Повідомлення telegram каналу - @ilatanka

Про в’язницю страху, що паралізує
♥️ «Зробіть щось, чого ще не робили. Зміни — синонім зростання. А щоб зростати, потрібно рухатися вперед, а не по колу».
💔💔💔 «Ви ніколи не знаєте, на що чекати. Не можете передбачити, хто з’явиться на вашому шляху та заподіє вам шкоду — облає, вдарить, порушить обіцянку, зрадить довіру, кине бомбу, розпочне війну. Хотіла б я запевнити вас, що завтра світ буде безпечний, вільний від жорстокості, насилля та осуду, від зґвалтувань, від аморальності, від геноциду. Такий світ може ніколи не настати. Ми живемо в небезпечному світі, а отже, зі страхом. Жодних гарантій вашої безпеки немає.
Але страх і любов не можуть співіснувати. І не можна дозволити страху керувати вашим життям».
«Переживши образу чи зраду, важко позбутися страху, що нам знову не буде боляче… Ми тримаємося за страх, гадаючи, що пильність нас убереже, але страх набуває безжальної циклічності та стає пророцтвом, що справджується. Найліпший захист від страждань — навчитися любити себе та пробачати собі, бути для себе безпечними, не картатися за похибки, образи й біль, без яких не обходиться наше життя».
«Коли нас долають сумніви, ми шукаємо знаків, що вгамують — або підтвердять — наші страхи. Але, чого б ми не шукали назовні, маємо звернутися всередину».
«В’язниця страху може підштовхнути нас до зростання та розширення можливості. Найпотужнішим інструментом для здійснення такої трансформації може стати наша мова».
🎯 «Відзначайте, коли кажете «не можу», «намагаюся», «мушу», і замініть ці фрази, що вас ув’язнюють, на інші: можу, хочу, буду, обираю. Це мова, що надає можливості для змін».
«Коли ви плануєте чогось позбутися, то матимете більше шансів на успіх, замінивши це чимось іншим. Коли намагаєтеся обійтися без коктейлю, замініть його на інший напій, що вам подобається. Коли намагаєтеся припинити віддалятися чи ховатися від близької людини.., замініть звичку виходити з кімнати на нову звичку залишатися та нагороджувати партнера усмішкою та лагідним поглядом».
«Хто відповідальний за те, що ваші мрії та дії не збігаються?»
«Одна з протидій змінам — суворість до себе».
«Часто вкорінені в нас емоційні реакції насправді навіть не наші – ми просто засвоїли їх від інших. То запитайте себе: «Це мій страх? Чи чужий?» Якщо страх насправді належить вашим батькам, дідусеві чи бабусі, дружині чи чоловікові, то не потрібно вам більше носити його в собі… Залиште позаду. І тоді складіть перелік страхів, які залишилися. Саме так ви починаєте визнавати власні страхи — не боротися з ними, не втікати від них, не лікувати їх».
💯 «Часто ми застряглі не тому, що не знаємо, що вдіяти. А тому, що нам страшно зробити щось недостатньо добре. Ми самокритичні. Дотримуємося високих стандартів. Прагнемо схвалення інших — і здебільшого власного — та вважаємо, що можемо його отримати, лише маючи здібності Супермена чи Диво-Жінки. Але якщо ви перфекціоніст, то завжди зволікаєте, бо досконало означає ніколи».
«Щоб прагнути досконалості, відвага не потрібна. Вона потрібна, щоб бути звичайним».
«Нам легше лишатися з тим, що нам знайоме, хоч би яке воно було болісне чи вбивче, ніж зрушити назустріч невідомому».
«Покидати коло знущань так важко й небезпечно, що більшість жінок кілька разів повертаються до свого аб’юзера, перш ніж вирватися остаточно — якщо їм це взагалі колись вдається».
«Коли ми переповнені страхом, то живемо минулим, яке вже сталося, чи майбутнім, якого ще не існує. Коли ми допитливі, то перебуваємо тут і зараз, прагнемо дізнатися, що незабаром станеться. Краще ризикувати та зростати і, можливо, зазнавати невдачі, ніж лишатися у старій в’язниці й ніколи не дізнатися, що могло б бути».
#ЕдітЕґер_Дар