Літературний куточок 📖

А от і красуні від видавництва #Лабораторія. Ловлю якесь тепло, дивлячись на ці яскраві жовто червоні книжулі❤️Засмага від Хлої Мішель Говарт🌟Спекотне літо у тихому ірландському селі Кроссмор стає переломним для юної Люсі. Вона завжди відчувала себе чужою серед людей, для яких заміжжя і материнство — це єдиний правильний шлях для жінки. І навіть тісна дружба із вродливим і турботливим Мартіном — втіленням ідеального партнера — не здатна запалити її серце. Аж доки не спалахує іскра, що лишає глибокий опік сліпого захоплення і безтямного руйнівного кохання між нею і шкільною подругою Сюзанною.Люсі через страх осуду свого маленького і консервативного оточення живе подвійним життям, приховуючи справжню, найвідвертішу частину себе. Таємні зустрічі, погляди і крадькома проведені миттєвості залишаються для Люсі і Сюзанни єдиним порятунком від тиску суспільства. Але закінчення школи несе з собою можливість покинути Кроссмор. І тепер Люсі мусить обирати між двома місцями, двома людьми і двома майбутніми, кожне з яких видається складнішим за інше. І лише один шлях принесе їй справжнє щастя. Власне життя. Дев'ять письменниць починають усе спочатку від Джоанни Біґґз🌟Пронизлива суміш мемуарів, критики й біографії про те, що означає бути жінкою і прагнути бути вільноюНавіть змін розміром з піщинку може вистачити. Можна висловити свою думку за вечерею, як Мері, почати пити вино й плакати, як Сімона, чи прокинутися раніше й взятися за письмо, як Лену, персонажка Неаполітанських романів Ферранте. Можна спробувати відкритий шлюб, вирішити народити дитину від коханця або почати брехати, щоб досягнути свого. Йдеться не про самовдосконалення, а про свободу. І змінитися — один зі способів стати вільною. Можна стати більшою чи меншою феміністкою, писати більше, менше, а то й взагалі припинити, набратися сміливості діяти відповідно до власних переконань чи засуджувати суспільство з усамітнення.За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґз зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала.«Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Що давало жінкам силу писати? Чого ми можемо в них навчитися? Чи є домашнє життя для жінки пасткою? Чи існують у шлюбі «жіночі» й «чоловічі» ролі? І чому жінкам так важливо читати жінок? Джоанна Біґґз намагається знайти сміливі й подекуди контроверсійні відповіді на питання, як жінки впродовж століть виборювали власну інтелектуальну свободу і право голосу.

Сподіваюсь, «Гіпотеза кохання» зараз не поруч, бо вона точно не готова це почути📌⠀Але «Теоретично це кохання» стало для мене справжнім відкриттям і на даний момент, думаю, що найулюбленішою книгою Гейзелвуд💞. Я дочитала її пізно ввечері, і це була та сама ніч, коли неможливо заснути, бо емоції вирують, серце б’ється нерівно, а думки крутяться навколо героїв... і сцен😈⠀Я сміялась і кричала, хапалася за голову й ловила себе на тому, що просто не можу відірватися. Це був потік адреналіну й ніжності одночасно. Ви знаєте те відчуття, коли от-от зробиш сонечко на гойдалці, спершу повільно піднімаєшся, а потім летиш вниз, і в грудях все стискається від захоплення. Ось так було тут, від першої до останньої сторінки📌⠀Ця історія вийшла гарячою, смішною, жвавою і неймовірно щирою. Так, місцями сюжет здавався затягнутим, деякі проблеми драматизували сильніше, ніж треба, а фіналу бракувало тієї самої крапки, чогось мені не вистачило. Але навіть, попри це, загальне враження просто вибухове😱 Бо я переживала разом із героями все: їхні сумніви, їхню близькість, їхні перемоги.⠀І, мама мія, як це було гаряче! Я реально постійно хотіла казати: «Принесіть хтось два холодних мохіто, бо інакше я за себе не відповідаю». Це той випадок, коли романтика ВАУ, а кожна сцена змушує ще більше закохуватись у книгу😊⠀А тепер найсолодше... на сторінках раптово з’явилися Адам і Олі з «Гіпотези кохання». Я закричала від щастя😀 Це було як знайти улюблених друзів у новій компанії, та сама вишенька на найсмачнішому десерті🍰⠀Я дуже шкодую, що відкладала цю історію й прочитала лише зараз. І от чесно, якщо ви досі не знайомі з «Теоретично це кохання» не втрачайте часу, беріть, читайте, закохуйтесь. Воно того варте.⠀А тим, хто вже читав, дайте мені список схожих книжкових вибухів. Бо я потребую ще. Ще більше емоцій, ще більше історій❤️Точно рекомендую💌#читаєморазом

Читаючи «Степового бога» Євгена Ліра, я відчувала, ніби є ЩОСЬ поруч. Безмежне, величне, всепоглинаюче і трохи лякаюче.Події розгортаються неквапливо, але напруга зростає постійно💬 Тут немає різких ВАУ ефектів, але кожна зустріч, кожен дивний ритуал або натяк на щось потойбічне змушує ковтати сторінку за сторінкою. Відкласти книгу НЕМОЖЛИВО💭Це дивна, містична історія про пошук відповідей, межові стани, початок і кінець та зустрічі з людьми, які змінюють бачення світу. Тут є ритуали, слов’янська магія, загадкові істоти❓ і відчуття, що ступив крок за межу звичного і вже ніколи не повернешся тим самим, але знайдеш багато відповідей та ще більше запитань♾️Місцями ця книга нагадала мені фільм «Midsommar». Більше відчуттями, бо читаючи я відчувала щось дивне, моторошне та всепоглинаюче, бо наче день і світить сонце, навколо тиша, а всередині росте холодок і тривога, наче от-от щось буде. Неймовірний ефект від книги, я все ще в захваті🔥Автор так описує все навколо, Степ і стародавні обряди, що перед очима постає вогняна нескінченність, де вітер і язики полум’я приносять щось давнє і незрозуміле. А моменти пізнання залишають емоційний відбиток навіть після того, як дочитуєш і відкладаєш книгу.Скажу точно, що ця історія не для тих, хто чекає швидкого екшену і гойдалок. Вона більше про відчуття, стан і атмосферу◀️ Якщо любите містичні історії, де реальність і ЩОСЬ інше переплітаються, то обов'язково спробуйте❕🤍#читаєморазом

Це я тут така задоволена, бо дочитала «Міністерство часу»⠀Книги з переміщенням у часі, це одна з моїх улюблених тем, саме тому ще з самого початку знала, що ця історія мені зайде😒❤️⠀Обожнюю, коли в книзі є не просто кохання, а ще сюжет, інтрига, боєвик, трішки детективу та яскраві персонажі (якщо не зрозуміло, то воно все тут є). Було відчуття, що я дивлюсь крутий фільм, фінал якого неможливо передбачити.Герої дуже класні🌸 Цікаво спостерігати, як розвиваються не тільки їх почуття, а і дивитись на те, як вони дізнаються щось нове, як роблять той чи інший вибір.⠀Дочитувала книгу просто на вулиці, серед людей, розмов, бігаючих собак🎉 і не чула нічого. Реально✨ Мене затягнуло повністю. Це вау відчуття, коли книжка відриває тебе від реальності.А от фінал, зізнаюсь, змусив трошки здивуватись. Не зовсім такий, як я уявляла (не менш цікавий і неймовірний) особливо щодо романтичної лінії, але емоції нууууууу дужееее сильні❤️⠀Для мене це одна з тих історій, які захоплюють, тримають і залишають післясмак. Дуже рекомендую тим, хто шукає щось емоційне, захопливе і не банальне❤️#читаєморазом

Завела собі онлайн книжковий щоденник. І поки це рішення приносить мені задоволення і цікавий челендж «додай усі книги, що є на поличках»😊Блокнотики, звісно, мило, але вони в мене просто лежать... гарні, новенькі… і порожні😂 думаю я не одна така, так?А от з онлайн книжковим щоденником поки все реально працює. Тут є: що читаю, що хочу, що купила (день тільки почався, а гроші кудись зникли). Тут навіть є розділ з витратами… зізнаюсь, у який я принципово не заходжу. Бо страшно😨Поки потроху почала додавати книжки, враження, прочитане й те, що в планах. Не все одразу, але якось воно збирається. Навіть відчуваю себе якоюсь діловою ковбасою ✋Спочатку мені все здалось трошки дивним. Красиво, але нічого не ясно, але трохи розібравшись виходить краще. Тут все налаштовується під себе, хоч з квіточками, хоч все чорне, хоч фото кота, що спав😁В планах, щоб ведення щоденника стало звичкою. Бо хочу тримати все книжкове в одному місці й не купувати однакові книги... так... і таке буває 🤣А ви ведете книжковий щоденник? P.S. Не забуваємо, що знижка ще актуальна. З промокодом JEAN отримаєш -29%. До кінця місяця ціна лише 490 грн замість 690🌸

За п’ять років❤️Я думала, що прочитаю щось легке. Хотілось романтики, гумору, дивних ситуацій, про подорожі в часі чи паралельні реальності. Але ця книга… вона зробила щось зовсім інше. Вона просто розтрощила мене. Я плакала💔. По-справжньому. Не від одного драматичного моменту... ні. Історія з середини починає стискати серце. Повільно, наполегливо. Ця книга насправді була болючою. Але в ній стільки краси, стільки правди, що хочеться притиснути її до грудей і більше ніколи не відпускати😭Це не любовний роман, як можна уявити. Це про вибір. Про те, ким ми могли б бути. Ким ми є. І кого ми можемо втратити. Це про дружбу, яка тримає, коли валиться все. Про життя, яке не піддається плануванню, не слухається логіки.Головна героїня Денні. Успішна і цілеспрямована. Вона все робить «правильно». вірить в правильність планування, любить, щоб все було під контролем. Але одного вечора засинає і прокидається через п’ять років у зовсім іншому житті. Це бачення змінює все. Змінює її. Бо там, наче уві сні або у реальному майбутньому вона вже не та, ким є зараз... її це лякає, і, знов несподівано повернувшись у своє звичне життя, вона живе, намагаючись забути... намагаючись не зробити неправильних кроків, щоб не опинитися ТАМ... у ситуації майбутнього. І от пройшли роки. І те бачення повертається… у реальності. І все, що вона знала, тріщить по швах. І як же це написано🤪 гарно, зворушливо, щиро❤️Я не очікувала, що книга мене так потріпає. Історія про справжню дружбу, про втрати, про любов, про знахідки і відкриття. Про те, як важливо бути чесним із собою. І як боляче, коли запізно💔Це точно та книга, яка залишиться у пам'яті. Це було не просто. Але це було варте кожної емоції💔#читаєморазом

«Мандрівний замок Хаула» - це, напевно, одна з найдорожчих для мене історій❤️ Я не просто її люблю, я з нею виросла. І досі, щоразу коли перечитую або переглядаю аніме, мені здається, що повертаюсь у особливе місце, де мені завжди добре🥹 (думаю, що сюди я додам ще аніме «Віднесені привидами», але це вже зовсім інша історія) тож...Я знаю цю книжку майже напам’ять. І хоча аніме Хаяо Міядзакі дуже відрізняється від оригіналу, сюжет майже інший, змін багато, але я все одно обожнюю обидві версії☀️Це наче однакові, але такі різні історії. Аніме глибше, філософське. А книга більш легка, тепла, як справжня казка (хоча це і є казка😐), яку хтось розповідає перед сном💛 У ній є щось дуже щире.У книзі мені подобається проста добра наївність, пригоди, гумор, трохи романтики❤️ Герої не ідеальні, але саме це робить їх такими живими. А Хаул... він абсолютно не типовий герой, але саме тому такий солоденький пиріжечок👀💖Це одна з тих історій, після яких залишається приємне світло всередині🌸 Можливо, я вже давно не дитина, але коли перечитую або дивлюсь «Мандрівний замок Хаула», знову вірю, що дива існують. І це, мабуть, найкраще, що може подарувати книга.#читаєморазом

Історія повинна мати присмак сорому та темряви, але перетворилася на звичайний любовний роман.Книга ~Ґудзики та Сором~ - це продовження розповіді про сім'ю Барчетті, а саме про Кейна, брата Кроу, і Аделіни (не тієї, до якої ми звикли, але дівчинку шкода і в цій історії). Мені здавалося, і я чекала, що історія буде максимально схожа на ту, що була до цього. Розпуста на розпусті і все, що з цим пов'язано. Але ж ні. Дружба Перл і Кейна залишила свій слід і тепер Кейн став м'якшим і спокійнішим, а його внутрішній стан не дає робити йому те до чого він звик.Чи був тут крінж? Звичайно, як без цього. Практично кожна сторінка наповнена чимось дурним, дивним, незрозумілим та веселим. Веселим від того, що просто немає сил терпіти все, що відбувається. Особливо "порадували" моменти близькості та неймовірна кількість метафор, після яких я нарешті розумію чому в назві книги є слово "Сором"🤪Як і завжди чекаю продовження. Мені дуже цікаво дізнатися, що буде далі і чим закінчиться ця вакханалія тривалістю в 6 книг.І звичайно тут є обмеження за віком 18+. Будьте уважні😈#читаєморазом

Хочеш вирушити в подорож, але все, що виходить – це сидіти вдома? Тоді ви просто зобов'язані познайомитись із книгою Олександра Котиса – Луцьк. Тисяча років життя та історії.У моєму випадку завдяки цій книзі я відвідала Луцьк за один день ( ну трошки більше🙂 ) і залишилася в повному захваті. Хотілося б відзначити, що читати було цікаво. Так, тут багато історичних фактів, але вони подані так, щоб нам, читачам, було не нудно, а навпаки захоплююче. У шкільні роки я не любила уроки історії, там багато дат, сухих речень, прісних і непривабливих текстів. Було сумно, хотілося, щоб швидше пролетіли 45 хвилин. Але тут, Олександр Котис справді використав магію та зробив щось класне.Я побачила Луцьк із його середньовічною атмосферою, буйною красою та ритмом сучасного міста. Для мене Луцьк виявився місцем, яке має багату історію та велику скарбницю унікальних фактів.Хотілося б вставити свої п'ять копійок і сказати, що кожна жаба вихваляє своє болото, як і я, яка закохана тільки в свій дім😈, але! Я готова кричати про те, як цікаво було дізнаватися про інше місто, яке так близько, але так далеко. Впевнено можу сказати, що написане у книзі залишає приємний післясмак або як би інакше сказати - ПРОДАНО! Хочу тепер побачити все на власні очі👀Можна додати, що Луцьк. Тисяча років життя та історії – це книга, як місцевий житель із безліччю історій. Вона проведе по вулочкам, розповість про безліч неймовірних історичних моментів, покаже дивовижну архітектуру, познайомить із цікавими особистостями. Допоможе поринути у минуле і сьогодення, а кожен читач неодмінно побачить те унікальне, те неповторне, що властиве лише цьому чудовому місту.Не відмовте собі в задоволенні поринути у цю пригоду з фактами та спогадами. Я залишилася задоволена, сподіваюся, що і ви отримаєте насолоду під час читання цієї книги.🥰#читаєморазом