Сподіваюсь, «Гіпотеза кохання» зараз не поруч, бо вона точно не готова це почути📌⠀Але «Теоретично це кохання» стало для мене справжнім відкриттям і на даний момент, думаю, що найулюбленішою книгою Гейзелвуд💞. Я дочитала її пізно ввечері, і це була та сама ніч, коли неможливо заснути, бо емоції вирують, серце б’ється нерівно, а думки крутяться навколо героїв... і сцен😈⠀Я сміялась і кричала, хапалася за голову й ловила себе на тому, що просто не можу відірватися. Це був потік адреналіну й ніжності одночасно. Ви знаєте те відчуття, коли от-от зробиш сонечко на гойдалці, спершу повільно піднімаєшся, а потім летиш вниз, і в грудях все стискається від захоплення. Ось так було тут, від першої до останньої сторінки📌⠀Ця історія вийшла гарячою, смішною, жвавою і неймовірно щирою. Так, місцями сюжет здавався затягнутим, деякі проблеми драматизували сильніше, ніж треба, а фіналу бракувало тієї самої крапки, чогось мені не вистачило. Але навіть, попри це, загальне враження просто вибухове😱 Бо я переживала разом із героями все: їхні сумніви, їхню близькість, їхні перемоги.⠀І, мама мія, як це було гаряче! Я реально постійно хотіла казати: «Принесіть хтось два холодних мохіто, бо інакше я за себе не відповідаю». Це той випадок, коли романтика ВАУ, а кожна сцена змушує ще більше закохуватись у книгу😊⠀А тепер найсолодше... на сторінках раптово з’явилися Адам і Олі з «Гіпотези кохання». Я закричала від щастя😀 Це було як знайти улюблених друзів у новій компанії, та сама вишенька на найсмачнішому десерті🍰⠀Я дуже шкодую, що відкладала цю історію й прочитала лише зараз. І от чесно, якщо ви досі не знайомі з «Теоретично це кохання» не втрачайте часу, беріть, читайте, закохуйтесь. Воно того варте.⠀А тим, хто вже читав, дайте мені список схожих книжкових вибухів. Бо я потребую ще. Ще більше емоцій, ще більше історій❤️Точно рекомендую💌#читаєморазом