НІНА ЮЖАНІНА

ℹ️Мінфін повідомляє, що за І півріччя 2026 року з загального фонду державного бюджету витрачено 2,23 трлн грн - майже на 19% більше, ніж торік.Найбільша стаття видатків - безпека й оборона: 1,4 трлн грн, або 63% усіх видатків загального фонду.⚡️Водночас є кілька показових цифр.▪️Доходи загального фонду за цей період становили майже 1,9 трлн грн, тоді як видатки - 2,23 трлн грн. 🆘Різниця перевищує 330 млрд грн, що вкотре підтверджує: виконання видатків значною мірою забезпечується за рахунок запозичень та іншого фінансування.▪️Найшвидше зросли видатки на субсидії та поточні трансферти підприємствам - одразу на 61% (+145,9 млрд грн).Саме за цією статтею спрямовано 384,9 млрд грн.Мінфін зазначає лише загальні напрями використання коштів: тут чомусь і закупівлі для ЗСУ, діяльність Національної установи розвитку, окремі медичні програми тощо.Але для майже 385 млрд грн суспільство має право бачити більш детальну структуру видатків.🤔Вражає постійне намагання не в повній мірі інформувати суспільство. Прозорість державних фінансів - це не лише інформація про те, скільки витрачено, а й чітке розуміння, кому саме, на які програми і з яким результатом були спрямовані кошти‼️

ℹ️За І півріччя 2026 року великі платники податків перерахували до Зведеного бюджету України 579,6 млрд грн, або 48,8% усіх податкових надходжень.📈Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 40,1 млрд грн (+7,4%).Найбільший приріст забезпечили:▪️податок на прибуток- +19,5 млрд грн (+14,6%);▪️ПДФО- +13,3 млрд грн (+16%);▪️ПДВ- +9,9 млрд грн (+7,1%);▪️акцизний податок- +8,6 млрд грн (+15,1%);▪️рентна плата- +7,1 млрд грн (+35,2%).Серед галузей найбільше зросли надходження від підприємств:▪️енергетики;▪️фінансової та страхової діяльності;▪️переробної промисловості.📌 Великі платники забезпечують майже половину податкових надходжень до державного бюджету.📍Водночас це не зменшує значення малого та середнього бізнесу, який забезпечує мільйони робочих місць, розвиток громад, конкуренцію та економічну активність по всій країні.І ще раз звертаю увагу- ⚡️податкова політика має створювати рівні та передбачувані умови для всіх сумлінних платників податків, незалежно від масштабу їхнього бізнесу.

📣ДПС взялася за ринок вживаних автомобілів. Результати вже є.ℹ️У 2026 році проведено майже 100 документальних перевірок імпортерів та продавців вживаних автомобілів.За їх результатами:▪️донараховано 1,2 млрд грн податкових зобов'язань;▪️майже на 1 млрд грн зменшено від'ємне значення ПДВ.Крім того, 230 фактичних перевірок дали підстави для застосування штрафних санкцій на 55 млн грн, а також виявлено 17 випадків ведення діяльності без державної реєстрації.За інформацією ДПС, найпоширенішими були схеми:▪️невідображення продажу імпортованих автомобілів у податковій звітності;▪️використання ПДВ, сплаченого при імпорті, для штучного формування податкового кредиту;▪️перепродаж автомобілів через фізичних осіб без реєстрації підприємницької діяльності та без сплати податків.📌 Ці схеми точно не є новими. Тому закономірно виникає питання: чому контролюючі органи так довго не звертали на них уваги?❓чи всі підприємства, яким донараховано податки, продовжують працювати, і яка частина із донарахованих 1,2 млрд грн реально надійде до бюджету.⚡️І головне — що далі? Які системні рішення вже прийняті, щоб унеможливити повторення таких схем? Чи створені дієві механізми контролю, які не дозволять знову роками накопичувати подібні порушення?Бо справжній результат роботи контролюючих органів — це не лише мільярдні донарахування після багаторічних схем, а насамперед ефективне запобігання їх виникненню.

😉Інфляція сповільнюється. Але в Україні з'являється банкнота номіналом 2 000 гривень.За даними Держстату, у червні 2026 року:▪️споживчі ціни знизилися на 0,1% порівняно з травнем;▪️у річному вимірі інфляція становила 7,2%.І майже одночасно НБУ повідомив, що з 4 вересня 2026 року вводить в обіг банкноту номіналом 2 000 гривень.Пояснення Національного банку заслуговує на увагу:"Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень." 📍Тобто сам НБУ пов'язує появу нової купюри саме з економічними передумовами.Прямо введення нового номіналу не означає емісію грошей чи "запуск друкарського верстата", воно є ще одним свідченням того, як за останні роки змінилася купівельна спроможність гривні.☝️Адже банкноти більшого номіналу зазвичай з'являються тоді, коли вони стають потрібними для повсякденних розрахунків.💡 І хоча сьогодні інфляція вже значно нижча, ніж у перші роки повномасштабної війни, рішення НБУ про введення банкноти номіналом 2 000 гривень є ще одним нагадуванням про те, наскільки змінилася вартість грошей за цей період.

ℹ️Уряд затвердив новий порядок використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. Це означає, що 2 млрд грн, передбачені у державному бюджеті на 2026 рік, можуть бути спрямовані на фінансування регіональних проєктів.-30% коштів -на проєкти Державної стратегії регіонального розвитку.-70% - на проєкти, визначені регіональними стратегіями та стратегіями територіальних громад.Так, порядок передбачає оцінку, пріоритезацію, відповідність стратегіям розвитку. ❓Але чи справді саме це сьогодні є першочерговим для громад?❗️Після чергових масованих атак пріоритетом мали б бути:▪️забезпечення житлом людей, які його втратили;▪️відновлення критичної інфраструктури;▪️підготовка громад до зими.А вже потім — інвестиційні проєкти, які, можливо, є важливими у мирний час.☝️Було б правильно ще до початку розподілу коштів оприлюднити перелік проєктів, що претендують на фінансування. Суспільство має бачити не лише суму — 2 млрд грн, а й конкретні об'єкти, їхню вартість та причини, чому саме вони стали пріоритетними.

⚡️ Які ж способи запобігання "штучному дробленню бізнесу" пропонують члени Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки.І тут, нажаль, нічого нового.Мінфіну доручено підготувати проєкти щодо запобігання ухиленню від оподаткування (тут вже не оптимізація, а ухилення) із використанням схем "штучного дроблення бізнесу":(1) заборони використання 2 групи єдиного податку для ряду видів діяльності (яких не зрозуміло, зазначені поки що тільки ресторани) з одночасним переведенням платників на 3 групу єдиного податку;(2) визначення підстав для повної заборони застосування спрощеної системи оподаткування для платників, щодо яких встановлено факт використання схем "штучного дроблення бізнесу" (мабуть за критеріями, яких ще немає);(3) запровадження диференційованих ставок єдиного податку (до 10%) для платників 3 групи, які надають консультаційні послуги у галузі бухгалтерського обліку та аудиту, маркетингу, інженерії та права (до чого ці самозайняті особи до дроблення бізнесу у торгівлі чи детінізації ринку праці). 📌І все це на фоні визнання МРГ недостатнього рівня адміністрування податків із застосуванням РРО/пРРО та POS-терміналів за повнотою відображення обсягів доходів платниками податків. 2/2

ℹ️Уряд доручив виділити 3,04 млрд грн з резервного фонду на ліквідацію наслідків ворожого обстрілу Вишневого.Кошти планують спрямувати на:▪️компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло;▪️відбудову житлових будинків;▪️капітальний ремонт багатоповерхівок;▪️відновлення інженерних мереж.Безумовно, люди мають якнайшвидше отримати допомогу.Але виникає кілька запитань.❓На підставі яких розрахунків уже визначено суму 3,04 млрд грн?❓Чи проведено обстеження?▫️Скільки житлових будинків і квартир зруйновано чи пошкоджено?▫️Які об’єкти інфраструктури потребують відновлення?▫️Скільки сімей необхідно забезпечити тимчасовим житлом?▫️Чи вже є затверджений кошторис першочергових робіт?Тобто, на що вистачить цих коштів?! В даному випадку волюнтаристські рішення не можуть бути. 📍Резервний фонд державного бюджету і створюється саме для таких надзвичайних ситуацій.Саме після таких трагедій стає зрозуміло, для чого державі потрібен резервний фонд.І саме тому📌 варто законодавчо заборонити використовувати його кошти на популістські ініціативи, які не відповідають його призначенню.❗️Бо резерв має залишатися резервом — для війни, надзвичайних ситуацій і порятунку людей, а не для фінансування політичних проєктів.

📣Податкова пропонує бізнесу пройти податковий «чекап».Звучить сучасно. Але сучасний сервіс — це не нова назва.Це новий підхід.📌Сьогодні платнику пропонують:▪️звернутися до Центру обслуговування платників;▪️відвідати Офіс податкових консультантів;▪️подати письмовий запит;▪️протягом п’яти робочих днів отримати інформацію про свій податковий стан.При цьому можна дізнатися:✔️чи є податковий борг;✔️чи виникли розбіжності у звітності;✔️чи зупинено податкові накладні;✔️чи включено підприємство до плану перевірок.Але більшість цієї інформації платник уже давно бачить у Електронному кабінеті🤷‍♀️Тому виникає інше питання.❓якщо ДПС уже бачить податкові ризики, навіщо змушувати платника приходити до податкової, писати запит і чекати п’ять днів?❗️Справжній сучасний сервіс мав би працювати зовсім інакше.Наприклад:📲 система автоматично повідомляє платника через Електронний кабінет:“У вас виявлено розбіжність…”“Ваша податкова накладна потрапила до зони ризику…”“У вас формується податковий борг…”“Рекомендуємо усунути проблему до…”Ось це і був би справжній податковий check-up. ❌Без заяв. ❌Без відвідування ЦОПів. ❌Без “офісів в офісах” і “онлайн-пунктів” у приміщенні податкової.💥Цифровізація — це коли інформація сама приходить до платника тоді, коли вона потрібна.А не коли платник приходить за інформацією, яка вже давно є в інформаційних системах ДПС🤷‍♀️.

Окрім інфляції, Національний банк звернув увагу ще на кілька важливих тенденцій.📉 Ділові настрої підприємств у червні дещо погіршилися. Причина очевидна — посилення російських атак на об'єкти бізнесу.Водночас ситуація в економіці не є однозначною. У транспорті, торгівлі та промисловості спостерігалося пожвавлення економічної активності. Натомість будівельна галузь і надалі перебуває у спаді.📌 Ще одна проблема, яку вже системно фіксує НБУ, — гострий дефіцит кадрів. Бізнес змушений підвищувати заробітну плату, щоб утримати працівників.Ми вже бачимо наслідки цього:▪️зростає собівартість продукції;▪️посилюється внутрішній інфляційний тиск;▪️окремі виробники вже попереджають про підвищення цін.Разом із цим є і позитивні сигнали.✅ У травні зменшився дефіцит торгівлі товарами.✅ Дефіцит поточного рахунку скоротився з 4,8 млрд дол. США у квітні до 3,7 млрд дол. США у травні.✅ У червні Україна отримала понад 15 млрд доларів США зовнішнього фінансування, що дозволило суттєво поповнити міжнародні резерви.📌 Загалом огляд НБУ ще раз підтверджує головний виклик.❗Українська економіка демонструє стійкість навіть в умовах війни, але дедалі більше відчуває вплив нестачі робочої сили та безпекових ризиків.

📣Сьогодні Уряд розподілив 8,3 млрд грн із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони.❗Фінансування отримають СБУ, ГУР Міноборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.Після сьогоднішньої ночі таке рішення сприймається особливо болісно🤔. З одного боку, добре, що кошти спрямовуються не на чергові піарівські ініціативи, а на сектор безпеки й оборони.❗️Але з іншого боку, варто уважно подивитися на самі напрями фінансування.🔹Грошове забезпечення військовослужбовців.🔹Матеріально-технічна база.🔹Розвідувальні спроможності.🔹Оборонні й безпекові потреби.‼️Тобто фактично уряд визнає: ці напрями були недофінансовані. Інакше не виникала б потреба розподіляти додатковий ресурс із резерву.Тому ❓ не лише в тому, що 8,3 млрд грн “виділили”.Питання в іншому: чому такі базові потреби сектору безпеки й оборони знову фінансуються через окремі рішення, резерви та ручний розподіл?А ще, перерозподіл 220 млн грн . нещодавно, тепер — ще 8,3 млрд грн. означає: 👉Рішення про скорочення видатків Міністерства оборони на 40 млрд грн було передчасним і стратегічно помилковим.