Ейдос

​​#хвилинкадизайнераТовариство, вітаю вас! 🤗За минулих часів початок нового року для мене був завжди сповнений свіжої енергії, прагненнями нових звершень. Але останні пару років світ котиться в якусь невідому мені прірву. І з неї йде лячний холод і сморід, а падіння все пришвидшується і пришвидшується… Тож про свіжість говорити не доводиться, лише тривожність усе наростає. Або це вже старість просто дається взнаки 😁Сьогодні був мій перший робочий день після відпустки і трудова реальність також мене не порадувала. Я провів незліченні години на дзвінках, де багато-багато разів розповів, як я нічого не робив у відпустці, намагався виспатися, нарешті завершити Assassin’s Creed Origins та Kingdom Come: Deliverance (не встиг). Ніц особливо корисного за сьогодні я не зробив (не встиг).Можна було б зіпхнути все це на те, що люди повертаються з відпусток і це такий собі «розігрів». Але ніт, цю тенденцію до зневаги власного часу та часу іншого я спостерігаю в усіх великих компаніях, у яких доводилося працювати. Кількість зайвих, неефективних дзвінків та вбитих годин — захмарна.У стартапах навпаки — часу завжди мало, його бракує навіть на важливе! Але так склалося, що я не так багато працював саме зі стартапами, а ось великі корпорації — це моє ріднесеньке. Більшість розмов і дзвінків могли б бути короткими імейлами або повідомленнями у Slack. Ну, ви й без мене знаєте всі ці меми. Це просто ритуали. Просто корпоративні звички. Мене це дуже вкурвлює! І я вирішив поекспериментувати з пошуком розв’язання цієї проблеми. Ще минулого року я почав користуватися функцією Canvas у Slack. Як раптом, хто не чув, то по своїй суті, це можливість створювати сторінки з потрібним вам контентом, що прив’язуються до каналів або до персональних чатів. І контент на цих сторінках може легко редагувати кожен зі співрозмовників чатy, або будь-хто з каналу. Раніше я шерив окремі документи перед дзвінками, які інші забували прочитати/оновити; писав адженду в календарі і просив інших робити те саме, на що всі успішно забивали; намагався створити привабливі та цікаві шаблони в Notion, що теж працювало доти, доки мало ефект новинки тощо. Якимось дивом Canvas у Slack почав працювати для всіх і поки що політ нормальний!Ми проводимо дуже багато робочого часу саме в спілкуванні з колегами в Slack, тож наявність документів прямо в чаті з людиною, чи на каналі — це дуже зручно. Це створює певний фреймінг контексту: «Ось канал на тему, ось люди, з якими я буду це обговорювати, а ось, що саме ми маємо обговорити. Треба додати ще оце, що мене турбує»! Виходить менше зайвих рухів, не треба тримати купу табів у браузері, чи пригадувати де що лежить.Подивимося чи зможу я створити нові правила гри щодо економії та поваги до часу. Можливо, це перший крок до нової методології ефективної віддаленої комунікації! Або ж я швиденько потраплю на килим до HR 😅А тепер питання до тих, у кого є час і настрій допомогти мені з новою статтею, над якою я працюю. Розкажіть, що саме вас найбільше бісить у вашій дизайнерській роботі? 🙂

​​#хвилинкадизайнераДрузі, я вітаю вас із прийдешніми святами! 🎅«Ейдос» іде у відпустку до середини січня і деякий час на каналі буде затишшя. Але я повернуся до вас (а, можливо, навіть і не сам!) з новими дописами, думками та статтями. І хоча останні роки демонструють абсурдність будування планів, я однаково маю багато ідей щодо розвитку своїх блогів, зокрема, й цього каналу, але також і мого блогу на Substack (і якщо ви досі не підписані, я запрошую вас це зробити, адже там і щоквартальна розсилка, яка стане щомісячною в новому році, і буде ще більше цікавих матеріалів). Адже ділитися знаннями, робити внесок у навчання молодих дизайнерів, допомогати вам робити цей світ краще — моя основна місія.Я сподіваюся, що упродовж цього року, ви знаходили щось корисне й цікаве для себе в моїх дописах. І що попри всі негаразди та всі разючі зміни, які відбуваються у світі та в нашій сфері зокрема, ви знаходили сили читати, вчитися і ставати краще.Й аби ще ще ліпше підготувати вас до змін і заразом зробити й цей пост корисним, я хочу поділитися з вами статтею з Forbes про те, як Rufus AI від Amazon змінює (вже змінив!) патерни пошуку, замовлення товарів і інтернет шопінг загалом.Я бажаю вам успіхів у Новому році! 🍾 Зустрінемося!

​​#хвилинкадизайнераТовариство, вітаю вас! Отже, обіцяні кількома постами раніше думки про те, що треба робити дизайнеру в команді/компанії, аби бути, як мінімум почутим, а як максимум — діставати вплив на бізнес-рішення та стратегії подальшого розвитку продукту.На ці роздуми мене наштовхнув інший допис, що належить Вові Сафонову, який він опублікував на своєму Substack. І до речі, я дуже радію, що все дедалі більше людей, які продукують контент, обирають цю платформу! Це означає, що чим далі, тим більше сенсу завести там обліковий запис і підписатися, зокрема, і на мій блог! 😉У своєму дописі Вова зі швидкістю буревію проходиться відомою проблемою, коли дизайнер продукту, який має начебто допомагати вести бізнес і компанію до світлого майбутнього, проте перетворюється на сервіс функцію, що забезпечує естетику, або ж на двигун пікселів. Зрештою, він/вона просто потопає в закритті запитів і погодженні рішень. Також стисло, але по суті Вова розповідає, чому так відбувається, а також які це має наслідки. Повністю допис Вови тут.Далі Вова фантазує на тему, що із цим робити, як не допустити чи виправити таку ситуацію. Й ось тут мені захотілося суттєво доповнити його пост, зробити його більш практичним і надати конкретні приклади з практики. Що означає «розмовляти мовою бізнесу» і як це виглядає насправді? Що треба знати, аби переконати основних стейкхолдерів у власних рішеннях? Як, зрештою, дістати довіру керівництва? Про все це й більше за посиланням.

Товариство, вітаю вас!Сьогодні хочу поділитися з вами деякими прекрасними можливостями. IПочну з того, що любий моєму серцю медіапроект The Ukrainians шукає в команду веб-дизайнера/ку.Я пропущу частину, у якій розповідаю про чудових людей, які там працюють і з якими я особисто знайомий, і про те, що це насправді мрія потрапити в таку команду… Перейду до справді унікальних явищ, які вам зрезонують: ⭐ Це медіа не належить жодним політичним силам чи окремим олігархам. The Ukrainians існують на гроші своїх читачів.⭐ Тут немає клікбейту, кліпового мислення, лендінгів, статей та новин написаних, аби лише був трафік. Один із проектів The Ukrainians — The Reporters, наприклад, це про художній репортаж, про довге та вдумливе читання. Філософія та підхід до роботи в цього видання дуже відрізняється від усіх інших.⭐ Це одне з єдиних українських медіа, яке не розганяє зрад, а націлене на висвітлення історій звичайних людей і на допомогу країні позитивно змінюватися.⭐ Це робота, де ви прокидаєтеся зранку і знаєте, що буде важко, але також те, що ви робите щось дійсно важливе для суспільства. Тож, якщо ви є вебдизайнером/кою і шукаєте роботу, я вас заохочую податися на цю вакансію.IIДруга можливість! Єгор Сохань, Head of Design в компанії QArea, проведе вебінар для дизайнерів, розробників, тестувальників та менеджерів на тему: «Ефективна взаємодія дизайнерів, Dev та QA». Він розкаже про те, що робити, аби дизайн ефективніше втілювався в код, а також про те, як дизайнеру ефективно комунікувати з іншими. А тепер найприємніше — реєстрація на цю подію за донат на ЗСУ від 100 грн.

Друзі, вітаю вас! Сьогодні в мене суперважливе повідомлення! Моя книга Emotional Digital Design надійшла в перепродаж на сайті видавництва Manning. І сьогодні її можна купити зі знижкою 45%.Ви одразу дістаєте доступ до перших кількох глав за спеціальною програмою видавця, що називається MEAP (Manning Early Access Program), а вже наступного місяця вам стане доступною і повна версія. Книгу також можна передзамовити в друкованому форматі.Про що книга? На ранніх етапах своєї кар’єри дизайнера та продовжуючи навчання з напрямку психології, я намагався зрозуміти, як застосувати всі правила, закони та принципи в роботі саме над цифровими продуктами. Багато чудових книг, які намагалися об’єднати ці площини, траплялось на моєму шляху: той самий Дон Норман зі своїми працями про дизайн звичних речей, або ж Laws of UX Джона Яблонського (моя настільна книга), чи 100 Things Every Designer Should Know About People Сюзан Вейншенк… Але мені також здавалося, що кожній з них завжди бракувало чогось: практичності, доцільності, гарного стилю тощо.З роками в професії, подальшому вивченню психології та набуттям досвіду в літературній діяльності, я вирішив, що зможу зробити сучасний посібник із психології для цифрових дизайнерів. Такий, що буде не просто збіркою правил, чи абстрактною та неохопною рефлексією. Легкий. Цікавий. Практичний. Інколи, навіть, розважальний.Моя місія була проста: зробити так, аби читач не проходив мій багаторічний шлях, а зміг здобути усі необхідні знання, куди швидше та легше.У цій книзі я розповідаю та показую, як використовувати перевірені принципи психології для створення позитивних емоційних вражень у користувачів. Вона наповнена візуальними матеріалами, містить практичні приклади, скриншоти та аналіз реальних продуктів і вправи — від оптимізації мобільних додатків до вдосконалення власного дизайнерського бачення (надивленості). Ви дізнаєтеся, як гештальтпсихологія керує людським сприйняттям, як використовувати біхевіоральну психологію для покращення UI/UX, і як когнітивна психологія може допомогти вам створювати цифрові продукти, перед якими користувачі не зможуть встояти. А ще буде про етику в дизайні, емпатію (коли вона корисна, а коли працює проти вас) і ще багато інших цікавих тем. Більше інформації про книгу та можливість замовити на сторінці за посиланням.Це був величезний проект, над яким я працював півтора року й тепер я радий представити його вам. І найбільшою радістю для мене буде побачити вас серед її читачів!P.S. Книга написана англійською мовою. Українського перекладу поки що не заплановано, але хто знає, як повернеться доля 🙂 І так, обкладинка — жесть, знаю 😁 Але у видавця такий стиль для всіх книг і із цим нічого не поробиш.

#хвилинкадизайнера«Ніхто не правий. Ніхто не експерт. Усе розсудять метрики».Так описує сьогоденну дійсність і підхід багатьох UI/UX дизайнерів Стас Говорухін, у його інтерв’ю для «Звукопису українського дизайну» від SKVOT. Стас уже доволі відомий в українських дизайнерських колах спеціаліст. Він працював у Miro, Uklon, тепер в Djinni. Він створив менторську платформу для Projector і сучасний український цифровий дизайн уже багато чим завдячує цьому хлопу.«І оця вся продуктова історія, аналітична, вона ж не виправдовує хріновий дизайн», — зауважує ведучий. Так! Так і ще раз так! Жодні A/B тести, які показують, що одна версія працює краще за іншу, або користувацькі тести, які демонструють, що користувачі таки можуть пройти флоу та виконати поставлені завдання, не скасовують того факту, що дизайн може бути відвертим лайном! За якістю, за емоційністю, за естетикою.Мені дуже зрезонували деякі частини цього інтерв’ю. Якщо не підписані, то дуже раджу, це неймовірно гідний контент, хоча на 90 % з трохи іншого світу (реклама, брендинг, комунікації), але інші 10 % — формують запрошені дизайнери із цифрової індустрії. P.S. І ні, це не нативна реклама й зі Стасом я не знайомий 😁

​​#хвилинкадизайнераРіч у тім, що компанії часто обирають найняти дизайнера, який є не найкращим, а який несе із собою найменший ризик для бізнесу.Одна з речей, яку я зрозумів нещодавно після чергового раунду пошуку та наймання дизайнера, це те, що неможливо побачити повну картину досвіду за портфоліо та одногодинним дзвінком із кандидатом.Портфоліо та інтерв’ю дають лише поверхневе уявлення про спеціаліста. Тож, що мені робити та як прийняти зважене рішення за таких умов?У кожного інтерв’юера є певний список чек боксів. І в конкурентній боротьбі перемагає не той дизайнер, який може здатися суперзіркою за портфоліо, багатьма роками роботи, а той, хто найшвидше та найефективніше ставить галочки в цих самих чек боксах. А чек бокси ці зазвичай подаються в питаннях на кшталт: «Опишіть ситуацію, в якій ваш дизайн мав потенційний ризик для бізнесу, і як ви це вирішили?».Тому, наприклад, якщо дизайнер провів багато часу в розробці ігор, його не особливо хочуть брати у фінтех, а й собі все ніяк не можу заскочити в омріяний eHealth, бо за майже 15 років діяльності працював здебільшого у B2B SaaS продуктах.Тому кандидатам потрібно акцентуватися не стільки на юзабіліті, естетичності інтерфейсів, а на впливі дизайну на бізнес. Доволі часто, ми кажемо, що дизайнер є вирішувачем проблем. І це правильно й добре. Однак, ми занадто багато концентруємося на дослідженнях користувачів та розв’язанні їхніх проблем. Це теж круто і є частиною роботи, але це може бути ризиковано для бізнесу, адже йому не так важить, наскільки щасливі були ваші користувачі в попередніх компаніях, а наскільки ефективно ваші рішення та дизайн відкривали гаманці цих самих користувачів. Висновок: замість макетів «до» й «після» з назвою проекту: «Дизайн сторінки додаткових фіч для фінтех-компанії», зосередьте уваги на бізнес-метриках «до» й «після» і називайте проекти накшталт: Підвищення конверсії з 2 % до 24 % при придбанні додаткових фіч у фінтех продукті».Це трохи вступає супереч тому, чого дизайнерів вчать у школах та на курсах, але ж реальна практика часто відрізняється від теорії.

#хвилинкадизайнераСьогодні в нас новини зі світу дизайнерського інструментарія. Я знайшов дійсно гарний плагін для Figma-AI Design Reviewer: Enhance UI, Copy, CTA & Accessibility, яким спішу з вами поділитися.В офіційному анонсі мовиться, що його зробили творці Siri. Я не можу перевірити цю інформацію, але хай там як, цей плагін дійсно може покращити процес. Принаймні, ним я замінив 3 інших плагіна.Він заснований на ChatGPT і містить усі найкращі практики та евристики дизайну від Nielsen Norman Group. Плагін дає вам зворотний зв’язок щодо вашого дизайну. Він виявляє проблеми з інтерфейсом і гарантує, що ваш дизайн відповідає найкращим практикам. Звучить напрочуд добре, особливо для молодших дизайнерів.Ваші тексти — ще одна річ, де цей плагін буде корисним. Він надає пропозиції щодо окремих CTA, підписів тощо. На кінець, ви зможете проводити аудит доступності (accessibility), аби переконатися, що ваші дизайни відповідають стандартам WCAG AA та AAA, включно з такими аспектами, як колір, шрифт і інтервали.

​​#хвилинкадизайнераДрузі, привіт! Отже, ще трохи про Rive, адже я провів за ним усі вихідні, опановуючи цю прекрасну тулзу. Неперевершене відчуття, маю зізнатися, яке повернуло мене в ті далекі роки, коли я лише почав опановувати Photoshop, Flash й потім After Effects.Річ у тім, що інструмент не можна назвати простим, але після годинного копирсання та кількох туторіалів на YouTube, його логіка стає цілком зрозумілою.Rive — прекрасний! З його допомогою ви можете створювати, як мультики, так і інтерактивні анімації для UI. Це така золота середина між AE, Framer, Protopie та всім, що було у вашій практиці. Здається, ніби Rive узяв усе найкраще з досвіду інших відомих інструментів.Звісно, що я почав із простого й це була звичайнісінька кнопка з базовими станами: default, hover, click. Суть така: створюєте дизайн (можна у Figma, а далі чудово працює експорт елементів зі збереженням назв, ієрархії тощо), далі створюєте окремі анімації для кожного зі станів (тут усе працює за принципом AE з таймлайном та ключовими кадрами), а далі поєднуєте це все за допомогою спеціального інструменту, що зветься State Machine і його логіка така сама, як і в JavaScript коді. Звідси й дуже проста передача анімацій розробникам. У платній версії Rive ви навіть можете передати девам готовий, чистий код і voilà! Коротко кажучи, дуже рекомендую! 👍