ℹ️Зміни внесено постановами Правління НБУ від 7 серпня 2026 року №88 та №89, які набрали чинності з 8 серпня:1️⃣Реструктуризація кредитів. Банки можуть не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової, до одного року, реструктуризації боргу через фінансові труднощі, спричинені повномасштабною війною.Це стосується реструктуризацій, проведених з 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, якщо банк має підстави вважати, що боржник зможе відновити обслуговування боргу.🤔2️⃣Кредитування АПК. До 1 вересня 2027 року змінено правила врахування аграрної продукції як застави:- коефіцієнт ліквідності збільшено з 0,4 до 0,75;- вартість застави можна визначати за фактичними залишками продукції;- максимальний строк кредитного договору з такою заставою збільшено з 12 до 18 місяців.3️⃣Гарантійні інструменти. Запроваджено єдині підходи до врахування портфельних гарантій із двома рівнями покриття, у тому числі інструментів у межах Ukraine Facility.4️⃣Кредити фізосіб. Уточнено порядок визначення кількості днів прострочення, якщо кредит частково або повністю погашено за рахунок овердрафту чи кредитної картки.НБУ пояснює рішення необхідністю зберегти доступ бізнесу до фінансування в умовах погіршення безпекової ситуації та руйнування логістичної й експортної інфраструктури.
📣Мінюст повідомив про реалізацію законодавчих змін (ЗУ №4833-ІХ) у сфері виконавчого провадження.ℹ️В Україні вже кілька років поспіль кошти боржників арештовуються та списуються в автоматичному режимі через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Водночас найбільшою системною проблемою завжди був тривалий процес скасування арешту рахунків та інших обмежень. Навіть після повної сплати невеликого штрафу люди тижнями чекали на зняття арешту з рахунків та виключення з Єдиного реєстру боржників.👉Тепер усі банки мають бути підключені до системи, а після повного погашення заборгованості арешти та інші обмеження мають зніматися автоматично - очікувано в межах однієї години.Є й важливі соціальні зміни:▪️ поріг боргу, до якого не можна звертати стягнення на єдине житло, збільшено з 20 до 50 мінімальних зарплат - 432 350 грн;▪️ під час воєнного стану та ще рік після його завершення не можна звертати стягнення на єдине житло військовослужбовців - із визначеними законом винятками;▪️ передбачено зняття арештів за борги за ЖКП на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях;▪️ залишається можливість користуватися частиною коштів на арештованому рахунку - зараз близько 13 тис. грн на місяць, але для цього боржник має звернутися до виконавця із заявою.Закон приймався складно. Більш відомий номер проєкту закону- 14005. Тепер головне - щоб складно не було людям скористатися його нормами.
Ну що ж, у продовження попереднього допису.Схоже, держава вирішила, що саме зараз час посилювати відповідальність бізнесу ще й за порушення законодавства з фінансових питань🤷♀️ℹ️Уряд схвалив законопроєкт про зміни до КУпАП.Пропонується збільшити штрафи за порушення, передбачені статтею 164²:▪️ за перше порушення — зі 136–255 грн до 850–1190 грн;▪️ за повторне протягом року — зі 170–340 грн до 1020–1360 грн.Крім того, пропонується встановити строк притягнення до відповідальності — один рік із дня вчинення порушення.Мінфін пояснює: штрафи не переглядалися з 1996 року і вже «не відповідають реаліям часу».❓Саме це сьогодні не відповідає реаліям часу?Ще раз, 👉 ми говоримо про необхідність термінової дерегуляції, спрощення процедур, податкових рішень для постраждалих підприємств, можливості швидко відновлювати роботу.⚡️І практично одночасно читаємо про нові вимоги до ліцензування, а ось ще і збільшення штрафів і розширення строку притягнення до відповідальності.Так, 850 чи 1190 гривень самі по собі бізнес не зруйнують. І справа взагалі не в сумі.Справа у підході.📌 Коли країна та бізнес живуть в екстраординарних умовах, я очікую від держави такої самої екстраординарної швидкості у спрощенні правил і допомозі тим, хто втратив активи.А поки складається дивне враження: там, де треба щось спростити для бізнесу, - роки обговорень.Там, де можна додати вимогу, відповідальність чи штраф,- рішення знаходяться значно швидше.І от це вже справді викликає і розчарування, і обурення.
🤔Іноді читаєш повідомлення державних органів і думаєш: ми точно всі живемо в одній країні?ℹ️Тепер для окремих ліцензій на тютюн і пальне, якщо місце зберігання не має поштової адреси, потрібно зазначати кадастровий номер земельної ділянки.Йдеться, зокрема, про зберігання пального для власного споживання та промислової переробки.Закон ухвалили. Уряд 15 липня затвердив відповідні зміни до порядків і форм. Тепер ДПС роз'яснює, як усе це виконувати.І начебто окремо взята норма має своє пояснення.❗️Але подивіться на реальність навколо.Росія знищує логістичні склади, торговельні центри, виробництва, АЗС та іншу інфраструктуру.Бізнес за одну ніч може втратити майно, місце зберігання товарів чи пального і змушений буквально за дні перебудовувати логістику та відновлювати роботу.Ми вже кілька днів говоримо про те, що в таких умовах державі потрібні екстраординарні рішення:▪️ спрощення дозвільних процедур;▪️ дерегуляція;▪️ податкові рішення для постраждалого бізнесу;▪️ максимально швидке відновлення діяльності;▪️ спрощення логістики.А державна машина тим часом продовжує рухатися своїм звичним маршрутом — нові реквізити, реєстри, форми, процедури🤷♀️Ось у цьому і проблема. Не в одному кадастровому номері.Проблема в тому, що країна живе в екстраординарних умовах, а система державного регулювання дуже часто поводиться так, ніби нічого не сталося.❗Може, після останніх атак час нарешті переглянути не тільки те, чим ще доповнити ліцензію, а й те, що з усіх цих процедур можна терміново прибрати або спростити для бізнесу?
📣Уряд завершив аудит виконання планів стійкості, повідомив Прем’єр-міністр. За його словами:«Ми отримали повну картину по кожному напрямку: що вже виконано, які роботи тривають, де існують критичні відставання та які рішення необхідно ухвалювати негайно».
Також зазначено, що під час аудиту проаналізовано:▪️ обсяги фінансування;▪️ потреби;▪️ стан реалізації заходів у кожному регіоні;▪️ окремо - ситуацію у Києві, де масштаб ризиків і загроз найбільший.👀Добре, що тепер уже і Премʼєр - міністр володіє реальною ситуацією. Про те, це вся інформація, яку отримало суспільство.📌 Якщо аудит завершено, то логічно було б оприлюднити його результати.Що саме виконано?Де виявлено критичні відставання?Які рішення потрібно ухвалити негайно? Бо, здається, вони мають бути. Хто відповідатиме за те, що не було зроблено?Якщо окремо аналізувалася ситуація у Києві, то що саме показав цей аудит?Що відбувається у столиці?- це питання цікавить кожного мешканця міста.До речі, 🔔чи усвідомлює влада, що від відповідей на ці питання залежить прийняття рішень багатьма родинами, в тому числі. Незабаром 1 ВЕРЕСНЯ.
🗣Сьогодні на засіданні податкового комітету першим питанням, яке я порушила, стала необхідність термінової зустрічі з бізнесом, що постраждав від останніх масованих атак.Йдеться не лише про окремі підприємства.📍Це рітейл, логістичні склади, торговельні мережі, виробництва, зокрема «Епіцентр», та інші компанії, які забезпечують країну товарами, робочими місцями і сплатою податків.Саме тому, на моє переконання, 💥Комітет має почути насамперед сам бізнес, а не лише урядові пропозиції.Адже вже зараз з'являється інформація про термінові урядові зустрічі, на яких обговорюються, зокрема, розвиток страхування воєнних ризиків та кредитування.Я не заперечую важливість цих інструментів.Але ми вже неодноразово аналізували і проблеми страхування воєнних ризиків, і доступність кредитування.І знаємо, що це не "швидка допомога" бізнесу, який сьогодні втратив склад, магазин чи виробництво.Саме тому я запропонувала не обмежуватися вже відомими рішеннями, а спільно з бізнесом обговорити інші інструменти підтримки.☝️І окремо хочу наголосити.Я не говорю про компенсацію втрат із державного бюджету.Йдеться про пошук реальних механізмів, які дозволять підприємствам швидко відновити роботу, зберегти колективи та продовжити забезпечувати країну товарами.Тому коли читаєте повідомлення про те, що "уряд терміново проводить зустрічі", знайте: ті попередні рішення, які вже озвучуються, навряд чи дадуть швидкий ефект.Спочатку потрібно почути тих, хто сьогодні опинився на передовій економічного фронту. Саме вони найкраще знають, яка підтримка потрібна зараз, а не через рік чи два.
📣Мінфін повідомив, що загальна фактична чисельність працівників державних органів у червні 2026 року становила 165,6 тис. осіб. Це лише на 1,6 тис. осіб менше, ніж рік тому.Багато це чи мало?Для порівняння: станом на 31 грудня 2021 року, тобто до початку повномасштабної війни, фактична чисельність державних службовців становила 171,5 тис. осіб.Отже, за понад чотири роки війни скорочення становило лише близько 6 тис. осіб, або трохи більше 3%.І це при тому, що:- частина території України тимчасово окупована;- на окремих територіях тривають бойові дії;- мільйони українців перебувають за кордоном;- роками декларується цифровізація державних послуг і принцип «держава у смартфоні»;- неодноразово заявлялося про оптимізацію державного апарату.👉Тому виникає закономірне питання:❓Чи відповідає така чисельність сучасним потребам державного управління?Адже мова йде не лише про кількість працівників, а й про значні бюджетні видатки на оплату їх праці.І ще одне питання.❓Де результати реформи системи оплати праці державних службовців?Грейдова система мала зробити оплату праці прозорішою, справедливішою, усунути диспропорції між державними органами та підвищити ефективність використання бюджетних коштів.Так, ще є ❓Скільки штатних посад передбачено і який відсоток із них вакантний? Цей показник, дав би розуміння не лише про фактичну чисельність, а й реальні масштаби державного апарату.
ℹ️За даними Держстату, у червні 2026 року середня заробітна плата в Україні становила 32 783 грн, що на 5,9% більше, ніж у травні.📍Найвищий рівень оплати праці зафіксовано:▪️ м. Київ - 48 393 грн;▪️Луганська область - 38 143 грн;▪️Київська область - 33 849 грн.Найнижчий:▪️Чернівецька область - 24 472 грн;▪️Кіровоградська область - 23 882 грн.За видами економічної діяльності різниця ще більш показова.Найвища середня зарплата:-інформація та телекомунікації - 77 931 грн.Найнижча:- охорона здоров’я та надання соціальної допомоги - лише 22 274 грн.Тобто працівники галузі, від якої безпосередньо залежить здоров’я людей, у середньому отримують майже у 3,5 раза менше, ніж працівники сфери інформаційних технологій.📌При цьому станом на 1 липня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати становила 3,8 млрд грн.Саме тому оцінювати ситуацію на ринку праці лише за показником середньої зарплати недостатньо. 👉Не менш важливо бачити, як оплачуються працівники критично важливих для держави сфер і чи вдається вирішувати проблему багатомільярдної заборгованості із заробітної плати.
🚨Держмитслужба запустила новий онлайн-сервіс «Аналіз рівня митної вартості товарів». 👉Він дозволяє ще до подання митної декларації переглянути статистичний діапазон митної вартості аналогічних товарів за кодом УКТ ЗЕД, країною походження, періодом оформлення та іншими параметрами. Також доступна гістограма розподілу значень і інформація про методи визначення митної вартості. 🔔Безумовно, це крок до більшої відкритості та цифровізації митних процедур.Але головне питання полягає в іншому.Чи допоможе цей сервіс реально зменшити кількість спорів між бізнесом і митницею щодо визначення митної вартості?⚠️Адже митна вартість вже багато років залишається однією з найконфліктніших тем у митному оформленні.Якщо цей інструмент стане інформаційним орієнтиром для бізнесу, який дозволить краще підготувати документи та оцінити ризики, - це позитивне рішення.Водночас важливо, щоб статистичні дані сервісу не перетворилися на неформальний “індикатив” або мінімальну планку, від якої митні органи автоматично відштовхуватимуться під час контролю митної вартості. Митна вартість повинна визначатися відповідно до вимог Митного кодексу та підтверджуватися документами у кожній конкретній зовнішньоекономічній операції, а не лише статистичними показниками.❗️Саме практика застосування покаже, чи стане новий сервіс інструментом прозорості та прогнозованості для бізнесу, чи породить нові питання.
ℹ️Міністерство економіки та довкілля України та Київстар підписали Меморандум про співпрацю.☝️Його мета — розвиток прозорого бізнес-середовища, підтримка малого і середнього підприємництва та цифровізація взаємодії бізнесу з державою.📍Першим практичним результатом стала інтеграція платформи «Пульс» у Київстар Бізнес Хаб. Відтепер підприємці зможуть залишати оцінки, повідомляти про проблеми та звертатися до держави безпосередньо через платформу.❗️Наступним етапом має стати використання штучного інтелекту для аналізу звернень підприємців.Як зазначають у Мінекономіки, це дозволить не просто накопичувати звернення, а виявляти системні проблеми та формувати управлінські рішення на основі великих масивів даних.Сам підхід виглядає сучасним🤔Якщо ШІ справді використовуватиметься для аналізу причин виникнення проблем, їх групування, визначення пріоритетності та відстеження результатів, це може стати якісно новим інструментом для державного управління.Проєкт реалізується BRDO у межах міжнародної програми STEP IN 2 EU за підтримки Європейського Союзу, урядів Німеччини, Норвегії, Литви та Естонії.Його мета — допомога Україні у виконанні економічних критеріїв вступу до ЄС, розвитку сучасних державних інституцій та покращенні бізнес-клімату.Тому хотілося б, щоб разом із новими цифровими сервісами з’являлися і нові стандарти відкритості: які саме проблеми бізнесу вирішені, якими рішеннями та який реальний результат це дало.1/2
TGLIST.COM.UA
