Статистика telegram channel - @kmnskeparh

Свята Євдокія (грецькою — «благовоління, добра слава») була самарянкою, родом із міста Іліополя. Тривалий час жила нечестиво. Якось опівночі Євдокія прокинулася й почула, як за стіною співають і читають Святе Письмо. Благодать Божа торкнулася її серця, жінка зрозуміла, що скоєні гріхи тягарем лежать на душі.Зранку Євдокія поспішила до сусідів, де познайомилась із старцем Германом, який повертався з паломництва по святих місцях. Чимало повчань вислухала жінка, і душа її сповнилася радістю, любов’ю до Христа. Через кілька днів похрестилася. Самарянка віддала усе майно бідним та пішла в монастир, де прийняла найсуворіші обітниці. Господь наділив її даром чудотворення. Невдовзі сестри обрали святу Євдокію настоятелькою монастиря.Коли посилилися гоніння на християн, преподобну Євдокію схопили і привели на тортури до місцевого правителя Діогена. Та воєначальник Діодор, якому наказали її катувати, одержав звістку про раптову смерть своєї дружини Фірміни. У відчаї нещасний кинувся до святої, щоб та помолилася за померлу. Преподобномучениця випросила в Бога повернення Фірміни до життя. Побачивши силу й милостивість Господа, Діодор та Діоген увірували в Христа і невдовзі зі своїми сім’ями охрестилися. Євдокія певний час жила в домі Діодора, де навчала новонавернених християн.Якось єдиного сина удови, яка працювала садівницею, ужалила змія, і хлопець помер. Мати гірко оплакувала його. Тоді Євдокія сказала Діодорові: «Настав і твій час показати свою віру у Всемогутнього Бога, Який чує покаянні молитви грішників і виконує їхні прохання». Діодор збентежився, бо не вважав себе достойним, але послухав святу й ім’ям Христовим звелів небіжчикові встати. На очах у всіх юнак ожив. Згодом преподобна Євдокія повернулась у монастир.Наступник Діогена Вікентій був жорстоким гонителем християн. Дізнавшись про безстрашну сповідницю, він наказав стратити її. Першого березня святій відтяли голову.#календар #свято_дня

❤️‍🩹 ПАРАФІЯНИ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКОГО СОБОРУ М. КАМ'ЯНСЬКЕ ТРАДИЦІЙНО ПЕРЕДАЛИ ПОРАНЕНИМ ВОЇНАМ ЩОЧЕТВЕРГОВИЙ ОБІДВ четвер, 12 березня 2026 року, при Свято-Миколаївському соборі м. Кам'янське приготували 158-й обід для поранених військових, які проходять реабілітацію в одній з лікарень міста. Небайдужі парафіяни, з благословення Високопреосвященнішого Володимира, митрополита Кам'янського і Царичанського, вже 158 тижнів готують смачний борщ на дровах, салати, випічку і багато смаколиків, та передають нашим пораненим солдатам.Також при лікарні діє каплиця святого пророка Божого Іллі, де щочетверга об 11:00 священнослужителі проводять водосвятний молебень та відвідують поранених військовослужбовців. Бажаючі можуть причаститися Святих Христових Тайн. 🙏 Дякуємо всім хто трудиться над цією доброю справою!❗Підтримати і долучитися до справи милосердя може кожен як молитовно, так фізично і матеріально!Як можна допомогти❓❗Можна прийти і допомогти на кухні щочетверга о 8:00. Допомога чоловіків також актуальна.❗Принести продукти❗Допомогти фінансово на закупівлю продуктів 🟢Карта ПриватБанк:5168 7521 2652 7459🟢Банка:https://send.monobank.ua/jar/3yYSqD2aCr#добро #УПЦ #ЗСУ #Центр_інформації_УПЦ🖥Слідкуйте за нами також на офіційних сторінкахFacebook: https://www.facebook.com/kmnskeparhInstagram: https://instagram.com/kamyanska_eparchia_upc?igshid=OGQ5ZDc2ODk2ZA==Фото 👇

Святитель Тарасій, патріарх Константинопольський, походив із знатного роду. Він народився і був вихований в Константинополі, де здобув гарну освіту. Тарасій швидко висунувся при дворі імператора Константина VI та його матері, святої цариці Ірини, і досягнув звання сенатора.У ті часи Церкву збурювали іконоборчі смути. Святий патріарх Павло, через слабкість характеру не міг рішуче боротися з єрессю. Тому він віддалився в монастир, де прийняв схиму.Коли до нього прийшла свята цариця Ірина зі своїм сином-імператором, святитель Павло оголосив їм, що гідним його наступником може бути лише святий Тарасій (на той час мирянин). Тарасій довго відмовлявся, не вважаючи себе достойним такого високого сану. Але згодом він підкорився загальному бажанню, з умовою, що буде скликано Вселенський Собор для засудження іконоборчої єресі.Пройшовши в короткий час усі ієрархічні ступені, святий Тарасій був возведений на патріарший престол у 784 році. 787 року під його головуванням у місті Нікеї відбувся VII Вселенський Собор, на якому були присутні 367 єпископів. На Соборі було утверджено шанування святих ікон. Ті із єпископів, які принесли покаяння в іконоборстві, були знову прийняті Церквою.Святий патріарх Тарасій мудро управляв Церквою двадцять два роки. Він вів суворе аскетичне життя. Усе своє майно він витратив на богоугодні діла, годуючи старих, убогих, сиріт і вдів. У Святу Пасху він влаштовував для них трапезу, на якій сам прислуговував.Свого часу святитель Тарасій безстрашно викрив імператора Константина Багрянородного, коли той звів наклеп на свою дружину, імператрицю Марію, онуку праведного Філарета Милостивого. Ціллю Константина було ув’язнити Марію до монастиря й одружитися зі своєю родичкою. Святитель Тарасій рішуче відмовився розірвати шлюб імператора, за що був підданий опалі.Патріарх Тарасій преставився до Господа 806 року. Коли він вмирав, біси, нагадуючи його життя з самої юності, старалися приписати йому не вчинені ним гріхи. “Я невинний в тому, про що ви говорите, — відповідав святитель. — Ви хибно наклепуєте на мене, немає у вас наді мною ніякої влади”.#календар #свято_дня

Святий Іоанн Хреститель Предтеча (Передвісник) або «посланець» Христа, що передбачив Його прихід, був обезголовлений через підступність іудейської царівни Іродіади і її дочки Соломії.З церковної історії відомо про три віднайдення глави святого.Перше відбулося у IV столітті, друге - у V столітті, а третє - у IX столітті. Ці події відмічені святковими датами у святцях.Після усікновіння глави пророка його тіло було поховане учнями в самарійському місті Севастії, а голова була схована Іродіадою у брудному місці. Благочестива Іоанна таємно взяла святу голову, поклала її в посудину і поховала на Єлеонській горі – в одному з маєтків Ірода. Через багато років цей маєток перейшов у володіння благочестивого вельможі Інокентія, який розпочав там будівництво церкви.Коли копали рів для фундаменту, було знайдено посудину із чесною главою Іоана Хрестителя. Інокентій довідався про велич святині за благодатними знаменнями, що походили від неї. Так відбулося Перше знайдення глави. Інокентій зберігав її з великим благоговінням, але перед своєю смертю, боячись, щоб святиня не була зневажена невірними, він знову заховав її в тому ж місці, де і знайшов.У дні рівноапостольного царя Костянтина, коли християнська віра почала процвітати, двом ченцям, які прийшли в Єрусалим на поклоніння святим місцям, двічі з’явився сам святий Предтеча виявив місце віднайдення своєї чесної глави. Ченці знайшли святиню і, поклавши її в торбину з верблюжої вовни, пішли додому. Дорогою вони зустріли незнайомого гончаря і дали йому нести дорогоцінну ношу. Не знаючи, що несе, гончар спокійно продовжував свій шлях, але йому з’явився сам святий Предтеча і велів тікати від недбайливих і ледачих ченців разом з тим, що було в нього в руках. Гончар зник від ченців з почестю зберігав чесну главу.Перед смертю він запечатав її у водоносну посудину і передав сестрі. З того часу чесна глава зберігалася побожними християнами, поки її власником не став священик-єретик Євстафій. Він спокусив багатьох хворих, котрі зцілилися від святої глави, приписуючи благодать єретичній вірі. Коли це з'ясувалося, він втік, закопавши святиню в печері, біля Емеси, єретик розраховував згодом повернутися і знову оволодіти нею для поширення псевдовчення.Але Бог не допустив цього. У печері оселилися доброчесні ченці, а потім на цьому місці виник монастир. В 452 р. архімандритові цієї обителі Маркелові святий Іоан Хреститель у видінні вказав місце, де схована його голова. Це знайдення почали святкувати як друге. Святиня була перенесена в Емесу, а потім до Константинополя.Благочестиві християни, покидаючи Константинополь, таємно винесли з собою главу Іоанна Предтечі і заховали її в Команах (поблизу Сухумі), місті, в якому колись помер свт. Іоанн Златоуст.Після затвердження православ'я на Константинопольському соборі (842) главу близько 850 року повернули у візантійську столицю. Церква святкує цю подію як третє віднайдення глави святого Іоана Хрестителя.#календар #свято_дня

Сьогодні свята Церква особливо в молитвах згадує всіх від віку померлих своїх чад. Поминаючи в молитвах своїх покійних рідних і близьких, ми повинні перш за все пам'ятати про наше спільне воскресіння. Саме для воскресіння і життя вічного ми створені Господом, а для того аби пізнати і впевнитись в цьому таїнстві, святитель Кирил Єрусалимський звертається до кожного з нас такими словами:«Прошу тебе, бережи тіло твоє і знай, що ти воскреснеш з мертвих і будеш судимий з цим тілом. Якщо ж ти цьому не віриш як неможливому, то з того, що бачиш на самому собі, запам’ятай хоч трохи і про те, чого не бачиш. Уяви і скажи мені, в якому стані ти був сам до десятьох років, або більше, з наскільки малозначного і слабкого стану ти досягнув настільки великого віку і такої краси. Невже Той, Хто небуття привів до буття, не в змозі воскресити те, що вже існувало і знову зруйнувалося? Тому, Хто оживотворює пшеницю, що сіється для них і кожного року знищується, невже важко буде воскресити нас самих, для яких і Він воскрес? Чи бачиш ти, що дерева зараз упродовж стількох місяців стоять без плодів і без листя, а коли пройде зима, то всі знову, ніби з мертвих, оживуть? Чи не на багато краще і зручніше буде ожити нам? Мойсеїв жезл з волі Божої перетворився на чуже для нього єство змія, а людина, що піддалася смерті, невже знову не прийде в первісний стан?Не слухай тих, які говорять, що не воскресне це тіло — воно воскресне. Про це свідчить Ісая, кажучи: «Воскреснуть мертві і встануть ті, що в гробах» (Іс. 26: 19), і ангел, який розмовляв з Даниїлом: «І багато з тих, що сплять у поросі землі, пробудяться: одні для життя вічного, інші — на вічну наругу і посоромлення» (Дан. 12: 2). Всім людям належить воскреснути, але воскресіння не для всіх однакове. Всі ми отримаємо вічні тіла, але не всі однакові. Праведні отримають для того, щоб вічно радіти з ангелами, а грішні — щоб вічно терпіти муки за гріхи».Святитель Кирил Єрусалимський. «Четверте оголошувальне повчання. Про воскресіння з мертвих»#календар #свято_дня

Святий благовірний князь Ярослав Мудрий був сином хрестителя Русі - рівноапостольного князя Володимира.За часів його князювання з'явилися перші монастирі на Русі. У 1030 році Його стараннями в Києві були зведені та багато прикрашені собор Святої Софії, храми святого Георгія і святої Ірини, храм Благовіщення й інші.Сучасники свідчили, що благовірний князь Ярослав гідно продовжував справу батька свого.За наказом Ярослава Мудрого були видані Церковний устав і звід законів давньоруського права - «Руська правда».У 1051 році, зібравши єпископів, великий князь сам призначив митрополитом Київським і всієї Русі Іларіона - вперше без участі Константинопольського патріарха.Дружина Ярослава Мудрого свята благовірна княгиня Ірина Київська (до хрещення Інгігерда, була старшою дочкою шведського короля Олоф Шетконунга).Благовірний великий князь Київський Ярослав Володимирович Мудрий упокоївся у Вишгороді 4 березня (20 лютого) 1054 року у Федорову суботу першого тижня Святого і Великого Посту.#календар #свято_дня

❤️‍🩹 ПАРАФІЯНИ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКОГО СОБОРУ М. КАМ'ЯНСЬКЕ ТРАДИЦІЙНО ПЕРЕДАЛИ ПОРАНЕНИМ ВОЇНАМ ЩОЧЕТВЕРГОВИЙ ОБІДВ четвер 26 лютого 2026 року, при Свято-Миколаївському соборі м. Кам'янське приготували 156-й обід для поранених військових, які проходять реабілітацію в одній з лікарень міста. Небайдужі парафіяни, з благословення Високопреосвященнішого Володимира, митрополита Кам'янського і Царичанського, вже 156 тижнів готують смачний борщ на дровах, салати, випічку і багато смаколиків, та передають нашим пораненим солдатам.Також при лікарні діє каплиця святого пророка Божого Іллі, де щочетверга об 11:00 священнослужителі проводять водосвятний молебень та відвідують поранених військовослужбовців. Бажаючі можуть причаститися Святих Христових Тайн. 🙏 Дякуємо всім хто трудиться над цією доброю справою!❗Підтримати і долучитися до справи милосердя може кожен як молитовно, так фізично і матеріально!Як можна допомогти❓❗Можна прийти і допомогти на кухні щочетверга о 8:00. Допомога чоловіків також актуальна.❗Принести продукти❗Допомогти фінансово на закупівлю продуктів 🟢Карта ПриватБанк:5168 7521 2652 7459🟢Банка:https://send.monobank.ua/jar/3yYSqD2aCr#добро #УПЦ #ЗСУ #Центр_інформації_УПЦ🖥Слідкуйте за нами також на офіційних сторінкахFacebook: https://www.facebook.com/kmnskeparhInstagram: https://instagram.com/kamyanska_eparchia_upc?igshid=OGQ5ZDc2ODk2ZA==Фото 👇

☦️Благословення на Великий піст 2026 року.Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на прийдешній Великий піст.Возлюблені у Господі брати і сестри, дорогі чада Святої Церкви!Милістю Божою ми вступаємо у дні Святої Чотиридесятниці — часу, коли Церква, як дбайлива Мати, кличе нас до тихої радості покаяння. Великий піст відкриває перед нами шлях очищення серця і просвітлення розуму, щоб ми, подолавши тягар мирської суєти і тривожності, навчилися жити перед лицем Божим, у світлі Євангелія, з пам’яттю про вічність і з живою відповідальністю за кожний день, що дарований нам для спасіння.Піст не зводиться лише до тілесного утримання, хоч і воно потрібне як школа волі. Його головна справа, — каже святитель Іоанн Златоуст, — зібрати людину докупи покаянням, повернути їй духовну тверезість, навчити мовчати там, де слово ранить, і говорити там, де слово лікує.Свята Церква вчить нас проходити піст невідступно від богослужіння, в диханні молитви, у слуханні Слова Божого, у щирому покаянні та примиренні з ближніми. Там, де людина стає перед Господом без виправдань і самоомани, починається справжнє оновлення: гріх перестає бути звичкою, а стає болем, який ми терпеливо прагнемо вилікувати. Нині, в обставинах важких випробувань для нашого українського народу, піст набуває ще глибшого змісту — Господь кличе нас до милосердя і співстраждання. Нехай наше постове утримання стане милостинею для тих, хто потребує, нехай наша молитва буде підтримкою для тих, хто на передовій, для поранених, для полонених, для тих, хто втратив близьких і дім. Не дозволяймо скорботам зробити нас черствими: християнин перемагає темряву не тільки витривалістю, а й любов’ю, яка не принижує, не мстить, не розпалює пристрастей, а творить добро навіть тоді, коли це важко.Не відкладаймо зустрічі з Богом на потім, не замикаймося у формальності, а в міру сил наповнюймо ці дні молитовною присутністю, щоб кожний день Великого посту став справжньою сходинкою до Пасхи Господньої — Світлого Христового Воскресіння.На період Великого посту нашим вірним благословляється невеликий молитовний подвиг за мир в Україні: кожного дня читати Псалом 90-й і робити по сім поклонів з молитвою Отче наш.+ ОнуфрійМИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Преподобний Ісидор Пелусіотський жив у IV-V століттях. Родом із Олександрії. Виріс у середовищі благочестивих християн. Він був у родинних стосунках із Феофілом, архієпископом Олександрійським, і його наступником святим Кирилом. Ще юнаком він пішов до Єгипту на Пелусіотську гору, яка стала місцем його чернечих подвигів. Духовна мудрість і суворий аскетизм преподобного Ісидора в поєднанні з широкою освіченістю і природним знанням людської душі дали йому змогу за короткий час здобути повагу і любов ченців. Вони обрали його своїм настоятелем і возвели в сан пресвітера. Наслідуючи приклад святителя Іоанна Златоуста, якого йому довелося бачити й чути під час подорожі до Константинополя, преподобний Ісидор присвятив себе переважно християнській проповіді. Він був учителем і безвідмовним подавачем порад для всіх, хто звертався до нього за духовною підтримкою – чи то проста людина, чи то вельможа, чи то єпископ, чи то патріарх Олександрійський, чи то сам імператор. Після нього залишилося близько 10000 листів, з яких до нас дійшло 2090. Більша частина цих листів містить глибокі за богословською думкою і водночас морально повчальні тлумачення Священного Писання. Тут преподобний Ісидор виступає як найкращий учень святителя Іоанна Златоуста. Любов і відданість преподобного Ісидора до святого Іоанна Златоуста проявилися в рішучих діях на захист святого Іоанна під час гонінь на нього імператриці Євдоксії та архієпископа Феофіла. Після смерті святителя преподобний Ісидор переконав наступника Феофіла, святого Кирила Александрійського, вписати ім’я святого Іоанна Златоуста в церковні диптихи як сповідника. З ініціативи преподобного Ісидора було скликано III Вселенський Собор в Ефесі (431), на якому було засуджено лжевчення Несторія про Особу Іісуса Христа.Преподобний Ісидор досяг глибокої старості і помер близько 436 року. Церковний історик Євагрій (VI століття) про преподобного Ісидора пише, що “життя його, здавалося всім, життям ангельським на землі”. Інший історик, Никифор Калліст (XI ст.), так вихваляє преподобного Ісидора: “Він був живим і натхненним стовпом чернечих уставів та Божественного бачення, і наче найвищий зразок найтеплішого наслідування та вчення духовного”.#календар #свято_дня

В свято Стрітення Господнього згадується, як у 40-й день після народження Іісуса Христа принесли до Єрусалимського храму. Із рук Пресвятої Богородиці і праведного Йосифа Обручника Богонемовля прийняв праведний старець Симеон. Він був вельми похилого віку і давно чекав Спасителя, оскільки йому було відкрито, що він не помре, поки не побачить Христа. Із уст Богоприїмця прозвучало пророцтво про Спасителя світу: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля” (Лк. 2:29-32). Також праведний старець виголосив пророчі слова Божій Матері: “…лежить Цей на падіння і на востання багатьох в Ізраїлі і на знак протиріччя, – і Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрились помисли багатьох сердець” (Лк. 2:34,35). Крім Симеона, Богонемовля зустрічала і славила пророчиця Анна, дочка Фануїлова. Так в особі Симеона й Анни останні праведники Старого Завіту, що минав, зустріли Новий Завіт в особі Господа Іісуса Христа.#календар #свято_дня