Літературний куточок 📖

Книга ще не вийшла, а я вже її хочу😐Побачила у ВСЛ цікавинку, яка привернула мою увагу — «Посеред ночі». Це психологічний трилер про загадку минулого, яку так і не розкрили, але тепер, коли пройшло багато років, ми отримуємо шанс зрозуміти, що ж трапилось насправді. Я і моє бажання почитати новий трилер ⬆️⬆️⬆️Ну а тут анотація, щоб довго не шукали⤵️Літо 1994 року, США, штат Нью-Джерсі. На задньому подвір’ї будинку, що стоїть на одному з найпрестижніших провулків усієї країни, двоє десятирічних друзів лишаються ночувати в наметі — це їхня традиція. Однак одного ранку тут прокинувся лише один хлопчик, Ітан, а другий, Біллі, безслідно зник.У цьому районі мешкають виключно заможні та успішні науковці, інженери, банкіри, що мають усе, чого хочуть. Невже це хтось із них прокрався вночі на подвір’я, розрізав намет і викрав беззахисного хлопчика? Але навіщо?Навіть через тридцять років справа не розкрита. За збігом обставин, улітку 2024 року в батьківський дім повертається Ітан. Невже йому нарешті вдасться розгадати найжахливішу загадку рідного району?

Щось мені підказує, що це буде досить коротенький, простенький, але щирий відгук❤️«Вовкун» - це одна з найгарніших книг, які я бачила. Справді, я захотіла її в той самий момент, коли побачила ці обкладинки, суперобкладинку і те, що ховалося під нею. Фантастично гарно. І, мабуть, на цьому для мене все…Все інше, що зустрічалося мені в цій книзі, було досить дивним і нецікавим. Забагато «води». Хоч я й обожнюю гарні описи, тут у цьому плані явний перебір. Описувалося все: стелі, ліжка, штани, смітник, листочок на землі, унітаз, дерев’яна дошка… І все в такому темпі. Забагато. Реально забагато💔Взаємовідносини дивні. Люди, та й не тільки вони, дивні. Місцевість гарна, але вона губиться на фоні постійних питань, які з’являються під час читання.Іноді мені здавалося, що я читаю українську версію «Сутінок», але з дуже і дуже маленьким бюджетом, зате з великим бажанням зробити щось крутецьке🌟😐Мені було нудно. На деяких моментах хотілося закрити книгу і не повертатися до неї. Але водночас було цікаво, що ж буде у фіналі. До речі, він виявився з ноткою потенціалу і маленькою крихтою вау-ефекту. На тому і все... Навіть фінал не врятував цю історію. Сумно, але «Вовкун» не залишив після себе нічого💔😢#читаєморазом

Майстриня Марев🌟Молода дівчина володіє особливою магією. Вона може створювати образи та ілюзії за допомогою слів, оживляючи історії. Змалечку вона служить принцесі, розважаючи її своїм даром.Спокій королівства під загрозою. жахливі та жорстокі варвари наступають, а їхній лідер вимагає принцесу в обмін на мир і життя людей. Але… король не може віддати власну дочку, тож замість неї посилає майстриню. Вона має обдурити варварів та шпигувати за ним… І тут починаються пригоди, магія, екшен, нові знайомства. Цікаво спостерігати, як зростає героїня, і вона дійсно це робить. Спочатку К'яра (головна героїня) здавалася ніякою, залякане дівчисько без голосу й власних бажань. Але чим далі до лісу, у прямому й переносному сенсі, тим більше вона розкривалася і ставала цікавішою. Як і люди поруч із нею❤️Написано дуже легко, читається швидко, затягує хоч і не з першої сторінки, але затягує та не відпускає. Це трилогія, і варто бути готовими до того, що перша частина це радше шлях до тієї точки, про яку нам говорять із самого початку. Але ця мандрівка варта уваги, краєвиди, магія, флірт, іскрить тут добряче🔥 Бо описи гарячого варвара, який притискає тебе, ой, героїню, до себе, просто шалені🤪 Для поціновувачів романтики та спокуси тут є той самий вогник, який лише розпалює інтерес. От і слина вже капає🔥🔥🔥Деякі повороти сюжету передбачувані, про щось можна здогадатися одразу, щось довше тримається в таємниці, а щось взагалі не розкривається в першій частині й залишає запитання. Також мені не вистачило більшої світобудови, але сподіваюся, що це розкриють далі, а не закинуть кудись далеко.Емоції фантастичні, я не думала, що ця історія буде настільки класною, що мене за вуха від неї не відтягнути. Хотілось ще, ще, ще, 400 сторінок пролетіли непомітно і я навіть трохи засмутилась, що вже кінець... ОХ! Той самий кінець просто вау. Верещала, як чайка. Я задоволена та хочу ще. Хочу все й одразу🏃‍♂️Мені потрібне продовження🤪 Точно рекомендую і дуже спокушаю на читання «Майстрині марев»❤️😈#читаєморазом

А ось тут мої дві красуні від видавництва Жорж🌟«Місто тіней», книга, на яку я довго задивлялася, і не дарма. Естетично вау🥰 Мені подобається оформлення як зовні, так і всередині, приємний шрифт і дуже, ну от дуже класні малюнки, які інтригують на всі сто. Сподіваюся, що і за наповненням (текстом та історією) теж буде все чудово❤️Ось тут⬇️ можна тицьнути, щоб розгорнути та подивитися анотацію⬇️Колись у цьому місті жили золотоокі майстри-чарівники, а тоді його захопили жорстокі загарбники, які заборонили всі магічні ремесла. Тож тепер його мешканці — лише тіні, що скніють у темряві й холоді. Але чи існує шанс повернути магію в місто? До чого тут найбільший скарб дванадцятирічної Марти, яка тільки-но переїхала до Міста-біля-Моря? І чи погодиться підліток, що переживає непростий період, розлучитися з єдиною своєю втіхою?Пригодницька повість, далеко не тільки дитяча, про чари і магію, про підлітків та їхніх батьків, які не лише вірять у різдвяні дива, а й готові самі їх творити. «Залишена», це темний і моторошний детектив з елементами горору. Обіцяють напругу до останньої сторінки. Я була на презентації та дізналася від авторки багато цікавого, тож прочитати історію стовідсотково треба, щоб зрозуміти деякі моменти та знайти відповіді. Обкладинка дуже гарна, трохи моторошна, але чимось притягує...Ну і тут теж⬇️ можна тиць, щоб розгорнути та подивитися на анотацію⬇️Спокусившись пропозицією легкого заробітку, Оля вирушає з попутницею в невідоме село. У безкраїх лісах зони добровільного відчуження вона знаходить тіло й мимохіть стає ключовою фігурою розслідування. Оля прагне якнайшвидше залишити ці місця забутих доріг, таємничих могил і дивних людей з похмурими історіями. Але нерозкрита справа перетворюється на пастку. Головній героїні доведеться самостійно дошукатися правди, дізнатися, що стало причиною трагічних подій — людська жорстокість, змова чи якась хтонічна сила. Адже місцеві переконані, нібито ліси ховають щось небезпечніше за вбивцю.

Добродій з Перу або щось дивне🌟Дуже багато питань і майже немає відповідей. Склалось враження, що якийсь старий, головний герой і той самий добродій з Перу, трохи з’їхав з глузду, а його нові знайомі, яких він зустрів, охоче йому підігрують і радіють, коли він поруч та розважає їх, наче аніматор у готелі.На цьому можна було б і закінчити... АЛЕ ні. Точно додам, що це історія про дивного діда, який, по суті, є сталкером😐 Були моменти, коли герой зізнавався, що спостерігав за жінкою ще тоді, коли вона була малою. Це викликає тривогу.Сюжет і сама історія залишили мене байдужою. Я не зрозуміла, куди автор мене веде і що саме хоче показати. І якщо він дійсно хотів щось донести, то йому це не вдалося. Читала з однією думкою: що це взагалі таке?😐Книга має потенціал, але, як на мене, його не використали. Все виглядає просто, сухо й нецікаво. Персонажі картонні і не викликають жодних емоцій. Якби тут було лише два герої, історія не змінилася б.Я дочитала її тільки тому, що вона коротка і треба було підготуватися до обговорення🌟Це було дивно та точно не те, що я б рекомендувала❤️#читаєморазом

Паразит🐹Однієї ночі на Землю вторгаються черв’якоподібні прибульці, так звані Паразити, і поселяються всередині людей, виїдаючи їм мізки (мені шкода деяких Паразитів, бо є особи, в яких і їсти нічого. Пу-пу-пу). Через те, що Шін’ічі - головний герой (а хлопчина нічо так😅) тієї ночі мав на голові навушники, Паразиту не вдалося залізти в хлопця крізь вуха, тому він оселився у правій руці юнака.Шок, відраза, прийняття🌟це те, що відбувається з хлопчиною в перші моменті життя і знайомства з новим "сусідом" по тілу. Дуже цікаво стежити за усім, що відбувається на сторінках. Тут і нові знайомства, і прийняття, що в тебе (в тобі😐) є новий друг-брат-кум-сват, щось дивне та дуже розумне, бо вчитися полюбляє більше за хлопчину, який хоч і вчиться у школі. але не такий вже і тямущий. Незважаючи на жанр "жахи" і 18+ читати зовсім не страшно, місцями Паразити виглядають смішно і дивно, ніж моторошно. Тут цікаві діалоги, є і трохи гумору, і щось мені підказує, що буде романтична лінія, або мене просто за носа водять😂 Сцени і деякі малюнки дійсно не для кожного, але треба розуміти, що саме ми обираємо читати. Якщо готові до відкусаних голів, вирваного серця та розтрощених хребтів, то це точно "зайде". Мені подобається і жанр, і мальовка, і взагалі манґа, все цікаво, навіть дуже. За перший том відбувається багато подій, з'являються цікаві персонажі, дивні собаки та люди. АЛЕ перший том не дає жодних відповідей, лише питання: ЧОМУ? ЯК? ХТО? А НАШО? Тому треба запастися терпінням, щоб дізнатися, як усе складеться далі і до чого приведе це дивне і досить несподіване співіснування людини з Паразитом🌟#читаєморазом

Все почалося з таємниці п'ятнадцять років тому. Тепер минуле зруйнувало вечірку. І все закінчиться на... опівнічному бенкеті Опівнічний бенкет — атмосферний, цікавий, захоплюючий роман, який може сподобатись поціновувачам дуже таємничих детективів, а ще тим, хто обожнюю гарні описи (я полюбляю, це добре занурює у розповідь🌟)Класне, вишукане середовище, яке так і манить до себе. От що-що, але над антуражем авторка попрацювала дійсно добре. Все гарно та працює на візуалізацію, щоб повністю занурити з головою в історію. Таємниця(-і), природа, люди.. наче звичайні, але кожен має багаж минулого, що тягне за собою (ох, як в кращих детективних традиціях🕺) А ще готуйтесь до важливих попереджень, маніпуляцій, насильства, брехні, підстав та помсти. І розуміння, що відплата за скоєне все одно тебе знайде... колись😱І хоч читала швиденько, не збавляючи темп, можу зазначити, що перша половина... навіть трошки більше, тримала не те що в напрузі, а в якомусь стані, коли взагалі нічого не зрозуміло (відчуття було, наче я якась цеглина, до якої нічого не доходить😐) Також бувало, що збивалась, бо тут багато героїв та декілька часових ліній🌟Але вся ця метушня та питання без відповідей добре винагороджуються😈Тут цікаві повороти та розкриття таємниць. Пам'ятаю, що мені дуже хотілося отримати ВАУ-ефект від книги. Отримала. Не на сто відсотків, але я була приємно вражена. Бо думала про одне, а вийшло, що дивилась взагалі не у той бік... (дивилась на гарні описи 😒 Як мене просто обдурити, підступна книжка, підступна авторка🌟)Зізнаюсь, що трохи знудилась, поки чекала розв'язки. Але знайте, що це захоплююча, але вимагаюча терпіння історія. І фінал буде дуже цікавим, от дуже-дуже. НЕ ПОЖАЛКУЄТЕ.#читаєморазом

Я, звісно, знала, що книга гарна, але щоб настільки… Зізнаюся, здивована🥰Хочеться постійно роздивлятися і торкатися, особливо закладочку, вона така м’яка і приємна❤️ Тут: Янґ едалт, Вимушений шлюб (сююююди🕺), Розвиток героїні, Магія, Інтриги, Залишу анотацію, ну, щоб зацікавити вас не тільки обкладинкою… От я хитра, так? 😈Майстриня Марев⤵️Усе життя К’ярі наказували триматися в тіні. Її призначення на службі в кронпринцеси Ісіди — розважати свою пані, витворюючи марева за допомогою магії слів. Вона — іграшка корони, компаньйонка. Вона неважлива.Але коли варварські орди раптом обсідають кордони імперії, їхній безжальний ватажок називає ціну за мир: рука принцеси Ісіди. Та який батько віддасть власну дочку на поталу ворогу? Тож замість принцеси назустріч непевному майбутньому мусить вирушити інша дівчина — з особливим завданням…К’яра не допускає навіть думки про відмову. Вона прийняла свою долю, адже цілковито віддана королівській сім’ї. Проте що більше світу К’яра пізнає впродовж своєї мандрівки, то приємнішим стає їй смак свободи. Дівчина починає підозрювати, що в ній дрімає дивовижна сила. Усе, що вона знала до того, може виявитися не таким і безсумнівним. Та чи зможе майстриня марев побороти власні ілюзії?

Коханці-самозванці🌟Історія вийшла дуже легкою, кумедною і дуу-у-у-у-же гарячою😈 От правда, я готова поставити п'ять вогників з п'яти, бо 🔞 було багатенько. Весело і спокусливо🔥🔥🔥Багато знайомих тропів: буркотун - сонечко, фальшиві стосунки, він закохується першим, роман на роботі. Є де розгулятися😈Найбільше сподобався початок, він найсильніший, та найдинамічніший, саме він задає той самий ритм та спокушає на читання. Реально в самому початку в діалогах більше гумору, більше іскорки, якоїсь невимушеності. Відірватися неможливо, ну дуже цікаво і розпалює вогник всередині. Також тут є багато другорядних кумедних персонажів, вони додають ще більше гумору. От наприклад мені було цікаво читати моменти з бабусею, вона чарівна❤️❤️З мінусів, середина трохи затягнута та іноді повторюються деякі моменти, коли головні герої разом. Не вистачило простору, хотілось, щоб вони проявили себе за інших обставин та в інших місцях. І, звісно, конфлікт, який трапляється у 90% випадках... бісить... він виглядає дуже передбачуваним, а ще його можна було легко уникнути звичайною розмовою. ЗВИЧАЙНОЮ РОЗМОВОЮ ДОРОСЛИХ ЛЮДЕЙ😐Книжуля для відпочинку, коли хочеться чогось простого, передбачуваного та емоційного у деяких моментах. Загалом це приємна, легка і ненав’язлива історія. Вона не ідеальна, але залишає хороше враження❤️#читаєморазом

Прийшло мені на пошту повідомлення… наче від Вівату, пишуть, що я замовляла книгу, оплатила її, але не забрала на пошті, і тепер вона поїхала назад. Кажуть, що хочуть повернути гроші і мені треба перейти за посиланням та заповнити форму.Я пані ділова, але не відкриваю дивні посилання навіть від подружок, що вже говорити про листи на пошті. (Бо шо? Бо страшно🤣)Запитала, що це за книжка, хто ж його знає, можливо, колись випила трохи вина та зробила якесь передзамовлення, а тепер забула про нього, хоча як забути за книжку? Але ні! Перевірила всі свої номери замовлень, інфо від пошти, нічого такого не було. Пу-пу-пуЩе цікаво, що відповіли, наче там була книга «Вчитель», яку я точно не замовляла в цьому році, ну от 100%. (Замовляла, але минулого року і там її точно забирала, на подарунок була😊)Попросила перевірити інформацію, можливо, якась помилка, але у відповідь тиша. Моя цікавість тепер бігає по кімнаті та хоче знати, що то взагалі таке?🔪Шо маємо? Посилання я не відкриваю і відповіді не отримала. От такий вечір😐