Хороша доповідь від Кільського інституту, яка фіксує не лише те, що Європі загалом в 2025 році вдалося компенсувати припинення допомоги Україні від США.Доповідь показує ключове - неформальна коаліція найбільш активної підтримки опору України через озброєння і військову техніку різним способом включає буквально декілька країн Європи. Це Норвегія, Швеція, Данія, ФРН, Нідерланди і до певної міри Велика Британія - саме вони найбільше фінансують як власні пакети допомоги, так і закупівлі ОВТ в ОПК України так і закупівлі зброї США в інтересах Сил оборони України в рамках PURL. При цьому частка допомоги Україні від ВВП найбільше зросла в ФРН, Великої Британії, Норвегії і Швеції - частка Данії стабільно висока. Скандинавські країни представляючи 8% від ВВП Європи надаюють Україні 33% від загальної допомоги. Частка допомоги Україні від загального ВВП в Фінляндії, країн Балтії і Польщі в 2025 році порівняняно із 2022 роком зменшилися. Можна списати на те, що ці прифронтові країни, які багато передавали із запасів в 2022 році тепер самі активно переозброюються, найбільше відчуваючи загрозу.
Данія інвестує майже 33 млн євро у підготовку українських військових 🤝Сьогодні про це повідомили міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен, міністр оборони України Михайло Федоров та директор Фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.Кошти спрямують на оснащення навчальних центрів: облаштування сучасних класів, покращення побутових умов, закупівлю тренувальних дронів і посилення безпеки інфраструктури.Ідея проста: сучасні й безпечні умови навчання напряму впливають на якість підготовки. А якісна підготовка — це збережені життя й ефективність на полі бою.Ініціатива реалізується в межах 29-го пакета допомоги Данії та у співпраці з Міністерством оборони України й Фондом «Повернись живим». Водночас механізм її втілення — новий: закупівлі відбуватимуться у ширшого кола українських постачальників. Тобто проєкт одночасно посилює оборону й підтримує український бізнес.Техніка та зброя приносять результат лише в руках тих, хто вміє ними користуватися. Ця ініціатива — внесок у кращу підготовку військових, а отже — довгострокову стійкість української армії.
Здавна українська земля була місцем, де могли панувати лише найсильніші, готові до викликів і стійкі в випробуваннях.Відстоюючи свій дім перед ворожими навалами, постав український народ — вільний, загартований, завжди готовий об'єднатися та прийняти бій.24.02.2022 росіяни вчергове здійснили спробу підкорити Україну, але фатально помилилися. Звикнувши до населення, що покірно дозволяє тиранові керувати своїм життям, тут вони зустріли націю, готову боротися за свої права у жорстокому двобої. Обманюючи вільний світ пропагандою, агресор натомість побачив глобальну підтримку України — підтримку, що не згасає.Противник мав переважаючі сили, не очікував спротиву і готувався святкувати перемогу. Але «три дні» перетворилися на чотири роки пекла для окупантів, зруйноване сьогодення та втрачене майбутнє. На фронті і в тилу, тримаючи стрій у найтяжчі часи, ми щодня доводимо противнику: Україна існуватиме без ворожих «прапорів», «порядків» і «правди». А наша мета залишатиметься непохитною — Свобода України, захист живих і помста за усіх загиблих.Слава Україні!Героям Слава!Офіційний сайт корпусу | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp
Видання The Guardian вирішило піти іншим шляхом напередодні 4-х роковин розширення масштабів агресії РФ проти України - замість рефлексій і висновків 4-х останніх років війни нагадати про велику розвідувально-політичну сагу на тему оцінок намірів і планів РФ напередодні 24.02.22. Вийшли нові цікаві деталі котрі радше оживили те, що вже проговорювалося, але не дали нічого принципового нового. Але до теми що підвело окупанта РФ до рішення розширити масштаби агресії є одна доволі контрінтуїтивна думка що в тому числі сприяло опосередковано - а саме відкриті оцінки західних аналітиків щодо успіхів модернізації і переозброєння ЗС РФ в 2009-2021.Західна публічна аналітика в основному базувалася на відкритих даних із самої РФ та загалом не намагалася говорити про проблеми/виклики в ЗС РФ чи загалом перевірити себе через питання "А чи може бути в неефективної корумпованої держави із точки зору організації життя ефективні збройні сили?". Ця вся західна аналітика щодо прогресу ЗС РФ аналізувалася вже в РФ профільними органами. І поряд із недовірою/параноєю до Заходу в РФ є також бажання мати повагу і визнання - особливо від сильнішого противника. І от уявіть як відповідні західні доповіді котрі майже в унісон відзначали успіхи ЗС РФ в реформах і переозброєнні впливали на сприйняття в РФ - і це все іще більше підсилювало впевненість в собі якщо противники вихваляють ваші ЗС. Ясно що брак західного обєктивного якісного аналізу реальних успіхів ЗС РФ в реформах і переозброєнні із перекосом в переоцінку кратну котрий лише підсилював впевненість росіян в здатності швидко досягли цілей воєнним чином не був ключовим в відповідному рішенні, але це теж могло сприяти опосередковано відповідному рішенню.
Так це не конфронтаційна промова Віце-президента США минулого року щодо Європи, але це так само суперечлива промова. Тон тез Державного секретаря США це пропозиція Європі спільно домінувати у світі, памятаючи про славну спадщину попередніх століть. Певен ця промова викличе в країнах Азії, Африки і Латинської Америки сильний негативний резонанс. Час домінування Заходу пройшов і вже не повернеться - як через демографію так і через дифузію сили. А потім РФ і КНР будуть розповідати, що США і Європа хочуть повернутися до свого домінування над світом, тицяючи пальцями на такі промови і дискредитуючи США і Європу. Краще б орієнтувалися на президента Фінляндії-Суомі Александра Стубба, який пропонував політичному Заходу боротися за прихильність країн Глобального Півдня через краще глобальне управління і кращі пропозиції щодо формули розвитку - ніж це можуть дати країни Авторитарної вісі.https://www.state.gov/releases/office-of-the-spokesperson/2026/02/secretary-of-state-marco-rubio-at-the-munich-security-conference/
Давайте трохи розберемося на фоні статті FT про начебто початок підготовки влади до виборів президента і референдуму щодо врегулювання.Достименно на сьогодні відомо 2 моменти:- дійсно є тиск адміністрації Трамп 2.0. на Україну щодо пришвидшення процесу врегулювання - власне сам Володимир Зеленський це підтвердив нещодавно. Трампу і Ко треба дипломатичні успіхи до проміжних виборів до Конгресу.- США начебто увязували отримання Україною певних зобовязань в сфері безпеки зі свого боку із поступками України по територіальному виміру.При цьому на сьогодні невідома як формула примирення української і російської позицій по територіальному виміру так і наповнення зобовязань США в сфері безпеки щодо України - при цьому очевидно що чим більш розмитими будуть зобовязання США то менше певно буде готовності в президента України говорити про болісні територіальні компроміси громадянам України.Це вже не кажучи про те, що РФ не дасть нам такої розкоші як підготовка і проведення референдуму - бо ж результат може виявитися геть протилежним ніж очікували б в США і РФ. РФ завжди обумовлювала свою готовність до сталого припинення вогню (без чого не може бути політичного процесу) апріорним прийняттям нами їх максималістських політичних умов що робить безсенсовим будь-які спроби поставити умови врегулювання (котрі ми не знаємо) на референдум. Загалом же спроба США затиснути найбільшу війну в Європі із 1945 року із своєю логікою в рамки власного внутрішньополітичного процесу виглядає як максимальне аматорство. І скоріше за все цей дедлайн від США як і інші пройде без жодного ефекту. І нас чекає іще одна дуже важка кампанія, котра буде визначати відносну силу переговорних позицій ближче до кінця року. Конфлікти такого масштабу, інтенсивності і тривалості живуть іншою логікою ніж потреби правлячої партії навіть найбільш потужної країни у світі від якої ми залежні.
Чи варто Україні підлаштовуватися під адміністрацію Трамп 2.0., котра хотіла б бачити прогрес в врегулюванні війни Україна-РФ до кінця весни 2026 року? Відповідь: "Ні".Інтерес адміністрації Трамп 2.0. зрозумілий в таких дедлайнах - дуже хочеться мати аргументи напередодні проміжних виборів до Конгресу. "Дональд Трамп як лідер Республіканської партії закінчив сотні війн у світі, а тому голосуйте за представника Республіканської партії (в своєму окрузі), котра несе мир і зменшує ціну зовнішньої політики".Щодо погроз адміністрації Трамп 2.0. котрі зводяться до можливості залишити сам на сам із РФ то вони не переконливі як із точки зору формальної логіки так і важливості PURL для внутрішньої політики США. Якщо ти в будь-якому випадку залишаєшся сам на сам в кінці, то сенсу тобі слухати сторону котра погрожує тебе залишити сам на сам із ворогом немає. Працює зазвичай не негативне заохочення (якщо ти не робиш чогось невигідного собі то будеш сам), а позитивне заохочення коли у відповідь на твої певні кроки (можливо не завжли легкі) ти щось отримуєш. Так само PURL тобто комерціоналізація допомоги Україні дуже вигідна Дональду Трампу і Республіканській партії внутрішньополітично - це гарний аргумент до націоналістичних настроїв американців. Можна розповідати про те як США допомагають Україні, але іще і мають від того комерційний зиск - на противагу адміністрації Байдена яка фінансувала підтримку Україні за гроші платників податків США.Загалом же результат цієї війни і часові рамки врегулювання будуть визначатися не штучними дедлайнами виходячи із внутрішньополітичної логіки США, а здатністю як України так і РФ підтримувати напрацьовану в 2024-25 роках власну воєнну стратегію.
«Альфа» СБУ встановила рекорд зі збиття ворожих БпЛА літакового типуЦентр спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України встановив рекорд зі знищення ворожих безпілотних літальних апаратів літакового типу серед усіх підрозділів Сил оборони України у 2025 році.Екіпажі перехоплювачів «Альфи» відмінусували за рік 2220 ворожих безпілотників – це найвищий показник ефективності в цьому сегменті протиповітряної боротьби.Серед уражених цілей – як ударні, так і розвідувальні БпЛА противника: «Шахеди» та «Герані», «Молнії», «Ланцети», «Зали», «Орлани», «Мерліни», «Італмаси», «Скати» та інші типи дронів, які росія активно застосовує для терору українських міст і ведення повітряної розвідки.Окрему увагу заслуговують так звані «жирні» цілі. Зокрема, оператори «Альфи» знищували російські середньовисотні ударно-розвідувальні безпілотники великої тривалості польоту типу «Оріон», вартість яких перевищує 5 мільйонів доларів за одиницю.Системна робота підрозділу з перехоплення ворожих БпЛА суттєво послаблює можливості противника вести розвідку та завдавати нових ударів, а також напряму впливає на безпеку українських міст, позицій Сил оборони та критичної інфраструктури.Хочеш разом з нами захищати українське небо? Заповни анкету «Спеціаліст ППО» за посиланням bit.ly/alfa_recruit або дізнайся більше про відбір на сайті alfa.ssu.gov.ua. Ми забезпечимо підготовку, сучасне спорядження та надійних побратимів. З тебе – характер, з нас – усе інше!
Фельдмаршал сер Найджел Баґналл (1927-2002), командувач 4-ї бронетанкової дивізії СВ UK в 1975-78, командувач 1-го Британського корпусу в ФРН в 1980-83, командувач Британської армії на Рейні (BAOR)/Північної групи армій НАТО (NORTAG) в 1983-85, Начальник Генштабу Сухопутних військ Сполученого Королівства в 1985-88.Британський армієць, який після призначення на посаду командувача 1-го Британського корпусу і під впливом детального вивчення німецького досвіду маневреної війни в WWII (включно із маневреною обороною) вирішив вивести корпус із летаргії і рутини підготовки. Власне в рамках концепції НАТО щодо «передової оборони» ФРН вирішив надати обороні в секторі відповідальності 1-го корпусу максимально активного характеру із відпрацюванням виділення із дивізій бригад резерву для контратак в фланги совєтів в разі потреби. На посаді командувача BAOR/NORTAG відпрацьовував проблематику кращої координації 4-х корпусів в підпорядкуванні - особливо британського і німецького як ядра оборони NORTAG в разі потреби. Армієць завдяки чиїй небайдужості Сухопутні війська Сполученого Королівства в 1980-ті вийшли на дуже високий рівень професіоналізму, котрий показали в війні в Затоці 1990-91, конфліктам на Балканах 1990-х і війні проти Іраку в 2003 році. Це все вартувало того, щоб дати високе звання фельдмаршала коли Баґналл йшов на пенсію у 1988 році. Хоча традиційно це звання дають за розгром великих угруповань ворога в війні високої інтенсивності.З.І. Коли в кінці 1970-х писали характеристику на тоді іще комдива Баґналла, то там йшлося про те що через свою активність і небайдужість «він або підніметься до самих вершин або згорить в вогні суперечок». Вийшло перше.
В світі, де знову важить питання скільки в кого дивізій, можна зрозуміти чому в Дональда Трампа виникає спокуса викручувати руки Європі. В 1980-ті роки НАТО для дій на передньому краї оборони в ФРН тут і зараз мало 24 лінійних дивізії в 9 корпусах, із яких в двох американських корпусах (V і VII) було 4 дивізії, 2 полки і 1 бригада - решта то були європейці і, перш за все, німці (12 дивізій). Звичайно, США в рамках операцій REFORGER по перекиданню сил із Північної Америки відпрацьовували нарощення своїх сил в Європі за рахунок 5 дивізій, 1 полку і 1 бригади, але в 1980-ті роки відносини США-Європа в сфері безпеки були більш менш збалансовані - Європа (і особливо ФРН) несла відповідальність за свою безпеку. Зараз же, після 35 років демілітаризації, Велика Британія, ФРН і Франція можуть виставити по 1 дивізії для коаліційних дій в рамках крайньої потреби. Якщо забрати Україну, Польщу і Фінляндію (які всі в ЦСЄ) із рівняння, решта Європи виглядає максимально беззахисно і, як наслідок, сумно. В той час як США мають 10 дивізій в Сухопутних військах і ще 8 в нацгвардії - так більшість сил зараз в Північній Америці, але частина цих сил в випадку чого мала б посилити НАТО в Європі. Це все до теми на скільки розбалансувалися відносини в сфері воєнної безпеки між США і Європою в останні 35 років. Це все окупант Білого Дому розуміє підсвідомо і мапінулює.
TGLIST.COM.UA
