Чи варто Україні підлаштовуватися під адміністрацію Трамп 2.0., котра хотіла б бачити прогрес в врегулюванні війни Україна-РФ до кінця весни 2026 року? Відповідь: "Ні".Інтерес адміністрації Трамп 2.0. зрозумілий в таких дедлайнах - дуже хочеться мати аргументи напередодні проміжних виборів до Конгресу. "Дональд Трамп як лідер Республіканської партії закінчив сотні війн у світі, а тому голосуйте за представника Республіканської партії (в своєму окрузі), котра несе мир і зменшує ціну зовнішньої політики".Щодо погроз адміністрації Трамп 2.0. котрі зводяться до можливості залишити сам на сам із РФ то вони не переконливі як із точки зору формальної логіки так і важливості PURL для внутрішньої політики США. Якщо ти в будь-якому випадку залишаєшся сам на сам в кінці, то сенсу тобі слухати сторону котра погрожує тебе залишити сам на сам із ворогом немає. Працює зазвичай не негативне заохочення (якщо ти не робиш чогось невигідного собі то будеш сам), а позитивне заохочення коли у відповідь на твої певні кроки (можливо не завжли легкі) ти щось отримуєш. Так само PURL тобто комерціоналізація допомоги Україні дуже вигідна Дональду Трампу і Республіканській партії внутрішньополітично - це гарний аргумент до націоналістичних настроїв американців. Можна розповідати про те як США допомагають Україні, але іще і мають від того комерційний зиск - на противагу адміністрації Байдена яка фінансувала підтримку Україні за гроші платників податків США.Загалом же результат цієї війни і часові рамки врегулювання будуть визначатися не штучними дедлайнами виходячи із внутрішньополітичної логіки США, а здатністю як України так і РФ підтримувати напрацьовану в 2024-25 роках власну воєнну стратегію.
«Альфа» СБУ встановила рекорд зі збиття ворожих БпЛА літакового типуЦентр спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України встановив рекорд зі знищення ворожих безпілотних літальних апаратів літакового типу серед усіх підрозділів Сил оборони України у 2025 році.Екіпажі перехоплювачів «Альфи» відмінусували за рік 2220 ворожих безпілотників – це найвищий показник ефективності в цьому сегменті протиповітряної боротьби.Серед уражених цілей – як ударні, так і розвідувальні БпЛА противника: «Шахеди» та «Герані», «Молнії», «Ланцети», «Зали», «Орлани», «Мерліни», «Італмаси», «Скати» та інші типи дронів, які росія активно застосовує для терору українських міст і ведення повітряної розвідки.Окрему увагу заслуговують так звані «жирні» цілі. Зокрема, оператори «Альфи» знищували російські середньовисотні ударно-розвідувальні безпілотники великої тривалості польоту типу «Оріон», вартість яких перевищує 5 мільйонів доларів за одиницю.Системна робота підрозділу з перехоплення ворожих БпЛА суттєво послаблює можливості противника вести розвідку та завдавати нових ударів, а також напряму впливає на безпеку українських міст, позицій Сил оборони та критичної інфраструктури.Хочеш разом з нами захищати українське небо? Заповни анкету «Спеціаліст ППО» за посиланням bit.ly/alfa_recruit або дізнайся більше про відбір на сайті alfa.ssu.gov.ua. Ми забезпечимо підготовку, сучасне спорядження та надійних побратимів. З тебе – характер, з нас – усе інше!
Фельдмаршал сер Найджел Баґналл (1927-2002), командувач 4-ї бронетанкової дивізії СВ UK в 1975-78, командувач 1-го Британського корпусу в ФРН в 1980-83, командувач Британської армії на Рейні (BAOR)/Північної групи армій НАТО (NORTAG) в 1983-85, Начальник Генштабу Сухопутних військ Сполученого Королівства в 1985-88.Британський армієць, який після призначення на посаду командувача 1-го Британського корпусу і під впливом детального вивчення німецького досвіду маневреної війни в WWII (включно із маневреною обороною) вирішив вивести корпус із летаргії і рутини підготовки. Власне в рамках концепції НАТО щодо «передової оборони» ФРН вирішив надати обороні в секторі відповідальності 1-го корпусу максимально активного характеру із відпрацюванням виділення із дивізій бригад резерву для контратак в фланги совєтів в разі потреби. На посаді командувача BAOR/NORTAG відпрацьовував проблематику кращої координації 4-х корпусів в підпорядкуванні - особливо британського і німецького як ядра оборони NORTAG в разі потреби. Армієць завдяки чиїй небайдужості Сухопутні війська Сполученого Королівства в 1980-ті вийшли на дуже високий рівень професіоналізму, котрий показали в війні в Затоці 1990-91, конфліктам на Балканах 1990-х і війні проти Іраку в 2003 році. Це все вартувало того, щоб дати високе звання фельдмаршала коли Баґналл йшов на пенсію у 1988 році. Хоча традиційно це звання дають за розгром великих угруповань ворога в війні високої інтенсивності.З.І. Коли в кінці 1970-х писали характеристику на тоді іще комдива Баґналла, то там йшлося про те що через свою активність і небайдужість «він або підніметься до самих вершин або згорить в вогні суперечок». Вийшло перше.
В світі, де знову важить питання скільки в кого дивізій, можна зрозуміти чому в Дональда Трампа виникає спокуса викручувати руки Європі. В 1980-ті роки НАТО для дій на передньому краї оборони в ФРН тут і зараз мало 24 лінійних дивізії в 9 корпусах, із яких в двох американських корпусах (V і VII) було 4 дивізії, 2 полки і 1 бригада - решта то були європейці і, перш за все, німці (12 дивізій). Звичайно, США в рамках операцій REFORGER по перекиданню сил із Північної Америки відпрацьовували нарощення своїх сил в Європі за рахунок 5 дивізій, 1 полку і 1 бригади, але в 1980-ті роки відносини США-Європа в сфері безпеки були більш менш збалансовані - Європа (і особливо ФРН) несла відповідальність за свою безпеку. Зараз же, після 35 років демілітаризації, Велика Британія, ФРН і Франція можуть виставити по 1 дивізії для коаліційних дій в рамках крайньої потреби. Якщо забрати Україну, Польщу і Фінляндію (які всі в ЦСЄ) із рівняння, решта Європи виглядає максимально беззахисно і, як наслідок, сумно. В той час як США мають 10 дивізій в Сухопутних військах і ще 8 в нацгвардії - так більшість сил зараз в Північній Америці, але частина цих сил в випадку чого мала б посилити НАТО в Європі. Це все до теми на скільки розбалансувалися відносини в сфері воєнної безпеки між США і Європою в останні 35 років. Це все окупант Білого Дому розуміє підсвідомо і мапінулює.
На фоні чергового раунду переговорів між представниками України і США щодо модальностей політичного врегулювання війни Україна-РФ варто нагадати, що переговори організовані адміністрацією Трампа 2.0. таким чином, що вони апріорі не можуть бути джерелом стійкого врегулювання, умови котрого будуть сприйматися суспільством України як легітимні та прийнятні. Переговори не поєднуються паралельними діями США щодо стимулювання РФ для зміни своїх політичних вимог у бік їх зменшення і виникнення поля для компромісу. Відбуваються де факто лише прямі чи опосередковані спроби США вичавити ще більше поступок із боку України, які при цьому все одно не відповідають мінімальним вимогам РФ - оскільки легше тиснути державу із залежністю від тебе, ніж намагатися розробити і реалізувати політику системного тиску на державу із ядерним потенціалом і відповідними засобами доставки. Участь України в переговірному процесі і далі перш за все пояснюється необхідністю попередити звинувачення в неконструктивному підході і негативними наслідками від цього (передача розвідувальних даних, продаж критичних боєприпасів до ПРО/ППО). Окрім того, ми враховуємо бажання наших партнерів в Європі щодо необхідності одночасно залучати допомогу від США і при цьому не сваритися публічно із США, спільно модифікуючи можливі неприйнятні пропозиції по врегулюванню із перекладанням відповідальності на РФ за брак прогресу в врегулюванні. Такий акт балансування Європи пояснюється і далі критичною залежністю від США в сфері безпеки. Власне декілька разів в 2025 році Україні і Європі вдалося провернути відповідну схему, коли початкові неприйняті пропозиції вдалося модифікувати в бік їх помʼякшення і більшої прийнятності. Скільки ми зможемо ще так працювати невідомо, бо поки що адміністрація Трампа не ставить питання руба і залишає простір для акту балансування. Але ключовим залишається те, що брак будь-якого конструктиву із боку РФ із зменшенням вимог не перетворюється на будь-які спроби США щодо системного тиску на РФ із метою зміни російських калькуляцій до їх зменшення.Таким чином переговорний процес і війна існують паралельно, де переговорний трек не особливо впливає конструктивно на війну. При цьому для України інтерес, щоб переговори відбувалися так, щоб це не перетворилося на подальше ослаблення позиції України через обмеження із боку США на передачу розвідувальних даних чи продаж по схемі PURL критичних боєприпасів. Але при цьому немає мови про те, щоб реакцією США на брак прогресу в переговорах було б кратне посилення позиції України та ослаблення позиції РФ - бо так адміністрація Трамп 2.0 організувала процес. Це пояснює чому звичайно варто тримати руку на пульсі, але при цьому особливо очікувати прийнятного результату лише від дипломатичного треку не варто. Стратегія та як вона організована зараз адміністрацією Трамп 2.0. (і дипломатія як її частина) просто не може народити поле для компромісу прийнятне для обох гравців чи змінити калькуляції Кремля в бік зменшення. Як наслідок приводів для оптимізму щодо дипломатичного треку не густо. А саме бойові дії, точніше здатність кожної сторони далі підтримати обрану воєнну стратегію тут і зараз та на перспективу, буде визначати параметри врегулювання.
Expensive to maintain, a large force would also take 800,000 people out of Ukraine’s economy with its fast-declining population. Rather, Ukraine should aim for 300,000 to 500,000 and maintain the rest as reserves, said Mykola Bielieskov, a research fellow at Ukrainian government research body the National Institute for Strategic Studies. Ukraine had fewer than 300,000 personnel just before Russia’s full-scale invasion, and that clearly wasn’t enough to cover one of the largest borders in Europe, he said. Бойові дії після 24.02.22 року показали, що наявної тоді армії постійної бойової готовності мирного часу (без додаткової мобілізації резерву) недостатньо для надійного прикриття всіх основних напрямків наступу противка. Тому явно армія постійної бойової готовності мирного часу точно має бути більше ніж 200 тисяч осіб. Проте на скільки більше виходячи із наявних і перспективних обмежень по демографії і економіці це питання. 800 тисяч осіб армії мирного часу, за які зараз активно бореться керівництво України в рамках дипломатичного треку може включати як збільшену армію постійної готовності мирного часу так і ОР-1, котрий швидко може підсилити армію постійної готовності. Хоча резерв має бути значно більше ніж ОР-1. Загалом же тема оптимально чисельності, форм комплектування разом із доктриною ведення операцій, озброєнням і підготовкою пропорційно завданням і обмеженням це тема яка виходить за межі однієї статті і коментарів в ній.https://www.wsj.com/world/ukraine-military-size-russia-war-1f04969b
Згадується як в 2023 і навіть в 2024 році оглядачі і всередині України і на Заході чекали кінця 2025 року як часу коли в РФ через відповідний рівень вибивання мають вичерпатися радянські запаси артилерійських стволів і бронетехніки. І як наслідок інтенсивність війни мала б піти на спад через це разом із стабілізацією фронту та відповідними стратегічними та політичними наслідками в плані можливості врегулювання. Але життя внесло свої корективи. Оскільки сьогодні саме різні типи безпілотних/безекіпажних платформ формують поле бою через розвідку, ураження наземне і повітряне, дистанційне мінування, логістику та забезпечення, а ворог вдається не до механізованих штурмів, а тактики інфільтрації малими групами, то і очікування вичерпання радянських запасів вже не є настільки ж визначальними для майбутньої траекторії війни.Гарний приклад того як важко прогнозувати розвиток війни. Війна геть нелінійна. Особливо коли відбувається в контексті поточної революції у військовій справі, котра призвела до здешевлення і мінітюаризації та як наслідок поширення різних роботизованих платформ, відтіснивши в бік платформи пов'язані із стандартом ведення війни започаткованим WWII.
Всі так носяться із стенограмами розмов Владіміра Путіна із Джорджем Бушем-молодшим 2000-х років, де очільник РФ називає Україну частиною Росії, що Росія добровільно віддала тисячі квадратних км територій. Так наче це відправна точка відповідних поглядів чи якесь відкриття. Але є уривок із першого публічного інтервю Путіна, коли той іще працював в мерії Санкт-Петербургу. Інтервю, яке записували восени 1991 року, коли СРСР проходив процес "цивілізованого розлучення" як це назвав дослідник Пол Д'Аньєрі. Наводжу повну цитату. "Но по мере так сказать взросления что ли для меня становилось все более очевидной истина что ето (марксизм-ленинизм) не более чем красивая но вредная сказка. Вредная потомучто осуществление или попитка осуществления ее в жизнь в нашей стране нанесла последней огромний ущерб. И в етой связи мне би хотелось два слова сказать о той трагедии, которую ми переживаем сегодня. А именно трагедия роспада нашего государства. А иначе как трагедией ето не назовеш. Я думаю, что как раз деятели октября (19)17 года заложили мину замедленого действия под ето здание. Под здание унитарного государства, которое називалось Россией. Ведь что они сделали? Они расбили наше отечество на отдельние княжества, которие раньше на карте земного шара не фигуриловали вообще. Наделили ети княжества правительствами и парламентами. А теперь ми имеем то что имеем". Таким чином нинішній окупант Кремля був доволі послідовним в своїх уявленнях із початку своєї публічної карєри щодо того, що розпад СРСР є для нього трагедією - трагедією не через крах відповідної ідеології чи системи господарювання, а через крах Російської імперії, котра ховалася під червоним прапором.Дійсною ж трагедією в цьому всьому є те, що багато-хто відмовлятися приймати ці тези і враховувати їх в політиці щодо РФ. Як в Україні - так і в Європі та в США. Знадобилася лише трагедія 24.02.22, щоб нарешті повірили, що окупант Кремля дійсно вірить в відповідні речі і готовий будувати на цьому свою політику.
СБУ вразила на аеродромі Бельбек російської техніки на сотні мільйонів доларівЦієї ночі далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ успішно відпрацювали по складових російської ППО на військовому аеродромі Бельбек у тимчасово окупованому Криму.Унаслідок прицільних влучань українських безпілотників було уражено:▪️ два комплекси дальнього радіолокаційного виявлення «Небо-СВУ» (ціна одного — майже $60-100 млн);▪️ РЛС 92Н6, яка є складовою зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» (орієнтовна ціна для внутрішнього ринку $30 млн, експортна - $60 млн);▪️ зенітно-ракетний комплекс «Панцир-С2» (орієнтовна ціна для внутрішнього ринку $12 млн, експортна - $19 млн);▪️ літак МіГ-31 із повним боєкомплектом (орієнтовна ціна — $30–50 млн залежно від комплектації та озброєння).СБУ продовжує ефективну роботу зі знищення систем ППО в Криму, які прикривають важливі військові та логістичні обʼєкти окупантів. Ліквідація складових цієї ешелонованої системи суттєво послаблює оборону та військові спроможності ворога на Кримському напрямку.
В цьому дописі буде багато слів «разом», бо він про партнерство «Повернись живим» та Укрнафта. Колись наша співпраця почалась з броньованої спецтехніки, яка посилила наступ 2023 року. І це був тільки початок багаторічної історії, яка триває і досі: з того часу разом передали військовим сотні пікапів, відновлювали бронетехніку, купляли розвідувальні БпЛА, тисячі FPV-дронів, багато зброї тощо.Це компетентна, стратегічна допомога навіть не на мільйони, а на понад 1,3 мільярда гривень! І цей рік не став виключенням, адже разом ми реалізуємо десятки спільних ініціатив: від закриття не медійних, але важливих потреб військових — до проєкту з підтримки роботи винищувачів F-16, про який заговорив увесь світ.В цьому році в нас було багато спільних викликів, деякі з яких стали прецедентами у світі благодійної допомоги. Разом передавали автокрани, НРК, засоби РЕБ, транспорт, дрони, цілі авіаційні комплекси й навіть симулятор для тренування артилеристів. І ще чимало треків в роботі.Загалом, у 2025-му разом нам вдалось допомогти Силам оборони на 168 млн грн. Це великі гроші, але їхній вплив на перебіг війни — ще більший.Дякуємо усій команді компанії за багаторічну підтримку війська й довіру до Фонду. Тож, продовжуємо змінювати світ і рятувати життя. Разом.
TGLIST.COM.UA
