропустити щось важливе, запізнитися в житті. Він проявляється як тривога або відчуття власної недостатності, бо інші живуть цікавіше, досягають більше або мають щось, чого немає у тебе⚡️ Чому виникає FOMO?

Соціальні мережіМи постійно бачимо чужі «ідеальні моменти» і починаємо порівнювати себе з іншими. Але насправді: соцмережі — це простір, де користувачі намагаються показати ідеалізовану картинку і це не завжди відповідає реальностіВнутрішня невпевненістьКоли ми сумніваємось у власних досягненнях, чужі успіхи можуть сприйматись як доказ нашої «недостатності». Ми хочемо встигнути все, але не встигаємо проаналізувати, чи справді нам це потрібно? Хронічна втома та стресЧерез повітряні тривоги, конфлікти з рідними, проблеми на роботі чи навіть погоду, ми можемо бути вразливими. У такому стані мозок легше «підхоплює» відчуття, що ми відстаємо і пропускаємо найкращі роки життя💡 Що допоможе впоратися з FOMO?1️⃣ Обмежуй час у соцмережах — особливо тоді, коли ти відчуваєш втому або сум2️⃣

Записуй свої щоденні маленькі досягнення, щоб бачити власний прогрес3️⃣

Нагадуй собі: те, що ми бачимо в Instagram чи TikTok — лише частина реальності4️⃣

Практикуй вдячність — фокусуйся на тому, що вже є, а не на тому, чого бракуєТому наступного разу, коли з’явиться думка «я щось пропускаю», спробуй зупинитися й запитати себе: «А що я вже маю прямо зараз?». Ми впевнені, що в тебе є чимало досягнень, якими варто пишатися 💙

Знайти саме свого психотерапевта - пройди тест та обери найкращого психотерапевтаПідписатися на канал про психологію - якісно | pleso 💙