Цей канал створено про токмацьких дітей на тимчасово окупованій території нашого міста. Зв'язок: @zradatokmaka_bot Картка МоноБанку для допомоги: 4441111131037867 або https://www.privat24.ua/send/1drm2
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.Женіть геть думки, які роблять вас нещасними. Робіть речі, які вам подобаються…Звучить просто. Майже як порада з мирного життя. Але сьогодні, коли війна торкнулася кожного — переселенця і того, хто залишився в окупації, — ці слова набувають іншого змісту.Бо інколи думки приходять самі. Тривожні, важкі, безкінечні. Про дім, який далеко. Про людей, за яких болить серце. Про невідомість, яка не дає спокою. І здається, що від них нікуди не втекти.Але навіть у цьому стані є маленький простір вибору.Можна дозволити цим думкам заповнити все. А можна — хоча б на кілька хвилин — відсунути їх убік. Не назавжди. Просто дати собі перепочинок.Зробити щось просте. Те, що приносить хоч краплю тепла: зварити улюблений чай, прочитати кілька сторінок, подивитися у небо, поговорити з рідною людиною, згадати щось добре.Це не втеча від реальності. Це турбота про себе.Бо щоб вистояти — потрібні сили. А сили народжуються не лише з витримки, а й з маленьких радостей, які ми дозволяємо собі навіть у найтемніші часи.Тим, хто в окупації, ці миті особливо цінні. Вони тихі, непомітні, але дуже важливі. Це внутрішній простір свободи, який неможливо відібрати.Тим, хто далеко від дому, ці миті допомагають не втратити себе. Не розчинитися у втраті, а зберегти світло всередині.Женіть геть думки, які руйнують вас. Не силою — а ніжністю до себе.І робіть те, що нагадує: ви живі. Ви відчуваєте. Ви тримаєтеся.А значить — ви вже сильніші, ніж здається.І навіть зараз, попри все, у вас є право на маленьке щастя.Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!
Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.«Місто чужих людей» — так сьогодні звучить Токмак. Русня вкрала у токмачан їх домівки.Місто, яке колись було впізнаваним до дрібниць — у голосах, у поглядах, у звичних обличчях на вулицях, — тепер наповнилося незнайомими. Чужими. Тими, кого ніхто не знає і кому ніхто не довіряє.Вулиці ніби ті самі. Але відчуття — інше.Люди говорять, що місто змінилося не лише зовні. Воно змінилося всередині. З’явилося багато нових облич — незрозумілих, насторожуючих, таких, що порушують звичний ритм життя. І разом із цим зникло головне — відчуття безпеки.Містяни почуваються чужими у власному домі.Особливо важко старшому поколінню. Ті, хто все життя прожив у цьому місті, сьогодні намагаються якомога рідше виходити на вулицю. Уникають розмов, навіть із сусідами. Бо з’явився страх — неочевидний, але постійний.Страх слова.Страх бути почутим не тими.Страх, що звичайна розмова може обернутися доносом. Що хтось із тих самих «чужих» або навіть знайомих завтра напише, скаже, передасть — і тебе заберуть. Туди, звідки не завжди повертаються.І тоді мовчання стає способом виживання.Соціальна напруга відчувається у всьому. У поглядах, які більше не затримуються. У розмовах, що обриваються на півслові. У відстані між людьми, яка раніше не існувала.Довіра руйнується.А разом із нею — і відчуття спільноти.І це, здається, не випадково.Бо коли люди перестають довіряти одне одному — вони стають слабшими. Роз’єднаними. Самотніми у власному місті. І тоді легше витіснити, змусити поїхати, змусити відмовитися від свого.Місто поступово наповнюється чужими — не лише людьми, а й правилами, страхами, тишею.А свої — зникають із вулиць. Але не з пам’яті.Токмак ще пам’ятає себе іншим. Живим, відкритим, своїм. І це пам’ять, яку неможливо стерти жодною присутністю чужих.Бо місто — це не тільки будинки і дороги.Це люди.І поки живе пам’ять про справжній Токмак — він не стане повністю чужим. Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!
СБУ передала до суду справу неповнолітньої агентки рф, яка коригувала обстріли КраматорськаСлужба безпеки завершила досудове розслідування і передала до суду обвинувальний акт на 16-річну агентку рф, яку СБУ у січні цього року викрила на Донеччині. На замовлення рашистів фігурантка коригувала обстріли Краматорська.Як встановило розслідування, російські спецслужбісти завербували неповнолітню на тематичних ТГ-каналах для знайомств.За інструкціями рашистів фігурантка відстежувала та фотографувала місця найбільшого зосередження особового складу і техніки Сил оборони, по яких ворог готував удари керованими авіабомбами.Покроково задокументовано, як зловмисниця намагалася зафіксувати на фото і позначити на гугл-карті розташування підрозділів української ППО.Співробітники СБУ затримали агентку за місцем проживання, куди вона повернулася, щоб підготувати «звіт» для куратора з рф. Його особу вже встановлено співробітниками Служби безпеки.Під час документування злочинів фігурантки було проведено комплексні заходи для убезпечення локацій Сил оборони в зоні ворожої розвідактивності.При обшуку в затриманої вилучено смартфон, за допомогою якого вона шпигувала за українськими військами та координувала свої дії з російським спецслужбістом.За матеріалами СБУ агентка обвинувачується за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Оскільки зловмисниця є неповнолітньою, їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Комплексні заходи проводили співробітники ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.
До всіх наших бід, ще й цей виро^ок. Шість життів обірвано. Десятки людей у лікарнях. Він просто йшов дворами і розстрілював випадкових людей упритул, наче в тирі. Люди просто поверталися додому, а за мить їхній світ обривався. Потім «Велмарт», заручники і ще більше крові.Але історія 11-річного хлопця просто розриває серце. Ця мерзота розстріляла його батьків прямо у нього на очах. Батька вбили на місці. Маму і самого малого поранили. Маму забрала швидка, але вона померла в лікарні від важких ран.В одну секунду хлопчик залишився круглим сиротою. Як йому тепер засинати? Як жити з цим жахом, який він бачив на власні очі? Життя настільки тонка нитка, що чиясь хвора голова може обірвати її в одну мить...Благаю: прийдіть сьогодні додому і обійміть своїх рідних. Просто так. Скажіть, що любите. Попросіть вибачення. Не відкладайте тепло на завтра.Ніколи не йдіть з дому в сварці. Бо ніхто з нас не знає, яке звичайне «бувай» стане останнім...Яке серце може витримати стільки болю, я не знаю... Сил тобі хлопчику
Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.Є цитати, які просто подобаються.А є — які відкривають двері всередину.Перші ми читаємо, посміхаємося, іноді зберігаємо «на потім». Вони гарні, влучні, можуть навіть надихнути на мить. Але залишаються десь зовні — як красиві слова, що торкнулися і пішли далі.А є інші.Ті, що зупиняють. Ті, які неможливо просто прочитати й перегорнути. Вони ніби знаходять у тобі щось давно заховане — спогад, відчуття, біль або надію. І раптом стає тихо. Бо ці слова вже не про когось — вони про тебе.Такі цитати не завжди зручні. Вони можуть боліти, змушувати задуматися, ставити запитання, на які не хочеться відповідати. Але саме вони відкривають двері всередину — туди, де справжнє.Можливо, ми не шукаємо їх спеціально. Але в якийсь момент вони знаходять нас самі. І залишаються.Бо це вже не просто слова.Це відгук душі. Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!
СБУ заочно повідомила про підозру підполковнику гру рф, який завербував неповнолітню для коригування удару по Бурштинській ТЕСКонтррозвідка та слідчі Служби безпеки задокументували підривну діяльність співробітника російської воєнної розвідки (більш відомої як гру) – Марата Цевелева. Як встановило розслідування, він координував підготовку ракетно-дронових атак рф по Прикарпаттю у січні цього року.Тоді основними «цілями» обстрілів ворог визначив Бурштинську теплову електростанцію, оборонні об’єкти та одну з ключових електропідстанцій західного регіону.Для скоригування повітряних ударів Цевелев завербував 17-річну випускницю місцевого технікуму. До уваги рашиста дівчина потрапила, коли шукала «швидкі заробітки» у Телеграм-каналах.За його інструкціями агентка спочатку провела дорозвідку біля Бурштинської ТЕС та опорної електропідстанції, щоб з’ясувати технічний стан енергооб’єктів після попередніх обстрілів.Далі вона мала провести фото- та відеофіксацію об’єкта ЗСУ і позначити його геолокацію на гугл-карті.Після цього Цевелев доручив агентці узагальнити зібрану інформацію і направити йому через месенджер.Співробітники СБУ викрили ворожу розвідактивність і покроково задокументували контакти агентки з її куратором.На початку цього року Служба безпеки затримала фігурантку «на гарячому», коли вона фотографувала військовий об’єкт. На місці події у неї вилучено смартфон із доказами злочинів.За матеріалами провадження, Марат Цевелев проходить службу у 317-му морському центрі сил спеціальних операцій російського гру у тимчасово окупованому Севастополі.Встановлено, що цей підрозділ воєнної розвідки рф за допомогою агентурних мереж та інформаторів здійснює збір інформації для визначення цілей ракетних і бомбових ударів на території Україні з озброєння морського, авіаційного та наземного базування.На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Цевелеву про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство).Обвинувальний акт щодо агентки скеровано до суду за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Розслідування проводили співробітники СБУ в Івано-Франківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.
💙💛 Україна чекає на дітей і молодь з ТОТ та створює умови, щоб цей шлях був реальним, доступним і безпечним.➡ Зібрали ключову інформацію: як подати документи, які спрощені умови діють та на яку підтримку можна розраховувати.🏫 Вступникам із ТОТ не обов’язково складати НМТ — можна пройти співбесіду в закладі освіти з предметів НМТ. Якщо виїзд відбувся після 1 жовтня 2025 року або людина досі перебуває на ТОТ — вступ можливий без НМТ. Якщо ж виїзд був раніше — потрібні результати тесту, але діє квота-2.Квота-2 передбачає окремий конкурс на бюджетні місця: у ньому беруть участь вступники з ТОТ та територій активних бойових дій. У більшості університетів це 10% місць (але не менше одного), а в переміщених ЗВО — до 40%.📌 Допомогу зі вступом забезпечують освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. Вони супроводжують на всіх етапах: від складання необхідних оцінювань до подачі документів і проходження співбесіди. Частину процесів можна пройти дистанційно — ще до виїзду.Вступ можливий навіть без паспорта — достатньо свідоцтва про народження. Паспорт громадянина України можна оформити вже після зарахування.На час вступу надається безплатне житло, а молодь до 23 років може отримати одноразову державну допомогу — 50 000 грн. Також передбачені стипендії, пільгове проживання в гуртожитках і додаткова підтримка після переїзду.Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.🤝 Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.📌 Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за посиланням: https://cutt.ly/gtD7knuL
💬"Це не просто маніпуляція, а брехня", у Львові спростували заяву радниці міністра освіти Коберник про діти-переселенці не відвідують школи через цькуванняУ Львові десятки тисяч дітей-переселенців навчаються дистанційно у своїх рідних школах, не інтегруючись у місцеве середовище. Радниця міністра освіти Іванна Коберник вказала на мовний бар'єр як одну з причин — освітяни Львова і області заперечили. Коберник висловилась у програмі "Я чую інших" на YouTube-каналі Громадського радіо."У Львові є близько 50 тисяч дітей шкільного віку з числа переселенців, але лише менше 10 тисяч з них ходять до місцевих шкіл. Інші залишаються у своїх школах онлайн — хоча живуть у відносно безпечному Львові, де є сильні школи і хороші вчителі", — зазначила Коберник.За її словами, причин кілька. Частина дітей залишається у своїх сильних школах із прифронтових міст через прив'язаність до рідних колективів і вчителів. Але окремо Коберник виділяє мову — і називає її однією з ключових перешкод для інтеграції. Діти стикаються з нетерпимістю, насмішками та образами через мову, і це змушує їх замикатися.👀Еспресо | Долучайтесь
Доброго весняного ранку вам, дорогі люди Токмацької громади — тим, хто лишився в окупації, і тим, хто був змушений виїхати, але не відірвався серцем від рідного краю.З Вербною неділею…Для переселенців — це свято про пам’ять. Про рідні подвір’я, де колись освячували вербу. Про знайомі дороги до церкви, про родинні традиції, які зараз живуть лише в серці. Але разом із тим — це про силу. Бо ви змогли зберегти головне: себе, своїх рідних, свою віру.Для тих, хто в окупації — це свято про витримку. Про тиху мужність жити далі, берегти правду в серці, навіть коли не можна сказати її вголос. Про внутрішнє світло, яке не загасити жодними обставинами.Верба — символ життя. Вона гнеться, але не ламається. І в цьому — так багато про нас сьогодні.Нехай цей день торкнеться кожного тихим теплом. Нехай дасть хоч трохи спокою, хоч трохи віри, хоч трохи світла всередині.Нехай береже вас — де б ви не були.І нехай у кожному серці живе впевненість: все, що відібрано — повернеться. Все, що розділене — з’єднається. Все, що болить — загоїться.З Вербною неділею.З вірою. З надією. З любов’ю. Єднаймося навколо нашої Токмацької громади. Разом – до перемоги.Нашим людям, які в окупації — витримки.Україна — це ми.Токмак — це Україна!