Статистика telegram каналу - @ilatanka

Логотип телеграм спільноти - ilatanka 📚 2021-07-17

ilatanka 📚

Кількість підписників:
370
Фото:
39 
Відео:
 
Посилання:
77 
Категорія:
Блоги
Опис:
Мій відкритий конспект. Ділюся цитатами, ідеями, порадами з книжок, які зачепили. Мій інстаграм — https://instagram.com/ilatanka/

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала ilatanka 📚 - @ilatanka

Про в’язницю страху, що паралізує
♥️ «Зробіть щось, чого ще не робили. Зміни — синонім зростання. А щоб зростати, потрібно рухатися вперед, а не по колу».
💔💔💔 «Ви ніколи не знаєте, на що чекати. Не можете передбачити, хто з’явиться на вашому шляху та заподіє вам шкоду — облає, вдарить, порушить обіцянку, зрадить довіру, кине бомбу, розпочне війну. Хотіла б я запевнити вас, що завтра світ буде безпечний, вільний від жорстокості, насилля та осуду, від зґвалтувань, від аморальності, від геноциду. Такий світ може ніколи не настати. Ми живемо в небезпечному світі, а отже, зі страхом. Жодних гарантій вашої безпеки немає.
Але страх і любов не можуть співіснувати. І не можна дозволити страху керувати вашим життям
».
«Переживши образу чи зраду, важко позбутися страху, що нам знову не буде боляче… Ми тримаємося за страх, гадаючи, що пильність нас убереже, але страх набуває безжальної циклічності та стає пророцтвом, що справджується. Найліпший захист від страждань — навчитися любити себе та пробачати собі, бути для себе безпечними, не картатися за похибки, образи й біль, без яких не обходиться наше життя».
«Коли нас долають сумніви, ми шукаємо знаків, що вгамують — або підтвердять — наші страхи. Але, чого б ми не шукали назовні, маємо звернутися всередину».
«В’язниця страху може підштовхнути нас до зростання та розширення можливості. Найпотужнішим інструментом для здійснення такої трансформації може стати наша мова».
🎯 «Відзначайте, коли кажете «не можу», «намагаюся», «мушу», і замініть ці фрази, що вас ув’язнюють, на інші: можу, хочу, буду, обираю. Це мова, що надає можливості для змін».
«Коли ви плануєте чогось позбутися, то матимете більше шансів на успіх, замінивши це чимось іншим. Коли намагаєтеся обійтися без коктейлю, замініть його на інший напій, що вам подобається. Коли намагаєтеся припинити віддалятися чи ховатися від близької людини.., замініть звичку виходити з кімнати на нову звичку залишатися та нагороджувати партнера усмішкою та лагідним поглядом».
«Хто відповідальний за те, що ваші мрії та дії не збігаються?»
«Одна з протидій змінам — суворість до себе».
«Часто вкорінені в нас емоційні реакції насправді навіть не наші – ми просто засвоїли їх від інших. То запитайте себе: «Це мій страх? Чи чужий?» Якщо страх насправді належить вашим батькам, дідусеві чи бабусі, дружині чи чоловікові, то не потрібно вам більше носити його в собі… Залиште позаду. І тоді складіть перелік страхів, які залишилися. Саме так ви починаєте визнавати власні страхи — не боротися з ними, не втікати від них, не лікувати їх».
💯 «Часто ми застряглі не тому, що не знаємо, що вдіяти. А тому, що нам страшно зробити щось недостатньо добре. Ми самокритичні. Дотримуємося високих стандартів. Прагнемо схвалення інших — і здебільшого власного — та вважаємо, що можемо його отримати, лише маючи здібності Супермена чи Диво-Жінки. Але якщо ви перфекціоніст, то завжди зволікаєте, бо досконало означає ніколи».
«Щоб прагнути досконалості, відвага не потрібна. Вона потрібна, щоб бути звичайним».
«Нам легше лишатися з тим, що нам знайоме, хоч би яке воно було болісне чи вбивче, ніж зрушити назустріч невідомому».
«Покидати коло знущань так важко й небезпечно, що більшість жінок кілька разів повертаються до свого аб’юзера, перш ніж вирватися остаточно — якщо їм це взагалі колись вдається».
«Коли ми переповнені страхом, то живемо минулим, яке вже сталося, чи майбутнім, якого ще не існує. Коли ми допитливі, то перебуваємо тут і зараз, прагнемо дізнатися, що незабаром станеться. Краще ризикувати та зростати і, можливо, зазнавати невдачі, ніж лишатися у старій в’язниці й ніколи не дізнатися, що могло б бути».
#ЕдітЕґер_Дар
122
22-09-24 18:12
Про в’язницю образи
«Найпотужніший руйнівник близькості — млявий хронічний гнів і роздратування».
«Причина нашого гніву часто полягає в тому, що реальність не відповідає нашим очікуванням. Ми вважаємо, що це інша людина обтяжує нас чи утримує в полоні, але наша справжня в’язниця — відірвані від реальності очікування».

«Любов — це не те, що ви відчуваєте, а те, що ви робите».
♥️
«Будь-який вибір має свою ціну — ви щось набуваєте і щось утрачаєте».
«Розлучення не розв’язує емоційних проблем стосунків. Воно лише надає законний дозвіл повторити той самий шаблон стосунків з іншою людиною!»

«Ми вступаємо у стосунки з установками, які засвоїли в дитинстві. Часом це буквально повторювані фрази, на зразок тієї, що мені казала мама: «Поганий чоловік кращий за ніякого». Іншим разом це те, що ми підхопили в діях інших чи в домашньому середовищі».
«Чимало пар повторюють один і той самий танок із трьох кроків — повторюваний цикл конфлікту. Крок перший — розчарування. Воно накопичується та гноїться, і незабаром пара переходить до другого кроку — суперечки. Подружжя кричить чи скаженіє і робить третій крок — мириться. (Ніколи не займайтеся сексом після бійки. Так ви лише закріплюєте суперечку!) Здається, ніби з перемир’ям конфлікт вичерпано, та насправді це лише продовження циклу. Першочергове розчарування не було розв’язане».
«Ви або сприяєте стосункам, або псуєте їх. Як кожен із вас нищить ваш шлюб?»
🤔 «Коли ми заперечуємо звинувачення, то все одно визнаємо свою провину. Беремо на себе відповідальність за те, що не є нашим».
🤔🤔🤔 «Наступного разу, коли він казатиме, що ви щось робите не так, відповідайте: «Твоя правда». Він не зможе заперечити. І ви не брешете, бо всі помиляються й удосконалюватися можна нескінченно. Просто скажіть: «Так, твоя правда»».
«— Але я маю стільки образ на нього, — сказала вона. Цього разу Марина хотіла обговорювати не його злість, а власну. — Подумки я за все перекладаю відповідальність на нього.
— То робіть протилежне, — сказала я. — Подякуйте йому.
Вона витріщилася на мене, а її брови підскочили від здивування.
Ви самі обираєте власне ставлення. Тож будьте йому вдячні. І своїм батькам теж. Вони всі допомогли вам стати сильнішою».
«Журба допомагає нам побачити та усвідомити зрештою, що сталося, а чого не сталося. Відкриває нам простір, щоб ми мали змогу побачити, в якому місці зараз перебуваємо та в якому напрямку можемо з нього рушити».
«Чи хотіли б ви одружитися з собою?.. Що вам у собі подобається?.. Чим хороший ваш чоловік?»
«Дуже важливо робити чесні відкриття. Отримувати критику від інших і від себе самих та зосереджуватися на похибках, наріканнях легко. Але всі ми чудові. І ми самі обираємо, на чому нам зосереджуватися».
«Ви не зможете знати правди про ваші стосунки, доки не зцілите власних ран, доки не поховаєте й не залишите позаду все те з минулого, що тягне вас назад».
#ЕдітЕґер_Дар
3
22-09-23 19:43
Про в’язницю закоснілості
Так, так! Я знову взялася за «Дар. 12 уроків, які врятують ваше життя».

«Конфлікти — природа людини. Коли ми уникаємо конфліктів, то насправді наближаємося до деспотизму й віддаляємося від злагоди. Сам по собі конфлікт не ув’язнює. Справжня пастка — це закоснілі установки, що за допомогою них ми часто намагаємося владнати конфлікт».
«Ґрати закоснілого мислення важко розпізнати, бо зазвичай вони вкриті позолотою добрих намірів».
«Вам не обов’язково погоджуватися з думкою іншого. Ви не маєте поступатися власною правдою — і, будь ласка, ніколи цього не робіть! Свобода настає тоді, коли ви відпускаєте потребу мати рацію».
«Ми не покращуємо становище інших — чи власне — коли вдаємося до скарг, коли кажемо щось на кшталт «дивися-що-ти-накоїв». Критика ніколи не сприяє зростанню. Тож усуньте її. Жодної критики. Ніколи. Зробіть це заради інших, і насамперед — заради себе, щоб звільнитися від ефемерних очікувань і злості, що поглинає нас, коли ці очікування не справджуються».
«Чимало людей живуть так, ніби мають щось комусь доводити… Коли ви намагаєтеся довести, що маєте рацію чи хороші, то перетворюєтеся на людину, якої насправді не існує… Будь-яка людина припускається помилок. Ви не безпорадні, але й не святі. Ви не мусите доводити свою цінність. Натомість можете просто прийняти її та цінувати власну недосконалість і цілісність, бо іншої такої людини ніколи не було й не буде. Облиште цю звичку. Ви не вільні, доки мусите щось доводити».

«Найкращий спосіб відпустити потребу в контролі — стати сильною. Сила немає нічого спільного з м’язами чи домінуванням. Сила — це мати сміливість відповідати, а не протидіяти, бути відповідальним за власне життя та рішення. Ви сильні, коли не віддаєте владу над собою».

«Коли наше тіло болить, не карайте його, не мстіться йому і нічого від нього не вимагайте. Просто скажіть: «Я слухаю»».
«Складні та болісні події, що стаються з нами, не мусять нам подобатися. Але щойно ми припиняємо пручатися та протидіяти, то отримуємо в залишку більше енергії та уяви, щоб рухатися далі, а не в нікуди».
«Гнучкість — це сила… Тому щоранку прокидайтеся та розтягуйтеся. Розвивайте розумову рухливість — це сприятиме вашій свободі».
#ЕдітЕґер_Дар
Наступний розді має дуже цікаву назву:
Чи хотіли б ви одружитися з собою? 😜
101
22-09-22 15:23
Про в’язницю неподоланої журби
«Більшість із нас страждає, бо отримує те, чого не хоче мати, або хоче того, чого не має».
«Жаль — це бажання змінити минуле. Саме жалю ми зазнаємо, коли не зможемо визнати, що безпорадні, що дещо вже сталося, що ми не здатні цього змінити».
«Коли ми маємо неподолану журбу, то часто живемо і з непереборним гнівом».
«Щоби подолати печаль, потрібно звільнитися від відповідальності за те, що від нас не залежало, та примиритися з ухваленими нами рішеннями, що їх не можна скасувати».
«Замість того, щоб помирати заради померлих, я можу жити заради них».
«Провина не народжує любові. Ніколи».
«Журба може підштовхнути нас переглянути пріоритети та вирішити, чи відновити радість та мету, чи бути кращою версією себе знову, чи прийняти напрям, у якому тепер скеровує нас життя».
«Так багато причин чому — чому сталося чи не сталося те чи інше, чому ми там, де ми є; чому робимо те, що робимо. Журба підштовхує нас з’ясувати, що в нашій владі, що у вашій, а що лише у владі Бога».
«Ви можете змиритися з тим, що сталося і чого не сталося. І здатні зосереджуватися не на тому, що втрачено, а на тому, що залишилося. Ви досі маєте вибір проживати кожну мить як дар, прийняти те, що є».
#ЕдітЕґер_Дар
248
22-07-17 07:56