Літературний куточок 📖

👉Воно гризе💀 Він не пам’ятає, ким був до того, як опинився в готельному номері сам на сам із потворою. Не пригадує, як потрапив сюди. Поранений і зболений, він змушений виживати в химерному світі, де в темряві чатує пазуристе й ікласте Оте, а безпека залежить лише від тьмяного світла вуличних ліхтарів за вікном... Топова історія з неймовірною моторошною атмосферою. Кожна сцена, кожен момент і кожна дія тримають у напрузі. Неможливо відірватися, неможливо заспокоїтися чи знайти хоча б хвилину для перепочинку. Це справжнє виживання, страх, жахливі моменти, та щось невідоме, потворне та сильне. Щось таке, що немає можливості зупинити, і воно може зжерти... знищити тебе будь-якої миті🫳Передати емоції важко, але цей жахастик мене справді здивував і збадьорив. Круто та цікаво написано. Усе відбувається в одному готельному номері. Чоловік не знає, як він там опинився, не розуміє, що за сутність на нього полює, не знає, де шукати допомогу і чи існує вихід. Обмежений простір, але наскільки ж це захоплює📍В мене було безліч запитань і жодної відповіді чи навіть здогадки. Історія не відпускає до останньої сторінки, а коли все скінчилось, я сиділа хвилин десять і думала над тим, як класно все написано🔝Я ніби дивилася фільм, якому ставлю п’ять із п’яти.ФАНТАСТИЧНО. РЕКОМЕНДУЮ📌#читаєморазом

До мене приїхали дві гарнюні від Лабораторії❤️🥰На вулиці Солоній🌟На вулиці Солоній не існує злих людей. Є дивакуваті, гучні, мовчазні, скандальні або зовсім беззахисні. Їхні родинні історії переплітаються з вуличними легендами, де річка, поле і двір стають частиною кумедного та трохи загадкового світу. І саме тут, у затишному передмісті біля річки Самари, кучерява і спостережлива семирічна Сявка та її невгамовний друг Тюба вирушають у свої нескінченні літні пригоди. Вони ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають пепсі-магазин, рятують уявних привидів, лякають себе страшними історіями, створюють лицарські ордени й разом з тим переживають свої перші моральні потрясіння. А ще зʼясовують, чому дорослі такі дивні, і намагаються зазирнути туди, де закінчується останній день літа. Дім Прокляття і Крові. Порядок і Хаос🌟Спадкоємиця найвідомішої родини Лінчгейвену Камілла Маркезе щосили намагається втримати сімейну імперію на плаву. І коли ворог, спокусливий і підступний лідер Ніко Аттано, пропонує угоду: її рука в обмін на порятунок бізнесу, — вона змушена підкоритися.Ніко має власні плани. Маніяк, відомий як Збирач, тероризує темні вулиці міста і сіє розбрат. Якщо Камілла допоможе загасити полум’я ворожнечі між кланами і знайти злочинця до свого двадцять першого дня народження, вона стане вільною.Ця угода занурює дівчину в темне підземелля міста, до залишків забороненої магії, смертельних технологій і вічної спокуси. Там, де почуття загострюються, сімейні таємниці виринають назовні, а справжні обличчя виходять із тіней, Камілла мусить зробити вибір: скоритися правді про своє минуле, перш ніж їх обох уб’ють, або ж стати новим експонатом Збирача.

Пташиний короб🐈‍⬛Книга справді тримає в напрузі. Вона лякає, іноді зупиняє, розвиває десь всередині відчуття тривоги, але в той самий момент хочеться постійно повертатися й дізнаватися більше і більше. Я настільки занурилася, що ледве відривалася на щось інше🧑‍🍳Спочатку познайомилась з екранізацію (давно… дуже давно бачила кіно, памʼятала історію якимись маленькими фрагментами), і лише зараз я взяла книгу. Можливо, це помилка, але в моїй уяві все склалося ідеально. Це було справжнє візуальне блаженство. (Тож іноді можна спочатку подивитись екранізацію, а вже потім брати книжулю. Хоча це більше виняток… мені пощастило).Багато напруги, багато запитань і сумнівів, які змушують замислюватися. Часом ловила себе на думці, а що б робила я? Як діяла б у тій чи іншій ситуації? Чи змогла б узагалі дожити до певного моменту? Звісно, щось всередині підказує, що ні… пупупу, бо мені цікаво все навколо… але шанси ніколи не дорівнюють нулю😱тож я б трималася, але як довго?Під час читання реально відчувається страх перед невідомим. Постійно виникають питання, що буде далі? Чому це відбувається? Хто стоїть за всім цим і як витримати? Я не можу уявити, як це жити із зав’язаними або постійно заплющеними очима. Адже завжди є спокуса відкрити їх… Емоції через край. Книга насичена і цікава. Не думайте! Беріть😱 Спостерігати за розвитком, за думками, за подіями дуже цікаво❤️Пташиний короб неймовірним. Відірватися неможливо 😕Страх перед невідомим тут передано майстерно. І особливо лякає думка про те, що нас може знищити не лише ЩОСЬ зовнішнє, а й наше власне божевілля, яке проявляється під тиском… Історія ВАУ. Моторошна, атмосферна і дуже сильна. Точно рекомендую❤️🐹#читаєморазом

Бажаєте цікавих пригод, емоційних гойдалок, підступних моментів, драми та чарівних описів моря? Тоді «Компас і клинок» стане стовідсотковим попаданням, яке втілить усі ці бажання і навіть більше❤️Це історія про пригоди, людей і дівчину, яка вчиться жити та пізнавати себе. Міра сміливо пірнає в глибини океану в пошуках скарбів, коштовностей і власної сутності. Хвилі кличуть її душу, а безмежний океан манить усе далі. І вона вирушає туди, де намагатиметься знайти відповіді на свої запитання... Текст читається легко, плавно і приємно для розуміння. Діалоги змістовні, живі та справді цікаві. За ними хочеться спостерігати і отримувати відповіді та нові загадки. У книжці багато, іноді навіть дуже багато подій🙂 У якийсь момент можна трохи розгубитися, але все швидко стає на свої місця. Сюжет динамічний, не стоїть на місці, постійно тримає в напрузі та змушує читати далі. Атмосфера пригод захоплює, а описи просто зачаровують. Я кайфувала від цієї краси, бо описи для мене це смакота у будь-якій історії. (Триста мільйонів сторінок описів для цієї пані за другим столиком🦔)Будьте готові до великої кількості загадок, емоційних гойдалок, неочікуваних поворотів і приємної дози романтики. Навіть були моменти, коли хотілося злитися на героїв, а вже за мить усе виглядало зовсім інакше і я швиденько перевзувалася. Ну а шо, бува😐Сподобалося, як героїня зростала. Бо спочатку були моменти, коли вона ніби перебувала під впливом «поганої людини» (я так намагаюся коректно сказати, щоб без спойлерів✏️), але під кінець книги дівчина отримала нові знання, нові враження та уроки і зрозуміла, хто для неї є більш важливим.І я така: 😕А ще була така фіналочка, що мене просто кидає по кімнаті, як кульку, яка здувається: вгору і вниз, до стіни і до підлоги. Емоції просто ВАУ. Як дочекатися продовження?І сподіваюся, що у наступних частинах можна буде дізнатися більше про деяких героїв і побачити більше цієї чарівної магії ❤️Мені сподобалось😊#читаєморазом

Любця, ми по тебе скоро приїдемо!Коли емоцій дуже багато, починати писати відгук важко. Але ще важче відкласти це на потім, бо краще сказати все зараз, поки є чим поділитися❤️Книга мені дуже сподобалась. Тут є над чим подумати, де посміятися і де поплакати. Тут і про втрату, яка переслідує, і про розуміння того, що треба жити далі. У цій історії є те саме світло, яке кожен із нас шукає у важкі часи. І його справді можна знайти, коли поруч є ті, хто нас оберігає (отут я вже знов почала шмигати носом, бо підступні сльози вже близько😭) Історія написана дуже гарно, смачно і тепло. Це книга про бабусю і маленьку дівчинку. Про дорослішання не за віком, а за вимогою життя і обставин. Це розповідь про обіцянки, нові відкриття, знайомства і, найголовніше, про надію❤️Я впевнена, що кожен зможе знайти тут свою радість. І, не буду вас дуже лякати, але смуток також буде поруч, коли ви читатимете.Для мене ця історія стала по-справжньому магічною і фантастичною. Не тому, що в ній є чари. А тому, що вона змогла не просто сподобатися, а й дуже вміло повернути мене у минуле. У ті часи, коли згадуєш дитинство, прогулянки з бабусею, час, який ми проводили разом. Смачні огірки на початку весни, які вона купувала і приносила мені, щоб я знала, що весна прийшла. Бо весна завжди приходить.Аромат гарячого асфальту в селі. Маленькі паперові ляльки, яких ми вирізали разом і одягали у плаття з газет. Ці мої спогади були такими ж чарівними, як і сама книга🥺❤️Відверто скажу, що на деяких моментах у мене були сльози на очах (ну як зараз). І через щемку, справжню, живу історію, і через власні спогади, які дуже органічно з'явились на цьому шляху.Я впевнена, що чудові ті книги, які викликають такі почуття. Які залишають після себе довгий післясмак і починаюсь жити десь усередині, як маленький вогник. Навіть якщо в них є сумні моменти, вони роблять історію ще глибшою і яскравішою😒І ще трошки ❤️ Якщо вам сподобалась книга «Там, де заходить сонце», обов’язково беріть і «Любця, ми по тебе скоро приїдемо!»Однозначно рекомендую❤️#читаєморазом

Хороша частина від Stone Publishing❤️✏️Люсі Янг двадцять шість, і вона страшенно втомлена. Втомлена носити каву старшим телевізійним продюсерам, розчарована невдалими побаченнями й виснажена життям у сирій квартирі з сусідами, які ніколи не купують туалетний папір.Після ще одного катастрофічного побачення Люсі натрапляє на дивну машину бажань. Вкинувши монетку й міцно заплющивши очі, вона щиро загадує: будь ласка, дозволь мені просто перескочити до найкращої частини мого життя.Та коли наступного ранку Люсі прокидається поруч із привабливим чоловіком, із обручкою на пальці, престижною роботою та двома дітьми, наче з казки, вона не може повірити, що це реальність. Особливо коли дивиться у дзеркало — і бачить там себе… сорокарічну.Невже вона справді перескочила вперед у часі, як завжди мріяла? Чи просто втратила величезний шматок власного життя?Поступово звикаючи до нових стосунків і переваг дорослого життя, Люсі доведеться відповісти на важливе запитання: чи може вона повернутися назад — і якщо так, чи зможе залишити позаду ту саму хорошу частину»?

Знайшла фільм на вечір, а семе «Проєкт Адам»😑Тут є подорожі в часі (обожнюю), сімейна драма, трохи кохання і головне чудовий гумор.Якщо коротко, історія розповідає про хлопчика, який одного дня знаходить у сараї пораненого чоловіка. І все було б нічого, якби цей чоловік не виявився… ним самим із майбутнього. Так, це мініспойлер, але це стає зрозуміло буквально у перші хвилини. (Тож палками бити мене не треба🔪) Далі їм доводиться разом розбиратися з наслідками ЧОГОСЬ, і тут починається найцікавіше. Під час перегляду виникало багато питань, адже будь-які стрибки в часі зазвичай мають свої наслідки. Логіка іноді трохи підводила, але ми не будемо про це казати сценаристам, думаю, вони це розуміють😁Не зважаючи на деякі прогалини, фільм вийшов яскравим, динамічним та дуже приємним. Чудові актори, жарти, теплі й трохи сумні моменти. Я дивилася із задоволенням.Можливо, хотілося б більше логіки й відповідей, але іноді це не головне. Після фільму залишаються хороші емоції, а для вечірнього перегляду це саме те, що потрібно🙂 Можна купити попкорн та зависнути за переглядом❤️#кіноразом

Ви тільки подивіться на цей витвір мистецтва🥰 Доля, вписана в кров від READBERRY❤️ 🌟Роман поєднує в собі елементи скандинавської міфології, фентезі та романтики 🌟Перша частина циклу 🌟Найкраща книжка 2024 року за вибором редакції Amazon та за версією ELLE А ось тут анотація, тиць, щоб розгорнути та подивитись⬇️Усе почалося з патрання риби та палкої мрії Фреї бути воїтелькою. Так, вона обтяжена шлюбом з ненависним чоловіком, але в її крові — таємниця. Настільки жаска, що навіть богам цікаво, як обернеться життя цієї смертної. Чи боротиметься вона заради об’єднання країни під проводом владолюбного ярла? І водночас із власною пристрастю до його палкого сина…Єдине, що знають усі, — вона благословенна богами діва-щитоносиця, народжена під кривавим місяцем, і хто керує її долею, той керуватиме всім Скаландом.Жадаючи нового шлюбу, Враґі просить ярла засвідчити розрив й прирікає дружину на смерть в нерівному двобої. Але несподівано нитка повсякденної рутини рветься з соковитим звуком, з яким в череп Враґі устромляється запущена Фреєю сокира. А разом із цим на світ виринає найстрашніша таємниця жінки: вона — дочка богині Глін, діва-щитоносиця. І це про неї йдеться в пророцтві: хто керує долею воїтельки, той об’єднає Скаланд під своєю владою. А ще думала, що вона не така товстенька, але виявилося, що це ще той пухляш😈

Прокляття переможця🌟Коли зір нарешті прийшов в норму і я можу читати досхочу, я знову повернулась до цікавої історії. Схопила Прокляття переможця. Зізнаюсь, до книги звикала довго, бо на старті вона не хотіла мене затягувати, щось було не те. Може не звикла до саме такого жанру, може стиль авторки, а може очікувала, що історія затягне з першої сторінки. Чому? Ну бо я так хотіла і все🔪 Початок здався повільним, навіть важкуватим, а героїня не одразу викликала симпатію🙂 Я читала і думала, ну давай, покажи щось, зроби щось цікаве, щоб я загорілась від захвату.Десь на середині магія мого ниття подіяла та я реально втягнулась. Сюжет почав набирати обертів, події стали напруженішими, діалоги та емоції цікавішими. Друга половина книги виявилася реально кращою за першу і буквально витягнула все.Політичні мотиви та загалом вчинки персонажів мають сенс і наслідки. Ніхто не страждає просто для краси сюжету (ну може трохи). Напруга зростає, герої неспокійні, відчувається тривога. І, звісно, щось заборонене 😈Окремий плюс за несподівані повороти та випробування. Коли здається, що все більш менш стабільно, авторка така, а ось і ні, на, поїж😐 Від цього навіть черв'ячок занепокоєння та бажання прокидався і тицяв мене, бо хотілось дізнатись, що ж далі. Я не очікувала такого від цієї історії😱 чи то голод на книжки в мене прокинувся? Загалом це тверда четвірка (з п'яти) Початок та деякі вчинки героїв змусили мене сумніватися, але далі історія показала себе з іншого (цікавішого і динамічнішого) боку. Враження приємні, розчарування немає, навпаки, є азарт читати далі і дивитись, як розгортаються події... Бо... Якщо ти бачиш гарну можливість, скористайся нею😱 (як я скористалась тим, що знов затягнула себе в серію, але це вже не так важливо❤️) Історія сподобалась, планую читати далі#читаєморазом

«А спадком буде смерть»🌟Це просто топ-історія, яку я прочитала за останній час. Мучила її довго, бо, на жаль, багато читати мені ще було не можна. Але я робила все можливе, щоб проковтнути її якнайшвидше, ну бо дуже цікаво😈Динамічний та захопливий детектив, який читати одне задоволення. Багато подій, цікаве розслідування, моторошні моменти і ну дуже багато несподіваних поворотів. Авторка добре попрацювала, бо здається, що вже знаєш, хто і що зробив, але відкриваються нові деталі, які виводять на інших героїв. І кожного разу це хтось, кого точно не очікуєш тут побачити… Ну, може, трохи... в перший раз, але потім реально можна сидіти з відкритим ротом🌟Загалом це історія про маленьке село, вбивство, яке шокує кожного мешканця, про відданість і зраду, любов і горе, забобони та таємниці, що поступово відкриваються. А ще про двох людей, Дмитра та вперту й сміливу Мар’яну, які приїхали з Нового міста, щоб розібратися, що насправді відбувається в цьому загадковому селі.Емоцій багато. Персонажі круті й цікаві: вони вміють думати, жартувати та поводяться логічно, що викликає лише приємні враження. І мене особливо здивувало, що це перша робота авторки, і одразу таке попадання прямо в серденько. Історія дуже сподобалась, я задоволена. Рекомендую ❤️❤️#читаєморазом