💰Багатство не завжди приносить щастя✨📚 Високий прибуток не означає, що людина щаслива. На початку 1990-х вийшла книга американського психолога Девіда Майєрса «Прагнення до щастя», де автор розглядав, як різні чинники, зокрема фінансове становище, впливають на емоційне благополуччя.
📉
Щоб продемонструвати, що гроші – далеко не головний його елемент, йому вистачило графіка із двома кривими: доходами американців із 1956 року та їх суб'єктивним рівнем щастя. Доходи за цей час збільшилися більш ніж утричі, а кількість щасливих людей лише зменшилась.
📈
Інші дослідження, проведені серед заможних людей, також продемонстрували, що високий дохід не гарантує щастя. Професор Гарвардської школи бізнесу Майкл Нортон запитав близько 2 тисяч людей зі статками від 1 млн доларів, скільки їм грошей потрібно для щастя. Переважна більшість мільйонерів відповіла, що вдвічі-втричі більше, ніж у них є.
📊
Щоб пояснити, чому недостатній прибуток гарантує незадоволеність життям, а підвищений не гарантує зворотного, вчені припустили, що є планка доходу, після якої гроші не впливають на відчуття щастя. У 2010 році лауреати Нобелівської премії з економіки Деніел Канеман і Ангус Дітон продемонстрували, що рівень задоволеності життям у американців переставав зростати, коли доходи досягали планки 75 000 $ на рік.
💸 Але ця планка викликає суперечки. Одні дослідження підтверджують, що вона є, інші її не знаходять. Очевидно, це протиріччя викликано тим, що вчені по-різному визначають щастя: для одних це почуття осмисленості життя, а для інших, як для Канемана і Дітона, це психологічний добробут, заснований на перевазі позитивних емоцій.❓А ви рахували, скільки вам потрібно грошей для повного щастя?Приєднуйся👉Психологія Достатку
🧠 Хитрощі розуму, які змушують переживати через дурниці. Частина 55️⃣Некоректні порівняння
Це звичка розглядати себе та інших з погляду гарних/поганих якостей. Оціночні судження, постійні порівняння, виявлення невідповідностей: ▪️
Є жінки набагато красивіші за мене▪️
Мої однокласники багато чого досягли, а я працюю за маленьку зарплату. Завжди знайдуться люди, які перевершують вас за якимись критеріями: соціальним станом, фізичними якостями, навичками. За всіма просто неможливо вгнатисяВідмовтеся від жорстких стандартів. Визнайте, що всі мають сильні та слабкі сторони. Порівнюйте себе не з іншими, а з собою колишнім/колишньою.6️⃣Безплідні нарікання
Звичка думати про втрачені можливості, минулі помилки замість спроб покращити щось зараз: ▪️
Не слід було цього говорити.▪️
Треба було йти навчатися на іншу спеціальність. Має сенс згадувати свої невдачі лише для того, щоб не повторювати помилок. Якщо ви можете щось змінити зараз, зробіть це, якщо ні - залиште думки про минуле.Приєднуйся 👉Психологія Достатку
🥪«Закон бутерброда»: бутерброд падає маслом донизу. Хоча це і не завжди так, цей закон використовується як метафора того, що невдачі часто трапляються у найнесприятливіший момент.
✅ Пояснення закону🔹Причина цієї халепи
Коли бутерброд вислизає з рук, він, як правило, починає обертатися. Оскільки сторона з маслом зазвичай важча, цей оберт призводить до того, що він падає саме маслом донизу🔹Вплив висоти столу
Якщо стіл має певну висоту, бутерброд може встигнути зробити один повний оберт і впасти маслом догори. Науковий розрахунок показує, що для падіння маслом догори висота столу повинна бути приблизно вдвічі більшою за висоту, яку бутерброд проходить за один оберт✅ Інші аспекти🔹Закон Мерфі
«Закон бутерброда» є одним з найвідоміших прикладів «Закону Мерфі», який стверджує: Якщо щось може піти не так, воно піде не так🔹Практичні рішення
Щоб уникнути падіння маслом донизу, можна спробувати зробити бутерброд двостороннім або просто уникати падіння, тримаючи його міцніше#гуморПриєднуйся👉Психологія Достатку
🚀
Реальність вимагає від нас працювати більше, продуктивніше й ефективніше. Не тільки інші, але й ми самі оцінюємо себе з точки зору продуктивності. Навіть наші хобі та зустрічі з друзями перетворюються на проєкти з показниками прогресу. Чому так відбувається?💊
Продуктивність – це наркотик ХХІ століття🔸
Коли ми виконуємо завдання, то відчуваємо задоволення. Якщо дія підкріплюється винагородою, а у мозок надходить дофамінова відповідь – це перетворює досягнення результату на задоволення.
🔸
Тільки мозку завжди замало – він вимагає все сильнішого стимулу для отримання дофаміну.
🔸
У результаті ми працюємо більше, але результат все частіше не влаштовує нас.
🎯
Зацикленість на результаті змушує робити вибір на користь простих, рутинних завдань із гарантованим результатом.
🔸
Звикаючи робити щось на автоматі, ми перестаємо утворювати нейронні зв'язки і часто відчуваємо незадоволеність.❓Як же знайти баланс між продуктивністю й ефективністю?
Про це поговоримо у наступних дописах.Приєднуйся👉Психологія Достатку
💢 Надурочна робота та ефективність🛠
Іноді великі компанії заявляють про те, що у них все націлено на максимальну результативність, тому люди вважають за краще затримуватися на роботі або працювати у вихідні за своєю ініціативою.❗️Переробки ведуть до підвищення показників у короткостроковому періоді, однак у довгостроковій перспективі знижують результативність працівників.▪️
Крім цього, переробки негативно впливають не лише на працівників, а й на результати компанії. Міжнародна асоціація розробників ігор у своєму дослідженні з'ясувала, що продуктивність співробітника знижується відразу після початку понаднормової роботи. Загальний обсяг виконаних завдань за вісім 60-годинних тижнів приблизно дорівнює восьми 40-годинним тижням.▪️
А дослідження Stanford University показало, що під час роботи понад 50 годин продуктивність співробітника починала падати. Таким чином, 50 годин – це максимальна норма робочого часу на тиждень.📍
Збільшити продуктивність компанії за рахунок понаднормової роботи не вийде, тому що людські ресурси обмежені та періодично потребують відновлення.
📤
Перешли цей допис своєму керівництву, якщо воно полюбляє, коли ти працюєш більше, ніж слід.Приєднуйся👉Психологія Достатку
💬Обговорюйте сімейні фінанси💸
Кожен з нас має власні уявлення про фінанси. Хтось витрачає все, що заробляє. Хтось економить і робить заощадження. Одні вважають, що гроші у родині мають бути спільними, інші надають перевагу роздільному бюджету. Комусь хочеться накопичити на будинок і машину, а комусь цікаво об'їхати світ.❌
Тема грошей у нашому суспільстві відкрито не обговорюється. Багатьом здається, що говорити з партнером про гроші означає виставити себе меркантильним і бездуховним. Краще промовчати, а воно потім саме якось влаштується. Але різні уявлення про гроші можуть бути причиною багатьох конфліктів.❓
Як бути?
Фінансові питання обов'язково потрібно обговорювати, причому на початку стосунків. Як вести бюджет – спільно чи окремо, хто розпоряджається фінансами (обидва чи хтось один), як враховувати доходи та витрати, на що витрачати гроші, які фінансові цілі ставити.
📍
Навіть якщо з'ясується, що у вас різні погляди, можна буде знайти компроміс і встановити правила.Приєднуйся👉Психологія Достатку
💸Джон Рокфеллер часто повторював:
"Розумна бідність небезпечніша за злидні"
Він бачив, як тисячі людей зупинялися не через голод, а через комфорт"Злидні спонукають до дії, а розумна бідність присипляє", – говорив вінПід розумною він розумів стан, коли людина начебто не страждає, у неї є їжа, житло, деяка стабільність – і саме це стає кліткою. Розумна бідність особливо небезпечна тим, що суспільство її хвалить. Людей в цьому стані називають практичними, надійними, розумними. Але за цією соціальною похвалою часто ховається страх ризику, пригнічені амбіції і непомітне старіння душіРокфеллер говорив: "Жебрак може стати мільярдером, а людина в розумній бідності – рідко"Бізнесмен вважав, що єдиний спосіб уникнути цієї пастки – постійно розширювати зону дискомфорту: нові навички, нові знайомства, нові виклики✅
Він щороку змушував себе брати участь у проєктах, де не відчував впевненості."Якщо мені комфортно, значить, я вже стагную", – писав він💰
Ця стратегія і створила імперію Рокфеллера.Психологія Достатку
✅ Концентруйтеся на тому, що можете контролювати
Немає сенсу турбуватися про речі, які знаходяться поза вашим контролем, тому що ви нічого не можете з ними зробити.©️
Вейн Дайєр⚡️
Дійсно, ми живемо у світі, де лише мала частина піддається нашому контролю. Ковід та війна підтвердили цю сумну істину.➖
Більшість енергії ми витрачаємо, долаючи опір і борючись із обставинами, думкою інших людей, погодою, економікою та іншими силами, на які ми не можемо вплинути, або можемо, але з величезними труднощами.➕
Якщо ж ви починаєте концентруватися на тому, що можете контролювати (власні вчинки, реакції, поведінка, емоції, ставлення до робочих процесів), ви стаєте набагато продуктивнішим і зосередженим. Адже в такому випадку тупикові проблеми не відволікають вас, ви просто працюєте над тим, на що здатні вплинути. А значить - за потребою - змінити.
📍
Це нормально, коли ми не можемо контролювати результат. Але ми можемо впливати на те, які зусилля ми докладемо для досягнення мети.Приєднуйся👉Психологія Достатку
🐴 #Притча про віслюка та чужу думку
Мандрували батько з сином. Батько сидів на віслюку, а син вів тварину за вуздечкуПовз йшли три жінки. Вони загомоніли:– Що за батько? Хлопчик ледве встигає за ним бігти, а той не знає жалю! Батько спішився з ослика і посадив на нього синаНаступний перехожий глянув на них несхвально:– Яка ганьба! Малий їде верхи, немов пан, а бідолашний батько біжить слідомХлопчик зніяковів і попросив батька сісти позаду нього, щоб їхати разом. Зустрічна бабуся похитала головою:– Як не соромно! Так мучити бідну тварину, в неї вже хребет провис! Обидва не каліки, могли б і пішки йтиСин із батьком злізли з віслюка і пішли поряд. Але тут їм зустрівся чоловік, який засміявся:– Навіщо ви годуєте цього осла, якщо ходите пішки? Батько сунув ослику повну пригорщу соломи і поклав руку на плече сина:– Що б ми не робили, сину, обов'язково знайдеться той, хто з нами буде не згоден. Я думаю, що ми самі повинні вирішувати, як нам йти, що робити та як нам жити.Приєднуйся👉Психологія Достатку
Маршалл Голдсміт, американський бізнес-експерт і коуч топ-менеджерів, у своїй практиці застосовував метод шести запитань:🔹
Чи намагаюся я зробити все можливе, щоб поставити перед собою чітко визначені цілі на сьогоднішній день?
🔹
Чи намагаюся я зробити все можливе, щоб рухатися в напрямку цілей сьогоднішнього дня?
🔹
Чи намагаюся я зробити все можливе, щоб знайти сенс у сьогоднішній праці?
🔹
Чи намагаюся я сьогодні зробити все можливе, щоб стати щасливішим на роботі?
🔹
Чи намагаюся я сьогодні зробити все можливе, щоб побудувати позитивні відносини з людьми?
🔹
Чи зробив я все можливе, щоб бути сьогодні повністю залученим?☘️ Щоденні чесні відповіді на ці запитання допомагали клієнтам Маршалла зосередитися на своїй меті, бути щасливими та здоровими.
📍Ми не можемо досягати своїх цілей щодня, але, якщо не намагаємося, цьому немає виправдання. ©️
Маршалл Голдсміт🔖
Придумайте для себе 3-6 питань на кожен день. Вони повинні починатися зі слів: "Чи зробив(ла) я все можливе сьогодні, щоб …" #коучингПсихологія Достатку