Ейдос

Поки був у відпустці й перезавантажувався, зрозумів, що потрібно напрацювати власний системний підхід до ШІ — і сів за теорію! 🙂Ділюся з вами одним із результатів цієї роботи — практичний гайд Context engineering: A repeatable AI workflow for product designers. Стаття вийшла на UX Collective, розлетілася по інтернету (навіть принесла грошей за авторство!) і, що мене здивувало найбільше — її переклали в кілька профільних журналів, у тому числі японською.Основна теза: контекстна інженерія — це дизайнерське мислення, застосоване до ШІ. І гайд дає конкретні методології систематизації роботи з контекстом для ШІ, замість хаотичного засипання промптами й артефактами. Посилання тут «для друзів» в обхід пейволу.Наразі, як напевно багато інших, я активно спалюю токени на Claude Design. Результати вражають і цілком ймовірно вже зовсім скоро я зможу запустити невеличкий проект, що ми місяцями планували з українськими видавцями. Але це окрема історія, результатами якої поділюся згодом. Розкажіть, як у вас змінилася робота з ШІ за останній час і що ви вже встигли наробити з Claude Design? 🙂️️

Нема передиху ні на що з цією роботою - як не продюсиш аутпут за допомогою ШІ, так допилюєш агентів, аби цей аутпут продюсили ще краще і точніше. Ну, я думав, це я один такий - змінив фах за рік майже на 180 градусів та ще й вимушений вести одразу кілька проєктів, нелюдське навантаження. Але ні - натрапив на оцей відос, де чувак буквально розповідає, що в США (і в Кремнієвій Долині зокрема) стає популярною китайська модель роботи "996", тобто з 9 ранку до 9 вечора 6 днів поспіль. Нібито є таке очікування, що в майбутньому буде величезний нижчий клас безробітних, та невеличка частка тих, хто буде залучена до створення чи роботи з майбутнім суперінтелектом. От вони і впахують зараз, щоби не опинитися безробітними потім. Тут можна би сказати - ну то най впахують на здоровʼячко, але ж це лізе назовні, проникає в майндсети інших в індустрії. Люди хизуються в соцмережах, що встають в 4:30 ранку, своїми суворими дієтами, заняттями важкою атлетикою, аби привернути увагу венчурних інвесторів (і, я так розумію, роботодавців). Я вже знаю випадок, де в стартапі оцінюють залученість людей не за вихлопом (він типу апріорі має бути високим), а за кількістю годин на роботі. Мовляв, якщо не вкладаєш 50 годин в роботу - ти не надто відданий. Вишенька: "Сучасні лідери тех-індустрії бачать себе не просто розробниками програмного забезпечення, а впливовими геополітичними гравцями." Я от наприклад бачу себе на дачі в майстерні, де я створюю з якісного шкірзаму хендмейд портмоне на замовлення...

А от скажіть-но мені, хто з вас по-справжньому любить своїх користувачів? Ну, або принаймні піклується?Просто в дизайн ми всі завжди заходимо з думкою: «Ми будемо містком між бізнесом та людьми! Ми будемо піклуватися про людей! Бо ми любимо людей»!Але фіг там. Чим далі, тим більше ці стосунки між цифровими продуктами мають присмак нав’язливих та токсичних. Минулих вихідних був Валентинів день і саме в цей день мала вийти цьогомісячна розсилка Eidos Design. І, звісно, користуючись нагодою, я хотів поговорити про ці стосунки між продуктами/брендами і людьми.Здавалося б, увага — найцінніший ресурс, за який борються усі компанії. Але водночас найуспішні продукти — це ті, що продовжують концентруватися на користувацьких проблемах, а не на енгейджменті, гейміфікації тощо.Notion не буде надсилати тобі нагадування щоночі чи давати вибух конфеті при завершенні таски. Керівники Headspace кажуть: «Якщо медитація стане такою природною для тебе, що тобі більше не потрібен застосунок, тоді ми досягли успіху». А застосунок The Outsiders, найуспішніший застосунок для професійних атлетів, ймовірно, єдиний, який каже користувачам, що взагалі-то треба відпочити й поспати, а не отримувати бейджи за чергове відвідування тренажерки.Найромантичніше, що ми можемо зробити як дизайнери — повірити, що якщо ми створимо щось справді корисне й чесне, то люди повертаються. Бо вони не на гачку ендорфінів, а тому що вони довіряють нам.Новий випуск Eidos Design Newsletter про любов у дизайні, огляд продуктів, які будують бізнес успіх на довірі та любові до людей.Прочитати повний випуск можна тут.

​​Figma втратила вже 81% вартості за останні півроку.Ну та, вона працює й все чудово, але ринок дуже швидко переосмислює вартість інструментів дизайну в світі штучного інтелекту.13 мільйонів користувачів щомісяця. 33% зростання доходів. Дизайнери не змінюють інструменти. Але акції продовжують стрімко падати. До речі, поки я готував цей текст, вартість Figma впала на 1% 😁Причин тому багато, але перечитавши усіх можливих та неможливих експертів, ось дві головні: → Закінчення терміну дії обмежень на продаж акцій після IPO дозволило інсайдерам здійснити масштабні продажі, зокрема генеральний директор Ділан Філд продав акції на суму в мільйони доларів, а керівники компанії продали акцій на суму близько 35 млн доларів у листопаді 2025 року за ціною 43–48 доларів.→ Загальні побоювання щодо руйнівного впливу ШІ на весь сектор SaaS.Figma побудувала свою конкуренту перевагу на основі колаборативного підходу до дизайну й цим вбила Sketch. Тепер це вже непотрібно та, здається, самі творці Figma не вірять в подальший успіх, якщо навіть Ділан Філд продає свої акції. Знаєте, за останні два тижні я помітив, що вперше провів більше часу в Claude, ChatGPT, Stitch (разом узятих) ніж у Figma. А як у вас проходить адаптація в цьому новому технологічному світі?

#хвилинкадизайнераОтже, ШІ збирає функції до обіду, MVP за день і оце все. То чому користувачі мають обрати саме ваш продукт?“Feelings Are The New Features” — моє вельми велике досідження, результати якого я публікував спочатку на UX Collective, а тепер і на Substack. І від резонансу, який відбувся після публікації цієї статті — я офігів 😁 Все почалося з повідомлення дизайн менеджерки зі Starbucks, яка розхвалила статтю й написала мені на LinkedIn, що в їх компанії вона широко обговорювана. Далі закрита дизайн-спільнота запросила мене на Q&A. А тепер, саме на основі цієї статті, я готую свій перший за 7 років конференційний виступ на WeAreDevelopers цього літа. Непогано вийшло!Реальність у нас наразі така: функціональний дизайн, який розв’язує проблеми, перестає бути перевагою — це просто банальна база. Тож що залишається? Яка така нова зброя потрібна для ефективних бізнес-перегонів? Моя відповідб: проектування не досвіду, а відчуттів.Емоційний дизайн — це більше не “приємний бонус” для еліт типу Duolingo, чи Wolt. Це єдина стійка конкурентна перевага. В статті я розбираю чотири виміри емоцій у дизайні, надаю практичний фреймворк, як із ними працювати. А ще там стільки джерел, що навіть моя дипломна робота в універи не бачила такої кількості релевантних посилань 😁Тож, друзі, запрошую вас до читання та обговорення!

#хвилинкадизайнераКороткі роздуми про Figma на тлі новин про подальше стрімке падіння цін на акції компанії. Останні оновлення зосереджені виключно на конкуренції з іншими інструментами, а не на реальних потребах дизайнерів. Figma могла б зробити значно більше з AI та змінити робочі процеси в індустрії, замість того, аби переробляти Lovable, Canva та Procreate.І мене турбує цей зростаючий розрив між очікуваннями дизайнерів і реальністю. В попередніх повідомленнях, в коментах обговорювалися вайбкодінг, OpenClaw, Agent Design як новий UX тощо. І де в цій історії Figma?..Індустрія вимагає швидких ітерацій та виконання, але дизайн-фреймворки не змінюється. Figmа залишається набором базових інструментів, які легко можуть бути перевершені більш функціонально насиченими конкурентами на кшталт Lovable, V0 та інших.Я не люблю робити прогнози, але якщо Figma не візьметься за розум, то варто очікувати великої міграції дизайнерів у якісь новий інструмент — черговий wrapper LLM, але для дизайнерів.

Ну і щоб двічі не ставати. Можливо, OpenClaw вас зацікавив і ви планували все ж погратися із ним на вихідних чи щось таке. В такому випадку, зверніть увагу також на альтернативи: Nanobot та NanoClaw. Обидвоє є відповіддями на монструозність OpenClaw (430 тис рядків коду, 52+ модулі, понад 45 залежностей), надає ті самі базові можливості (постійна памʼять, веб-пошук, заплановані задачі, інтеграції, тощо), але при цьому запаковані в ізольовані контейнери й запускаються менш ніж за одну хвилину (OpenClaw потребує 5-30 хв). NanoClaw - 500 рядків, TypeScript з використанням Claude Agent SDK. Основна фіча - контейнерна ізоляція на рівні ОС (Apple Container на macOS, докер на лінуксі). Тобто він працює в пісочниці і не має залежностей, так шо це обнуляє можливість supply-chain атак. Nanobot - 4 000 рядків коду переважно на Python в архітектурі micro-kernel. Цей не контейнеризований, але для прототипування агентів пишуть непоганий з точки зору простоти. Ну NanoClaw виглядає цікавіше для експериментів. І зменшити 430 000 рядків коду до 500 - це, звісно, потужно.

Як у Amazon практикують культуру швидких ітерацій та експериментів із ШІНевеличкий переказ балачки з Крістен Лю на UXDX (це типу платформа, що допомагає створювати середовища, в яких "неможливо створити погане ПЗ"). Мене ця тема насамперед зацікавила через те, що ШІ справді пришвидшує нашу роботу. Але я вже потерпаю від приблизно такої пастки: якщо тепер я за півдня можу зробити роботу, яка раніше займала два робочих тижні, то чим далі, тим більше від мене очікують (чи я сам очікую) за два тижні зробити в десять разів більше роботи. Так тривати далі не може. Тож я шукаю реальні кейси, як із цим пораються і опановують. Ну і відповідь коротко для мене - один у полі не воїн.__З точки зору операційного менеджменту підхід Амазон зводиться до скорочення петлі зворотнього звʼязку. Якщо раніше ми робили всілякі оцінки, писали специфікації, створювати ваєрфрейми і хайфай-макети, чекали погоджень зверху, і проєкт займав три місяці, то тепер в Амазон весь цикл скорочують до одного тижня завдяки тому, що розробник, дизайнер і PM перебувають в одному просторі весь час.Менеджмент дає такій команді повний карт-бланш на прийняття продуктових рішень на 5 днів. Тому, наприклад, якщо розробник раптово приходить до розуміння, що якусь фічу неможливо буде прикрутити до кінця тижня, вихід знаходиться за дві хвилини, а не за тиждень листувань і узгоджень. Документації більше не існує. Єдиний артефакт - працюючий код, причому забезпечити треба тільки головну логіку. Ну а тестування відбувається за допомогою синтетичних юзерів, тобто ШІ-агентів. Ви завантажуєте попередні дослідження компанії (або на крайняк просто кажете "Ти фінменеджер з 10-річним досвідом") і пишете промпт:Дій як наш типовий клієнт. Ось скриншот. Куди ти натиснеш? Що тебе бісить? Так можна зібрати 80% фідбеку за 5 хвилин і виправити грубі помилки ще до того, як результат роботи буде представлений в пʼятницю справжнім людям.[ Ясна річ, що це стосується не лише проєктів, які ви будуєте з нуля, але й легасі-проєктів. В останніх вони виділяють одну найбільш "болючу" або застарілу діляну інтерфейсу й проганяють її через такий тижневий цикл не чіпаючи решту продукту. ]

Вище Вадим розповідав про свою книгу, яка пішла вже на енний раунд допрацьовування в звʼязку з тим, що часи надто швидко змінюються і приклади й методи роботи змінюються швидше, ніж триває цикл виробництва книги. Звісно ж, я її уважно читав, аби краще зрозуміти спосіб мислення свого ліпшого друга, і побачив повноцінну оптику гештальт-психології, через яку Вадим дивиться на дизайн. Я не знаю, чи це єдино можлива оптика такого холістичного погляду на дизайн, але в епоху до ШІ вона усувала безлад в розрізнених знаннях, які ми всі отримуємо з телеграм-каналів, відосиків, виступів на конференціях та оповідях друзів. Тепер же ми не створюємо з нуля, а дивимося на дизайн, згенерований ШІ і починаємо його вдосконалювати, або руцями або вдосконалюючи первісний промпт. Тому оптика все ще потрібна, але тепер зʼявляється більш парасольковий термін Cortex-First Design. Суть його зводиться до того, що користувацький досвід існує ще до появи інтерфейсу - в памʼяті, емоціях, розпізнаванні патернів та очікуваннях, які зʼявляються за мілісекунди до взаємодії. Відтак спершу треба картографувати ментальні моделі користувачів, а вже потім приймати рішення щодо візуалу та флоу. Першим артефактом стає модель мозку користувача в конкретному контексті, а не ваєрфрейм. Штучний інтелект за замовчуванням працює інакше: для нього оптимальність вимірюється математично, а не когнітивно. Є величезна спокуса пропустити всі ці ментальні моделі і покластися на "знання" ШІ, бо його дизайн справді може здаватися доведеним до ідеалу. Однак лише на практиці ми можемо побачити, що він виявляється не до кінця зрозумілим, "психологічно чужим" для нашої аудиторії (коли ми спостерігаємо невербальне когнітивне тертя у користувачів). Все ж, треба бути людиною, щоби створювати людські інтерфейси.__Також дивився нещодавно Nate B Jones на Ютубі, ну це такий бородатий дядька який прям регулярно насипає інсайтів про ШІ-індустрію, то він каже приблизно наступне:"Ера, коли можна було просто прикрутити Ші-бота в продукт пройшла. Справжню цінність створюють ті, хто можуть завдяки ШІ надійно передбачити наступний крок користувача і не навʼязати його, а мʼяко підказати, аби полегшити його когнітивне навантаження." Очевидно, для цього треба не лише винайти технологічне рішення на базі машинного навчання чи LLM, але й реалізувати його спираючись на існуючі когнітивні патерни користувача.

Що нового в Figma?1. Figma Make тепер повертає to-do list для складних промптів, який можна відредагувати перед запуском. Це додає контролю над діями ШІ. 2. Glass Effect тепер працює не лише на фреймах, а на будь-якому обєкті - кнопках, текстах, іконках. Є й нові властивості, наприклад:• Splay - як світло викривлюється на "склі". • Non-uniform corners - кожен кут радіусу можна задати окремо• Variables support - для привʼязки glass properties до дизайн-системПобічне:3. Claude AI тепер може генерувати FigJam-діаграми прямо з промптів.4. Figma-Make прототипи тепер можна вставити прямо в Figma/FigJam/Figma Slides. 5. Plugin API тепер підтримує Figma Draw features, тобто очікуємо незабаром плагіни, які автоматизують ручне малювання, чи то пак ви зможете текстом дати команду типу "Convert sketches to variable-width strokes". Плагіни:• Оновився TCHER Design Token Generator, який автоматично генерує палітри кольорів, типографіку, пробіли і документацію з Figma-стилів.• В Figma 3d Tilt (створює 3д-перспективу для пласких елементів) підвезли нові пресети та контроль глибини. Актуально тим хто качає ізометричний дизайн. • Росте попит на ШІ-конвертери Figma -> Code (Figmentor, Locofy.ai, Anima).