Олександр Федієнко 🇺🇦

Важливе уточнення, щоб наведена статистика не створювала хибного враження. 103 кримінальні провадження по небойовим втратам не означають, що у полку «Скеля» сталося 103 вбивства і встановлена вина посадових осіб частини. За кожним фактом небойової смерті військовослужбовця правоохоронці реєструють кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу України. Водночас у ЄРДР додатково зазначають попередню кваліфікацію обставин: природна смерть, самогубство, нещасний випадок, зникнення безвісти або ймовірне вбивство. Реєстрація такого провадження необхідна для проведення експертиз і повної перевірки обставин смерті, але сама собою не свідчить про вчинення злочину. З відповіді Нацполіції не видно, яка кількість смертей з зазначеної кількості сталася з причин природних смертей, нещасних випадків тощо. Щоб не було викривлень, треба зазначити, що майже усі зазначені небойові втрати не мають за собою неправомірних дій. Саме тому 41 провадження з 103 уже закриті після проведення слідчих дій. У 61 провадженні розслідування триває, з них у трьох оголошені підозри. І лише одне провадження з обвинувальним актом передане до суду. Тобто станом на зараз слідчі органи вважають, що лише кілька смертей сталися внаслідок неправомірних дій. Тому цифру 103 некоректно трактувати як кількість убивств, злочинів або смертей, спричинених діями представників полку.

Шось у недрах нацбанку здохло:) Національний банк України з 11 серпня вирішив збільшити ліміт на купівлю безготівкової валюти для фізичних осіб одразу в чотири рази з 50 до 200 тисяч гривень на місяць. Ліміт на зняття готівкової валюти з рахунків в Україні та за кордоном підвищують до 200 тисяч гривень на день. Також розширюються можливості SWIFT-переказів та оплати оренди житла за кордоном.І тут виникає цілком логічне запитання, якщо сьогодні українцям можна купувати валюти в чотири рази більше, то що саме заважало зробити це раніше? 🤔Складається враження, що НБУ працює за принципом, спочатку максимально закрутити гайки, а потім героїчно їх послаблювати й подавати це як велике досягнення.Вважаю, що ефективність Національного банку визначається не кількістю введених обмежень, а здатністю своєчасно їх скасовувати, коли вони вже перестають бути необхідними та починають створювати додаткові проблеми для громадян і бізнесу.От би ще так з пепами:)) Бо той фін мон, відверто вже навіть моїх шиншил задовбав. Вони тепер пояснюють звідки та за який рахунок у них корм.

Бачу несеться:))) Інформаційними помийками вже несеться начебто мій текст :)) Як я вже від цього втомився. Про що було насправді. ✍️ Держава дедалі більше нагадує «офіс простих рішень».Кого бачимо на радарі? Тих, хто офіційно працює, платить податки, має бронювання, забезпечує роботу підприємств та економіки.І що робимо? Починаємо шукати способи «вимити» людей саме з цього ресурсу, мобілізувати.❗️ А паралельно чомусь не хочемо бачити тих, хто взагалі зник із системи: ухиляється від військового обліку, перебуває в розшуку або самовільно залишив військову частину.Бо це не модно! Це токсична тема! Це і є найпростіше рішення брати тих, кого легко знайти.Але це не означає, що воно правильне.Якщо людина працює, сплачує податки, забезпечує роботу підприємства і має законну бронь держава повинна розуміти, навіщо вона її забронювала, а не просто розглядати цю людину як зручний резерв для мобілізації.❗️❗️ Спочатку треба навести лад із тими, кого держава сьогодні фактично не бачить.Бо коли ми забираємо людей із працюючої економіки, не вирішивши проблему тих, хто перебуває поза системою, це не стратегія.Це просто «офіс простих рішень».

❗ УВАГА! Для осіб з інвалідністю, у яких у «Резерв+» зникла або не продовжилась відстрочкаОстанніми днями отримую багато звернень від громадян (люди з довічною інвалідністю), у яких автоматично припинила відображатися відстрочка в застосунку «Резерв+».За попередньою інформацією, проблема може бути пов’язана з тим, що під час автоматичної перевірки відомостей у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС) система не знаходить інформацію про встановлену інвалідність. ❗️ У такому разі автоматичне продовження відстрочки не відбувається.⚠️ Це не обов’язково означає, що ви втратили право на відстрочку. Ймовірно, проблема полягає у відсутності або некоректному відображенні відомостей у державних реєстрах.Так буває 🤷‍♂️ ✍️ Що рекомендую зробити:1. Звернутися до органу соціального захисту населення (УСЗН) за місцем проживання та з’ясувати, чи містяться відомості про вашу інвалідність у ЄІССС. Якщо інформація відсутня, попросіть внести або актуалізувати її. Після оновлення дані мають стати доступними для державних інформаційних систем, що використовують #ЄІССС.2. Якщо відстрочка потрібна терміново, не чекайте завершення оновлення реєстрів. Подайте документи для оформлення відстрочки через ЦНАП або іншим передбаченим законодавством способом.Але це тимчасовий шлях, вам все одно варто йти до ЄІССС. 📌 Якщо після виконання цих дій проблема не вирішується, прошу повідомити про це у коментарях або через мою громадську приймальню. Для аналізу ситуації бажано зазначити: • дату, коли зникла відстрочка; • групу інвалідності (без зазначення діагнозу); • чи була відстрочка оформлена автоматично чи за заявою; • область проживання. Звертаю увагу: наразі ця інформація базується на численних зверненнях громадян та попередньому аналізі роботи державних інформаційних систем. Я вже з’ясовую обставини та, за необхідності, звертатимуся до відповідальних органів для усунення проблеми.

Цікавий висновок Верховного суду України. https://reyestr.court.gov.ua/Review/138464532Якщо коротко. Через відсутність політик від НБУ у питання фін моніторингу, кожен банк страждав власною дурнею, встановлюючи критерії. І ось, маємо судове рішення. Поки Національний банк не забезпечив достатньо чітких і уніфікованих критеріїв застосування фінансового моніторингу, кожен банк фактично формував власні підходи до оцінки ризиків. Верховний Суд вкотре нагадав: внутрішні правила банку не можуть замінити належного обґрунтування. Якщо банк обмежує права клієнта, він має довести законність і мотивованість свого рішення, а не лише посилатися на внутрішні процедури.Це рішення є важливим орієнтиром для всієї банківської системи України. Воно підтримує баланс між необхідністю ефективного фінансового моніторингу та захистом прав добросовісних клієнтів. Боротьба з фінансовими злочинами повинна здійснюватися не формально, а виключно в межах закону та на підставі належних доказів.Але це і маркер, про імпотентність керівництва НБУ.

Дякую колегам що підтримали! Зуб Валерій олексійовичДирдін Максим ЄвгеновичЛяшенко Анастасія ОлексіївнаТретьякова Галина МиколаївнаСтруневич Вадим ОлеговичСлинько Дмитро МихайловичКозир Сергій В’ячеславовичКасай Геннадій ОлександровичКостюх Анатолій ВячеславовичКлочко Андрій АндрійовичЛеонов Олексій ОлександровичБогуцька Єлізавета ПетрівнаЗахарченко Володимир ВасильовичПодгорна Вікторія ВалентинівнаВінтоняк Олена ВасилівнаКравчук Євгенія МихайлівнаОстапенко Анатолій ДмитровичТкаченко Максим МиколайовичАрсенюк Олег ОлексійовичМАЗУРАШУ ГЕОРГІЙ ГЕОРГІЙОВИЧКінзбурська Вікторія Олександрівна✊ Створення усіляких постійнодіючих коордрад суперечить закону про кабмін. Нема там таких органів. У чинному Законі України «Про Кабінет Міністрів України» є стаття 48 “Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що утворюються Кабінетом Міністрів України”. Вона передбачає, що Кабінет Міністрів:* утворює Національну раду України з питань розвитку науки і технологій (як окремо визначений законом орган);* може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи для забезпечення здійснення своїх повноважень;Водночас практика така стала, що зрозуміти вплив на бюджет неможливо (кожна коордрада коштує додаткових витрат прямих або непрямих/завуальованих і свідчить про нездатність органів уряду забезпечити повноваження).

Знайшов постанову. По факту, створюється ще один центр прийняття рішень, який хоча формально називається консультативно-дорадчим органом, але після внесення змін до Постанови №76 його рекомендації стають обов’язковим етапом процедури.Тобто до цього було:підприємство → міністерство/ОВА → рішення про критичність.Після прийняття постанови:підприємство → міністерство/ОВА → Координаційний центр → рекомендація → лише після цього рішення органу.Саме це є найбільшою зміною.❗️ Розмивається відповідальність. Раніше відповідальність несла, ОВА, Мінекономіки, профільне міністерство.Зараз такого немає. ❗️ З’являється ручний етап. Саме це найбільший ризик.До цього алгоритм був майже автоматизований, є критерії, відповідаєш, отримуєш.Тепер, відповідаєш критеріям, але ще потрібно пройти Центр.Саме тут виникає людський фактор.❗️❗️❗️ Відсутні критерії рекомендацій. Ніде не написано, за якими критеріями Центр підтримує, не підтримує;відкладає.Фактично це дискреційне рішення.❗️❗️❗️❗️ Немає строку роботи Центру. Є строки для органу (10 робочих днів).Але строк роботи самого Центру фактично не деталізований.Отже саме він може стати вузьким місцем.Бред!!!!

До уваги роботодавців!Кабмін цифровізує військовий облік: що зміниться?Уряд ухвалив зміни до Порядку ведення військового обліку. Головна мета, це перевести більшість процедур в електронний формат через Дію та Єдиний державний реєстр.Ключові зміни:▪️ роботодавці перевірятимуть військово-облікові документи через Дію або електронний кабінет;▪️ повідомлення про прийняття на роботу, звільнення та зміну облікових даних можна буде подавати онлайн;▪️ дані між роботодавцями, ТЦК та державними реєстрами синхронізуватимуться автоматично;▪️ більшість звірок військового обліку також переводиться в електронний формат.❗️Важливо: документ не запроваджує нових правил мобілізації і не розширює коло осіб, які підлягають військовому обліку. Його головна мета — цифровізація процесів, скорочення паперового документообігу та автоматичне оновлення даних між державними системами.Це один із найбільших кроків у цифровізації системи військового обліку за останні роки.👉 Фактично переводить взаємодію між роботодавцями, закладами освіти, ТЦК та державним реєстром у електронний формат.

До уваги військовослужбовців, які зараз знаходяться в СЗЧ. Кабінет міністрів України, прийняв експериментальну постанову, яка буде діяти 100 днів. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/767-2026-%D0%BF#TextКлючові нововведеннявійськовослужбовець самостійно ініціює повернення;він отримує можливість обрати військову частину із визначеного переліку;заяву можна подати через застосунок «Армія+», рекрутингові центри або безпосередньо до військової частини;визначено чіткий алгоритм взаємодії між військовою частиною, Військовою службою правопорядку та іншими органами;після зарахування до списків особового складу відновлюється грошове забезпечення та проходження служби. Деталі, та розʼяснення від міністерства оборони. https://szch.army.gov.ua/Постанова не звільняє автоматично від кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини чи дезертирство. Вона регулює адміністративний механізм повернення на службу. строк дії спрощеного механізму 100 днів з дня набрання чинності постановою (до 20 вересня 2026 року);механізм поширюється на військовослужбовців, у яких факт СЗЧ виник до 12 червня 2026 року. 👉 військовий отримує право повернутися до служби без направлення через батальйон резерву;👉 може перейти до іншої військової частини, яка готова його прийняти;👉 процедура стала значно швидшою та цифровізованою.Постанова №767 не обмежує повернення лише в межах того самого виду військ. Навпаки, вона прямо передбачає особливості для ЗСУ, НГУ та Державної спеціальної служби транспорту і дозволяє обрати військову частину з переліків, визначених Міністерством оборони та Національною гвардією. Військовослужбовець перебуває в СЗЧ із ЗСУ, він може повернутися не лише до ЗСУ, а й до НГУ, за умови, що обрана частина НГУ бере участь в експериментальному проєкті та погодила його прийняття.

Уважно перечитав наказ: 👉 Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 6954 від 24.06.2026. Відверто кажучи у мене інколи складається враження, що наші посадовці знаходиться в якісь стратосфері. І не проводять скринінг реального сектору економіки. На мій погляд дуже дискусійне питання є встановлення фінансових критеріїв щодо рівня середньої заробітної плати:🤦🏻‍♂️для підприємств із 50 і більше працівниками — середня зарплата має становити не менше двох середніх заробітних плат по Україні;🤦🏻‍♂️ для підприємств із 20 і більше працівниками — не менше трьох середніх заробітних плат по Україні.Для багатьох підприємств реального сектору економіки середня зарплата 54–62 тис. грн (для підприємств із 50+ працівниками) є дуже високим показником, а вимога 81–93 тис. грн (для підприємств із 20+ працівниками) є ще більш складною для виконання. Я завжди казав що шлях через економічні показники це повна дурня. Але міністерству видніше, будуть возити працівників працювати далі трактористами комбайнерами, тощо. ❗️У приміщенні де я знімаю офіс тиждень не могли полагодити електрику, під землею кабель прогорів. Причина дуже банально просто фізично немає людей.