ФОС

«САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…»Тарас Шевченко, 1847 р.(в перекладі румейською мовою, ялтинським діалектом)* * * Піс т' спіть рума́зун тіраше́їсь,Муму́дъя вуїта́ піту́н,Зівга́дъь цаву́рьсь-тун сурмату́н,Лалу́н траго́дъя курасє́їсь,Маньсь та трапє́жа армату́н.Сіма́ т' спіть трой тайфа́ фаї́я,Та зіяфє́тя вань курі́ць,Ксівє́нь мєс т' урано́ астрі́ць,Тъєль ма́на на пєсь т' урмуні́я,Ама́ дъьяко́фть-тинь айдъуні́ць.Мєс т' спіть мані́ца та підъі́ча-тсьТа є́валь на та тімітъу́н,Тімі́тъь-па ма́на 'да́ма-тун.Супа́зун у́ла, монь курі́чаТі айдъуні́ць-па трагудъу́н.____Ніко́лась Ахба́шТъірно́с, 2024* * *Πις τ’ σπιτ' ρουμάζουν τ'ιρασσέγις',Μουμούδια βουγητά πιτούν,Ζιβγάδ' τσαβούρ'ς'-τουν σουρματούν,Λαλούν τραγόδια κουρασέγις',Μαν'ς' τα τραπέζζα αρματούν.Σιμά τ’ σπιτ' τρώϊ ταϊφά φαγήγια,Τα ζιγιαφέτ'α βαν' κουρίτς',Ξιβιέν' μες τ’ ουρανό αστρίτς',Θελ' μάνα να πες' τ’ ουρμουνίγια,Αμά διακόφτ'-την' αηδουνίτς'.Μες τ’ σπιτ' μανήτσα τα πιδίτσσα-τς'Τα γιέβαλ' να τα τ'οιμηθούν,Τ'οιμήθ'-πα μάνα ’ντάμα-τούν.Σουπάζουν ούλα, μον' κουρίτσσαΤ'ι αηδουνίτς'-πα τραγουδούν.____Νικόλας' ΑχμπάσςΘιρνός, 2024* * *(дослівний переклад українською мовою)За хатою зріють вишні,Хрущі гудучи літають,Пахарі рала свої тягнуть,Співають пісні дівчата,Матері столи накривають.Біля хати вечеряє сім’я,Страви подає донька,Виходить на небо зірка,Хоче мати научати,Та перериває її соловейко.У хаті мати дітей своїхВклала спати,Заснула і сама мати разом з ними.Стихає все, лиш дівчатаІ соловейко співають.__Микола АхбашЛипень, 2024* * *(оригінальний текст)Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.Сім’я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає.Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дaє.Поклала мати коло хатиМаленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх.Затихло все, тілько дівчатаТа соловейко не затих.

"Бахчисарай"Леся Українка, 1891 р.(тепер в перекладі румейською мовою надазовських греків, ялтинським діалектом)* * *Бахчасара́йСтекьт, ти́га єнь майко́ шиє́рь, Бахчасара́й.Т' ахти́дъьсь Фіґа́рь піла́рінь філюрте́ня,Гуне́їсь шиїрлі́дъька, мірдивє́няКріга́ ялі́зун ти́га єнь шамда́нь.Ало́ря мінарє́дъя та пітрє́няТ' шиє́рь філа́гнун мєс т' скути́нь-катра́нь;Змєсь стафілі́й та фі́ла асімє́няКріфа́ рєй, царада́-па шалдирва́нь.Т' ана́са пє́рінь а́німсь га́ля-га́ля,Пах т' тімізмє́н шиє́рь халісь та зма́ряПіту́н палє́я о́нюра кату́с.Лігна́ сільвє́їсь мє та акуна́ряСіху́цька пушурі́зун та маса́ля,Андє́вун-па палє́я та тіру́с...___Ніко́лась Ахба́шМартсь, 2024* * *ΜπαχτσσασαράϊΣτεκ'τ, τίγα γιεν' μαϊκό σσιγιέρ', Μπαχτσσασαράϊ.Τ' αχτίδ'ς' Φιγκάρ' πιλάριν' φιλιουρτένια,Γουνέγις' σσιγιρλίδ'κα, μιρντιβένιαΚρυγά γυαλίζουν τίγα γιεν' σσαμντάν'.Αλόρια μιναρέδια τα πιτρένιαΤ' σσιγιέρ' φυλάγνουν μες τ' σκουτίν'-κατράν';Ζμές' σταφυλίϊ τα φύλα ασημένιαΚρυφά ρέϊ, τσαραντά-πα σσαλντιρβάν'.Τ' ανάσα παίριν' άνιμς' γάλια-γάλια,Παχ τ' τ'οιμισμιέν σσιγιέρ' χαλίς' τα ζμάριαΠιτούν παλέγια όνιουρα κατούς.Λιγνά σιλ'βέγις' με τα ακουνάριαΣυχούτσ'κα πουσσουρίζουν τα μασάλια,Ανντέβουν-πα παλέγια τα τ'ιρούς...___Νικόλας' ΑχμπάσςΜαρτς', 2024* * *(дослівний переклад з румейської)БахчисарайСтоїть, мов зачароване місто, Бахчисарай.Промені Місяць шле золотисті,Стіни міські, сходиХолодно блищать мов світильник.Навкруг мінарети кам'яніМісто стережуть в темряві-смолі;Між виноградним листям сріблястимТаємно тече і плеще фонтан.Дихає вітер легенько,Над сплячим містом наче роїЛітають давніх мрій (снів) сотні.Стрункі тополі гіллямТихенько шепочуть оповідкиІ згадують давні часи...____Микола АхбашБерезень, 2024* * *(оригінальний текст)БахчисарайМов зачарований, стоїть Бахчисарай.Шле місяць з неба промені злотисті,Блищать, мов срібні, білі стіни в місті,Спить ціле місто, мов заклятий край.Скрізь мінарети й дерева сріблистіМов стережуть сей тихий сонний рай;У темряві та в винограднім листіТаємно плеще тихий водограй.Повітря дише чарівним спокоєм,Над сонним містом легкокрилим роємВитають красні мрії, давні сни.І верховіттям тонкії тополіКивають стиха, шепотять поволі,Про давні часи згадують вони…

Чулі́й Харо́нАсі́ніфт урано́. Місо́ніхта. Скутні́я.Галактико́страта. Мікро́ ті Мє́га Аркудъі́я.Чоль. Ксірасі́я. Ксіру́цік хурта́рь.Сіхі́я. Дъі́пса. Анімі́тик міла́рь.Аплухурі́я. Їсімє́я.Фіґа́рь. Фос. Стра́та. Трухалє́я.Ставро́стратия. Пу́хна. Чіль. Уба́.Труха́ля. Трі́ксьма. Араба́.Карка́різма. Ма́вур куро́на.Чалгу́ куфтиро́. Ашуро́на.Капно́. Лула́. Бії́ха. Їро́дсь.Зіго́. Тіра́тя. Фто́хма. Водъь.Кува́льма. Ва́рьма. Кудъуні́ца.Шилі́вріма. Ти́назма. Ві́ца.Зорь. Врахні́я. Афно́.Стра́та. Чоль. Урано́._Ніко́лась Ахба́шЙана́рсь, 2023* * *Τσσουλίϊ ΧαρώνΑσύνιφτ ουρανό. Μισόνυχτα. Σκουτνία.Γαλακτικόστρατα. Μικρό τι Μέγα Αρκουδία.Τσσόλ'. Ξιρασία. Ξιρούτσικ χουρτάρ'.Συχία. Δίψα. Ανιμίτικ μυλάρ'.Απλουχουρία. Γισιμέα.Φιγκάρ'. Φως. Στράτα. Τρουχαλέα.Σταυρόστρατία. Πούχνα. Τσσιλ'. Ουμπά.Τρουχάλια. Τρίξ'μα. Αραμπά.Καρκάριζμα. Μαύουρ κουρόνα.Τσσαλγού κουφτιρό. Ασσουρόνα.Καπνό. Λουλά. Μπιγίχα. Γιρόντς'.Ζυγό. Τ'ιράτ'α. Φτώχμα. Βοδ'.Κουβάλ'μα. Βάρ'μα. Κουδουνίτσα.Σσιλίβριμα. Τίναζμα. Βίτσα.Ζορ'. Βραχνήα. Αφνό.Στράτα. Τσσόλ'. Ουρανό.__Νικόλας' ΑχμπάσςΓιανάρς', 2023* * *(дослівний переклад українською з румейської мови)Степовий ХаронБезхмарне небо.Полуніч.Пітьма.Чумацький Шлях.Мала і Велика Ведмедиця.Степ.Посуха.Суха трава.Тиша.Спрага.Вітряк.Роздолля.Рівнина.Місяць.Світло.Дорога.Колія.Перехрестя.Пилюка.Куропатка.Курган.Колеса.Скрипіння.Віз.Каркання.Чорна ворона.Коса гостра.Скирда соломи.Дим.Люлька.Вуса.Старий дід.Ярмо.Рога.Худющість.Віл.Тягло.Тяжкість.Дзвоник.Свист.Помах.Батіг.Зусилля.Ніздрі.Пара.Дорога.Степ.Небо.__Микола АхбашСічень, 2023* * *Надазовські греки вірили, що душі померлих через степ до неба перевозить старий дід на возі, куди запряжено вола. Щоб потрапити до раю, душа має пройти крізь дев'ять небесних дверей, сплативши за прохід. Тому в кишеню померлого досі кладуть дрібні монети.

Мови надазовських греків (як урумська, так і румейська) лишаються мало ресурсними. Тобто, нині, в умовах війни, окупації місць компактного проживання їхніх носіїв, численних вимушених внутрішніх переселенців тощо мало створюється цими мовами. Дуже хочеться, аби було більше, набагато більше. ***Наш з ГО "Надазовські греки" / NGO 'North Azovian Greeks' Надазовські греки: уруми і румеї новий проєкт з популяризації літератури надазовських греків: календар з уривками поезій румейською мовою. ***Портрети наших літераторів створив Anatoly Belov Anatoly Belov !Вірші за сезонною тематикою підібрав Nikolas Akhbash , який також написав румейською інші невеличкі тексти. Feride Kurtmamedova все це оформила, створила дизайн. *** Поетів відібрано так, аби їхні твори представляли різні говірки і діялекти румейською мови надазовських греків. ***Навмисно не давали цього разу переклади українською. Хочемо це робити окремо. Або дати вам можливість перекласти самім).*** Хочемо, щоб про багату літературу румейською мовою Донеччини знали наші Надазовські греки: уруми і румеї/North Azovian Greeks: Urums & Roumeans надазовські греки і не лише😉) ***Дякую всім, хто долучився! Сподіваємось на "далі буде")***#надазовські_свої#надазовські_греки#румейська_мова

Одне з повір'їв надазовських греків розповідає про злих різдвяних духів на ім'я каракадзала, караканджила, хараханджол, хараханджалоз.Ці духи, як кажуть, виходять на поверхню на Різдво (Хрістуїна, Хрістуїнма, Хртоз Барйам, Хрісту Пасха) і вільно гуляють по землі всі 12 святочних днів. А у богоявленське надвечір'я (Айазма, Айазмалих, Фота, Ваптизма, Фєтиз, Вабз) вони мають повернутися назад до свого лігва. Та покидати землю їм аж ніяк не кортить. Натомість каракадзали прагнуть заскочити до димоходу і проникнути до людської оселі, аби робити всілякі пакості, надокучаючи господарям увесь рік. Врешті мешканці оселі можуть втратити розум.Існують різні уявлення з приводу того, звідки ці каракадзали беруться. Одні вважають, що каракадзалами стають нехрещені діти, якщо їх не вберегти від дурного ока. Інша думка називає каракадзалами душі померлих родичів, які не змогли знайти спокою в загробному світі і прибули знов відвідати рідні місця. Треті вважають каракадзалів лише страшилкою для дітей, щоб якось розважити дитячу уяву. Побутують також інші версії.Різдвяні духи, як відомо, бояться вогню. Тому в останній святочний день у надазовських греків прийнято смажити різні піти і коржики. В такий спосіб намагаються підсмажити тих самих каракадзалів.А спеціально для того, аби остаточно прогнати каракадзалів, існує один давній спосіб, якого надазовські греки суворо дотримуються і сьогодні. Хоча нині дехто, виконуючи цей обряд, не знає його істинного призначення.Тож, у богоявленське надвечір'я кожна родина розпалює перед своїм подвір'ям багаття. Спеціально для цього багаття слід зберігати сіно, яке стелять на підлозі в оселі на Трійцю.Кожному за старшинством необхідно тричі перестрибнути через це багаття. Стрибати можна і більше (власне кажучи, так і роблять діти). Вважається, якщо каракадзал «причепився» до когось, то вогонь змусить його «відчепитися», обпалюючи своїм полум'ям. Дим від вогнища і попіл дають духам зрозуміти, що до цієї оселі краще не пхатись, ризикуючи отримати опіки.Чоловіки при цьому палять з рушниць в небо, намагаючись таким чином підбити або відлякати каракадзалів.Після того, як багаття згасне, родина повертається назад до будинку і не відчиняє дверей аж до самого ранку. При цьому слід обов'язково накидати побільше дров до печі (щоправда, зараз у багатьох уже стоять газові котли), щоб ті каракадзала, котрих не налякало багаття і рушниці, не потикалися до димоходу. Якщо вогонь буде слабким, то злі духи можуть спробувати прослизнути всередину будинку.А вранці, в день Хрещення люди примічають, хто не палив багаття перед двором. Вважається, що в такі будинки каракадзалам таки вдалося потрапити.

Анадо́ль. Хлібодарівська громада. Волноваський район. Донецька область."Щит на зелень та лазур перетинає тонка срібна балка, яка бурхливо-хвиляста зверху та шиповидна знизу. У першому полі два золотих колоска, складених у косий хрест, із серпом на них. Обабіч золоті голови вола (праворуч в правий бік) та барана (ліворуч в лівий бік). Зверху золота бджола. У другому полі срібний іонійський ордер із ламаним краєм із золотим сиглем "А" в грецькому стилі"Бурхливо-хвилястий поділ символізує морський простір Анатолійського узбережжя, шиповидний – річку, де влаштувалося село. Зелений колір символізує сільгоспугіддя, на якому зображені золоті символи основної діяльності мешканців села – хліборобство та тваринництво. Вінчає композицію бджола, що символізує працелюбність анадольців. Лазурове поле символізує небо, на якому срібний іонійський ордер – деталь античної будови, яка вказує на приналежність мешканців села до вихідців із Анатолії. Герб оточений золотим рослинним декором та лазуровою стрічкою із назвою села.

ВАСИЛІВ ПИРІГ – УСІМ ПИРОГАМ ПИРІГВасилопіта, Васілій піта, Ай-Васил, Василів пиріг, Ахчепіта, Щасливка... Все це назви пирога, яким починається новий рік. У кожному селі, а можливо навіть в кожній родині надазовських греків рецепт приготування цього пирога має свої особливості. Я ж обрав світлину пирога Надії Терентьєвої, який дуже схожий на той, що запам'ятався мені з дитинства. Роблять його, зазвичай, з дванадцяти листків тіста, рясно змащуючи жиром. Найчастіше цей пиріг не має начинки, та варіанти з начинкою серед надазовських греків зустрічаються також. Часто пиріг оздоблюють візерунками, зробленими наперстком або виделкою.Кожний рік починається днем святого Василя. Тому і перший пиріг надазовські греки називають Василевим. З його розрізання і починають першу трапезу в новому році. Ця подія має виняткову важливість для надазовських греків. Тому кожен вважає святим обов'язком провести цю годину не інакше, як за родинним столом.Ключова роль у розрізанні Василева пирога відводиться голові родини. Тож, коли всі в зборі, він бере ніж і приступає до розрізання пирога. Важливим правилом є те, що голова родини має взяти до рук ножа самостійно, без сторонньої допомоги чи посередництва. Інакше кажучи, він має стати першим, хто доторкнеться до ножа в новому році.Дійство починається з "розмітки", коли голова намічає ще не розрізаний пиріг на шматки ножем і проголошує, кому який шматок призначатиметься. Кількість шматків і їх розподіл визначаються на розсуд голови родини. Та з плином часу все ж виникло два правила, які мають бути враховані при поділі Василева пирога: (1) перший шматок призначається святому Василю, (2) останній шматок – біднякам.Інші шматки пирога голова, зазвичай, розподіляє поміж членів родини за старшинством, просуваючись від найстаршого члена родини до наймолодшого. Голова також може розподілити інші шматки пирога, наприклад, для будинку, подвір'я, господарства (або персонально корові, псові, кішці), криниці, поля, степу тощо.Після розподілу голова родини розрізає пиріг у точній відповідності до того, як він проголосив перед цим. Коли шматки пирога досягли своїх адресатів, починається пошук. Кожен шукає у своєму шматку заповітну монету, яку голова родини навмання поклав у ще сире тісто. Під час замішування тіста монета "гуляє", тому здогадатися про її місцезнаходження в уже спеченому пирозі неможливо.Повір'я говорить, що надзвичайно щасливий рік очікує на того, в чиєму шматку опиниться монетка. Найбільш великим щастям вважається, якщо монетка потрапляє в шматок святого Василя або бідняків. В обох випадках родина повинна зробити щедру пожертву.Але поганим знаком вважається, якщо монетка при розрізанні потрапить під ніж. Така подія передрікає невдалий рік.Їдять Василів пиріг руками, вмочуючи в мед, змішаний з топленим вершковим маслом. Це надзвичайно смачно!А бідняків, які завітають цього дня з торбинками, не можна проганяти, їх потрібно обов'язково пригостити. Це пов'язано, очевидно, з тим, що і сам святий Василь за життя використовував свої достатки на користь нужденних.

Пропоную свій переклад "Щедрика" румейською мовою надазовських греків.* * *Арши́ арши́ та Ка́лада,Їрть шулдъуні́ць ах та макра́,Каць, трагудъа́ – лалі́-лалі́:– Куйсь, нікуті́рь, ксєвь мєс т' навлі́!Ксєвь окс, хурсо́-м афіндико́,Сє ї́фра го т' хаба́рь кало́:Єш купадъі́ць-с т' мє́га хара́ –Їні́тъан т' арні́ча мікра́.Та пра́мата-с є́нун кала́ –Дъа єшсь та капі́тя пула́.Дъа єшсь-па т' кало́ біріте́ть,Нікутіра́-с ґузє́ла єнь.Арши́ арши́ та Ка́лада,Їрть шулдъуні́ць ах та макра́...Арши́-арши́ та Ка́лада...У́ла кала́! Па́нда кала́!08.10.2022м. Покровськ* * *Αρχχή αρχχή τα Κάλαντα,Γηρτ' χχουλδουνίτς' αχ τα μακρά,Κατς', τραγουδά – λαλεί-λαλεί:– Κούϊς', νοικουτ'ύρ', ξέβ' μες τ' ναυλή!Ξέβ' οξ, χουρσό-μ αφιντικό,Σε γήφρα γω τ' χαμπάρ' καλό:Γέχχ κουπαδίτς'-ς τ' μέγα χαρά –Γινήθαν τ' αρνίτσσα μικρά.Τα πράματα-ς γιένουν καλά –Δα γιέχχς' τα καπίτ'α πουλά.Δα γιέχχς'-πα τ' καλό μπιριτέτ',Νοικουτ'υρά-ς γκουζέλα γιέν'.Αρχχή αρχχή τα Κάλαντα,Γηρτ' χχουλδουνίτς' αχ τα μακρά...Αρχχή αρχχή τα Κάλαντα...Ούλα καλά! Πάντα καλά!* * *(дослівний переклад з румейської)Починається починається Новий рік,Прилетіла ластівочка з далеку,Сіла, співає – кличе-кличе:– Гей, господарю, виходь на двір!Вийди назовні, дорогий мій господарю,Тобі принесла я звістку добру:Має отара твоя велику радість –Народились ягнята малі.Товари твої хороші –Матимеш грошей багато.Матимеш також гарний врожай,Господиня твоя – красуня.Починається починається Новий рік,Прилетіла ластівочка з далеку...Починається починається Новий рік...Все добре! Завжди добре!* * *(оригінальний текст)Щедрик, щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка,Стала собі щебетати,Господаря викликати:– Вийди, вийди, господарю,Подивися на кошару,Там овечки покотились,А ягнички народились.В тебе товар весь хороший,Будеш мати мірку грошей.Хоч не гроші, то полова,В тебе жінка чорноброва.Щедрик, щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка.

* * *Дъа ксанає‌ркум стʼ кардъьяко‌-м хурі‌я,Дъа ксанабу‌ сіха‌-сіха‌ мєс т’ спіть-м патріко‌,Дъа ксанає‌вур та паня‌рка та футуграфі‌їсь,Дъа то тюно‌су т’ дъа‌курь пастріко‌...Дъа ксанака‌ц пас т’ бахчадъі‌й скамє‌я,Дъа ксанані‌ксу т’ а‌льбум пальюмє‌н,Садна‌ дъа ксаначічакі‌сь палє‌й скамлє‌я,Пу стекьт трі‌я кальтє‌ря ксірамє‌н...__Ніко‌лась Ахба‌шХрістуїна‌рсь, 2024* * *Δα ξαναγιέρκουμ στ’ καρδιακό-μ χουρίια,Δα ξαναμπού σιχά-σιχά μες τ’ σπιτ'-μ πατρικό,Δα ξαναγιέβουρ τα πανιάρκα τα φουτουγραφίις',Δα το τ'ουνώσου τ’ δάκουρ' παστρικό...Δα ξανακάτς πας τ’ μπαχτσσαδίϊ σκαμέια,Δα ξανανοίξου τ’ άλ'μπουμ παλιουμέν,Σατνά δα ξανατσσιτσσακής' παλέϊ σκαμλέια,Που στεκ'τ τρίια καλ'τ'έρια ξηραμέν...__Νικόλας' ΑχμπάσςΧριστουγινάρς', 2024* * *(дослівний переклад українською)Знову приїду до рідного села,Знову зайду неспішно до батьківського будинку,Знову знайду вицвілі фотографії,Пророню чисту сльозу...Знову сяду на садовій лавці,Знову відкрию пошарпаний альбом,В ту ж мить знов зацвіте стара шовковиця,Що стоїть три літа висохлою...__Микола АхбашГрудень, 2024

Пі́на / Голод(переклад українською нижче)* * *Зорь-зурна́ Тірьті́я є́скапсь мєс т' бахча́ є́на апано́ чуху́рь. Афто́ крій чуху́рь дъа нітъі́ ні́ма а́дра-тсь Йо́рі. Йо́рісь пє́тъань ахте́сь. Дъє́ка хро́ня афти́ є́зісан ада́ма, ти́га льо́гун, біши́-ст-біши́. Ато́ра Тірьті́я пє́мінь ширє́йса, те́сра бала́дъя пє́мнан арфані́. Тірьті́я о́фсім-па дъє дъа́крізь пас т' а́дра-тсь ґувде́. Афти́ грі́кань, пус є́дірь на клєй, дъа ксудъя́сь т' стирно́ дъі́нум. Ма тись дъа та нясти́ та дъіка́тсь та бала́дъя? Йок, афти́ прєпь на філа́ксь т' дъі́нум на та фаї́сь та бала́дъя-тсь. Стирно́ фура́ та бала́дъя люг є́фаган апурте́сь. О́ди стирно́ фура́ є́фай Тірьті́я, афти́ а́ртах зілмо́нсь: бє́тім, пє́рась пєдь мєрьсь, бє́тім, пє́рась є́на вдъума́дъа, бє́тім, пара́н.* * *Тірьті́я єпсь пас та гуна́тя ті парака́лань т' їро́дъ псара́ Ко́ста на тинь дъоть чо́мах є́на ширє́я та хапсі́ча. Афти́ є́плусь т' шерь-тсь, мєс т' дъіко́тсь бала́мь ялі́зтюн мікро́ філюрте́нь дъахтилі́дъь – мунахо́ плуши́я, пус тинь харсь Йо́рісь, о́ди арво́нязь-тинь. Ко́стась пірь т' дъахтилі́дъь ті дъоть т' чаба́рь мє т' є́на ширє́я т' аліка́ та хапсі́ча, т' ал ширє́я афто́с фіть на т фаг апло́гт. Тірьті́я пірь т' чаба́рь, спудъахта́ мульсь-т мєс т' ґроф-тсь ті фі́лань Ко́ста та ше́ря, о́спу сфалі́тъь бо́рта. Їстра Тірьті́я зурна́ сюко́тъь пас та пудъа́ря-тсь ті пій кунізмє́на лон т' яло́ аксапі́са.* * *Фтиху́цька та бала́дъя сурє́фтан піс т' трапє́зь. Пас т' трапє́зь мєс т' а́спур чаба́рь ї́дъан муку́цька та псарі́ча. Псарі́й та лє́пя ялі́занадинь халі́сь тимі́зік асі́мь. Та бала́дъя дра́нанан та псарі́ча, ма Тірьті́я ка́тъьтюн сіма́ мє та сфалмє́на та ма́тя-тсь. Та бала́дъя ко́ма дъє т грі́канан, пус ма́на-тун дъє дъ' аніксь та ма́тя-тсь паль. Дъінато́ ая́зь ті пагуня́рік ає́ра пі́ран т' стирно́ дъі́нум Тірьті́ясь.* * *Голод* * *Насилу Кірікія викопала в саду неглибоку яму. Ця холодна яма стане могилою її чоловіка Георгія. Георгій помер учора. Десять років вони прожили разом, як-то кажуть, душа в душу. Нині Кірікія лишилася вдовою, четверо дітей лишилися сиротами. Кірікія зовсім не проливала сліз над тілом її померлого чоловіка. Вона розуміла, що, якщо буде плакати, втратить останні сили. І хто тоді подбає про її дітей? Ні, вона має зберегти сили, щоб нагодувати своїх дітей. Востаннє діти трохи поїли позавчора. Коли востаннє їла Кірікія, вона вже не пам'ятала: може, минуло п'ять днів, може, минув тиждень, може, більше.* * *Кірікія впала на коліна і молила старого рибака Костю дати їй хоча б жменю тюльки. Вона простягнула свою руку, в її долоні блищало маленьке золоте кільце – єдиний скарб, який їй подарував Георгій, коли сватав її. Костя взяв кільце і дав хустину зі жменею солоної тюльки, іншу жменю він лишив, щоб з'їсти самому. Кірікія взяла хустину, поспіхом сховала її за пазуху і цілувала Кості руки, поки він не зачинив двері. Потім Кірікія тяжко піднялась на ноги і пішла хитаючись вздовж берега моря назад.* * *Схудлі діти зібрались за столом. На столі у білій хустці вони побачили дрібних рибинок. Риб'ячі чешуйки виблискували наче чисте срібло. Діти роздивлялись рибинок, а Кірікія сиділа поряд із заплющеними очима. Діти ще не знали, що їхня мати вже не розплющить свої очі знов. Міцний мороз і крижаний вітер забрали останні сили Кірікії.