Хороший же матч вийшов. Нетипово хороший для аутсайдерів УПЛ.Звичайно, намагатися побачити якісь оригінальні тактичні рішення у протистояннях такого рівня - це обманювати себе. Немає тут інновацій й боротьби тактичних геніїв.Що зробило цей матч хорошим: ані Кудрівка, ані Епіцентр не грали з низькою лінією оборони та постійно дуже активно намагалися йти вперед. При втраті - контрпресинг, позиційні атаки зустрічалися як мінімум в середньому блоці.Все це створювало багато простору, що, з одного боку, дозволяло грати командам з адекватним рівнем якості. З іншого боку, постійні перехідні фази краще виглядають для глядача, якому потрібна не структура гри чи тактичні схеми, а жвава гра, моменти, удари, емоції.Також додало цікавинки налаштування команд. Обидві розуміли, що програвати тут не можна - й рубилися з бажанням та класною спортивною агресією. Швидкості були доволі непоганими. А все це те, чого часто не вистачає командам УПЛ, особливо з нижньої частини таблиці. Іноді здається, що гра у футбол їм взагалі не приносить задоволення, а на поле їх вигнали під дулом пістолета, змушують рухатися, коли вони просто з баночкою пивка прилягти на диван та подивитися улюблений сітком - наскільки вони виходять на поле без налаштування та без жодних емоцій.А саме бажання, агресія та сміливий футбол здатні компенсувати певну відсутність якості та неідеальні технічні моменти. Програючи, Кудрівка понеслася вперед з розташуванням крайніх захисників, як в якогось Шахтаря - вони фактично грали до бровки суперника. Як тільки Кудрівка відігралася, Епіцентр почав робити заміни на підсилення атаки - і створив кілька шикарних моментів. У відповідь Кудрівка також не укріплювала захист, а підсилила атаку. І вирвала таки цей матч.Бажання. Нерв. Активність в атаці.Це було приємно дивитися. Я ж вам говорив - не пропускайте цей матч.Якщо шукати відповідь на питання, хто ж зробив крок вперед в порівнянні з Першою лігою, то навіть перемога Кудрівки тут не дала однозначної відповіді. Це був більш-менш рівний матч, я б навіть сказав, що з певною перевагою Епіцентру по дійсно небезпечних моментах. Одні отримали пенальті, інші - ні. Одні забили свої моменти, інші - точно могли забити більше.Напевно, Кудрівка стала ближче до Епіцентру, ніж це було в першій лізі, але точно поки його не випереджає - принаймні якщо робити висновок по цьому конкретному матчу.Але тепер команди гратимуть далі у зовсім різному контексті: Епіцентр ускладнив собі боротьбу за виживання, в Кудрівка з 10 очками зараз почуватиметься дуже спокійно й може просто грати у футбол.***Всі, хто читає цей канал, знають моє ставлення до таких команд, як Кудрівка та Епіцентр. Де окрім футболістів немає нічого. Це дуже погане явище, яке треба викорінювати з українського футболу. Бо по своєму підходу це фактично команди з розвитком саме клубу на рівні аматорів.Проте респект саме командам та тренерам. Це був хороший матч. Українському футболу треба менше таких клубів, але більше таких команд й таких матчів.
Українські вболівальники, можливо, памʼятають голкіпера Ніколу Васіля, який був частиною праймової «Зорі» та перемагав з нею «Лестер» у Лізі Європи.Після луганського клубу Вáсіль (правильний наголос) відправився у «Санкт-Паулі» у другу Бундеслігу (подейкують, Віктор Скрипник дав хорошу рекомендацію) – і відразу ж став там основним воротарем.Чотири роки потому боснієць все ще є основним голкіпером «піратів» – тепер вже у Бундеслізі.У Ніколи, до слова, ще й дуже непогана статистика у німецькому обергаузі (вищому дивізіоні) – 45 пропущених та 10 кліншитів у 37 матчах. Погодьтеся, дуже непогано як для голкіпера команди-аутсайдера чемпіонату.Окрім цього всього, Васіль просто божить на пенальті – відбив 6 із 7 (!!!) і водночас має найкращий penalties-saved rate в історії Бундесліги (85,7%) серед тих, кому пробивали 7 і більше 11-метрових.Прикол у тому, що саме Васіль, відбивши пенальті Серу Ґірассі у першому турі нового сезону Бундесліги, побічно став співавтором рішення тренерського штабу «Дортмунда» зробити Рамі Бенсебаїні штатним пенальтистом за відсутності Емре Джана. Виходить, Ґірассі ледве не побився із Бенсебаїні через боснійця 🤣@wasfureintor
Новина, яка показує рівень українського професійного футболу: аматорський Агротех (!!!) вибив з Кубка України лідера Першої ліги Чорноморець – і став першим аматорським клубом, який зіграє в 1/8 фіналу.На попередній стадії змагань Агротех вибив клуб УПЛ Епіцентр. Так, це саме той Агротех, який перед Епіцентром замість тренувань збирав кавуни. А я говорив, що збірній України та українським топам в єврокубках допоможуть лише кавуни!Що маємо зараз: в 1/8 фіналу Кубка України зіграють лише 6 (!!!) клубів УПЛ. Межі ліг зараз розмиті як ніколи: окрім 7-8 клубів, все решта - те й саме болото, де команда другої ліги чи аматорів може вибивати клуби УПЛ. Якщо що, я не критикую – це об’єктивна ситуація. І, здається, з неї можна знайти й позитив. Рівень очікувано низький, але інтрига на ньому величезна, багато сенсацій, що додає інтересу до змагань. Особисто мені слідкувати за нашим болотом набагато цікавіше, ніж за топлігами чи лігою чемпіонів. Тут свої історії, нерв, бекграунд, вайб. А ось то все заморське – воно якесь чуже та неприроднє)
Артем Кравець публічно подякував людям за реакцію на його скандальне інтерв'ю Бурбасу про стан справ в Динамо - там він говорив про корупцію та інші проблеми клубу.Мені здається, що ключове в цій історії - не ідеалізувати Кравця. Сам факт, кому він дав це інтерв'ю, хоча мав інші пропозиції - вже говорить особисто для мене багато що. Також ми не знаємо, що там Артем напрацював скаутом в Динамо - це неможливо оцінити. А сама історія зі зростом Себальоса, якого він особисто дуже хотів бачити в клубі і лобіював - вона насправді показова та комічна. Так, Кравець в цілому складає враження просунутої в порівнянні з більшістю футболістів особистості. Так, фактично про всі ці речі писали чи говорили журналісти і так - Артем лише надав підтвердження тому, що було очевидним. Але розуміти, що не так та бути справжнім профі у дуже специфічній професії, яка потребує сотень годин відсмотру відео, аналітичного складу розуму та та обробки величезних масивів даних - це зовсім інше. І, власне, сам факт, що Кравець з радника президента в певний момент чомусь став скаутом першої команди Динамо, бо попросили допомогти - також показовий і комічний. Цій професій вчаться, проходять різні щаблі розвитку і, як мені здається, як мінімум дуже-дуже рідко потрапляють одразу на такий рівень без серйозного бекграунду. А в Динамо таке можливо - навіть цей факт на голову не налазить. Тому респект Кравцю за те, що заговорив, ніхто цього раніше не робив, а давно треба було. Але не треба його ідеалізувати - до нього точно є питання по скаутській історії, чи має він взагалі скіли і досвід, щоб бути скаутом в такому клубі, як Динамо. Просто спостерігаємо з попкорном, як воно горить.
Українському футболу потрібна реформа ліміту на легіонерів...навіщо Україні настільки жорсткий ліміт, коли місць для виступу українських футболістів більше, ніж достатньо? Першочергово його приймали, щоб дати українцям грати – це певною мірою працювало. Хіба зараз немає де грати? Все навпаки – українців не вистачає на всі доступні місця, і через це клуби переплачують.В нинішніх умовах та нинішньому вигляді ліміт на легіонерів в Україні виглядає абсолютним анахронізмом, який скоріше шкодить, ніж допомагає. Але мова не йде, що всі обмеження треба прибрати й забути – це таке ж міністерство простих рішень, як і чинний ліміт. Як його змінити, щоб умови працювали на користь українському футболу – потребує серйозного та масштабного дослідження, яким мають займатися не журналісти, а керівництво українського футболу в кооперації з професійними лігами та клубами.В єврокубках ліміт прив’язаний до вихованців, яких треба мати, щоб подати повну заявку. В Австрії грають без ліміту, але за використання місцевих гравців розділяють між клубами частину грошей з телепулу. Вистачає варіантів, з яких можна щось обрати або взагалі скомбінувати щось своє – у нас унікальні умови, які потребують унікальних рішень.Навряд є просте розв’язання проблеми – в такі часи живемо.Вже зараз важливо почати цю дискусію. Український футбол занадто повільно реагує на виклики цих важких часів. Щоб їм відповідати – треба швидко адаптовуватися та вводити нові норми, а не триматися за старі, бо всі так звикли.Без цього ми продовжимо говорити про дно, а не про зміни на краще.Повний текст тут
Місяць тому з ухвали Печерського районного суду Києва стало відомо, що Національна поліція України розслідує злочин проти президента житомирського «Полісся» Геннадія Буткевича.11 липня 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження, бо виявили шахрайську схему, метою якої було заволодіти коштами Буткевича на суму «понад 220 тисяч доларів США». Підстава відкриття – заява працівника клубу (імʼя не розголошується), який звернувся в органи.Пізніше речниця Офісу генпрокурора України, під процесуальним керівництвом якого працюють слідчі, пояснила суть шахрайської схеми (хоч і не назвала клуб):«...заволодіння працівниками клубу коштами, що виділялися для виплати агентської комісії при трансфері футболістів, шляхом введення в оману керівництва клубу».Про те, що це один і той же кейс, стало зрозуміло днями, коли Печерський районний суд Києва опублікував нову ухвалу в цій справі. Вона розкриває значно більше деталей – зокрема причетність до історії представників консалтингової компанії «Пасс ЮА», більше відомої у футбольному середовищі як PASS.Деталі тут:Роль PASS та комісійні на €200 тисяч – деталі розслідування злочину проти Буткевича з нової ухвали суду на прикладі конкретного трансферу «Полісся»👀👀👀
Як красиво палає в росіян від недопуску їх бобслеїстів та скелетоністів на зимову Олімпіаду.Президент Олімпійського комітету росії та міністр спорту країни Михайло Дегтярьов:«Рішення конгресу IBSF про недопуск російських спортсменів на Олімпіаду є політично мотивованим і несправедливим. Ключову роль у результаті голосування відіграла українська провокація — демонстрація презентації, побудованої на особистих нападках та звинуваченнях, далеких від суті питання.Малі країни, які не мають сильних позицій у бобслеї та скелетоні, також проголосували проти Росії. Їм на руку ослаблення конкуренції після виключення одного із лідерів світового спорту. Рішення продиктоване не принципами олімпізму та правами спортсменів, а політичними інтересами та розрахунками окремих держав».
Голова Федерації бобслею РФ Анатолій Пегов:«Коли повернемося, радимося з Олімпійським комітетом, з юристами і прийматимемо рішення. Але я думаю, що ми підемо до CAS. Тому що вже набридло терпіти цирк, який влаштовують наші українські партнери, це просто наводить мене на сміх».
І це величезний респект Гераскевичу , який якраз і представляв ту презентацію, від якої палає в російських керівників:«Ми почали роботу завчасно і проводили багато бесід з національними федераціями, обговорювали це питання, які труднощі викликає у цих федерацій повернення російських спортсменів. Вчора, позавчора на місці ще офлайн зустрілися з національними федераціями, обговорили, яка думка щодо цього питання в кожної.За тематиками про те, що я розповідав, можна подивитися в презентації, з якою я виступав. Але поза цим теж багато роботи було зроблено.Дуже вдячний вам, журналістам, вашим колегам, які збирали ці докази. В презентації можна побачити матеріали вашої роботи. І ці аргументи були дуже переконливі. Багато представників різних країн підходили й говорили про те, що це дуже важливо, що вони мають змогу побачити ці докази, досить глибокий аналіз того, що відбувається в Росії».
Бачив повністю ту презентацію - там справді топова робота. Тут деталі по цій історії та ще й короткий підсумок по тому, де ж будуть представлені росіяни на зимовій Олімпіаді - і там все дуже непогано:Росіян у бобслеї й скелетоні на ОІ не буде – Гераскевич показав презентацію, з якої в росіян горить
Слова людини, яка пару років намагалася працювати в Динамо радником Ігоря Суркіса:Кравець – про відхід з «Динамо»: «Коли корупція процвітає і нові ідеї нікому не потрібні, тоді немає сенсу витрачати свій ресурс на всю цю х###ю»🗣️ З першого дня роботи я шукав опції для навчання і знайшов її. Пройшовши 10-місячну програму від ECA, я зрозумів, що нашому футболу не тільки є куди рухатись, а він навіть на 10% не реалізовує свій потенціал. Багато речей, які для мене і у всьому європейському футболі вважаються вже давно всіма зрозумілими і залишеними в минулому, у нас в Україні процвітають. Ви скажете: «Так в нас же так багато футболістів, яких купують за мільйони!». А річ у тому, що вони виростають не завдяки, а всупереч всім факторам…Наведу приклад. Тільки-но я прийшов працювати, один дуже талановитий хлопець хотів поїхати грати в дуже відомий італійський клуб, тому що… З ним і його батьком навіть нормально поговорити не були в змозі. При тому всьому, що вони хотіли бути в «Динамо», але хотіли розуміти куди рухається клуб.Моя рідна команда, за яку я вболіваю все своє життя, мої діти плачуть, коли вона програє, повинна змінитися! Те, що там відбувається зараз – це дорога в Маріанську западину!І останнє :) Мене не звільнили, я просто не хочу працювати задля галочки, я хотів щось змінити! А коли корупція процвітає і нові ідеї нікому не потрібні, тоді і немає сенсу витрачати свій ресурс на всю цю х###ю…
Знову свято не на нашій футбольній вулиці. І, звичайно, можна скільки завгодно говорити про війну. Проте ось що важливо: не так вже й давно були інсайди про бюджет Динамо в 20-25 млн євро, можу припустити, що з того часу він міг цілком скоротитися до 15-20 млн - дуже відчувається, як Суркіс все більше затягує пояси, бо немає обороту грошей в трансферах, призових. Бульбашка стискається. І я ось взагалі не вірю, що в Кайрата може бути бюджет більше Динамо. Скоріше навпаки. Пошук по Кайрату дає 10-15 млн, але хто зна наскільки це близько до правди. В цілому здається, що десь так воно і має бути, причому скоріше в нижньому діапазоні, бо майже всі трансфери Кайрата за останні кілька сезонів - це вільні агенти чи взагалі оренди. Та і взагалі там не так багато трансферів. Вони не витачають майже нічого на переходи - звичайно, окрім підписних бонусів, зарплат та агентських.Та, блін, думаю, що в Полісся навряд менший бюджет за Кайрат.Очевидно, що вихід Кайрата в ЛЧ - не закономірність, а сенсація. Очевидно, що багато зійшлося. Так не може бути завжди. Але не треба говорити, що лише війна винна в такому падінні нашого футболу - це не так. Шахтар, в якого точно бюджет суттєво більше Кайрата, взагалі навіть не потрапив з чемпіонату в ЛЧ та не зміг пройти в групу ЛЄ. Скільки десятків мільйонів він вже витратив на цей склад і скільки ще прийде до кінця вікна? Має бути точно більше 100. Тому це не тільки війна. Це очевидне неоптимальне використання тих ресурсів, що є в наявності. Доволі солідних ресурсів, якщо говорити про Динамо. Величезних ресурсів, якщо говорити про Шахтар. Знову ж таки, є велика ймовірність, що Шахтар заграє зрештою досить непогано - бо, блін, дивно було б з такими вкладеннями не заграти. Але він мав бути ще в цій ЛЧ. І це величезний провал клубу, що він там, де він зараз. А оскільки Динамо потрапило замість Шахтаря, то воно хоча б мало показати натяк на боротьбу та не вилітати так ганебно. Тому мене це й гризе - бо буде точно в цій ЛЧ кілька клубів, які можуть тільки мріяти про можливості наших топів. А ми продовжимо говорити, що це все лише війна.
Дивлюся на новину про серйозну зацікавленість Жирони Ванатом - і не дуже розумію, як цей трансфер може стати реальністюДжерело там адекватне. Ніл Сола - іспанський журналіст, який спеціалізується саме на Жироні. Якщо зазирнете в його твіттер - то там майже одна Жирона, він відстежує там кожен крок. Проте також можна зазирнути у найдорожчі трансфери в історії Жирони: 1. Аспрілья (з Уотфорда, вік переходу - 20) - 18 мільйонів; 2. Гутьєрес (з Реала, вік переходу - 21) - 11 мільйонів;3. Руїс (з Браги, вік переходу - 24) - 9 мільйонів. Довбик з досить скромною загальною ціною за трансфер (близько 8 млн) - досі у топ-5. Розумієте, в чому проблема? Лише два трансфери за всю історію понад 10 млн. Я взагалі не вірю в оцінки трансфермаркта, але цілком можу припустити, що "я що, поганий бізнесмен?" Ігор Суркіс цілком може зазирнути там на сторінку Ваната, побачити там оціночну вартість у 15 мійльонів - і навіть відмовитись починати розмову нижче цієї суми. А якщо згадати, що за Бражка взимку пропонувати 20, а Ванат - двічі поспіль найкращий бомбардир чемпіонату та, напевно, найбільший актив клубу зараз, то, знаючі президента Динамо, тут можуть звучати запити й в 20 мільйонів. У Влада начебто клаусула 20 млн - якщо це так, то вибору не продати в Суркіса не буде.Чи буде платити Жирона такі гроші не за проспекта, а за нападника, якому цього сезону виповниться вже 24? Навіщо їм ризикувати з гравцем з 27-ї ліги світу, коли за таку суму можна знайти чимало варіантів як мінімум не гірше Ваната? Чи є взагалі такі гроші в Жирони на одного неочевидного гравця? Так, вони продали Гутьєреса за 18 млн (50% пішли Реалу) та поки нікого не купили - якась сума має бути. Але є сумнів, що вони готові всю її вкласти у Ваната та знову бити саме з ним трансферний рекорд. Хіба що в Ігоря Суркіса настільки погано зараз з грошима, що він опуститься до суми в 10-12 мільйонів. Але, хоч вони й очевидно є, президент Динамо зазичай з трансферами працює в зовсім іншому стилі - з підвищенням ставки. Чомусь здається, що далі першого контакту та озвучення першої пропозиції тут перемовини навряд можуть зайти. Чому б це? А так дуже б хотілося побачити Ваната в Ла Лізі. Він вже точно переріс рівень УПЛ, як і той же Судаков.
TGLIST.COM.UA
